Рішення

від 25.04.2023 по справі 502/208/23

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/208/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М.В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

про

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Вилківською міської ради Ізмаїльського району Одеської області 23.09.2021 року, яка на момент смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті матері позивача залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку, який належав ОСОБА_2 відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.10.2009 року № 24186487 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.05.2018 року № 124467770, та земельної ділянки, яка належала їй відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.05.2018 року № 124476913 за вказаною адресою.

За життя ОСОБА_2 заповіт не складала. За відсутності заповіту має місце спадкування за законом. Відповідно до частини першої статті 1223 цивільного кодексу України: «у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки». З урахуванням цього, позивач зазначає, що вона належить до спадкоємців за законом першої черги. Інших спадкоємців за законом не має.

Після смерті матері, позивач у встановлений законодавством термін не мала змоги звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини з причини того, що у зв`язку із воєнною агресією РФ знаходилася на окупованій території, а саме в місті Херсоні, і до його звіль нення не мала змоги приїхати. У місті Херсоні вона працювала вже декілька років по догляду за домовленістю з приватними особами, так як знайти роботу за місцем проживання було дуже складно. Додому позивач приїжджала рідко, бо в цьому не було нагальної потреби - господарство вдома вів чоловік позивача, неповнолітніх дітей у позивача вже не має. Саме у період перебування позивача на роботі у Херсоні розпочалися воєнні дії російського ворога проти нашої країни. Черговий термін роботи позивача повинен був закінчитися в середині березня 2022 року. Факт періодичної тривалої відсутності позивача у місті Вилкове підтверджується актом депутата Вилківської міської ради про встановлення фактів, складеного за опитом наших сусідів.

Проте, при зверненні по поверненні з м. Херсон до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, позивачу було повідомлено про те, що строк для прийняття спадщини нею пропущений, що підтверджується роз`ясненням щодо оформлення спадщини приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гіренко М.М. від 12.01.2023 року № 9/02-14 та було рекомендовано звернутися до суду, щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд:

-визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав відзив, в якому просив розглянути справу за його відсутності, вимоги позивача визнає та заперечень не має.

На підставі письмових заяв учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Вивчивши доводи позивача, викладені в позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 18.02.1971 року м. Вилкове, виконком міської Ради депутатів трудящих та копії актового запису № 21 від 18.02.1971 року встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис № 21 від 18.02.1971 року. Батьками записані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , /а.с. 11; а.с. 25/.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 виданого 12.11.1981 року м. Вилкове виконком міськради народних депутатів встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрували шлюб 12.11.1991 року, про що було зроблено відповідний актовий запис № 80 від 12.11.1991 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_6 », /а.с.12/.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24186487 від 20.10.2009 року виданого Комунальним підприємством «Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності, на підставі рішення суду спр.№2-3140/09 р/ 08.07.2009/видане Кілійським районним судом, належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , в розмірі по 1/2 частці кожному, та зареєстровано 12.09.2009 року номер запису 332 в книзі 12 стор.332 , /а. с. 13/.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 124467770 від 18.05.2018 року встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,3 кв.м., житловою площею 49,2 кв.м., на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 в розмірі по 1/2 частки, /а.с.14/.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 124476913 від 18.05.2018 року встановлено, що земельна ділянка площею 0,0569 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122310300:02:004:0114 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 в розмірі по 1/1 частки, /а.с.15/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 23.09.2021 року Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Вилкове Ізмаїльський район Одеська область, /а.с.10/.

Згідно роз`яснення щодо оформлення спадщини № 9/02-14 від 12.01.2023 року наданого ОСОБА_1 приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гіренко М.М. встановлено, що заявнику відмовлено в оформлені спадкових прав після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 у зв`язку з пропущенням строку для подачі заяви про прийняття спадщини, та у зв`язку з відсутністю відомостей щодо прийняття спадщини іншими спадкоємцями, які могли б дати згоду на таке прийняття, роз`яснено право на звернення до суду для вирішення цього питання. Зареєстровано 12.01.2023 року спадкову справу № 2/2023, /а.с. 16/.

Згідно Акту № 1 від 03.03.2023 року, складеного депутатом Вилківської міської ради встановлено, що в результаті виходу на місце за адресою: АДРЕСА_2 на підставі опиту свідків та огляду наданих документів було встановлено, що ОСОБА_1 мешкає за вказаною адресою зі своїм чоловіком. На протязі останніх декілька років вона дійсно працювала в м. Херсоні у приватних осіб. Додому приїжджала рідко та на нетривалий термін. Подружжя ОСОБА_6 є дружним, тому питань з доглядом їх домоволодіння не вставало господарство вів чоловік. Проте останній час вона практично не мала змоги виїжджати, бо з ними проживала її мати ОСОБА_2 , яка після смерті свого чоловіка часто хворіла й тому потребувала постійного піклування та догляду. Останній раз заявниця виїхала на роботу в м. Херсон через короткий термін після смерті матері, яку поховала у вересні 2021 року, та казала, що планує виїхати на роботу місяця на чотири. Однак в той термін, в який вона планувала повернутись, вона не повернулась, бо потрапила під окупацію у зв`язку із воєнною агресією РФ. ЇЇ знаходження в окупованому місті дуже турбувало її чоловіка. Повернулась вона додому вже десь наприкінці листопада, і дуже скаржилась, що не мала змоги виїхати з окупованого міста. Факти викладені в Акті додатково підтверджують свідки, /а.с. 27/.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 71929050 від 27.03.2023 року, сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 була заведена спадкова справа за номером у нотаріуса 2/2023 та номером у Спадковому реєстрі № 70136336, дата заведення 12.01.2023 року, місце заведення приватний нотаріус Гіренко М.М., /а.с.32/.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 71929056 від 27.03.2023 року, сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області встановлено, що інформація в Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 як заповідача відсутня, /а.с.33/.

При вирішенні справи судом застосовано відповідні положення діючого законодавства.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно дост. 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина першастатті 1270 ЦК України).

Відповідно достатті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Згідно з ч. 3ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як зазначено у п. 24Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно - правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Відповідно до ч. 3 статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15, 12 лютого 2018 року у справі № 61-2397св18.

Згідно із ч. 1 ст.252, ч. 1 ст.253, ч. 3,5ст.254 ЦК Українистрок визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок; строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перелік підстав для визначення додаткового строку на прийняття спадщини не є вичерпним і у кожному випадку вони досліджуються судом та їх поважність визначається, виходячи з обставин справи.

Таким чином, не подання заяви про прийняття спадщини та пропуск встановленого ст. 1270 ЦК Українистроку на прийняття спадщини, позивачем було пропущено з поважних причин, у зв`язку з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12,81,259,263-265 ЦПК України, ст. ст. 1216-1217, 1261 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , додатковий строк у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку доОдеського апеляційногосуду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан