Постанова

від 25.04.2023 по справі 5020-961/2012

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. Справа№ 5020-961/2012

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Копитової О.С.

Гарник Л.Л.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тілмарк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 15.12.2022 (повний текст складено 20.12.2022, суддя Пасько М.В.)

у справі №5020-961/2012

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт" (код 19449122)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 5020-961/2012 задоволено заяву ОСОБА_1 ; замінено АТ "Дельта банк", як учасника у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт", його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Фінансова компанія "Тілмарк"; замінено АТ "Дельта банк", як боржника, у виконавчому документі - ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі № 5020-961/2012 на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Тілмарк".

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тілмарк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2022.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тілмарк" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 5020-961/2012 залишено без змін.

14.04.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

У заяві ОСОБА_1 просив про відшкодування за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тілмарк" витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 15000,00 грн, що підтверджені актом надання послуг № 13 від 12.04.2023. Так, згідно з актом та договором № 03-43 про надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2019 адвокат Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" Безрода Р.С. надав правничу допомогу, на яку витратив 10 годин часу за тарифом 1500 грн за одну годину на ознайомлення з матеріалами справи (2 години), підготовку відзиву (6 години) та представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 14.03.2023 (2 години).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на 25.04.2023.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце засідання суду були повідомлені належним чином.

Розглянувши питання про розподіл судових витрат, колегія судів дійшла висновку про необхідність прийняти додаткову постанову з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тілмарк" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 5020-961/2012 залишено без змін.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати в суді апеляційної інстанції належить покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тілмарк".

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19.

Згідно з приписами пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 зазначив, що адвокат Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" Безрода Р.С. надав правничу допомогу, на яку витратив 10 годин часу за тарифом 1500 грн за одну годину на ознайомлення з матеріалами справи (2 години), підготовку відзиву (6 години) та представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 14.03.2023 (2 години).

Вказаний обсяг наданих послуг адвокатом підтверджений актом надання послуг № 13 від 12.04.2023. Розмір винагороди адвоката за одну годину роботи в сумі 1500,00 грн узгоджений в п. 4.4 договору № 03-43 про надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2019.

Колегія суддів зазначає, що у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21); 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в фактичному розмірі 15000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію співмірності, пропорційності та розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.

Встановивши обставини, викладені у ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - відхилення апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тілмарк" витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 244, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тілмарк" (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77; код ЄДРПОУ 43324072) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

2. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.04.2023.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.С. Копитова

Л.Л. Гарник