Постанова

від 18.04.2023 по справі 913/7/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року м. Харків Справа № 913/7/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Терещенко О.І.,

при секретарі судового засідання Стойки В.В.,

за участі представників сторін: не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, за вх. №135 Л/1, на рішення господарського суду Луганської області від 30.11.2022 (повний текст складено 05.12.22, суддя Голенко І.П.) у справі № 913/7/22

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман Донецької області,

до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації, м. Сватове Луганської області,

про стягнення 208 066, 00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 30.11.22 у справі №913/7/22 відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації, про стягнення 208 066, 00 грн.

Рішення обґрунтовано недоведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а також висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та висновкам щодо застосування норм права, викладеним Верховним Судом України у постанові від 03.03.2020 по справі №904/94/19 , у зв`язку з чим, на думку апелянта, рішення підлягає скасуванню.

Апелянт також зазначає, що відсутність субвенцій з Державного бюджету України на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті та обмежений фінансовий ресурс місцевого районного бюджету не є підставою для припинення або односторонньої відмови від виконання зобов`язання з компенсації наданих послуг, вважає означену відмову, порушенням своїх законних прав та інтересів, а також положень ст. ст. 11,509,525,526 ЦК України та ст.174 ГК України.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 у справі №913/7/22 апеляційна скарга позивача, залишена без руху з підстав висвітлених у вказаній ухвалі.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача стосовно виконання вимог попередньої ухвали, якими були усунуті встановлені раніше недоліки.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Сгари Е.В., яка входила до складу колегії суддів, на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за наслідками якого визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 було відкрите апеляційне провадження у справі №913/7/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця».

Від відповідача по справі у визначений процесуальний строк відзив на скаргу позивача до апеляційного суду не надходив.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 у справі №913/7/22 розгляд справи призначено на 18.04.2023.

У судовому засіданні представники сторін не з`явилися, про час та місце засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, які з`явилися у судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції було встановлено такі обставини справи.

Рішенням Сватівської районної ради Луганської області від 33/10 від 21.12.2018 затверджено районну Програму фінансового забезпечення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, надання пільг з оплати послуг зв`язку на 2019-2021 роки.

Відповідно до додатку 2 до Програми встановлено Порядок відшкодування витрат за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян залізничним транспортом.

Цей Порядок регламентує проведення відшкодування витрат за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян залізничним транспортом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян».

Крім того, цей Порядок визначає механізм здійснення видатків з районного бюджету на відшкодування вартості проїзду залізничним транспортом окремих категорій громадян у відповідності до чинного законодавства.

Пунктом 4 Порядку передбачено для отримання компенсації перевізник щомісяця до 3 числа місяця наступного за звітним подає до управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації наступну звітність: облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян; акт звіряння розрахунків за формою « 3-пільга», затвердженою Міністерством праці та соціальної політики України від 28.03.2003 № 83 «Про затвердження форми № 3-пільга».

Згідно з п. 6 Порядку щомісяця управління соціального захисту населення райдержадміністрації перевіряє акти звіряння за формою « 3-пільга», надає їх до управління фінансів райдержадміністрації та організовує здійснення відповідних розрахунків у п`ятиденний термін після отримання коштів.

07.02.2019 між Управлінням соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації (далі відповідач, замовник) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» (далі позивач, виконавець) укладено договір № 8 на надання та фінансування послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у приміському сполучені.

Відповідно до п. 1.1 укладеного договору предметом цього договору є відносини сторін щодо надання та фінансування пільг населенню згідно з Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про охорону дитинства» (пільги дітям з багатодітних сімей), Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони та їх соціальний захист», пов`язаних із споживанням населенням таких видів послуг: приміське залізничне перевезення пасажирів мешканців Сватівського району, які перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги за рахунок коштів місцевого бюджету.

Згідно з умовами договору замовник здійснює фінансування пільг, пов`язаних із споживанням послуг згідно п. 1.1. договору, на підставі поданих виконавцем реєстрів перевезених пільговиків у межах бюджетних призначень, а виконавець здійснює постачання цих послуг населенню, що має відповідні пільги (п. 1.2. договору).

Пунктами 1.3, 1.4 договору передбачено, що вартість послуг на 2019 рік складає 55 000,00 грн. Вартість за цим договором підлягає коригуванню протягом всього терміну дії договору шляхом укладання додаткових угод.

У відповідності до п. 2.1.1 договору виконавець зобов`язується реалізувати в 2019 році послуги населенню, що має право на пільги згідно чинного законодавства та відповідно до п. 1.1. договору.

За умовами договору замовник зобов`язується: щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, готувати спільно з виконавцем акти звіряння заборгованості по наданим послугам населенню, що має пільги (п. 2.2.1. договору); щомісячно, на підставі актів звіряння заборгованості, надавати до фінуправління та Держказначейства дані про нараховані суми щодо пільг (п. 2.2.2 договору).

Згідно з п. 3.1. договору виконавець щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого бюджету, реєстри перевезених пільговиків, розрахунки щодо надання послуг населенню, що має право на пільги, та акти звірки на надання пільг.

Замовник після підписання актів звірки заборгованості в 5-денний строк після надходження на рахунок коштів, передбачених на компенсаційні виплати, провадить фінансування видатків на покриття витрат виконавцю в межах бюджетних асигнувань щодо наданих пільг (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3 договору розрахунки проводяться згідно пунктів 7, 9-11 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1359 від 16.12.2009.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання, а умови договору застосовуються згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України з 01.01.2019 року і діє в частині надання послуг до 31.12.2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п. 8.1. договору).

30.10.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 8 від 07.02.2019, якою викладено реквізити сторін в новій редакції.

11.12.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № 8 від 07.02.2019, якою вартість послуг на 2019 рік збільшили до 177 574,68 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у 2019 році надав пільговий проїзд окремим категоріям громадян, які мають право на відповідні пільги при користуванні залізничним транспортом, відповідно до облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів, на загальну суму 414 332 грн 63 коп., а саме:

- 23 854 грн 38 коп. за січень 2019 року;

- 26 974 грн 35 коп. за лютий 2019 року;

- 36 975 грн 50 коп. за березень 2019 року;

- 38 813 грн 42 коп. за квітень 2019 року;

- 38 473 грн 81 коп. за травень 2019 року;

- 41 641 грн 23 коп. за червень 2019 року;

- 45 432 грн 26 коп. за липень 2019 року;

- 34 612 грн 75 коп. за серпень 2019 року;

- 27 852 грн 52 коп. за вересень 2019 року;

- 29 495 грн 47 коп. за жовтень 2019 року;

- 29 801 грн 54 коп. за листопад 2019 року;

- 40 405 грн 40 коп. за грудень 2019 року.

В облікових формах визначені категорії пільговиків для приміського сполучення: інваліди Великої Вітчизняної війни 1, 2, 3 групи та прирівняні до них особи (ІВВВ 1, ІВВВ2, ІВВВ3); учасники Великої Вітчизняної війни, бойових операцій (УВВВ); батьки військовослужбовців, які загинули чи померли (БЗВ); інваліди війни 1, 2, 3 групи та особи, які супроводжують в поїздах інваліда (ІВ1, ІВ2, ІВ3, СУПРІ); учасники бойових дій (УВУ); інваліди 1, 2, 3 групи та особи, які супроводжують інвалідів 1 групи (ІНВ, СІНВІ1); постраждалі внаслідок Чорнобильської аварії 1 категорії, учасники ліквідації, діти віком від 6-18 років, яким встановлена інвалідність пов`язана з Чорнобильською катастрофою (ЛЧАЕС, ДЧ-18), пенсіонери за віком (ПЕНС); ветерани: органів внутрішніх справ, військової служби (ВОВС); діти віком 6 до 18 років (до 23 років) з багатодітних сімей (ДИТС); діти-сироти і діти, які залишились без піклування батьків, віком від 16-18 років (ДС6-18); діти-інваліди віком від 6-18 років (Д16-18).

Крім того, у формах визначено область Луганська (Сватівський регіон); кількість оформлених пільгових проїзних документів та суми недоотриманих коштів тощо.

На підтвердження викладеного позивачем додатково було надано загальні зведені відомості по типах пільг та квитків у приміському сполученні за січень-грудень 2019 року.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідач відшкодував витрати на компенсаційні виплати за пільговий проїзд у приміському сполученні на загальну суму 206266 грн 63 коп., що підтверджується банківськими виписками від 29.03.2019 на суму 14845,49 грн., від 08.07.2019 на суму 30070,29 грн., від 20.08.2019 на суму 3606,68 грн., від 13.09.2019 на суму 5372,29 грн, від 13.12.2019 на суму 122574,68 грн., від 26.12.2019 на суму 29797, 20 грн.

Після цього, позивач звертався до відповідача з листом № 2021/5400 від 24.10.2019, в якому пропонував звернутися з ініціативою розглянути питання на черговій сесії міської ради про передбачення коштів на 2019-2020 роки у місцевому бюджеті на компенсацію у повному обсязі послуг по перевезенню громадян, які мають право на пільги залізничним транспортом приміського сполучення.

25.03.2020 складено акт звірення розрахунків № 1 за надані населенню послуги, на які надаються пільги (проїзд у примусовому напрямку) між АТ «Укрзалізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» та Управлінням соціального захисту населення Сватівської РДА, станом на 01.03.2020, відповідно до якого відсутня заборгованість станом на 01.01.2020. Вказаний акт належним чином підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками підприємств.

Крім того, звіт про заборгованість за бюджетними коштами на 01.01.2021 (форма 7м) також свідчить про відсутність заборгованості за компенсаційними виплатами за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті.

18.09.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією № 2021/4353, в якій просив сплатити заборгованість у сумі 206 883 грн 96 коп.

Листом від 09.10.2020 № 07-16/2708 відповідач повідомив, що надані позивачем реєстри перевезення пасажирів проходять перевірку наявності даних пасажирів у Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги. У разі не співпадіння даних пасажира або їх відсутність можливості підтвердити наявність пільг для проїзду у приміському залізничному транспорті, то суми для відшкодування витрат будуть неможливими.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо відшкодування витрат по перевезенню пільгових категорій громадян залізничним транспортом за 2019 рік виконано частково, позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача збитків по відшкодуванню витрат за пільгове перевезення громадян за 2019 рік у розмірі 208 066 грн. 00 коп.

Як зазначалося вище, рішенням по справі відмовлено у задоволенні позовних вимог.. Рішення обґрунтовано недоведеністю позовних вимог.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову враховуючи нижче викладене.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України.

Так, соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12.03.1993, Законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про охорону дитинства», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» (в редакції чинній у 2019 році) для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Наведені норми закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії.

Обслуговуючи категорії громадян, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.

Безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов`язок відшкодовувати збитки, понесені залізничним транспортом, за рахунок державного або місцевого бюджетів у залежності від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Статтею 4 Бюджетного кодексу України (в редакції чинній у 2019 році) визначено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

Відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленими за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Згідно з частиною 1 статті 102 Бюджетного кодексу України (в редакції до 01.01.2017) видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті «б» пункту 4 частини 1 статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 статті 102 Бюджетного кодексу України (в редакції до 01.01.2017) було встановлено, що за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, зокрема, здійснюються компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до абзацу 5 підпункту «б» пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України (в редакції до 01.01.2017) до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення (державні програми соціального захисту - на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

В пункті 1 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 (далі Порядок, в редакції до 24.06.2017) було визначено, що цей Порядок визначав відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту, в тому числі, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

З 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» №1789-VIII від 20.12.2016, на підставі якого виключені абзац 5 підпункту «б» пункту 4 частини 1 статті 89 та частина 5 статті 102 Бюджетного кодексу України.

В подальшому на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 24.06.2017 пункт 1 Порядку був викладений в новій редакції та виключені компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян з переліку заходів з виконання державних програм соціального захисту, що проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

У зв`язку з відповідними змінами в законодавстві посилання позивача на Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002, враховуючи заявлений у цій справі спірний період (2019 рік) є безпідставними.

Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, щодо помилкового посилання позивачем на постанову Великої Палати Верховного Суду України від 03.03.2020 у справі № 904/94/19, оскільки в цій справі спірний період був 2016 рік, тобто діяло законодавство в редакції до 01.01.2017.

Статтею 91 Бюджетного кодексу України (в редакції чинній у 2019 році) визначені видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів. Так, відповідно до підпункту "ґ" пункту 3 частини 1 статті 91 до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Слід зазначити, що стаття 91 Бюджетного кодексу України передбачає видатки, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, але не обов`язково мають здійснюватися. Кожна рада самостійно приймає рішення стосовно здійснення витрат з бюджету відповідно до вказаної статті.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Сватівської районної ради Луганської області від 33/10 від 21.12.2018 затверджено районну Програму фінансового забезпечення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, надання пільг з оплати послуг зв`язку на 2019-2021 роки.

Відповідно до додатку 2 до Програми встановлено Порядок відшкодування витрат за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян залізничним транспортом.

Цей Порядок регламентує проведення відшкодування витрат за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян залізничним транспортом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян».

Крім того, цей Порядок визначає механізм здійснення видатків з районного бюджету на відшкодування вартості проїзду залізничним транспортом окремих категорій громадян у відповідності до чинного законодавства.

Пунктом 4 Порядку передбачено для отримання компенсації перевізник щомісяця до 3 числа місяця наступного за звітним подає до управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації наступну звітність: облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян; акт звіряння розрахунків за формою « 3-пільга», затвердженою Міністерством праці та соціальної політики України від 28.03.2003 № 83 «Про затвердження форми № 3-пільга».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про залізничний транспорт» (в редакції чинній у 2019 році) відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Матеріали справи підтверджують факт укладання між сторонами договору на надання та фінансування послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у приміському сполучені № 8 від 07.02.2019 на суму 177574,68 грн з урахуванням укладеної додаткової угоди від 11.12.2019 № 2.

Вартість за цим договором підлягає коригуванню протягом всього терміну дії договору шляхом укладання додаткових угод (п. 1.4 договору).

Позивачем у 2019 році надано послуги на загальну суму 414 332 грн 63 коп., про що свідчать облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів за спірний період.

Відповідачем було сплачено 206266,63 грн., сторони проти цього не заперечують.

На виконання умов п. 2.2.1. договору та п. 4 Порядку між сторонами 25.03.2020 складено акт звірення розрахунків № 1 за надані населенню послуги, на які надаються пільги (проїзд у примусовому напрямку) станом на 01.03.2020, відповідно до якого відсутня заборгованість станом на 01.01.2020. Вказаний акт належним чином підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками підприємств.

Крім того, звіт про заборгованість за бюджетними коштами на 01.01.2021 (форма 7м) також свідчить про відсутність заборгованості за компенсаційними виплатами за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті.

Відтак позивач просив стягнути з відповідача суму в розмірі 208 066 грн 00 коп. за січень- грудень 2019 року, що залишилась невідшкодованою.

Судова колегія зауважує, що у постанові Верховного Суду від 02.03.2021 в адміністративній справі №640/21817/18 було зазначено, що з 01.01.2017 зі статті 102 Бюджетного кодексу України виключена норма щодо здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту.

У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що якщо з місцевого бюджету будуть здійснюватися видатки на фінансування пільг з послуг зв`язку, інших передбачених законодавством пільг, то орган місцевого самоврядування обов`язково має прийняти відповідне рішення про здійснення видатків з місцевого бюджету на покриття гарантованих державою пільг з послуг зв`язку та інших пільг, до яких за певними категоріями відносяться й пільги з безкоштовного перевезення залізничним транспортом.

Отже, враховуючи наведене вбачається, якщо органом місцевого самоврядування таке рішення не було прийнято, підстав на укладання договору з ПАТ «Українська залізниця» (її регіональними відділеннями) немає, а отже немає й підстав для виплати їй компенсації з місцевого бюджету.

Колегія суддів зауважує, що органи місцевого самоврядування не зобов`язані передбачати своїм рішенням видатки для усіх осіб, яким право на безкоштовний проїзд залізничним транспортом гарантоване державою. Вони можуть робити це виключно з огляду на фінансову спроможність відповідного місцевого бюджету.

Вказана позиція також наведена у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №904/138/21, від 01.02.2022 у справі № 904/141/20, від 27.07.2022 у справі №904/7875/21, відступати від якого колегія суддів підстав не вбачає.

З огляду на викладене, враховуючи внесені зміни до законодавства, враховуючи місцеву бюджетну програму та прийняте органом місцевого самоврядування з огляду на фінансову спроможність відповідного місцевого бюджету відповідне рішення, а також виконання з боку відповідача укладеного з позивачем означеного Договору, суд апеляційної інстанції доходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України»; вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Названий Суд також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України).

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст. 276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 270, 275,276, 281 -284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», на рішення Господарського суду Луганської області від 30.11.22 у справі №913/7/22 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Луганської області від 30.11.22 у справі №913/7/22 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.04.23

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Терещенко