Постанова

від 13.04.2023 по справі 912/1173/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2023 року м.Дніпро Справа № 912/1173/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередко А.Є.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

розглянувши заяву Приватного підприємства "Лекс-Інфо"

про відшкодування судових витрат

у справі № 912/1173/21

за позовом: Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича, смт Добровеличківка Кіровоградської області

до відповідачів:

1. Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький

2. Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область

3. ОСОБА_1 , смт Добровеличківка, Кіровоградська обл.

4. ОСОБА_2 , смт Добровеличківка, Кіровоградська обл.

5. ОСОБА_3 , смт Добровеличківка, Кіровоградська обл.

6. ОСОБА_4 , с. Тишківка, Добровеличківський р-н, Кіровоградська обл.,

7. ОСОБА_5 , смт Побузьке, Голованівський район, Кіровоградська обл.,

8. ОСОБА_6 , смт Добровеличківка, Кіровоградська обл.

9. ОСОБА_7 ,

АДРЕСА_1 . Приватного підприємства "Лекс-Інфо", смт Добровеличківка Кіровоградської області,

11. Добровеличківської селищної ради, смт. Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградської області,

12. ОСОБА_8 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область

про визнання права постійного користування, визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та припинення права власності, визнання недійсними договорів оренди,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява СФГ Антонова П.І. до відповідачів з вимогами про:

1. Визнання за Селянським (фермерським) господарством "Антонова Петра Івановича" права на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 50,00 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Дружелюбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області і посвідчена Державним актом на право користування землею серії Б №050989, виданого на ім`я ОСОБА_9 , у тому числі на земельні ділянки: площею 2,9508га кадастровий номер 3521781900:02:000:9050, площею 3,2861га кадастровий номер 3521781900:02:000:9049, 6,0182га кадастровий номер 3521781900:02:000:9055, площею 5,8872га кадастровий номер 3521781900:02:000:9048, площею 5,8076га кадастровий номер 3521781900:02:000:9047, площею 5,8048га кадастровий номер 3521781900:02:000:9046, площею 5,8161га кадастровий номер 3521781900:02:000:9045, площею 5,8265га кадастровий номер 3521781900:02:000:9044, площею 5,8433га кадастровий номер 3521781900:02:000:9043.

2. Визнання недійсним розпорядження Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 24.09.2007 №652-р "Про надання земельних ділянок у власність, затвердження акта визначення збитків, власників землі та землекористувачів, пов`язаних з їх вилученням".

3. Скасування державну реєстрації права власності:

- ОСОБА_1 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34142965 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 2,9508 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9050, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14963321 від 11.11.2019;

- ОСОБА_1 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34143810 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 3,2861 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9049, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14967119 від 11.11.2019;

- ОСОБА_2 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34140496 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 6,0182 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9055, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14961067 від 11.11.2019;

- ОСОБА_3 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34148502 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8872 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9048, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14983996 від 11.11.2019;

- ОСОБА_4 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34146702 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8076 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9047, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14982876 від 11.11.2019;

- ОСОБА_5 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34145663 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8048 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9046, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14975938 від 11.11.2019;

- ОСОБА_6 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34144548 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8161 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9045, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14974792 від 11.11.2019;

- ОСОБА_7 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34148952 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8265га кадастровий номер 3521781900:02:000:9044, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14984900 від 11.11.2019.

4. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 2,9508га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9050 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 2,9508га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9050 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34143321 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо".

5. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 3,2861га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9049 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 3,2861га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9049 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34143993 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо".

6. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 6,0182га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9055 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 6,0182га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9055 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34140958 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо".

7. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_3 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 5,8872га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9048 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8872га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9048 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34148743 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_3 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо".

8. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_4 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 5,8076га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9047 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8076га кадастровий номер 3521781900:02:000:9047 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34147587 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_4 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо".

9. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_5 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 5,8048га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9046 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8048га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9046 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34145839 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_5 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо".

10. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_6 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 5,8161га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9045 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8161га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9045 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34145202 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_6 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо".

11. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_7 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 5,8265га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9044 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8265га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9044 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34149100 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_7 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо".

Стягнути з відповідачів солідарно на користь Селянського (фермерського) господарства "Антонова Петра Івановича" витрати по сплаті судового збору у сумі 40 860,00 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2022 у справі 912/1173/21 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2023 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2022 у справі №912/1173/21 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2022 у справі №912/1173/21 залишено без змін.

03.02.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Лекс-Інфо" надійшла заява про відшкодування судових витрат, згідно якої просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.13.2023 розгляд заяви призначено в судове засідання на 13.04.2023 на 10:00 год.

04.04.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від ПП "Лекс-Інфо" надійшла заява про розгляд заяви без участі його уповноваженого представника. В судове засідання

В судове засідання 13.04.2023 учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За змістом ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що суд визнав необов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на заяву ПП "Лекс-Інфо" про розгляд справи за відсутності його представника, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків, колегія суддів вважає можливим здійснити вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення за наявними матеріалами та без участі представників сторін.

Заперечення на подану заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу чи клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми до Центрального апеляційного господарського суду не надходили

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, зазначає, що розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Так, згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз відповідних норм процесуального закону засвідчує, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Зважаючи на положення статей 282, 315 ГПК України про те, що суд апеляційної та касаційної інстанцій має вирішувати питання щодо розподілу судових витрат, здійснених у зв`язку з переглядом справи, Верховний Суд дотримується позиції, що згідно зі статтею 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18).

Як вбачається з матеріалів справи, що у поданому 22.11.2022 до Центрального апеляційного господарського суду відзиві на апеляційну скаргу ПП "Лекс-Інфо" надало попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, який склав 16 000,00 грн, та клопотало про їх стягнення з позивача (т. 9 а.с. 1-8).

В судовому засіданні 26.01.2023 до закінчення судових дебатів у справі представник відповідача-10 зробив усну заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2023 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2022 у справі №912/1173/21 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2022 у справі №912/1173/21 залишено без змін.

Так, з поданої ПП "Лекс-Інфо" заяви слідує, що відповідач-10 поніс на стадії апеляційного оскарження витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 9000,00 грн.

В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката відповідачем-10 подано: договір про надання правової допомоги № б/н від 20.10.2022, укладений між ПП "Лекс-Інфо" та адвокатом Осіповою Юлією Юріївною (т. 9 а.с. 179-180); додаток № 1 від 20.10.2022 до договору про надання правової допомоги № б/н від 20.10.2022 (т. 9 а.с. 181), акт наданих послуг № б/н від 26.01.2023 на суму 9 000,00 грн (т. 9 а.с. 182); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 26.01.2023 (т. 9 а.с. 183); квитанцію до прибуткового касового ордеру № 1/23 від 26.01.2023 на суму 9 000,00 грн (т. 9 а.с. 183 зворот); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КР № 29 від 01.11.2013 (т. 9 а.с. 184).

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

У постанові від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виклав правову позицію, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18).

Згідно п. 4.2. договору про надання правової допомоги № б/н від 20.10.2022 гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до додатку № 1 від 20.10.2022 до договору про надання правової допомоги № б/н від 20.10.2022 Сторони погодили вартість наступних послуг:

- ознайомлення з апеляційною скаргою, підготовка, написання та подання до Центрального апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу - 5 000,00 грн;

- представництво інтересів ПП "Лекс-Інфо" у судовому засіданні за позовом СФГ Антонова Петра Івановича - 1 500,00 грн одне засідання (орієнтовно не менше 2 засідань), загальна сума - 3000,00 грн.

- звернення до суду із заявами та клопотаннями .які виникнуть під час розгляду справи - 1 000,00-2 000,00 грн (в залежності від складності).

З акту наданих послуг № б/н від 26.01.2023 та детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 26.01.2023, вбачається, що представником відповідача-10 - адвокатом Осіповою Ю.Ю. було надано наступні послуги:

1. Ознайомлення з апеляційною скаргою, підготовка, написання та подання до Центрального апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу на 8 сторінках, затрачено часу близько 20 годин, вартістю - 5 000,00 грн;

2. Підготовка та направлення до суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, вартістю - 1 000,00 грн;

3. Представництво інтересів ПП "Лекс-Інфо" у судових засідання в режимі відеоконференцзв`язку за апеляційною скаргою СФГ Антонова Петра Івановича, вартістю 1 500,00 грн одне засідання (судові засідання 08.12.2022, 26.01.2023), загальна сума - 3000,00 грн.

Оплата цих послуг на загальну вартість 9 000,00 грн підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1/23 від 26.01.2023.

Апеляційний суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини четвертої статті 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами (аналогічний висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 922/2749/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21)).

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у частині четвертій статті 129 ГПК України, у частині п`ятій цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В даному випадку, колегією суддів враховується наступне.

- щодо послуги - ознайомлення з апеляційною скаргою та підготовка відзиву на апеляційну скаргу на 8 стор., то суд вважає надання цієї послуги необхідною у даній справі, а витрати на неї в розмірі 5 000,00 грн обґрунтованими та адекватними до обсягу наданих послуг;

- щодо послуги - участь адвоката в судових засіданнях 08.12.2022, 26.01.2023, то з огляду на підтвердження належними доказами (протоколами судових засідань) участі представника відповідача-10 у зазначених судових засіданнях, відповідні витрати в розмірі 3 000,00 грн визнаються судом підтвердженими, розумними та такими, що підлягають відшкодуванню;

- щодо послуги - підготовка та направлення до суду заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза приміщення суду з використанням власних технічних засобів, то необхідно наголосити, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ГПК України). Кожна сторона реалізує свої права на власний розсуд і за приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Тобто учасник справи самостійно вирішує доцільність участі в судовому засіданні, якщо судом така не визнана обов`язковою, а також яким чином він (його представник) буде приймати участь (безпосередньо в судовому засіданні чи в режимі відеокнференції). Отже, зважаючи на те, що участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза приміщення суду з використанням власних технічних засобів є правом учасника справи, передбаченим ст. 197 ГПК України, то відповідно й реалізація цього права та наслідки його користуванням покладаються на заявника. В даному випадку вчинення процесуальної дії із складання відповідної заяви є необхідною умовою для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а тому, обравши для себе такий спосіб участі в судовому процесі, відповідач-10 прийняв на себе «тягар» із підготовки та подання відповідної заяви. При цьому варто зазначити, що Центральний апеляційний господарський суд при розгляді справи № 912/1173/21 не визнавав обов`язковою явку учасників справи, з огляду на що, надання цієї послуги не було необхідним у даній справі та неминучим, зважаючи на приписи процесуального закону, а відповідних витрат в розмірі 1 000,00 грн можна було уникнути. До того ж, подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є невід`ємною складовою послуги щодо участі та представництва інтересів в судових засіданнях, за яку відповідач-10 вже нарахував окремо витрати, що були попередньо розглянуті та враховані судом, як такі, що належить стягнути з позивача.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Аналогічний підхід при розподілі судових витрат відображений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові 29.09.2022 у справі №904/6499/20 (904/1373/21).

Відтак, наведеним спростовуються доводи заявника стосовно необхідності відшкодування витрат ПП "Лек-Інфо" на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Також, судом враховано, що матеріали справи не містять клопотання апелянта про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, позивач не спростував обґрунтованості наведеного відповідачем-10 складу витрат на професійну правничу допомогу адвоката та їх вартості, не подавши до суду заперечення та докази щодо не співмірності заявлених до відшкодування витрат.

Отже, заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є частково обґрунтованою, співмірною із предметом спору, враховуючи складність справи, не перевищує розмір витрат на професійну правничу допомогу, наведений в попередньому розрахунку, а їх понесення підтверджено належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Підсумовуючи усе вищевикладене, необхідно зауважити, що хоча обумовлення такого розміру судових витрат на правничу допомогу відповідає досягнутим домовленостям між ПП "Лек-Інфо" та адвокатом Осіповою Юлією Юріївною в додатках до договору про надання правової допомоги № б/н від 20.10.2022 та складеному на його виконання акту наданих послуг від 26.01.2023, відповідає їх потребам та інтересам, проте, з огляду на специфіку та складність справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, апеляційний суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, констатує, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, надання частини послуг з правничої допомоги не було неминучим, а тому не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 9 000,00 грн. у суді апеляційної інстанції у даній справі.

Відтак, опираючись на критерії, що визначені частинами 4-7, 9 статті 129 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе не присуджувати всю суму понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а тому, з Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича на користь ПП "Лек-Інфо" належить стягнути суму відповідних витрат в розмірі 8 000,00 грн, відмовивши в решті вимог.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного підприємства "Лекс-Інфо" про відшкодування судових витрат у справі № 912/1173/21 задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича (27000, Кіровоградська обл., смт Добровеличківка, вул. Чапаєва, 74, код ЄДРПОУ 20647519) на користь Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (27000, Кіровоградська обл., смт Добровеличківка, вул. Молодіжна, 17 код ЄДРПОУ 40999350) 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови підписано 25.04.2023

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко