ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
25.04.2023Справа № 910/2509/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в
порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"
до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"
про стягнення 20 131,72 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 20 131,72 грн.
Позов обґрунтовано тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 001338/4605/0000432 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Kia Sportage", а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу "Subaru Outback", водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/2509/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
До відділу діловодства Господарського суду міста Києва 06.03.2023 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття.
Відповідачем 16.03.2023 подано відзив на позову заяву, заперечено позовні вимоги, оскільки позивачем порушено строки досудового врегулювання спору, не враховано коефіцієнт фізичного зносу страхувальника, також додано докази сплати суми страхового відшкодування у розмірі 17 316,41 грн.
Крім того, відповідачем подано клопотання про витребування доказів, у якому просив суд витребувати у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" та Департаменту патрульної поліції Національної поліції України докази у підтвердження обґрунтованості застосування відповідачем коефіцієнту фізичного зносу.
Суд, розглянувши вказане клопотання не вбачає підстав для його задоволення, оскільки, відповідачем надано самостійно зібрані докази у підтвердження здійснення розрахунку коефіцієнту фізичного зносу автомобіля потерпілої особи, а відтак потреби у витребуванні доказі викладених у клопотанні немає.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Позивач та ОСОБА_1 уклали сертифікат добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" № 001338/4605/0000432 від 03.11.2021, об`єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу марки "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання страхових випадків.
За участі застрахованого транспортного засобу марки "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки "Subaru Outback", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 15.09.2022 у місті Києві сталась ДТП.
Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом). Згідно європротоколу ДТП сталось з вини ОСОБА_3 .
У зв`язку з пошкодженням у ДТП застрахованого автомобіля "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звернулась до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку.
Позивач страховим актом № 4483536720 від 26.09.2022 визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 22 631,72 грн, виплата якої позивачем підтверджується платіжним дорученням № 047146 від 27.09.2022.
З матеріалів справи вбачається, що на час скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Subaru Outback", реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача згідно полісу № ЕР210229642.
Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
У зв`язку з тим, що відповідач не відшкодував позивачу нанесену його страхувальником шкоду, позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 20 131,72 грн страхового відшкодування.
Відповідач у відзиві стверджує щодо недотримання позивачем строків досудового врегулювання спору, оскільки останнім не враховано умови пункту 36.2. статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким передбачено обов`язок страховика здійснити страхове відшкодування не пізніше ніж як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що заяву про страхове відшкодування (претензію) було направлено позивачем електронною поштою на адресу відповідача 16.01.2023, тобто кінцевою датою здійснення виплати є 15.04.2023, а отже на момент подачі позову строк, передбачений пунктом 36.2. статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не закінчився.
Суд зазначає, що в Законі України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" прямо не передбачено, досудового порядку урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
У системному зв`язку зі статтею 36 положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
Відтак, судом відхилено твердження відповідача щодо недотримання позивачем строків досудового врегулювання спору, оскільки вказане не звільняє відповідача від здійснення виплати страхового відшкодування.
Крім того, відповідач зазначає про невірно здійснений позивачем розрахунок розміру страхового відшкодування, оскільки позивачем при виплаті страхового відшкодування не було враховано коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля.
Спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Пунктом 22.1. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.
Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.
Фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників) (пункт 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів).
Згідно з пунктом 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів значення значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Пунктом 7.39. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів встановлено, що винятком стосовно використання зазначених у пункті 7.38. цієї методики вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 2 до цієї Методики.
Відповідач стверджує, що при дослідженні причин настання ДТП та наданих позивачем документів, відповідачем було встановлено, що автомобіль "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_1 , піддавався ремонтному впливу до настання ДТП, яка сталась 15.09.2022.
До відзиву відповідачем долучено копію звіту № 13-R/12/60 від 06.03.2023, складеного оцінювачем Видутою Д.Ю., згідно якого розрахунковий коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 23,04%.
Згідно з підпунктом 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
На підставі отриманих доказів, відповідачем здійснено оплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 17 316,41 грн, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та встановленого полісом № ЕР210229642 розміру франшизи - 2 500,00 грн.
Вказане підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: № 12250 від 07.03.2023 на суму 2 000,00 грн, № 12160 від 06.03.2023 на суму 2 000,00 грн, № 12455 від 09.03.2023 на суму 3 000,00 грн, № 12360 від 08.03.2023 на суму 2 000,00 грн, № 12635 від 13.03.2023 на суму 4 316,41 грн, № 12540 від 10.03.2023 на суму 4 000,00 грн.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, враховуючи наявність доказів оплати відповідачем суми страхового відшкодування у розмірі 17 316,41 грн, суд вважає за можливе закрити провадження у справі в цій частині.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що матеріалами справи підтверджується факт оплати відповідачем суми страхового відшкодування у розмірі 17 316,41 грн, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 17 316,41 грн підлягає закриттю відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.
З огляду на наведене та враховуючи, що провадження у справі № 910/2509/23 закрито в частині у зв`язку з відсутністю предмету спору, позивач має право звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченого судового збору.
Пред`явлення Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" до відповідача вимоги про виплату страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не довів обставин, які мають значення для справи і на які він посилався як на підставу своїх вимог - вартості відновлювального ремонту автомобіля "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, в розмірі 20 131,72 грн, а відтак і не довів обставин наявності у відповідача обов`язку зі сплати на його користь страхового відшкодування у розмірі 2 815,31 грн.
Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 2 815,31 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у розмірі 300,25 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" 2 815 (дві тисячі вісімсот п`ятнадцять) грн 31 коп. відмовити.
2. Закрити провадження у справі № 910/2509/23 в частині вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" 17 316 (сімнадцять тисяч триста шістнадцять) грн 41 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.Ю.Кирилюк
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2023 |
Оприлюднено | 27.04.2023 |
Номер документу | 110426673 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань страхування |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Кирилюк Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні