Рішення

від 25.04.2023 по справі 910/1211/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2023Справа № 910/1211/23

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України"

вул. Тропініна 7Г, м. Київ, 04107

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-депозитарний центр "ГЛОБАЛ" пров. Куренівський 19/5, м Київ, 04073

про стягнення 247 044,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-депозитарний центр "ГЛОБАЛ" (далі-відповідач) про стягнення 247 044,52 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/1211/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення № 0105493684040 повернуто до суду з посиланням на закінчення встановленого терміну зберігання.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/1211/23 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

16.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Національний депозитарій України» (далі - Центральний депозитарій або Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-депозитарний центр "Глобал" (ідентифікаційний код 35093607) (далі - Депозитарна установа або Відповідач), що здійснювало діяльність на підставі виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (надалі в тексті «НКЦПФР») ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме депозитарної діяльності депозитарної установи, був укладений Депозитарний договір №Д-156/ц, (далі - Договір).

25.07.2019 року між Центральним депозитарієм та Депозитарною установою була укладена Угода №УДД-018/асп про внесення змін до Депозитарного договору (щодо, зокрема, відкриття та обслуговування агрегованого(-их) та сегрегованого(-их) рахунку (рахунків) у цінних паперах), відповідно до якої текст Договору був повністю викладений в новій редакції. Вказана Угода №УДД-018/асп укладалася шляхом подання Депозитарною установою заяви про приєднання до умов Угоди про внесення змін до Депозитарного договору (щодо, зокрема, відкриття та обслуговування агрегованого(-их) та сегрегованого(-их) рахунку (рахунків) у цінних паперах), текст якої був опублікований на вебсайті Центрального депозитарію в мережі інтернет. Копія Депозитарного договору №Д-156/ц від 16.10.2013 року, копія поданої Депозитарною установою заяви про приєднання до умов Угоди про внесення змін до Депозитарного договору (щодо, зокрема, відкриття та обслуговування агрегованого(-их) та ссгрегованого(-их) рахунку (рахунків) у цінних паперах) разом з текстом самої Угоди про внесення змін до Депозитарного договору (щодо, зокрема, відкриття та обслуговування агрегованого(-их) та сегрегованого(-их) рахунку (рахунків) у цінних паперах), до якої приєдналася Депозитарна установа, які разом складають текст Договору, є додатком 1 до цієї позовної заяви.

На підставі Договору (з урахуванням змін, внесених Угодою №УДД-018/асп від 25.07.2019 року), Центральний депозитарій зобов`язався надавати Депозитарній установі послуги, визначені Договором, в тому числі:

послуги щодо відкриття та обслуговування агрегованого(-их) та сегрегованого(-их) рахунку (рахунків) у цінних паперах Депозитарної установи,

послуги зі зберігання та обліку цінних паперів, права на які та права за якими належать депонентам Депозитарної установи, власникам цінних паперів, що не мають статусу депонентів, клієнтам номінального утримувача, клієнтам клієнта номінального утримувача, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, та самій Депозитарній установі;

послуги з обслуговування операцій на рахунку (рахунках) Депозитарної установи, в тому числі здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, укладеними

на фондових біржах та поза фондовими біржами, отримання доходів за цінними паперами на умовах, викладених в п.2.1.15 Договору.

При цьому, послуги, обумовлені Договором, відповідно до п.1.1. Договору надаються Позивачем Відповідачу відповідно до Правил Центрального депозитарію цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР, (надалі - Правила), Регламенту провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів, (надалі - Регламент), Положення про інформаційно- телекомунікаційну систему обробки інформації Центрального депозитарію цінних паперів, яке в т.ч. визначає шляхи/способи обміну інформацією між Центральним депозитарієм та депозитарними установами, (далі - Положення про СОІ), діючих нормативно-правових актів України.

Відповідно до п. 1.5. Договору обмін інформацією між Сторонами здійснюється у відповідності до Правил, Регламенту та Положення про СОІ, а пунктом 1.6. Договору встановлено, що надання передбачених Договором послуг здійснюється, в тому числі, із застосуванням Сторонами Кабінету Клієнта як частини СОІ. Достовірність інформації, переданої Сторонами один одній із застосуванням Кабінету Клієнта, підтверджується кваліфікованим електронним підписом.

Згідно з гі.п.2.3.4 Договору Відповідач зобов`язався оплачувати послуги Центрального депозитарію відповідно до тарифів, умов та строків, передбачених Договором, а згідно з п.п.2.3.3. Договору - дотримуватися вимог Правил, Регламенту та Положення про СОІ.

Пунктами 3.1.-3.7. Договору встановлено, що Депозитарна установа оплачує послуги Центрального депозитарію згідно з Договором відповідно до затверджених Центральним депозитарієм тарифів, що діють на момент надання послуг, та у наступному порядку:

Оплата послуг Центрального депозитарію здійснюється Депозитарною установою на підставі рахунків-фактур та Актів про надання послуг, наданих Центральним депозитарієм. Щомісячно, до 15 числа кожного місяця, наступного за звітнім, Центральний депозитарій надає Депозитарній установі Акт про надання послуг, в який включається перелік та вартість наданих Депозитарній установі депозитарних послуг за звітній місяць, а саме: щомісячна абонентська плата, яка стягується за умови наявності облікових операцій та залишків на рахунку Депозитарної установи протягом звітного місяця; плата за зберігання цінних паперів на рахунку Депозитарної установи; вартість інших послуг в залежності від виду операцій згідно з тарифами на послуги, що надаються Центральним депозитарієм Депозитарній установі у відповідному місяці.

У випадку неотримання Акту про надання послуг до 25-го числа місяця, наступного за місяцем отримання послуг від Центрального депозитарію, Депозитарна установа зобов`язана повідомити про це Центральний депозитарій письмово. Депозитарна установа сплачує вартість наданих послуг згідно з Актом про надання послуг - щомісячно до останнього числа поточного місяця за минулий місяць (п.3.6. Договору). При цьому, згідно з 3.7 Договору послуги вважаються наданими Центральним депозитарієм в повному обсязі та належної якості, якщо до останнього числа місяця, наступного за звітним, від Депозитарної установи не отримано обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості послуг, наданих Центральним депозитарієм та відображених в Акті про надання послуг за звітній місяць.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що Договір укладений на невизначений строк. Згідно з п.6.4. Договору Договір може бути розірваний (дія Договору припинена) шляхом подання Депозитарною установою до Центрального депозитарію Заяви про припинення дії Договору тільки за умови відсутності на рахунку (рахунках) у цінних паперах Депозитарної установи цінних паперів із закриттям рахунку (рахунків) в цінних паперах Депозитарної установи у випадку:

неможливості однією зі Сторін з об`єктивних причин, що передбачені п.5.3 Договору, виконувати зобов`язання за Договором, якщо обставини, що викликали таку неможливість, продовжують існувати більше, ніж протягом 40 днів з моменту письмового повідомлення іншої Сторони про таку неможливість;

визнання однієї зі Сторін банкрутом та призначення органу, уповноваженого проводити розрахунки з кредиторами та дебіторами Сторони;

прийняття уповноваженим органом Сторони рішення про реорганізацію шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення чи перетворення;

анулювання, зупинення ліцензії або прийняття судом або уповноваженим органом Сторони рішення про ліквідацію однієї зі Сторін.

Пунктом 6.6. Договору чітко передбачено, що у випадку припинення дії Договору Депозитарна установа повинна надати Центральному депозитарію документи, передбачені Правилами, Регламентом та/або законодавством для закриття рахунку (рахунків) у цінних паперах з наступним розірванням Договору.

За твердженням Позивача, що жодними належними та допустимими доказами не спростовано Відповідачем, станом на сьогодні Договір є діючим, рахунок(ки) у цінних паперах Депозитарної установи не закритий(і), а на самому(их) рахунку(ах) у цінних паперах, відкритому(их) Депозитарній установі, зберігаються та обліковуються цінні папери, права на які та права за якими належать депонентам Депозитарної установи, власникам цінних паперів, що не мають статусу депонентів, клієнтам номінального утримувача, клієнтам клієнта номінального утримувача, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, та самій Депозитарній установі.

Центральний депозитарій, керуючись положеннями п.3.4. Договору, щомісяця до 15 числа кожного місяця, наступного за звітним, надсилав та продовжує надсилати Депозитарній установі Акти про надання послуг, в які включав та включає перелік та вартість наданих депозитарних послуг за звітний місяць (в т.ч. тарифи та умови нарахування вартості таких послуг). При цьому, Акти про надання послуг відповідно до п. 1.6. Договору та п.7.2. розділу І Правил (зареєстрованих в НКЦПФР відповідно до ст.9 Закону, розмішених на вебсайті Центрального депозитарію в мережі Інтернет та яких Депозитарна установа повинна дотримуватися згідно з п.п.2.3.3. Договору), надсилалися Депозитарній установі через веб-сервіс «Кабінет Клієнта» як частину СОЇ (по тексту іменований як «Кабінет Клієнта»),

Позивач вказує, що всі Акти про надання послуг, що були направлені Депозитарній установі через Кабінет Клієнта, набули статусу «Готово до отримання», а отже, відповідно до умов використання веб-сервісу «Кабінет Клієнта» при обміні даними в електронному вигляді між Центральним депозитарієм та клієнтом, що розміщені на вебсайті Центрального депозитарію в мережі інтернет та до яких Депозитарна установа приєдналася як користувач Кабінету Клієнта, такі Акти вважаються доставленими Депозитарній установі.

На підтвердження факту надіслання Депозитарній установі Актів про надання послуг надаємо візуальні форми Актів про надання послуг за період з 01.12.2020 по 31.08.2022 року, що були надіслані Депозитарній установі в електронному вигляді за допомогою Кабінету Клієнта, з підтвердженням їх підписання уповноваженою особою Позивача за допомогою кваліфікованого електронного підпису, а також відтворену в паперовій формі інформацію з Кабінету Клієнта про відправку зазначених Актів про надання послуг Депозитарній установі через Кабінет Клієнта.

Оскільки Депозитарна установа не надавала Центральному депозитарію в порядку, обумовленому п.3.7. Договору, заперечень щодо обсягу та якості послуг, наданих Центральним депозитарієм та відображених в Актах про надання послуг, а також не повідомляла письмово Центральний депозитарій про неотримання Актів про надання послуг, то послуги, відображені в таких Актах про надання послуг, згідно з п.3.7. Договору за весь період надання послуг вважаються наданими Центральним депозитарієм в повному обсязі, належної якості та підлягають оплаті Депозитарною установою.

В період з дати укладання Договору (тобто з жовтня 2013 року) та до листопада 2020 року включно Відповідач повністю оплачував послуги, надані Позивачем, у відповідності з тарифами Позивача, що діяли на момент надання послуг. Після цього, Відповідач спочатку порушив строки оплати послуг, що надавалися в грудні 2020 року, потім перерахував Центральному депозитарію лише дві суми в рахунок оплати послуг, що надавалися відповідно до Договору, а саме: 1661,67 грн. в лютому 2021 року та 10 637,13 грн. в квітні 2021 року, і більше не здійснював оплату послуг, що надавалися та продовжують надаватися Позивачем Відповідачу згідно з Договором. Внаслідок цього у Відповідача утворилася перед Позивачем заборгованість за надані згідно з умовами Договору в період з січня 2021 року по серпень 2022 року послуги у розмірі 247044,52 грн. (двісті сорок сім тисяч сорок чотири гривні 52 копійки). При цьому, вказана сума заборгованості Відповідача за Договором за надані послуги розрахована відповідно до затверджених тарифів Центрального депозитарію на дату надання послуг (п.3.1. Договору), а детальний перелік та вартість наданих у кожному місяці в період з 01.01.2021 року по 31.08.2022 року послуг (в тому числі тарифи Центрального депозитарію та умови нарахування вартості послуг) були відображені в Актах про надання послуг, що надсилалися Відповідачу. Так, відповідно до Актів про надання послуг за вказаний період вартість наданих Позивачем Відповідачу послуг (що не були оплачені Відповідачем): за січень 2021 - 20946,87 грн., за лютий 2021 - 20714,80 грн., за березень 2021 - 20637,13 грн., за квітень 2021 - 21062,05 грн., за травень 2021 - 20997,11 грн., за червень 2021 - 25509,37 грн., за липень 2021 - 20206,64 грн., за серпень 2021 - 18262,49 грн., за вересень 2021 - 18 248,02 грн, за жовтень 2021 - 18187,96 грн., за листопад 2021 - 18187,96 грн., за грудень 2021 - 18187,96 грн., за січень 2022 - 18187,96 грн.; з лютого 2022 року по серпень 2022 року включно становить 1 грн. за кожен місяць (1 грн.*7 місяців = 7 грн.)

Таким чином, загальна вартість послуг, що були надані Позивачем Відповідачу на підставі Договору, в період з 01.01.2021 року по 31.08.2022 року включно, але які не були оплачені Відповідачем, становить (20946,87 + 20714,80 + 20637,13 + 21062,05 + 20997,11 + 25509,37 + 20206,64 + 18262,49 + 18248,02 + 18187,96 + 18187,96 + 18187,96 + 18187,96 + 1*7-1661,67 - 10 637,13 грн.)= 247 044,52 грн.

Спір у справі стосується наявності правових підстав для стягнення з Товариства на користь Центрального депозитарію заборгованості з оплати послуг останнього за Договором №Д-156/ц у розмірі 247 044,52 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України "Про депозитарну систему України" рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 655, 662, 663, 693 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 902 Цивільного кодексу України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто, а у відповідності до ч. 1 ст. 903 вказаного кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, в силу наведених норм та враховуючи приписи п.п. 1.1,1.2 Договору №Д-156/ц з відкриттям Центральним депозитарієм Товариству рахунку у цінних паперах та зарахуванням до системи депозитарного обліку цінних паперів останнього Центральним депозитарієм було взято на себе зобов`язання із зберігання та обслуговування відповідних цінних паперів, а емітент зобов`язався, зокрема, дотримуватись Правил та Регламенту Центрального депозитарію, повідомляти Центральний депозитарій про події, що стосуються випущених емітентом цінних паперів та оплачувати послуги Центрального депозитарію згідно з умовами, у строки та в порядку, передбаченим цим Договором, Регламентом Центрального депозитарію та тарифами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи приписи Договору №Д-156/ц та положення ст.ст. 530, 903 Цивільного кодексу України зобов`язання відповідача по оплаті послуг Центрального депозитарію із зберігання та обслуговування цінних паперів мало виконуватися шляхом попередньої оплати протягом періоду надання Центральним депозитарієм відповідних послуг (протягом дії Договору №Д-156/ц та обліку відповідних цінних паперів на рахунку емітента).

Позивач вказує на те, що за період дії Договору №Д-156/ц, зокрема, з 01.01.2020 по 31.08.2022, цінні папери випусків емітента обліковувалися в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію, у зв`язку з чим останнім було надано Товариству послуги з їх обліку та обслуговування на загальну вартість 247 044,52 грн.

На підтвердження наведеного позивачем надано складені ним за вказаний період акти-рахунки про надання послуг за Договором №Д-156/ц, які направлялися відповідачу в електронному вигляді за допомогою вебсервісу "Кабінет Клієнта".

При цьому, відповідно до пункту 3.7 Договору №Д-156/ц послуги вважаються наданими Центральним депозитарієм в повному обсязі та належної якості, якщо до останнього числа місяця, наступного за звітним, від емітента не отримано обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості послуг, наданих Центральним депозитарієм та відображених в акті-рахунку про надання послуг за звітний місяць.

Доказів настання визначених умовами Договору №Д-156/ц підстав для його припинення чи наявності заперечень емітента щодо обсягу та якості послуг Центрального депозитарію матеріалами справи не містять, а відтак, доводи позивача про те, що з 01.01.2021 по 31.08.2022 цінні папери випусків емітента обліковувалися в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію, у зв`язку з чим останнім було надано Товариству послуги з їх обліку та обслуговування на загальну вартість 247 044,52 грн., є не спростованими.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на викладені положення та такі принципи здійснення господарського судочинства як забезпечення змагальності та диспозитивності суду вбачається, що доведення існування або відсутність тих чи інших обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги / заперечення на позов, покладається саме на учасників судового процесу та здійснюється ними шляхом реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків, зокрема, в частині заперечень щодо заявлених позивачем вимог - шляхом подання відзиву на позов.

Частиною 1 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Згідно пункту 5 частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведені норми господарського процесуального закону та відсутність бажання відповідача реалізувати свої процесуальні права, що полягає у пасивній поведінці учасника справи (неподанні відзиву на позов), суд констатує про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що правовідносини сторін за Договору №Д-156/ц було припинено до серпня 2022 року та/або облік цінних паперів випусків емітента був припинений в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію із закриттям відповідного рахунку Товариства, в той час, як викладеними в позові обставинами спірних правовідносин та поданими документами належними чином підтверджуються його доводи відносно того, що протягом січня 2021 року по серпень 2022 року (включно) ним надавалися послуг із обліку, збереження та обслуговування відповідних цінних паперів емітента.

Отже, матеріалами належним чином підтверджується, що на виконання умов Договору №Д-156/ц, Центральний депозитарій у період з 01.01.2020 по 31.08.2022 надав відповідачу послуги за укладеним між ними Договором на загальну суму 247 044,52 грн., грошове зобов`язання по оплаті яких мало виконуватися шляхом внесення передоплати, що свідчить про настання на момент звернення з даним позовом до суду строку виконання такого грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті заборгованості за отримані згідно Договору послуги у розмірі 247 044,52 грн.

Вказаний розмір заборгованості не спростовано відповідачем в межах розгляду даної справи. Доказів її погашення на момент прийняття рішення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Центрального депозитарію про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 247 044,52 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Центрального депозитарію заборгованості у розмірі 247 044,52 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-депозитарний центр "ГЛОБАЛ" (пров. Куренівський 19/5, м Київ, 04073; ідентифікаційний код 35093607) на користь Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" (04107, м. Київ, вул. Тропініна, буд. 7Г; ідентифікаційний код 30370711) заборгованість у розмірі 247044 грн. 52 коп. та судовий збір у розмірі 3705 грн. 67 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов