Ухвала

від 20.04.2023 по справі 917/1570/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

20.04.2023 Справа № 917/1570/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Отюговій О.І., за участю представника відповідача Стріла П.П., розглянувши

заяву військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 10.08.2022 року таким, що не підлягає виконанню та здійснення повороту виконання рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року (вх. № 9491 від 05.12.2022 року) у справі №917/1570/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд", вул. Плеханівська, 126, оф. 432, м. Харків, 61037

до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 1 066 999,99 грн. заборгованості,

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О. І.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача (заявника): Стріла П. П.

Обставини справи: 05.12.2022 року від військової частини НОМЕР_1 до суду надійшла заява про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 10.08.2022 року таким, що не підлягає виконанню та здійснення повороту виконання рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року у справі №917/1570/21 (вх. № 9491 від05.12.2022 року).

05.12.2022 року на адресу суду від Управління державної казначейської служби України у Лубенському районі Полтавської області надійшов лист (вх. № 9500), яким було повернуто наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області по справі № 917/1570/21, що виконаний повністю.

Ухвалою суду від 02.01.2023 року заяву військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 10.08.2022 року про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" 1 066 999,99 грн заборгованості, 16 005 грн. витрат по сплаті судового збору, 40 350 грн. витрат на правничу допомогу, 20 000 грн. додаткової винагороди (гонорар успіху) таким, що не підлягає виконанню та здійснення повороту виконання рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року у справі №917/1570/21 прийнято до розгляду. Запропоновано позивачу за наявності заперечень проти вищезазначеної заяви, викласти такі заперечення письмово та надати суду у строк до 5 днів з дня отримання даної ухвали суду. Зупинено провадження з розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та здійснення повороту виконання рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року у справі №917/1570/21 до повернення матеріалів справи до господарського суду Полтавської області зі Східного апеляційного господарського суду. Згідно наявного в матеріалах справи акту відповідальних працівників Господарського суду Полтавської області від 04.07.2022, у зв`язку із відсутністю коштів на придбання поштових марок Господарський суд Полтавської області з 15.06.2022 тимчасово припинив відправку поштової кореспонденції у паперовому вигляді.

28.03.2023 року на адресу Господарського суду Полтавської області повернулися матеріали справи № 917/1570/21 зі Східного апеляційного господарського суду (вх. № 328).

Ухвалою суду від 03.04.2023 року поновлено провадження з розгляду заяви про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 10.08.2022 року таким, що не підлягає виконанню та здійснення повороту виконання рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року у справі №917/1570/21, та призначено розгляд заяви на 20.04.2023 року на 11 год. 30 хв.

18.04.2023 року на електронну адресу Господарського суду Полтавської області від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №917/1570/21 (вх. № 4840).

Ухвалою суду від 18.04.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про участь в судовому засіданні 20.04.2023 року о 11:30 год. в режимі відеоконференції.

19.04.2023 року до суду через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" Мамая А. С. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів по справі №917/1570/21 (вх. № 4905).

Ухвалою суду від 19.04.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" Мамая А. С. про участь в судовому засіданні 20.04.2023 року о 11:30 год. в режимі відеоконференції.

Представник заявник в судовому засіданні підтримав заяву про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 10.08.2022 року таким, що не підлягає виконанню та здійснення повороту виконання рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року.

Представник позивача в судове засідання 20.04.2023 не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви заявник повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням (т. 3 а. с. 192). Явка позивача в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

У відповідності до п.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене та те, що матеріали справи містять докази повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення представника позивача не перешкоджає вирішенню заяви, суд вважає можливим розглянути заяву у відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 20.04.2023 року суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи та заяви, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступне.

Господарським судом Полтавської області розглядалася справа № 917/1570/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" до відповідача Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 1 066 999,99 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 у справі № 917/1570/21 позов задоволено повністю; стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" 1 066 999,99 грн заборгованості, 16 005 грн витрат по сплаті судового збору, 40 350 витрат на правничу допомогу та 20 000 грн додаткової винагороди.

03.05.2022 Господарським судом Полтавської області на виконання рішення від 27.01.2022 у справі № 917/1570/21 було видано відповідний наказ.

20.06.2022 від Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшла заява про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 03.05.2022 у справі № 917/1570/21 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 12.07.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі. Заяву Військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу господарського суду Полтавської області від 03.05.2022 року таким, що не підлягає виконанню у справі №917/1570/21 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Полтавської області від 03.05.2022 року у справі № 917/1570/21 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" 1 066 999,99 грн заборгованості, 16 005 грн витрат по сплаті судового збору, 40 350 грн витрат на правничу допомогу, 20 000 грн додаткової винагороди (гонорар успіху).

25.07.2022 року ухвалою Східного апеляційного господарського суду було повернуто апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року.

09.08.2023 року на адресу суду від Управління державної казначейської служби України у Лубенському районі Полтавської області надійшов лист (вх. № 5384), яким було повернуто суду наказ Господарського суду Полтавської області від 03.05.2022 року. Також в листі повідомлялось, що на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року у справі № 917/1570/21 та на виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 03.05.2022 року було частково проведено безспірне списання коштів згідно меморіального ордера №14 від 21.06.2022 року на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" 40 350,00 грн (витрати на правничу допомогу).

10.08.2022 року Господарським судом Полтавської області на виконання рішення від 27.01.2022 року у справі № 917/1570/21, яке набрало законної сили 25.07.2022 року, було видано відповідний наказ.

17.11.2022 року постановою Верховного Суду було задоволено касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 року у справі № 917/1570/21 скасовано. Постановлено справу №917/1570/21 направити до Східного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року у справі №917/1570/21 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року у справі №917/1570/21 залишено без змін.

Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 року частково задоволено заяву ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Прибортрейд» про ухвалення додаткового рішення у справі №917/1570/21 та стягнення з Військової частини НОМЕР_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 19200,00 грн; відмовлено у відшкодуванні заявлених ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Прибортрейд» до стягнення з Військової частини НОМЕР_1 витрат на професійну правничу допомогу позивача під час перегляду справи у суді касаційної інстанції в сумі 4500,00грн та у 2450,00грн витрат на професійну правничу допомогу позивача під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції; стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Прибортрейд» 7000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу; розподілено решту суми заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5250,00грн. шляхом її віднесення на рахунок ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Прибортрейд».

Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 року у справі № 917/1570/21.

31.03.2023 року Господарським судом Полтавської області на примусове виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 року видано відповідний наказ.

На момент надходження справи № 917/1570/21 у Східному апеляційному господарському суд, 05.12.2022 року до Господарського суду Полтавської області надійшла заява від військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 10.08.2022 року таким, що не підлягає виконанню, та здійснення повороту виконання рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року у справі №917/1570/21 ( вх. № 9491 від 05.12.2022 року).

В обґрунтування заяви, представник військової частини НОМЕР_1 зазначив, що оскільки 17.11.2022 року Касаційним господарським судом Верховного Суду скасовано ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 року у справі № 917/1570/21, а саму справу направлено до Східного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року, тому 17.11.2022 року вказане рішення Господарського суду Полтавської області (відповідно до приписів ст. 241 ГПК України), стало рішенням, яке не набрало законної сили, а відтак наказ від 10.08.2022 року є таким, що не підлягає виконанню.

Представник військової частини НОМЕР_1 зазначає, що 25.11.2022 року Управлінням державної казначейської служби України у Лубенському районі Полтавської області на підставі наказу від 10.08.2022 року по справі №917/1570/21 було проведено безспірне списання коштів в сумі 1 103 004,99 грн на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд". Таким чином, стягнення грошових коштів з Військової частини НОМЕР_1 відбулось на підставі рішення, яке не набрало законної сили.

Тому відповідно до приписів ч. 4 ст. 328 ГПК України, наявні всі підстави для стягнення з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" на користь Військової частини НОМЕР_1 безпідставно одержане ним на підставі наказу про примусове виконання рішення №917/1570/21 від 10.08.2022 року.

На підтвердження обґрунтованості своєї заяви відповідач надав наступні докази: копію витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №79 від 15.04.2021 року, копію витягу із наказу командувача сил логістики ЗСУ від 25.02.2022 року № 27, копію постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 17.11.2022 року, копію повідомлення щодо проведення безспірного списання коштів, копії меморіальних ордерів №1, 2, 3, 4, копію виписки з рахунку.

При розгляді заяви військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 10.08.2022 року таким, що не підлягає виконанню та здійснення повороту виконання рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року у справі №917/1570/21 суд керувався наступним.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 3 ГПК України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства.

В силу приписів ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Тобто закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

На суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Зі змісту ч. 2 ст. 328 ГПК України також вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2018 року в справ: № 755/15479/14-ц: підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Тобто в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 03.03.2018 у справі № 5011-9/15826-2012 , від 12.10.2018 у справі № 910/9026/13 та від 11.07.2019 у справі №910/8665/17.

В свою чергу, саме результати такого перегляду в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами з прийняттям відповідного судового рішення можуть стати підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Однак, дослідивши матеріали заяви, суд зазначає, що наказ від 10.08.2022 року № 917/1570/21 не був виданий судом помилково (рішення суду у даній справі набрало законної сили, рішення суду підлягає примусовому виконанню); обов`язок боржника стосовно невиконаного ним в обумовлений сторонами строк зобов`язання по договору не є припиненим або добровільно виконаним ні самим боржником, ні іншою особою. Наказ був виданий за наявності відповідної правової підстави та не створює для боржника обов`язків, які не передбачені рішенням суду.

Згідно із статтею 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Державною казначейською службою України згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» здійснюється виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (КПКВ 3504040).

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок) до органів Державної казначейської служби України стягувачами подаються на виконання виконавчі документи, у справах: про стягнення коштів з боржників - до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник; про стягнення надходжень бюджету (податків, митних платежів, судового збору, обов`язкових зборів та інших платежів) - до органу Казначейства, в якому на рахунки зараховані зазначені надходження бюджету; про бюджетне відшкодування ПДВ - до органу Казначейства за місцем реєстрації платника податку в органі державної податкової служби.

Як зазначає заявник (що в свою чергу підтверджується матеріалами справи), 25.11.2022 року Управлінням державної казначейської служби України у Лубенському районі Полтавської області на підставі наказу від 10.08.2022 року по справі №917/1570/21 було проведено безспірне списання коштів в сумі 1103004,99 грн на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд". Тобто, виконання рішення від 27.01.2022 року не було добровільним, оскільки стягувачу довелось для його виконання звернутися до відповідного Управління державної казначейської служби України.

Відповідно до ч. 1 ст. 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю;4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Частиною 2 ст. 333 ГПК України передбачено, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

У відповідності до частин 5 та 6 ст. 333 ГПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Згідно з ч. 9 ст. 333 ГПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За приписами ч. 10 ст. 333 ГПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

Поворот виконання рішення це процесуальна форма захисту прав боржника. Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватися шляхом подання заяви про поворот виконання. Необхідність у повороті виконання судового рішення і поверненні сторін у первісне становище виникає тоді, коли рішення виконане, але згодом скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо цей суд закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 317 Господарського процесуального кодексу України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття. З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

На час звернення із заявою представник військової частини НОМЕР_1 посилається на те, що стягнення грошових коштів в Військової частини НОМЕР_1 відбулось на підставі рішення, яке не набрало законної сили, оскільки постановою Верховного Суду від 17.11.2022 року було скасовано ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 року, а справу №917/1570/21 направлено до Східного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Однак в подальшому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 20.03.2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 року у справі №917/1570/21. Тобто, рішення Господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року є не скасованим та не зміненим, а є таким, що набрало законної сили та підлягає виконанню.

З огляду на викладені вище обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 10.08.2022 року таким, що не підлягає виконанню, про здійснення повороту виконання рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2022 року (вх. № 9491 від 05.12.2022 року) у справі №917/1570/21 та відмовляє у її задоволенні.

Керуючись ст. 234, 235, 328, 333ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 .

Ухвала підписана 25.04.2023 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (ч.5 ст.231, ст.ст.235,255 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О. М. Тимощенко