Рішення

від 19.04.2023 по справі 921/82/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 квітня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/82/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляски І. І.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", просп. Злуки, буд. 2В, м. Тернопіль, 46007

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 4", вул. Д. Нечая, буд. 31, м. Тернопіль, 46003

про стягнення заборгованості в загальній сумі 595 880, 11 грн

За участі представників:

позивача: Гайдук У. П.

відповідача: не прибув

В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 4", надалі - відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 595 880, 11 грн, з яких: 377 834, 73 грн - основний борг; 133 577, 68 грн - пеня, 75 082, 72 грн - інфляційні нарахування та 9 384, 98 грн - річні нарахування.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно з Публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції "Універсальна Побут-1", зокрема в частині оплати вартості отриманої електричної енергії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 27.01.2023 головуючим суддею для розгляду справи №921/82/23 визначено суддю Гирилу І. М.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 02.01.2019 з додатком "А" до неї; Публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг; рахунків за активну енергію за період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року; Договору про реструктуризацію заборгованості за електричну енергію №00053 від 12.11.2021; Довідку про обсяг переданої (розподіленої) електричної енергії, розрахунок заявлених до стягнення сум тощо.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 921/82/23. Постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09:05 год. 27.02.2023; запропоновано сторонам у справі надати заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

Поряд з цим, призначене на 09:05 год. 27.02.2023 підготовче засідання у справі № 921/82/23 не відбулось, з огляду на оголошену на території Тернопільської області 27.02.2023 о 08:30 год. повітряну тривогу, що тривала до 09:26 год.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.02.2023 підготовче засідання у справі № 921/82/23 відкладено на 09:05 год. 15.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.03.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/82/23 до судового розгляду по суті на 14:30 год. 03.04.2023. Присутнього у судовому засіданні 15.03.2023 повноважного представника позивача про судове засідання 03.04.2023 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідача - відповідною ухвалою суду від 15.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.04.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи по суті до 09:30 год. 19.04.2023, про що під розписку повідомлено повноважного представника позивача (в матеріалах справи); відповідача - відповідною ухвалою суду від 03.04.2023.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 19.04.2023 не забезпечив, жодних заяв по суті справи чи з процесуальних питань не надав, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Слід зазначити, що усі процесуальні документи у даній справі були направлені судом на юридичну адресу підприємства, а саме: вул. Д. Нечая, буд. 31, м. Тернопіль, 46003. Дана адреса вказана і позивачем у позовній заяві.

Станом на день проведення даного судового засідання ухвали від 01.02.2023 та від 27.02.2023 повернуті на адресу суду із відміткою: "за закінченням терміну зберігання". Повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду від 15.03.2023 та від 03.04.2023 станом на дату проведення судового засідання на адресу суду не повернулись. Поряд з цим, згідно з відомостями із сайту "Укрпошта" ухвала суду від 15.03.2023 (штрихкодовий ідентифікатор № 4602510636737) та ухвала суду від 03.04.2023 (штрихкодовий ідентифікатор № 4602510655936) не вручені відповідачу під час доставки.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за № 755-IV від 15.05.2003, з наступними змінами, (надалі - Закон № 755-IV), Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ч. 1 ст. 7 Закону № 755-IV).

П. 10 ч. 2 ст. 9 Закону № 755-IV визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові від 19.12.2022 у справі №910/1730/22 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

Ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За даних обставин, зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; а також те, що явка представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою, наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає за можливе розглянути спір в даному судовому засідання, без участі відповідача, за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні 19.04.2023, яке відбулось за участі повноважного представника позивача, суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово повноважного представника позивача по суті позовних вимог, з`ясував обставини справи та дослідив наявні в матеріалах справи письмові докази, заслухав заключне слово учасника справи та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Повноважний представник позивача позовні вимог підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи письмові докази.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - Постанова № 312).

П. 2 Постанови № 312 визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (п. 7 Постанови № 312).

П. 1.2.8 Правил передбачено, що Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Згідно з п. 3.1.7 Правил Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (позивачу у даній справі) було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

02.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 4" (Споживач) підписало заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції Постачальника "Універсальна Побут 1", розміщеного на веб-сайті ТзОВ "Тернопільелектропостач" (http://tepo.com.ua/commerce.html).

Зазначена вище заява-приєднання містять інформацію щодо найменування Споживача, відомості про вид, адресу об`єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку, інформацію про те, що оператором системи, з яким Споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, є ВАТ "Тернопільобленерго" та початок постачання - з 01.01.2019.

У заяві-приєднання вказано, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), Споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до цього Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинного законодавства України.

До матеріалів справи долучено Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір), в якому зазначено, що він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.1-1.2 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору ціна за електричну енергію визначається Постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором.

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатись Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.7-5.8 Договорів).

П 5.9-5.10 Договору передбачено, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (спецрахунок). При цьому Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів.

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором здійснюється Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у Комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Комерційною пропозицією "Універсальна П 1" (Додаток № 3 до Договору) розділ "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати" передбачено, що остаточний рахунок за спожиту електричну енергію надається Постачальником та отримується Споживачем самостійно не пізніше третього робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки підлягають оплаті Споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання. У разі, якщо сума оплати вартості очікуваних обсягів електроспоживання більша величини фактичної вартості спожитої в розрахунковому періоді електроенергії, - різниця зараховується як оплата на наступний період. Якщо рахунок за електричну енергію не був отриманий Споживачем третього робочого дня з дати завершення розрахункового періоду, то він вважається таким, що вручений Споживачу на третій робочий день і Споживач з рахунком ознайомлений.

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору; відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим Договором.

Згідно з п. 7.1 Договору Постачальник має право отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього Договору; контролювати правильність оформлення Споживачем платіжних документів; проводити разом зі Споживачем звіряння фактично спожитих обсягів електричної енергії з підписанням відповідного акта.

П. 5.12 Договору передбачено, що у разі виникнення у Споживача заборгованості за постачання електричної енергії за цим Договором Споживач повинен звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором.

Постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об`єкта Споживача від електроживлення у випадку порушення Споживачем строків оплати за спожиту електричну енергію за цим Договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості. Припинення електропостачання не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за спожиту електричну енергію за цим Договором (п. 8.1-8.2 Договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

П. 13.1 Договору визначено, що він укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.

З наявної в матеріалах справи довідки ВАТ "Тернопільобленерго" б/н від 29.12.2022 про обсяг переданої (розподіленої) електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 4" по Договору №4262 від 02.01.2019 за адресами/ЕІС-кодами, визначеними відповідачем у Додатку А до заяви-приєднання від 02.01.2019, вбачається, що за період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року відповідачу передано 237 684 кВт електричної енергії, у тому числі: у жовтні 2020 року - 20 776 кВт; у листопаді 2020 року - 19 024 кВт; у грудні 2020 року - 22 180 кВт; у січні 2021 року - 20 009 кВт; у лютому 2021 року - 19 652 кВт; у березні 2021 року - 19 359 кВт; у квітні 2021 року - 18 093 кВт; у травні 2021 року - 15 597 кВт; у червні 2021 року - 15 031 кВт; у липні 2021 року - 19 546 кВт; у серпні 2021 року - 14 748 кВт; у вересні 2021 - 15 130 кВт; жовтень 2021 року - 18 539 кВт.

На виконання умов укладеного Договору та взятих на себе зобов`язань позивач виставляв відповідачу рахунки для оплати спожитої електричної енергії, а саме: № 140004262 від 31.10.2020 на суму 201 243, 49 грн за спожиту у жовтні 2020 р. електричну енергію в обсязі 20 776 кВт; № 140004262 від 30.11.2020 на суму 218 405, 07 грн за спожиту у листопаді 2020 р. електричну енергію в обсязі 19 024 кВт; № 1400004262 від 31.12.2020 на суму 242 798, 38 грн за спожиту у грудні 2020 р. електричну енергію в обсязі 22 180 кВт; № 40/4262 від 31.01.2021 на суму 270 204, 31 грн за спожиту у січні 2021 р. електричну енергію в обсязі 20 009 кВт; № 40/4262 від 28.02.2021 на суму 292 084, 22 грн за спожиту у лютому 2021 р. електричну енергію в обсязі 19 652 кВт; № 40/4262 від 31.03.2021 на суму 319 106, 50 грн за спожиту у березні 2021 р. електричну енергію в обсязі 19 359 кВт; № 40/4262 від 30.04.2021 на суму 340 255, 05 грн за спожиту у квітні 2021 р. електричну енергію в обсязі 18 093 кВт; № 40/4262 від 31.05.2021 на суму 338 595, 71 грн за спожиту у травні 2021 р. електричну енергію в обсязі 15 597 кВт; № 40/4262 від 30.06.2021 на суму 356 566, 99 грн за спожиту у червні 2021 р. електричну енергію в обсязі 15 031 кВт; № 40/4262 від 31.07.2021 на суму 385 761, 63 грн за спожиту у липні 2021 р. електричну енергію в обсязі 19 546 кВт; № 40/4262 від 31.08.2021 на суму 403 974, 13 грн за спожиту у серпні 2021 р. електричну енергії в обсязі 14 748 кВт; № 40/4262 від 30.09.2021 на суму 419 503, 52 грн за спожиту у вересні 2021 р. електричну енергії в обсязі 13 570 кВт; № 40/4262 від 31.10.2021 на суму 448 473, 86 грн за спожиту у жовтні 2021 р. електричну енергію в обсязі 18 539 кВт.

Позивач стверджує, що зазначені вище рахунки відповідач сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі. Відповідно, періодом виникнення боргу за спожиту електричну енергію на підставі Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4262 від 02.01.2019 на умовах комерційної пропозиції "Універсальна П 1" є жовтень 2020 року - жовтень 2021 року та станом на 12.11.2021 заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію складала 445 473, 86 грн.

12.11.2021 між сторонами у справі було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості за електричну енергію №00053 (далі - Договір №00053), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник електричної енергії (позивач у даній справі) надає Боржнику (відповідачу) реструктуризацію погашення заборгованості, що виникла на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4262, яка утворилася станом на 12.11.2021, що включає борг на суму 445 473, 86 грн.

У п. 2.1 Договору № 00053 сторони погодили графік погашення заборгованості, зокрема:

- 63 639, 13 грн - термін оплати до 03.12.2021;

- 63 639, 13 грн - термін оплати 04.01.2022;

- 63 639, 12 грн - термін оплати до 04.02.2022;

- 63 639, 12 грн - термін оплати до 04.03.2022;

- 63 639, 12 грн - термін оплати до 04.04.2022;

- 63 639, 12 грн - термін оплати до 04.05.2022;

- 63 639, 12 грн - термін оплати до 03.06.2022.

Згідно з п. 3.2 Договору № 00053 Боржник зобов`язується забезпечити своєчасне погашення боргу за електричну енергію згідно з умовами, визначеними Договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 06.06.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 4.1. Договору № 00053).

З матеріалів справи вбачається, що зобов`язання щодо погашення заборгованості у визначений Договором № 00053 строк відповідач виконав неналежним чином. Зокрема, 18.11.2021 сплатив 3 639, 13 грн, 23.11.2021 - 10 000, 00 грн, 24.11.2021 - 5 000, 00 грн, 25.11.2021 - 10 000, 00 грн, 26.11.2021 - 5 000, 00 грн, 29.11.2021 - 5 000, грн, 02.12.2021 - 25 000, 00 грн, 23.12.2021 - 2 000 грн, 30.12.2021 - 2 000 грн. Зазначені платежі позивач зарахував в рахунок оплати першого платежу за графіком на суму 63 639, 12 грн та частково (на суму 4 000 грн) - в рахунок оплати другого платежу за графіком.

Таким чином, станом день звернення позивача з даним позовом до суду неоплаченою залишається заборгованість відповідача за отриману у період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року електричну енергію в сумі 377 834, 73 грн, яку він і просить стягнути в судовому порядку.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відносини пов`язані із поставкою електричної енергії є відносинами у сфері електроенергетики та регулюються ЦК України, Господарським кодексом України (далі - ГК України) та нормативно-правовим актами у сфері електроенергетики.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За приписами ч. 1-2 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються різні види договорів, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу (ч. 7 ст. 56 Закону).

Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії" (ч. 11 ст. 56 Закону).

П. 72 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема правилами роздрібного ринку, які затверджуються Регулятором.

Постановою №312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" затверджено типовий договір про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до Правил).

У п. 1.2.7 Правил зазначено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, на підставі укладеного договору № 4262 від 02.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу, до умов якого останній (як Споживач) приєднався заявою - приєднанням, як до публічного договору, обравши Комерційну пропозицію "Універсальна П 1".

Тому, саме ТОВ "Коменерго-Тернопіль 4", а не дрібні споживачі, було стороною за договором та мало зобов`язання по оплаті її вартості.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону).

За змістом ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.

В ході судового розгляду судом з`ясовано, що на умовах укладеного між сторонами Договору № 4262 від 02.01.2019 відповідач у повному обсязі взятих на себе зобов`язань не виконав, допустивши борг на суму 377 834, 73 грн.

П. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із правових наслідків порушення зобов`язання є зміна його умов.

У спірних правовідносинах, уклавши 12.11.2021 Договір про реструктуризацію заборгованості за електричну енергію, його контрагенти, домовившись між собою, погодили новий графік погашення боргу, змінивши тим самим, за взаємною згодою, умови Договору № 4262 від 02.01.2019 щодо строку виконання грошового зобов`язання відповідача з оплати поставленої йому електроенергії.

Досліджуючи правову природу цього правочину, з урахуванням правових позицій, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №340/385/17, Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №609/67/18, суд констатує, що договір про реструктуризацію не є договором новації. Також ця угода не є самостійним правочином у розумінні ст. 509 ЦК України.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що Договір про реструктуризацію заборгованості від 12.11.2021 є лише похідним правочином від Договору №4262 від 02.01.2019, направленим на зміну строку виконання основного зобов`язання. Однак, і строки оплати боргу, що визначені Договором про реструктуризацію ТзОВ "Коменерго-Тернопіль 4" фактично дотримані не були.

На підставі наведеного вище, зважаючи на відсутність доказів оплати відповідачем вартості отриманої електроенергії, позовна вимога про стягнення заборгованості у сумі 377 834 грн 73 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу ст. 546-551 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

У постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19 Верховний Суд зазначив, що: "Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

П. 7 р. ІХ Прикінцевих положень ГК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" за № 540-IX від 30.03.2020, який набув чинності 02.04.2020, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" (із змінами, внесеними згідно з постановами №215 від 16.03.2020, №239 від 25.03.2020, № 241 від 29.03.2020, №242 від 20.03.2020, №255 від 02.04.2020, №262 від 08.04.2020, №284 від 15.04.2020, №291 від 22.04.2020, №313 від 29.04.2020, №332 від 04.05.2020, №343 від 04.05.2020), на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України за №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої корона вірусом SAPS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 500 від 17.06.2020 та № 956 від 13.10.2020) на всій території України продовжено дію встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 карантину до 31.12.2022.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з наступними змінами, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), дію карантину, встановленого на території України, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020, продовжено до 30.04.2023.

П. 5.11 Договору про постачання електричної енергії передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Умовами Комерційної пропозиції "Універсальна П 1" передбачено, що в разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених даною комерційною пропозицією (розділами: "Спосіб оплати" та "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати") Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також 3% річних та інфляційні.

Відповідно до п. 3.6. Договору про реструктуризацію за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань Боржник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі наведених вище норм чинного законодавства та умов правочину, зважаючи на допущене відповідачем порушення взятих на себе зобов`язань, з врахуванням здійснених останнім 05.11.2021, 18.11.2021, 23.11.2021, 24.11.2021, 25.11.2021, 26.11.2021, 29.11.2021, 02.12.2021, 23.12.2021 та 30.12.2021 оплат, позивачем за період з 05.01.2022 по 17.01.2023 нараховано та заявлено до стягнення 133 577, 68 грн пені, 9 384, 98 грн - 3 % річних та за період з січня 2022 р. по січень 2023 р. нараховано та заявлено до стягнення 75 082, 72 грн інфляційних збитків.

Згідно із усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань "господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості".

Враховуючи наведене, беручи до уваги наявну станом на 12.11.2021 суму боргу, визначений у договорі про реструктуризацію боргу графік погашення заборгованості, здійснені відповідачем оплати, суд провів перерахунок заявлених до стягнення сум.

Згідно з проведеним судом перерахунком, обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення є вимоги позивача про стягнення з відповідача 133 577, 68 грн пені, 72 982 грн 48 коп. інфляційних збитків, 9 384 грн 98 коп. річних нарахувань (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).

Інфляційні збитки в сумі 2 100 грн 24 коп. нараховані позивачем та заявлені до стягнення безпідставно. Відтак, в задоволенні позову в частині стягнення 2 100 грн 24 коп. інфляційних збитків суд відмовляє.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно з ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 8 906, 70 грн покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12-14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 202, 232-233, 236-238, 240-242, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 4", вул. Д. Нечая, буд. 31, м. Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код 41750637, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", просп. Злуки, буд. 2В, м. Тернопіль, 46007, ідентифікаційний код 42145798, 377 834 грн 73 коп. боргу за спожиту електричну енергію на банківський рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_1 у ТВБВ № 10019/03 філії Тернопільське обласне управляння АТ "Ощадбанк".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 4", вул. Д. Нечая, буд. 31, м. Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код 41750637, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", просп. Злуки, буд. 2В, м. Тернопіль, 46007, ідентифікаційний код 42145798, 133 577 грн 68 коп. пені, 72 982 грн 48 коп. інфляційних збитків, 9 384 грн 98 коп. річних нарахувань та 8 906 грн 70 коп. судового збору на банківський рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_2 у ТВБВ № 10019/03 філії Тернопільське обласне управляння АТ "Ощадбанк".

4. В решті позову відмовити.

5. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.04.2023

Суддя І.М. Гирила