Рішення

від 25.04.2023 по справі 924/277/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"25" квітня 2023 р. Справа № 924/277/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши в залі судових засідань № 305 матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення

за позовом фермерського господарства "Такар-Агро", с. Симонів Рівненської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Хмельницької області

про стягнення 61911,47 грн основного боргу, 13315,21 грн пені, 2954,13 грн інфляційних втрат, 798,91 грн 3% річних,

представники сторін: не з`явилися

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.04.2023р. у справі № 924/277/23 позов фермерського господарства "Такар-Агро", с. Симонів Рівненської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Хмельницької області про стягнення 61911,47 грн основного боргу, 13315,21 грн пені, 2954,13 грн інфляційних втрат, 798,91 грн 3% річних задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 43, ідентифікаційний код 34863309) на користь фермерського господарства "Такар-Агро" (Рівненська область, Рівненський район, с. Симонів, вул. Осередок, 23, ідентифікаційний код 44192239) 6657,61 грн (шість тисяч шістсот п`ятдесят сім гривень 61 коп.) пені, 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат на оплату судового збору. В решті позову в частині стягнення 6657,61 грн пені відмовлено. Провадження у справі № 924/277/23 в частині вимог про стягнення 61911,47 грн основного боргу, 2954,13 грн інфляційних втрат, 798,91 грн 3% річних закрито.

Представником фермерського господарства "Такар-Агро" подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на користь заявника 21000,00 грн понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

24.04.2023р. представником товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" подано до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких просить відмовити позивачу у відшкодуванні судових витрат на правову допомогу. В обґрунтування своїх заперечень вказує, зокрема, що з огляду на статистичні дані середнього розміру заробітної плати у сфері юриспруденції в квітні 2023 року заявлена сума витрат на правову допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру. При цьому, вартість послуг і кількості годин не відповідає реальній роботі адвоката по даній справі і свідчить про те, що вартість витрат в рази завищена. Відповідач вважає, що послуги з вивчення наданих замовником документів в 3 години, складання позовної заяви протягом 5 годин, а також формування примірників позовної заяви протягом 3 годин є явно завищеними. Також, на думку відповідача, участь представника позивача в судовому засіданні була формальною і виплата у розмірі 4000,00 грн за одну годину роботи є завищеною. Відповідач також звертає увагу суду на погашення відповідачем боргу, інфляційних втрат, відсотків річних, на сплату відповідачем пені та судових витрат після прийняття рішення (на підтвердження чого надано виписку з рахунку від 21.04.2023р.), на непропорційність витрат на правову допомогу щодо предмету позову, на часткове задоволення позову.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, причин суду не повідомили.

При вирішенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи знаходиться свідоцтво на право адвокатської діяльності Серія ХМ № 000021 від 11.11.2015р., видане Савченко О.В., ордер на надання правничої допомоги фермерському господарству "Такар-Агро" адвокатом Савченко О.В. на підставі договору від 06.03.2023р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

06.03.2023р. між адвокатським об`єднанням "Савченко Груп" (виконавець) та фермерським господарством "Такар-Агро" (замовник) укладено договір про надання професійної правничої допомоги (юридичних послуг), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 1.2. договору при виконанні п. 1.1. даного договору виконавець бере на себе зобов`язання щодо виконання наступної правової роботи:

1) консультування замовника з питань стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу ячменю пивоварного № 1000076968 від 10.05.2022р. та № 1000076969 від 10.05.2022р., які укладені між замовником та ТОВ "Суффле Агро Україна";

2) здійснює вивчення наданих замовником документів, котрі стосуються стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу ячменю пивоварного № 1000076968 від 10.05.2022р. та № 1000076969 від 10.05.2022р., які укладені між замовником та ТОВ "Суффле Агро Україна" та здійснює, як наслідок, формування відповідної правової позиції по справі;

3) розробляє позовну заяву про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу ячменю пивоварного № 1000076968 від 10.05.2022р. та № 1000076969 від 10.05.2022р., які укладені між замовником та ТОВ "Суффле Агро Україна";

4) представляє інтереси замовника в органах судової влади в господарській справі за позовом замовника до ТОВ "Суффле Агро Україна" про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу ячменю пивоварного № 1000076968 від 10.05.2022р. та № 1000076969 від 10.05.2022р.4

5) готує будь-які інші процесуальні документи, необхідні для захисту інтересів замовника при розгляді господарської справи за позовом замовника до ТОВ "Суффле Агро Україна" про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу ячменю пивоварного № 1000076968 від 10.05.2022р. та № 1000076969 від 10.05.2022р.

Відповідно до п. 5.1. договору вартість послуг виконавця за цим договором становить 21000,00 грн.

Адвокатським об`єднанням "Савченко Груп" виставлено фермерському господарству "Такар-Агро" рахунок-фактуру № 06-03-2023-1 від 06.03.2023р. на суму 21000,00 грн за надані юридичні послуги згідно договору від 06.03.2023р.

Фермерським господарством "Такар-Агро" сплачено адвокатському об`єднанню "Савченко Груп" 21000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 218 від 07.03.2023р. на суму 10000,00 грн та № 222 від 10.03.2023р. на суму 11000,00 грн.

11.04.2023р. сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та детальний опис робіт, відповідно до яких виконавець передав, а замовник прийняв наступні послуги:

1) консультування замовника з питань стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу ячменю пивоварного № 1000076968 від 10.05.2022р. та № 1000076969 від 10.05.2022р., які укладені між замовником та ТОВ "Суффле Агро Україна": витрачений час 0,5 год., вартість робіт за 1 год. 1000,00 грн, сума 500,00 грн;

2) вивчення наданих замовником документів, які стосуються стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу ячменю пивоварного № 1000076968 від 10.05.2022р. та № 1000076969 від 10.05.2022р., які укладені між замовником та ТОВ "Суффле Агро Україна", та формування відповідної правової позиції по справі: витрачений час 3 год., вартість робіт за 1 год., сума 3000,00 грн;

3) складання тексту позовної заяви: витрачений час 5 год. вартість робіт за 1 год. 2000,00 грн, сума 10000,00 грн.

4) формування примірників позовної заяви та доданих до неї документів (для суду та відповідача): витрачений час - 3 год., вартість робіт за 1 год. 1000,00 грн, сума 3000,00 грн;

5) складання процесуальних документів (клопотання про закриття провадження; заява про ухвалення додаткового рішення): витрачений час 1,5 год., вартість робіт за 1 год. 1000,00 грн, сума 1500,00 грн;

6) підготовка документів для подання заяви про ухвалення додаткового рішення: витрачений час 1 год., вартість робіт за 1 год. 1000,00 грн, сума - 1000,00 грн;

7) участь адвоката у судових засіданнях: витрачений час 0,5 год., вартість робіт за 1 год. 4000,00 грн, сума 2000,00 грн.

Загальна вартість послуг складає 21000,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому у п.п. 19, 20 постанови від 07.07.2021р. № 910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.08.2021р. у справі № 910/11547/19 звернуто увагу на те, що ч. 4 ст. 129 ГПК України є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, однак ч. 5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У відповідній постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Як роз`яснено у відповідній постанові, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020р. у справі № 904/3583/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії застосовував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28); у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши подані позивачем докази та виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку про те, що заявлена сума судових витрат не в повній мірі узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності та необхідності відповідних витрат.

Також, суд зазначає, що враховуючи кількість сторін, предмет позову, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, обсяг доказів для правового аналізу, заперечення відповідача, ця справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію. Відтак, вивчення наданих замовником документів, складання тексту позовної заяви, формування примірників позовної заяви та доданих до неї документів, складання процесуальних документів, підготовка документів для подання заяви про ухвалення додаткового рішення, не вимагали від адвоката істотних витрат часу, а саме 13,5 год. та професійних здібностей з огляду на правовий об`єм даних документів. Крім того, судом зауважується, що вартість послуг за 1 год. роботи адвоката є також завищеною.

За таких обставин, очевидно, що загальна вартість послуг та витрачений адвокатом час є завищеними.

Встановлення судом тих обставин, що рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги, в тому числі такого обсягу, який зазначений адвокатом в акті виконаних робіт (надання послуг), є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18.

Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023р. у справі № 910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, керуючись передбаченим статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням щодо справедливого вирішення судом спорів та встановленими статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність, розумним розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу в межах справи № 924/277/23, суд вважає 7000,00 грн.

З урахуванням вищенаведених обставин, критеріїв розумності та необхідності витрат на правову допомогу, суд задовольняє заяву позивача частково та стягує з відповідача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Витрати на професійну правничу допомогу у сумі 14000,00 грн суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

заяву представника фермерського господарства "Такар-Агро" про ухвалення додаткового рішення та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21000,00 грн задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 43, ідентифікаційний код 34863309) на користь фермерського господарства "Такар-Агро" (Рівненська область, Рівненський район, с. Симонів, вул. Осередок, 23, ідентифікаційний код 44192239) 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.04.2023 року.

СуддяС.В. Заверуха

Відрук.: 3 примір.

1 - до справи;

2 позивачу (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 79, офіс № 3);

3 - відповідачу (30068, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Крупець, вул. Б.Хмельницького, буд. 43);

Всім рек. з повід.

Електронні адреси:

позивача - 3139301461@mail.gov.ua; mail@savchenko-group.com

відповідача - yuriy.stelmah@optima-lf.com; okosik@soufflet.com