Ухвала

від 25.04.2023 по справі 903/125/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2023 року

м. Київ

Справа № 903/125/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.

розглянув матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023

та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023

у складі колегії суддів: Дужича С. П. (головуючого), Миханюк М. В., Савченка Г. І.

та на ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.12.2022

у складі судді Дем`як В. М.

у справі за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність фізичної особи

ВСТАНОВИВ:

12.04.2023 Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023, додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та на ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.12.2022 у справі № 903/125/22.

Одночасно за текстом та у прохальній частині касаційної скарги, скаржником порушено питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/125/22 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегією суддів Верховного Суду встановлено таке.

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно із частиною першою статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Отже, однією з умов звернення із касаційною скаргою до суду є подання скарги на судове рішення у межах строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 288 ГПК України, який обчислюється, зокрема, у випадку оголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.

Як встановлено з матеріалів касаційної скарги оскаржена постанова від 27.02.2023 (повний текст підписано 16.03.2023) та додаткова постанова від 14.03.2023 (повний текст підписано 21.03.2023) отримана скаржником засобами електронного зв`язку 23.03.2023, що підтверджується долученим до касаційної скарги витягом з електронної пошти.

Частиною другою статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.11.2020 у справі № 22б/5014/2595/2012 (12/83б), згідно яких зазначено, що статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

З матеріалів касаційної скарги, виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження у даному випадку підлягає поновленню.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення змісту підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" приводить до висновку, що законодавцем визначено необхідність сплати судового збору за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено вказаним Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Близький за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 29.05.2018 у справі № 915/955/15.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн.

Водночас, суд звертає увагу скаржника про відсутність підстав сплати судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до пункту 5 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір".

Наведене підтверджується постановою Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18 відповідно до якої судовий збір не слід сплачувати при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення.

Відтак, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023, додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та на ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.12.2022 у справі № 903/125/22 скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Натомість, до касаційної скарги доказів сплати судового збору не додано, що підтверджується актом Верховного Суду від 13.04.2023 № 29.1-25/205.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, суд зазначає, що касаційна скарга Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023, додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та на ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.12.2022 у справі № 903/125/22 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме:

- доказів сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити Акціонерному товариству "Перший Український міжнародний банк" строк для подання касаційної скарги.

3. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023, додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та на ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.12.2022 у справі № 903/125/22 залишити без руху.

4. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

5. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков