Ухвала

від 20.04.2023 по справі 607/6933/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2023 Справа №607/6933/23

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в залі судових засідань клопотання представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалами Тернопільського апеляційного суду від 29.11.2021 у справах №607/20293/21, №607/20295/21 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021210000000219 від 19.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вищевказане клопотання.

В обґрунтування вказаного клопотання адвокат посилається на те, що ухвалами Тернопільського апеляційного суду від 29.11.2021 у справах №607/20293/21, №607/20295/21 в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021210000000219 від 19.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 Кримінального кодексу України, накладено арешт шляхом заборони проведення будівельних робіт на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:02:021:0012, площею 0,037 га за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , та на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:02:021:0025, площею 0,039 га, за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 .

З часу реєстрації у кримінальному провадженні не проводяться жодні слідчі (розшукові) дії, підозру нікому не оголошено. Лише 09.02.2022 слідчим призначено судову історико-археологічну експертизу, виконання якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса». Однак, дана експертиза не проведена до цього часу і проведена не буде ще протягом невизначеного часу, так як такого роду експертизу може провести лише один експерт в Україні (судовий експерт згаданого інституту судових експертиз ОСОБА_7 ), і цей експерт мобілізований до лав ЗСУ.

Накладений арешт протягом 16 місяців порушує права власників земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не можуть у повній мірі використовувати своє право власності та зазнають збитків. Окрім того, проведення історико-археологічного дослідження можливе і після закінчення реконструкції будинку, який знаходиться на цих ділянках, оскільки площа забудови становить менше половини площі земельних ділянок.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні №12021210000000219 ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання. Вказав, що для підтвердження чи спростування факту знищення, руйнування чи пошкодження об`єктів культурної спадщини за адресою м. Тернопіль, вул. Над Ставом, 1 і АДРЕСА_2 , необхідно провести судову історико-археологічну експертизу. Однак, з незалежних від сторони обвинувачення причин, а саме перебування в лавах ЗСУ єдиного в Україні судового експерта, який може провести експертизу, така експертиза ще не проведена.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши клопотання та надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слід задовольнити, керуючись наступним.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021210000000219 від 19.08.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України, за фактом умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини чи їх частин.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 11.11.2021 по справі №607/20293/21 у задоволенні клопотання прокурора, поданого в рамках кримінального провадження №12021210000000219 від 19.08.2021, про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:02:021:0012, площею 0,037 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_3 , відмовлено.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 11.11.2021 по справі №607/20295/21 у задоволенні клопотання прокурора, поданого в рамках кримінального провадження №12021210000000219 від 19.08.2021, про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:02:021:0025, площею 0,039 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_4 , відмовлено.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 29.11.2021 апеляційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 11.11.2021 по справі №607/20293/21 скасовано, постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора про накладення арешту на майно задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:02:021:0012, площею 0,037 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_3 , шляхом заборони проведення будівельних робіт.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 29.11.2021 апеляційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 11.11.2021 по справі №607/20295/21 скасовано, постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора про накладення арешту на майно задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:02:021:0025, площею 0,039 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_4 , шляхом заборони проведення будівельних робіт.

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області від 09.02.2022 призначено по кримінальному провадженню №12021210000000219 судову історико-археологічну експертизу, виконання якої доручено експертам відділення бюро м. Київ Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

Листом від 13.06.2022 завідувач відділення Бюро м. Київ Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса» повідомив слідче управління ГУНП в Тернопільській області про те, що проведення експертизи доручено судовому експерту ОСОБА_7 . На даний час експертиза не виконується, у зв`язку із тим, що експерт ОСОБА_7 виконує службові обов`язки в лавах ЗСУ, та приступити до виконання експертизи може лише після демобілізації. Також, роз`яснено можливість доручити проведення експертизи іншому суб`єкту судово-експертної діяльності.

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області від 15.11.2022 ще раз призначено по кримінальному провадженню №12021210000000219 судову історико-археологічну експертизу, виконання якої також доручено експертам відділення бюро м. Київ Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

У відповідь на дану постанову завідувач відділення Бюро м. Київ Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса» надав лист від 08.12.2022 по суті такого ж змісту, як в листі від 13.06.2022.

Окрім того, листом від 02.12.2022 Департамент експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України повідомив слідчого про те, що за даними державного реєстру атестованих судових експертів, таким експертом з правом проведення історико-археологічної експертизи є ОСОБА_7 .

Таку ж інформацію щодо перебування в лавах ЗСУ єдиного в Україні судового експерта, який може провести судову історико-археологічну експертизу отримав і адвокат ОСОБА_5 від Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса та Міністерства юстиції України листами від 10.06.2022 і 20.06.2022 відповідно.

Згідно п. 18 ч. 1статті 3 КПК України, на слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування, і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті173і174цьогоКодексу)

Відповідно до ч.ч.1, 2. ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950, передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих цією Конвенцією.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно статті8КПК України,кримінальне провадженняздійснюється здодержанням принципуверховенства права,відповідно доякого людина,її правата свободивизнаються найвищимицінностями тавизначають змісті спрямованістьдіяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Аналогічна позиція викладена, також, у рішеннях по справах «Спорронг та Льонрот проти Швеції», «Звольський та Звольська проти Республіки Чехія», «Василеску проти Румунії» та інші.

В рішенні Європейського суду з прав людини CREDIT EUROPE LEASING IFN S. A. v. Romania (№ 38072/11) суд вказав, що арешт активів під час кримінального провадження це, в принципі, захід, який є тимчасовим обмеженням їх використання та не передбачає передачі права власності. Ця аргументація призвела до того, що Суд розглядає арешт як міру контролю за використанням майна.

ЄСПЛ визнав важливість проведення розслідування з належною ретельністю, щоб забезпечити належну оцінку злочинів та належне припинення провадження. Проте, враховуючи, зокрема, тривалість вилучення активів, що належать компанії-заявнику, і значну вартість цих активів, а також відсутність можливості оскаржити захід, накладений у рамках кримінального провадження, стороною якого компанія-заявник не була, Суд підсумував, що у цій справі не було досягнуто справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та інтересами компанії-заявника, оскільки на останню було покладено надмірний тягар.

Перш за все, суд звертає увагу на те, що в даному кримінальному провадженні, арешт на майно (земельні ділянки) було накладено 29.11.2021 за наявності законної підстави, а саме з метою збереження речових доказів, так як, на думку слідства, земельні ділянки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

Однак, встановивши наявність законних підстав для арешту майна станом на 29.11.2021, суд має визначити чи відповідає станом на теперішній час цей арешт справедливому балансу між загальним інтересом суспільства та інтересами заявників, та чи не є станом на теперішній час заявники особами, на яких покладено надмірний тягар, як на законних власників майна.

Оцінюючи важкість тягаря, покладеного на заявника, а також пропорційність та співрозмірність подальшого збереження арешту майна, суд враховує той факт, що арешт на майно заявника було накладено 29.11.2021, тобто більше 16 місяців тому.

Протягом цього часу заявникам чи будь-яким іншим особам не було пред`явлено підозр у вчиненні кримінального правопорушення в рамках цього провадження.

Також, беручи до уваги ту обставину, що судовий експерт, який проводить судову експертизу у даному провадженні, мобілізований до лав ЗСУ та іншого судового експерта, який міг би провести експертизу в Україні немає, прокурор в судовому засіданні не надав обґрунтованого пояснення скільки ще часу необхідно утримувати майно під арештом.

Прокурор пояснив, що заборона проведення будівельних робіт на земельних ділянках необхідна для того, щоб експерт мав можливість дослідити ці ділянки в ході проведення судової експертизи. Однак, з огляду на мобілізацію до лав ЗСУ єдиного судового експерта, який може провести цю експертизу, неможливо передбачити скільки ще часу необхідно, щоб земельні ділянки були під арештом.

Таким чином, з огляду на вимоги пропорційності і співмірності втручання держави в право приватної власності, а також з огляду на тривалість арешту майна, відсутність визначеної часової перспективи необхідності арешту в майбутньому, суд дійшов висновку про те, що подальше обмеження права користування земельними ділянками буде непропорційним втручанню у право власності, тобто у право на мирне володіння майном, а тому повинно бути припинено.

При цьому,надаючи оцінкутривалості арештумайна,суд враховуєположення ч.2статті 219КПК України,яка вказуєна те,що строкдосудового розслідуванняз моментувнесення відомостейпро кримінальнеправопорушення доЄдиного реєструдосудових розслідуваньдо дняповідомлення особіпро підозрустановить дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину.

Сама по собі ця обставина немає вирішального значення, так як відповідно до ч. 8 статті 615 КПК України від дати введення воєнного стану (24.02.2022) до дати припинення чи скасування воєнного стану строк досудового розслідування не зараховується до загальних строків, передбаченихстаттею 219цього Кодексу. Однак, у взаємозв`язку із іншими обставинами даного кримінального провадження, зокрема, відсутності визначеності щодо часу завершення судової експертизи, на переконання суду повинна бути врахована.

Окрім того, заходи забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (стаття 131 КПК України).

Відповідно до статті 2 КПК України, одними із завдань кримінального провадження, серед інших, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.

Враховуючи, що арешт на земельні ділянки був накладений з метою проведення судової експертизи, і така експертиза не проведена протягом більш, ніж 16 місяців, та відсутність часової перспективи її проведення в майбутньому, а також відсутність, зі слів прокурора, інших альтернативних слідчих (розшукових), процесуальних дій, які могли б бути вчинені для досягнення завдань кримінального провадження, суд дійшов висновку, що оскаржувані арешти майна, на даний час, не застосовані з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а відтак потреба у їх застосуванні відпала.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:02:021:0012, площею 0,037 га за адресою АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 29.11.2021 у справі №607/20293/21.

Скасувати арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:02:021:0025, площею 0,039 га за адресою АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 29.11.2021 у справі №607/20295/21.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали оголошено о 12 год. 00 хв. 25.04.2023.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1