Ухвала

від 18.04.2023 по справі 160/7452/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 квітня 2023 року Справа 160/7452/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить:

-визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Донцової Аліни Юріївни від 20 березня 2023 року про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 26 000,00 грн. (реєстраційний номер виконавчого провадження 71338762).

За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з п.1 ч.2 ст.287 КАС України, встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, якою передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що постанову державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Донцової Аліни Юріївни про відкриття виконавчого провадження №71338762 щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 26 000,00 грн. було винесено 20.03.2023 року. До суду із даним позовом позивач звернувся лише 11.04.2023 року, тобто поза межами строків звернення до суду, які встановлені ст.287 КАС України (позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів).

Разом із тим, у позовних вимогах заявлено клопотання про поновлення пропуску строку звернення до суду, в обґрунтування якого позивач зазначає, що постанову державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Донцової Аліни Юріївни про відкриття виконавчого провадження №71338762 від 20.03.2023 року було отримано під особистий підпис представником Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (водієм) 21.03.2023 року. Однак у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та запровадженням в Україні правового режиму воєнного стану (Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2023 року №58/2023) частина працівників Любимівської сільської ради переведена на віддалену дистанційну форму роботи у зв`язку з чим при обрахуванні строків оскарження постанови державного виконавця в судовому порядку, внаслідок порушення внутрівідомчих службових процесів, виникла технічна помилка, яка призвела до пропущення строку звернення до адміністративного суду на 2 робочі дні. З урахуванням викладеного, просить поновити строк звернення до суду.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Як самостійно зазначено позивачем, оскаржувану постанову було отримано під особистий підпис представником Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (водієм) 21.03.2023 року.

За таких обставин, дізнавшись про оскаржувану постанову та відповідно про порушене нею право з 21.03.2023 року та звернувшись до суду лише 11.04.2023 року, позивач порушив десятиденний строк звернення до суду, передбачений ст. 287 КАСУ України.

Щодо посилань позивача в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та запровадженням в Україні правового режиму воєнного стану (Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2023 року № 58/2023), суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Відповідного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі №990/102/22.

Крім того, доводи позивача про те, що частина працівників Любимівської сільської ради була переведена на віддалену дистанційну форму роботи у зв`язку введенням на території України воєнного стану та Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2023 року № 58/2023, не дає суду можливості вважати такі обставини поважними.

Суд звертає увагу, що з моменту запровадження на території України воєнного стану Дніпропетровський окружний адміністративний суд не припиняв свою роботу, продовжував отримувати та опрацьовувати вхідні документи, у тому числі позовні заяви і забезпечував реальну можливість практичної реалізації права кожного на звернення до суду як шляхом безпосереднього подання процесуальних документів, так і з використанням засобів поштового, електронного зв`язку, інших засобів дистанційної комунікації.

Таким чином, проаналізувавши доводи викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, позивачем не надано і не наведено жодних доказів неможливості звернення до суду за захистом своїх прав, в тому числі шляхом надіслання позовної заяви засобами поштового, електронного зв`язку або за допомогою підсистеми «Електронний суд», з часу обізнаності щодо оскаржуваної постанови, тобто з 21.03.2023 року.

З огляду на викладене, підстави, зазначені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, не є поважними, тому таке клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст. 123 КАС України).

З урахуванням наведеного, позивачу необхідно зазначити інші підстави для поновлення строку звернення до суду та надати докази їх поважності.

Крім того суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік», станом на 1 січня 2023 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2684 гривні.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подачу суб`єктом владних повноважень позову з однією вимогою майнового характеру, судовий збір складає 2684,00 грн.

Водночас, згідно акту відділу з організаційного забезпечення розгляду адміністративних справ від 11.04.2023 року за №223 під час розкриття конверта (пакета) по адміністративній справі №160/7452/23, надісланого від Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, було виявлено відсутність додатка зазначеного в позовній заяві, а саме: квитанції про сплату судового збору.

За таких обставин, позивачеві слід сплатити судовий збір та надати суду документ про сплату судового збору за подання цієї позовної заяви на суму 2684,00 грн., в установленому порядку, за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: «судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача)».

При цьому слід зазначити, що ч.1 ст.55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч.3 ст.55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні») встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Повноваження сільського, селищного, міського голови визначені в ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, що стосуються права звертатися до суду з позовами.

Судом встановлено, що позовна заява в адміністративній справі №160/7452/23 подана від імені Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та підписана сільським головою Євгеном Широких.

Однак, до позовної заяви не додано документів на підтвердження повноважень цієї посадової особи відповідно до ч.3 ст.55 КАС України.

Таким чином, позивачу слід надати до суду докази на підтвердження повноважень сільського голови Євгена Широких.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду та надати докази їх поважності;

- доказів сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн;

- доказів на підтвердження наявності у сільського голови Євгена Широких права звертатися до суду з даним позовом.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева