Рішення

від 25.04.2023 по справі 160/6439/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року Справа № 160/6439/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіміко-дослідний завод» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіміко-дослідний завод», в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіміко-дослідний завод» (код ЄДРПОУ 05633939) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списках №1, 2 за грудень 2021 року - березень 2022 року у розмірі 79788,76 грн. (сімдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 76 копійок) на р/рUA883054820000025605303013174, відкритий у філії - Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 305482, код ЄДРПОУ 21910427.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач зобов`язаний був сплатити суму по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, зокрема, за Списком № 1 на загальну суму 79788,76 грн. згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за грудень 2021 року - березень 2022 року. Проте, зазначену суму зобов`язання не сплачено, тому, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 79788,76 грн.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хіміко-дослідний завод» (код ЄДРПОУ 05633939) зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та як платник, що відшкодовує витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Станом на момент судового розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі, зокрема, пункту «а» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 1 в загальному розмірі 79788,76 грн.

Означена заборгованість підтверджується довідкою-підтвердженням та копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Означені розрахунки відповідачем не оскаржувались, також не подавались заперечення проти сум, що визначені у розрахунках, а тому, вони вважаються узгодженими.

З огляду на те, що відповідачем не сплачена заборгованість з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно достатті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІ від 05.11.1991 року громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991року №1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до п. «а» цієї статті.

Так, згідно ч. 1 ст. 13 Закону №1788-ХІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому, означена стаття Закону №1788-ХІ у редакції до 17.02.2000 року, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.«а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України" №1461-III від 17.02.2000 року, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій було змінено шляхом виключення зі ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 року.

03.10.2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ, яким внесено зміни до п. 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та до п. 1ст. 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 року.

Так, відповідно до частини 2 Розділу Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Закон № 1058-IV набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Таким чином, обов`язок підприємств та організацій покривати фактичні витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій діє, починаючи з 2004 року.

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року.

Абзацами першим-другим пункту 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За змістом абзацу першого пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства (відповідача).

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові 23 вересня 2021 року у справі №640/23683/19.

Отже, зміст наведених норм закону дає підстави для висновку, що підприємства зобов`язані в безумовному порядку відшкодувати витрачені органом Пенсійного фонду кошти, спрямовані на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам цього підприємства до досягнення ними пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону № 1058-IV.

Так, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, зокрема, за Списком № 1 на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», складає 79788,76 грн.

Відповідачем не надано суду доказів оскарження розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, які направлялись на його адресу, та суми заборгованості, що визначена в означених розрахунках.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 79788,76 грн., суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов в цій частині.

При цьому, щодо позовної вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 2, то такі не підлягають задоволенню, оскільки, як слідує з матеріалів справи, позивачем надані докази лише про несплату заборгованості за Списком №1 на суму 79788,76 грн., тобто в межах суми пред`явленого позову.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити адміністративний позов.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 241-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіміко-дослідний завод» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіміко-дослідний завод» (код ЄДРПОУ 05633939) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списках №1 за грудень 2021 року - березень 2022 року у розмірі 79788,76 грн. (сімдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 76 копійок) на р/рUA883054820000025605303013174, відкритий у філії - Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 305482, код ЄДРПОУ 21910427.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати у справі не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25.04.2023 року.

Суддя І.О. Лозицька