Рішення

від 11.04.2023 по справі 260/557/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року м. Ужгород№ 260/557/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Гавій Л.В.

за участю представника

позивача: Мурін О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства "Андезіт" до Державної служби геології та надр України про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 квітня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 24 квітня 2023 року.

Мале приватне підприємство "Андезіт" (далі позивач, МПП "Андезіт") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби геології та надр України (далі відповідач, Держгеонадра) про зобов`язання Державної служби геології та надр України внести зміни до наказу № 650 від 13.09.2021 року, зазначивши дату поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3832 від 31.05.2006 року, виданого Малому приватному підприємству Андезіт.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником спеціального дозволу на користування надрами № 3832 від 31.05.2006 року та здійснює свою господарську діяльність по видобутку андезито-базальтів на ділянці "Центральна" Толоконського родовища Свалявського району та переробленню даних корисних копалин.

22.11.2013 року відповідачем прийнято рішення про зупинення дії відповідного дозвільного документу, про що свідчить наказ № 589.

Після цього, наказом Держгеонадра від 17.01.2014 року за № 07 спецдозвіл було анульовано, а 21.02.2014 року відповідачем прийнято рішення (наказ № 54) про скасування відповідного анулювання). Відтак, відповідач фактично повернув дозвільний документ у статус "зупинений".

При цьому, позивач зазначає, що у випадку зупинення дії спецдозволу, підставою для продовження користування надрами є відповідний наказ відповідача про поновлення дії дозвільного документу.

Так, після повернення спецдозволу статусу "зупинений", Держгеонадра надали позивачу строк для усунення певних недоліків, про що повідомили МПП "Андезіт" своїм листом за вихідним № 3385/01/14-14 від 07.03.2014 року. Зокрема, у зв`язку з виявленням під час користування надрами даних про нові властивості, якість та кількість корисних копалин після проведення державної експертизи матеріалів, виникла необхідність виконати роботи з геолого - економічної оцінки запасів та внести зміни в спеццозвіл. На виконання цього, позивачем були проведені необхідні дії, про що повідомлено Держгеонадра відповідним листом за вихідним № 9 від 16.05.2014 року.

Незважаючи на усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення дії дозвільного документу, Держгеонадра не розмістила (а отже і не видала) на своєму офіційному сайті наказ про поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3832 від 31.05.2006 року.

Незважаючи на це, враховуючи принцип "мовчазної згоди", дія спеціального дозволу на користування надрами № 3832 від 31.05.2006 року була фактично поновлена. Про це також свідчать подання щороку позивачем та прийняття відповідачем звітного балансу запасів корисних копалин (форма 5-ГР), а також акти перевірок дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин за № 06-03/08/2019-44/п (117) від 21.05.2019 року та № 02-01/08/2021-34/п-66 від 16.06.2021 року. Окрім цього, звертає увагу й на той факт, що 04.04.2018 року дію відповідного спецдозволу було продовжено до 31.05.2029 року (наказ Держгеонадр №118).

Все ж, 31.08.2021 року позивач звернувся до відповідача з листом за вихідним №31/08/2021/1, в якому просив усунути в реєстрі невідповідності стосовно інформації щодо зупиненого спецдозволу. У відповідь на це, Держгеонадра прийняли наказ № 650 від 13.09.2021 року, яким було констатовано усунення надрокористувачем порушень та відповідно поновлено дії спеціального дозволу № 3832 від 31.05.2006 року. Про прийняття відповідного наказу позивача було повідомлено листом №16250/01/02-21 від 17.09.2021 року.

Однак, так як позивач вважає запис про зупинення дії дозволу без запису про його поновлення - технічною помилкою, її виправлення повинно було реалізуватись Держгеонадрами у спосіб прийняття наказу із зазначенням терміну, з якого поновлення дії відповідного дозвільного документу відбулось. Натомість, відповідач у своєму наказі № 650 від 13.09.2021 року, поновивши дію спецдозволу, не вказав з якого саме часу такий відлік почався, що порушує права позивача та може створити хибну думку про фактичне відновлення дії дозвільного документу лише з вересня 2021 року.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого, не погоджується з вимогами позовної заяви, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що відповідно до абзацу 12 п. 21 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, у зв`язку із усунення порушень, викладених в актах перевірки та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 10.09.2021 року № 20- РГ/2021), наказом Державної служби геології та надр України від 13.09.2021 року № 650 "Про поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3832 від 31.05.2006 року" - поновлено дію вказаного спеціального дозволу, наданого МПП "Андезит" з метою видобування андезитно-базальту Толоконського родовища Закарпатської області.

При цьому, в протоколі Робочої групи від 10.09.2021 року № 20-РГ/2021 pоку, зазначено: дату видачі спеціального дозволу - 31.05.2006 року та строк його дії 31.05.2029 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, 31.05.2006 року МПП "Андезіт" видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 3832 по видобутку андезито-базальтів на ділянці "Центральна" Толоконського родовища Свалявського району та переробленню даних корисних копалин.

Наказом Держгеонадр від 22.10.2013 року № 589 "Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень", в тому числі, зупинено дію спеціального дозволу № 3832.

Наказом Держгеонадр від 17.01.2014 року № 07 "Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень", серед іншого, дію спеціального дозволу № 3832 анульовано.

Наказом Держгеонадр від 21.02.2014 року № 54 скасовано наказ Держгеонадр від 17.01.2014 року № 7 "Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3832 від 31.05.2006 року з метою видобування андезито-базальту Толоконського родовища, наданого МПП "Андезіт".

Надрокористувачу надано 60 календарних днів для усунення порушень, інформацію щодо усунення яких необхідно надати до Центрального міжрегіонального територіального відділу Держгеонадр.

Наказом Держгеонадр від 04.04.2018 року № 118 дію відповідного спецдозволу було продовжено до 31.05.2029 року.

31.08.2021 року позивач звернувся до відповідача з листом за вихідним № 31/08/2021/1, в якому просив усунути в реєстрі невідповідності стосовно інформації щодо зупиненого спецдозволу.

Наказом Держгеонадр від 13.09.2021 року № 650 поновлено дію спеціального дозволу на користування надрами № 3832 від 31.05.2006 року наданого МПП "Андезіт" з метою видобування незмінених та порушених вивітрюванням андезито-базальтів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового, відсіви, отримані під час дроблення, придатні для дорожнього будівництва, рекультивації, благоустрою та планування Толоконського родовища (Центральна ділянка) Закарпатської області.

Разом з тим, так як відповідач не вказав з якого саме часу почався відлік дії поновленого спеціального дозволу, позивач вважає запис про зупинення дії дозволу без запису про його поновлення - технічною помилкою, що порушує його права та може створити хибну думку про фактичне відновлення дії дозвільного документу лише з вересня 2021 року, у зв`язку з чим, звернувся до суду із даним позовом за захистом свого порушеного права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України (ст. 11 Кодексу України про надра України).

Згідно вимог ст. 12 Кодексу України про надра України користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

У відповідності до вимог ст. 15 Кодексу України надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Згідно ст. 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу геології та надр України центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного довкілля та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр України.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 615 (далі Порядок 615).

У відповідності до п. 6 Порядку 615 строк дії дозволу обчислюється з дня його реєстрації, якщо в ньому не передбачено інше.

Пунктом 12 Порядку 615 встановлено, що дозвіл надається надрокористувачеві, а робочий примірник дозволу разом з відповідними документами зберігається в органі з питань надання дозволу.

У дозволі зазначаються:

1) реєстраційний номер і дата видачі;

2) підстави для надання дозволу;

3) вид користування надрами;

4) відомості про ділянку надр, що надається у користування, із зазначенням її назви, місцезнаходження, географічних координат, площі та у разі потреби обмежень щодо глибини використання;

5) вид корисної копалини відповідно до переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827 (ЗП України, 1995 р., № 2, ст. 42; Офіційний вісник України, 2012 р., № 1, ст. 25), її запаси на час надання дозволу;

6) найменування органу, який затвердив (апробував) запаси корисної копалини, дата складення і номер протоколу (для дозволів на видобування корисних копалин);

7) мета користування надрами (у дозволі як мета користування надрами може бути зазначена реалізація інвестиційних проектів);

8) джерело фінансування робіт;

9) особливі умови;

10) відомості про власника дозволу (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (у дозволі, наданому фізичним особам, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, зазначається серія та номер паспорта);

11) відомості про погодження надання дозволу;

12) строк дії дозволу.

Зі змісту п. 21 Порядку 615, дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Міндовкілля, Держпраці, МОЗ, Держекоінспекції, органів місцевого самоврядування, ДПС у разі:

1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення;

3) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища;

4) наявності підстав, передбачених Законом України Про санкції;

5) невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи;

6) відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин;

7) відсутності в публічному доступі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність та/або наявність розбіжностей між відомостями про кінцевого бенефіціарного власника, які містяться в публічному доступі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з інформацією (даними), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, поданою заявником, а у випадку зареєстрованого іноземного представництва - інформації про кінцевого бенефіціарного власника відповідно до Закону України Про забезпечення прозорості у видобувних галузях.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

Про надання, продовження строку дії, зупинення дії, поновлення дії, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим розпорядження (п. 24 Порядку 615).

Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку (абз. 11 п. 24 Порядку 615).

Так, як було встановлено судом та не заперечується сторонами, наказом Держгеонадр від 22.10.2013 року № 589, в тому числі, зупинено дію спеціального дозволу № 3832. В подальшому, дію спеціального дозволу № 3832 анульовано (наказ Держгеонадр від 17.01.2014 року № 07).

Наказом Держгеонадр від 21.02.2014 року № 54 скасовано наказ Держгеонадр від 17.01.2014 року № 7 "Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3832 від 31.05.2006 року.

Разом з тим, як уже вказано судом та передбачено абз. 12 п. 21 Порядку №615 дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

В даному випадку, підставою зупинення дії спеціального дозволу № 3832 від 31.05.2006 року слугувало виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість та кількість корисних копалин після проведення державної експертизи матеріалів, в зв`язку з чим, виникла необхідність виконати роботи з геолого-економічної оцінки запасів та внести зміни в спецдозвіл, на виконання чого позивачем були вичнені необхідні дії, про що повідомлено Держгеонадра відповідним листом за вихідним № 9 від 16.05.2014 року.

Таким чином, після усунення підстав, що слугували зупиненню дії спеціального дозволу, відповідач був зобов`язаний вчинити відповідні дії щодо поновлення дії дозволу № 3832, проте таких дій тривалий час не вчиняв.

Невчинення відповідачем дій щодо поновлення дії спеціального дозволу № 3832 свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності триваючої пасивної поведінки суб`єкта владних повноважень, що стало підставою для звернення позивача до відповідача із запитом про усунення в реєстрі невідповідності стосовно інформації щодо зупиненого дозволу.

На запит МПП "Андезіт", наказом Держгеонадр від 13.09.2021 року № 650 дію спеціального дозволу на користування надрами № 3832 від 31.05.2006 року поновлено.

За правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 року у справі № 910/11511/18, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Тому, для правильного вирішення даного спору слід належно встановити предмет та підстави позову, а також зміст позовних вимог.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем не оскаржено ані наказ Держгеонадра від 04.04.2018 року № 118, яким продовжено позивачу відповідний спецдозвіл на тринадцять років, тобто, останній погоджується з продовженням дії виданого йому спецдозволу, ані наказ від 13.09.2021 року № 650 про поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3832 від 31.05.2006 року.

Тож, фактично підставою позову товариство вважає бездіяльність відповідача щодо не зазначення в наказі від 13.09.2021 року № 650 дати поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3832 від 31.05.2006 року.

Втім, враховуючи обставини справи, предмет спору та особу позивача, суд вважає за необхідне дослідити наявність чи відсутність порушеного права чи законного інтересу позивача спірним наказом.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Однак, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але й вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

До таких висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 року у справі № 288/1557/16-а та у постанові від 10.09.2021 року у справі № 826/13497/17. Ці висновки Верховного Суду стосуються узагальненої правової оцінки питання права на судовий захист у адміністративному судочинстві, умов та порядку реалізації цього права, а тому можуть бути застосовані й до справи, яка розглядається.

Дійсно, як було встановлено судом, відповідач допустив протиправну бездіяльність в частині не видання в період з 16.05.2014 року по 13.09.2021 року наказу про поновлення дії спеціального дозволу, однак все ж, наказом від 13.09.2021 року № 650 дію спеціального дозволу було поновлено.

Суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства є саме захист прав, свобод та інтересів від порушень.

З огляду на встановлені обставини, суд констатує, що станом на момент звернення до суду із даним позовом, порушення прав позивача з боку відповідача відсутнє, оскільки було усунуто шляхом видачі відповідного наказу.

При цьому, що стосується зобов`язання відповідача внести зміни до наказу № 650 та вказати дату поновлення дії спеціального дозволу, суд констатує, що відповідного обов`язку жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачено.

Що стосується тверджень позивача стосовно можливості створення хибної думки про фактичне відновлення дії дозвільного документу лише з вересня 2021 року, суд зазначає наступне.

Адміністративний акт - рішення індивідуальної дії, прийняте адміністративним органом, спрямоване на набуття, зміну чи припинення прав та виконання обов`язків фізичною/юридичною особою (особами) (п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру»).

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справа № 813/1790/18.

В контексті наведеного суд звертає увагу, що в проміжок часу від зупинення дії спеціального дозволу № 3832 від 31.05.2006 року до видання наказу про поновлення його дії № 650, дію відповідного спецдозволу було продовжено до 31.05.2029 року, згідно наказу Держгеонадр від 04.04.2018 року № 118.

Дослідивши наявний в матеріалах спеціальний дозвіл на користування надрами № 3832, виданий МПП "Андезіт" для видобування незмінених та порушених вивітрюванням андезито-базальтів придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового, судом встановлено, що останній містить, зокрема, наступні дані: дата видачі: 31.05.2006 року; підстава надання: накази від 04.04.2018 року № 118 (продовження строку дії), від 04.07.2018 року № 229 (внесення змін); строк дії спеціального дозволу на користування надрами: продовжено на 13 (тринадцять) років до 31.05.2029 року.

При цьому суд зазначає, що проведеними відповідачем перевірками дотримання МПП "Андезіт" вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, викладених у актах Держгеонадра від 21.05.2019 року за № 06-03/08/2019-44/п(117) та від 16.06.2021 року за № 02-01/08/2021-34/п-66, не встановлено порушень щодо наявності у МПП "Андезіт" діючого спеціального дозволу на користування надрами, за № 3832 від 31.05.2006 року (строк дії продовжено до 31.05.2029 року), тобто, під час проведення перевірок не встановлено недійсність (в зв`язку, зокрема, з непоновленням дії) вищезазначеного спеціального дозволу.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарювання» принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку про те, що у суб`єкта господарювання виникає право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, у разі відсутності відповідного рішення компетентного органу або його не направлення.

З огляду на викладене, зважаючи на протиправну бездіяльність відповідача щодо не видання протягом тривалого часу адміністративного акту про поновлення дії спеціального дозволу та з урахуванням обставин продовження строку дії такого дозволу в межах даного періоду - суд констатує про наявність правових підстав вважати, що спеціальний дозвіл дійсний протягом всього строку його дії.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства "Андезіт" (Закарпатська область, Свалявський район, с. Сусково, буд. 255 А код ЄДРПОУ 22102244) до Державної служби геології та надр України (м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16 код ЄДРПОУ 37536031) про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.І. Рейті