Рішення

від 25.04.2023 по справі 380/17544/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/17544/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертоград Інжиніринг» (вул. Героїв УПА, 71, м. Львів, РНОКПП 38970835) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертоград Інжиніринг» до Державної служби України з безпеки на транспорті, з вимогами визнати протиправною та скасувати Постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 04.11.2022 року № 343987 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що, при винесенні оскаржуваного рішення, працівниками Укртрансбезпеки не враховано властивості вантажу, що перевозився, а саме пивна дробина, що є сипучим, подільним вантажем, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, екстреного гальмування тощо, що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень. Зазначає, що проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як сипучий (подільний) вантаж, в силу своїх властивостей, легко переміщується з осі на вісь під дією мінімального руху чи мінімального зміщення кута нахилу. Крім цього, жодних відомостей щодо вимірювального приладу (ваги) відповідач при проведенні габаритно-вагового контролю позивачу не надав. За аналізом змісту Актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом вбачається, що дані документи не містять характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводились зважування транспортних засобів позивача, який відсоток похибки таких ваг і чи враховувались під час зважування сипучий стан вантажу, тощо. Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі від 30.05.2008 р. не розповсюджується на транспортні засоби з рідким або сипучим вантажем. Щодо вказаних видів вантажу методика не затверджена. Вважає, що висновки відповідача про перевищення позивачем нормативно-допустимого навантаження на одиночну вісь не є об`єктивними, а є такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства України. Оскаржувана постанова складена посадовими особами відповідача протиправно, тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 08.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що 12.09.2022 контролюючими особами Укртрансбезпеки на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку № 000367 від 07.09.2022 року проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Актом № 332744 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.09.2022, зокрема, виявлено порушення пункту 22.5 ПКМУ 1306-2001 - перевозив подільний вантаж (пивна дробина (мокра) згідно ТТН № 15901 від 11.09.2022) при цьому навантаження на одиничну вісь склало 12,36 т. при дозволених 11,5 т., перевищення склало 7,4 відсотка. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 14 частина 1 перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5%, але не більше 10% при перевезенні подільного вантажу. Вказує, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача здійснювався технічними засобами, що мають відповідне свідоцтво про періодичну повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 202, чинне до 05.03.2022, у зв`язку із чим є придатними до застосування. Законодавством України не закріплено обов`язку уповноваженими особами Державної служби України з безпеки на транспорті вписувати у акт чи довідку здійснення габаритно-вагового контролю будь-які відомості, чітко не передбачені нормативно-правовими актами. Зауважує, що законодавством України не закріплено обов`язку уповноваженими особами Державної служби України з безпеки на транспорті надавати будь-які матеріали, не передбачені Порядком № 1567 щодо проведення рейдової перевірки. Автомобільний перевізник чи його представник має право звернутися з офіційним запитом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про надання копій матеріалів справи. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12 вересня 2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві на кільцевій дорозі в районі зупинки «Південна Борщагівка» у м. Києві, на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 07.09.2022 № 000367, відповідно до направлення на перевірку № 000367 від 07.09.2022, проведено перевірку транспортного засобу марки RENAULT PREMIUM, номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричіп марки WIELTON NW-3 A6 PDK, номерний знак НОМЕР_2 .

За результатами перевірки було складено:

- Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 332744 від 12.09.2022 року;

- Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0079208 від 12.09.2022 року;

- Акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 0060102 від 12.09.2022 року.

Відповідно до Акту № 332744 від 12.09.2022, зокрема, встановлено таке: «Направлення на перевірку 07.09.2022 № 000367. Під час перевірки виявлено порушення пункту 22.5 ПКМУ1306-2001 перевозив подільний вантаж (пивна дробина (мокра) згідно ТТН № 15901 від 11.09.2022) при цьому навантаження на одиничну вісь склало 12,36 т. при дозволених 11,5 т., перевищення вклало 7,4 відсотка. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 14 частина 1 перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5%, але не більше 10% при перевезенні подільного вантажу. Пояснення водія про причини порушень: водій з актом ознайомлений, при перевезенні вантажу при екстреному гальмуванні вантаж перемістився вперед.».

Відповідно до Довідки №0079208 від 12.09.2022: «Результат вагового контролю: навантаження на осі, тонн: 1) 6.7; 2) 12.36; 3) 5.82; 4) 6.88; 5) 7.62. повна маса транспортного засобу 39,38 тонн».

На підтвердження відповідності вимірювальної техніки встановленим вимогам відповідач надав Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 202 від 05.03.2021 року, чинне до 05.03.2022 року.

Згідно ТТН №15901 від 11.09.2022 року замовником та вантажовідправником вказано ПП «Фенікс Агро», вантажоодержувач ПП «Аграрна Компанія 2004». Автомобіль НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 . Найменування вантажу: пивна дробина (мокра), вид пакування насип.

Відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства від 20.10.2022 №36204/33/24-22.

04.11.2022 відбувся розгляд адміністративної справи за участі представника позивача, за результатами якого Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 343987 у розмірі 8500 грн. Вказана постанова направлена на адресу позивача листом Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області від 07.11.2022 №39575/33/24-22.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III) передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно ст.6 Закону №2344-IIІ, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 4 Порядку №1567 регламентовано, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Згідно п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху (далі за текстом - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, зокрема, передбачено, що Рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра фактичої маси 44 тонни (п.п. «б»), максимального навантаження на строєну вісь 24 тонни (п.п. «в»).

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою КМУ Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі за текстом Порядок № 879).

Відповідно до п.3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно п.12 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку № 879 передбачено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до п.16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Згідно п.18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно ч.4 ст.48 Закону №2344-III, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абз. 14 ч.1 ст.60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879, вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

При цьому пункт 12 Порядку №879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку № 879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

На підтвердження дотримання вимог Порядку №879 відповідач надав до суду Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 202 від 05.03.2021 року, чинне до 05.03.2022 року. Отже, у суду відсутні підстави вважати недостовірними виміряні вказаним вище приладом вагові параметри ТЗ, яким позивач перевозив вантаж згідно ТТН №15901 від 11.09.2022 року.

Відповідно до положень п.п.23, 24 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Посилання позивача на те, що здійснювалося перевезення сипучого вантажу (пивна дробина), який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, екстреного гальмування тощо тому вантаж міг вільно переміщуватися у транспортному засобі, суд до уваги не бере, оскільки пунктом 22.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, приписано, що водій перед початком руху зобов`язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху - контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху. Отже, водій зобов`язаний контролювати масу вантажу, що перевозиться, розподіл навантаження на осі, а також розташування та кріплення вантажу в ТЗ.

Посадовими особами контролюючого органу було виявлено, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху габаритно-вагових норм, чим порушено норми частини 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення подільного вантажу при навантаженні на одиничну вісь 12,36 т. при дозволених 11,5 т., перевищення вклало 7,4 відсотка.

Посилання позивача на відсутність методики, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

За змістом статей 4 і 29 Закону № 3353-ХІІ від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух», статті 33 Закону України від 08.09.2005 № 2862-IV «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879.

Відповідно до пп.2 п.2 Порядку № 879 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення: вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Проте, п.19 Порядку №879, яким було передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, - виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 671 від 30.08.2017р.

З наведеного слідує, що пп.2 п.2 Порядку №879 передбачено лише визначення терміну «вимірювання (зважування)» та Порядок №879 не містить нормативно-правових вимог/зобов`язання, обов`язкових до виконання, до Укртрансбезпеки та її територіальних органів під час проведення габаритно-вагового контролю керуватися певною методикою, затвердженою певним органом тощо.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 року у справі № 420/3371/21.

Крім того, відсутність методики зважування не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, у зв`язку з чим відповідні посилання позивача не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Такий висновок відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03.07.2019 по справі №819/1381/16.

З огляду на викладене, суд висновує, що відповідачем дотримано вимоги Порядку № 1567, Порядку № 879 під час проведення перевірки та розгляду справи про правопорушення. Факт вчинення позивачем порушення, за яке абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідачем доведений.

Оскаржувана постанова прийнята відповідача з дотриманням приписів ч.2 ст.2 КАС України.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, відповідач довів суду правомірність оскаржуваної постанови, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертоград Інжиніринг» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.139 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.

Керуючись ст.ст. 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертоград Інжиніринг» (вул. Героїв УПА, 71, м. Львів, РНОКПП 38970835) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 25.04.2023 року.

Суддя Костецький Н.В.