Рішення

від 25.04.2023 по справі 380/3533/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3533/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 176, ЄДРПОУ 00218319) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним рішень та зобов`язання вчинити дії, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2023 №8265733/00218319 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.11.2022 року №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.11.2022 року №8, складену Приватним акціонерним товариством «Прикарпатпромарматура» датою її подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення №8188079/00218319 Головного управління ДПС про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 31.01.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі також Комісія) про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню. ПрАТ «Прикарпатпромарматура» надало контролюючому органу всі необхідні документи, які засвідчують підстави для реєстрації спірної податкової накладної та підтверджують реальність здійснених господарських операцій з його контрагентами і рух активів, а тому контролюючий орган не мав правових підстав для відмови у реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі. Позивачу при зупиненні реєстрації спірної податкової накладної ні в квитанції, ні в будь-якому іншому документі не було конкретизовано, які ж саме документи та пояснення щодо яких питань він повинен надати та які є необхідними для прийняття Комісією рішення про реєстрацію спірної податкової накладної. Оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної не містить жодних фактичних підстав, мотивів та обґрунтування його прийняття. Оскаржуване рішення не містить підкреслення того конкретного документа, якого не вистачало Комісії для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач стверджує, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є необґрунтованими, прийняте нерозсудливо, непропорційно, з використанням повноважень всупереч їх меті, незаконно, а отже підлягає скасуванню. При цьому для відновлення прав позивача самого скасування такого рішення без додаткової вимоги про зобов`язання відповідача зареєструвати спірну податкову накладну, в реєстрації якої відмовлено, недостатньо. Позивач також не погоджується з рішенням №8188079/00218319 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 31.01.2023 року, оскільки надав всю інформацію щодо переліку нерухомого майна, належного позивачу на праві власності. У поясненнях також навів перелік основних орендарів позивача, та надав відповідні договори оренди, а також акти приймання-передачі об`єктів оренди у користування) до вказаних пояснень. Платник надав інформацію щодо виду діяльності згідно КВЕД, та зазначив, що вказану послугу Товариство не придбаває у сторонніх організацій, а самостійно надає, оскільки має для цього наявне нерухоме майно, персонал, та матеріально-технічні ресурси. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 27 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача-1 подав відзив на позовну заяву. Заперечення мотивовані тим, що на момент винесення оскаржених рішень про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкової накладної. Враховуючи вищенаведене, у відповідача були законні підстави для прийняття рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, а тому такі є правомірними. Головне управління ДПС у Львівській області вважає, що відповідачем доведено обґрунтованість виникнення у контролюючого органу підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

Між ПрАТ «Прикарпатпромарматура» (орендодавець) та ТОВ «СКС АГРО-МОТО» (орендар) укладено договір оренди №01/22 від 24.01.2022.

За фактом отримання від орендаря на підставі вказаного договору оренди та рахунку від 14.11.2022 року №11 авансового платежу у сумі 3732, 29 гривень, в тому числі ПДВ 622, 047 гривень ПрАТ «Прикарпатпромарматура» виписано податкову накладну №8 від 30 листопада 2022 року.

Позивач подав вказану податкову накладну на реєстрацію.

14 грудня 2022 року позивач отримав квитанцію відповідно до якої у ЄРПН документ зареєстровано за №9270160123, та у якій зазначено, що документ прийнято, реєстрація податкової накладної зупинена, з підстави: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 68.20, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі ним виготовляються/надаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також у поданій квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в пн.

Платником подано пояснення вих. №4-08 від 31.01.2023 року, таблицю даних платника пдв та відповідні документи.

Комісією колегіально прийнято рішення від 31.01.2023№8188079/00218319 про неврахування таблиці даних платника податку.

14.02.2023 року позивач отримав рішення від 14.02.2023 №8265733/00218319 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.11.2022 року №8.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями: від 14.02.2023 №8265733/00218319 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та від 31.01.2023№8188079/00218319 про неврахування таблиці даних платника податку, вважає їх такими, що не відповідають законодавству України та не ґрунтуються на результатах аналізу наданих документів платника податків, у зв`язку з чим звернувся до суду із позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12. 2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Суд встановив, що реєстрацію податкової накладної №8 від 30.11.2022 року зупинено з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 68.20 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165.

Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 встановлено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд встановив, що позивач подав для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 30.11.2022.

Головне управління ДПС Львівській області за наслідками проведеного моніторингу зупинило реєстрацію вказаної податкової накладної та запропонувало позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про її реєстрацію.

З наявних в матеріалах справи квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних суд встановив, що такі містять вимоги про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, що і було зроблено судами попередніх інстанцій.

Саме такий висновок зроблено Верховним Судом у подібних правовідносинах в постановах від 18.06.2019 у справі № 0740/804/18, від 05.08.2021 справі 816/2222/18.

Після отримання квитанції, Позивач подав пояснення вих. №4-08 від 31.01.2023 року, таблицю даних платника пдв та відповідні документи.

У поясненнях, поданих платником для прийняття рішення про розблокування податкової накладної, серед іншого, зазначено про те, що послуга за КВЕДом 68.20 - надання в оренду й експлуатація власного нерухомого майна, є послугою, що надається платником на постійній основі та є основним видом діяльності платника, така послуга ним не придбається. Відтак, у платника постійно існує обставина невідповідності обсягів постачання обсягам придбання. Зазначено про факт подачі повідомлення про об`єкти оподаткування (форма 20-опп), у якому міститься перелік основних засобів позивача, в тому числі належних підприємству об`єктів нерухомого майна ( в підтвердження чого надано правовстановлюючі документи на об`єкт оренди),електричних потужностей, транспортних засобів, навантажувально/розвантажувальної техніки, тощо (тобто підтвердження наявності того, що забезпечує платнику можливість самостійно надавати послугу оренди нерухомого майна, не придбаючи таку в інших осіб).

Позивач також надав детальні пояснення щодо самої господарської операції з підтверджуючими документами: договором оренди №01/22 від 24.01.2022, актом приймання-передачі майна від 1.02.2022, рахунком на оплату №11 від 14.11.2022, платіжним дорученням №542 від 29.11.2022, банківською випискою від 30.11.2022, актом звірки взаємних розрахунків та Актом здачі-прийняття виконаних робіт та послуг.

Додатково платник у поясненнях навів інформацію про усі виписані за 2022 рік податкові накладні за вказаним договором оренди. Водночас зазначив, що лише дві з них було заблоковано, одна за вересень 2022 року - №1 від 02.09.2022 р., інша за жовтень 2022 року -№8 від 30.11.2022 року (реєстрація якої є предметом спору у вказаному випадку). Щодо податкової накладної за вересень 2022 року, то органом державної податкової служби було прийнято рішення про реєстрацію такої після зупинення реєстрації, однак така податкова накладна була розблокована на підставі тих же документів та пояснень, що подані для розблокування податкової накладної №8 від 30.11.2022 року.

На переконання позивача вказана господарська операція не передбачає будь-яких інших документів, окрім тих, що були надані платником. Водночас розблокування одної накладної по тому ж контрагенту та договору, та тій же послузі, та відмова у реєстрації іншої податкової накладної свідчить про непослідовність та вибірковість дій відповідача, що підтверджує їх необгрнутованість.

Додатково у вказаних поясненнях платник надав інформацію та документи, що підтвердження наявності трудових ресурсів (штатний розклад та дипломи працівників), та іноформацію про виробничі потужності (довідка) з переліком основних засобів, котрі забезпечують технічну можливість здійснення господарської діяльності, в тому числі щодо оренди.

Однак 14.02.2023 року позивач отримав рішення №8265733/00218319 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.11.2022 №8 з підстави ненадання платником копій документів: договорів, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції. складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур. інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Щодо першої підстави для відмови, платник надав: договір оренди №01/22 від 24.01.2022 та акт приймання-передачі об`єкта оренди від 1.02.2022;

Щодо другої підстави обраної відповідачем для відмови у реєстрації податкової накладної то відповідач не вказав, які саме з перелічених документів позивач не надав, зокрема, чи первинних документів щодо постачання/придбання, транспортування, зберігання, тощо.

У поясненнях позивач надав інформацію щодо кожного з видів документів, передбачених у п.5 Порядку 520 з детальним поясненнях, які документи надані, а які відсутні, та з яких причин. Зокрема зазначив наступне: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні - надано акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), акт звірки з орендарем, рахунок на оплату орендарю, довідка про трудові ресурси, довідка про виробничі потужності підприємств), навантаження чи розвантаження, транспортування, зберігання продукції не передбачає дана операція; інвентаризаційні описи, інвойси не оформлялись».

Щодо третьої підстави для відмови, а саме відсутності розрахункових документів, як зазначено відповідачем, то позивач до пояснень долучив: рахунок на оплату № 11 від 14.11.2022 р., платіжне доручення №542 від 29.11.2022 р., банківську виписку від 30.11.2022 р., акт звірки з орендарем за 2022 рік. Крім цього, вказані документи описані на арк. 2 пояснень. Жодних інших розрахункових документів вказана господарська операція не передбачає між даними контрагентами. Така підстава обрана відповідачем при наявності поданих перелічених розрахункових документів виключає у позивача будь-яке розуміння того, яких саме розрахункових документів не вистачає для реєстрації пн.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що зазначена у оскаржуваному рішенні інформація про ненадання платником податків копій документів є безпідставною та необгрунтованою.

Суд встановив, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.

Таким чином, відповідач-1, як при зупиненні реєстрації податкової накладної №8 від 30.11.2022, так і при винесенні оскаржуваного рішення, обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які ж саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

За таких обставин суд зазначає, що рішення Головного управління ДПС у Львівській області 14.02.2023 №8265733/00218319 не є обґрунтованим та вмотивованим, та не містить переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, оскільки не встановлює, які саме первинні документи позивач не надав податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №8 від 30.11.2022.

Суд проаналізував надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарської операції, та дійшов висновку, що такі відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів.

При цьому, оскільки зміст господарських правовідносин є предметом дослідження в ході проведення податкової перевірки, то в межах спірних правовідносин у контролюючого органу відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №8 від 30.11.2022 з підстав наявності чи відсутності певних документів.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач-1 не подав належних доказів правомірності прийняття Головним управління ДПС у Львівській області рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 30.11.2022 року, суд дійшов переконання, що таке прийнято відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому його слід визнати протиправним та скасувати, задовольнивши першу позовну вимогу.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання їх на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних є актами індивідуальної дії.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18.06.2019 року у справі № 0740/804/18, від 23.10.2018 у справі № 822/1817/17.

Відповідно до вимог п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України надсилання податкової накладної на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Реєстрі є іншим.

Згідно з нормами п.п.19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до Державної податкової служби України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Реєстрі податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №8 від 30.11.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.

Висновки суду у вказаній справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в його постановах від 02.04.2019 (справа №822/1878/18) та від 18.07.2019 (справа №1740/2004/18).

Покладення на відповідача-2 такого обов`язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, суд критично оцінює аргументи відзиву відповідача-1 у цій частині, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні правової природи дискреційних повноважень.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС від 31.01.2023 року №8188079/00218319 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу Таблиця даних платника податку Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Відповідно до п 18 Порядку, Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та Р, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, Р

Згідно з пунктом 19 Порядку, у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Суд встановив, що 22 січня 2023 року ПрАТ «Прикарпатпромарматура» подало до ГУ ДПС у Львівській області таблицю даних платника податку за формою, встановленою в додатку 5 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 1165 від 11 грудня 2019 року, яка зареєстрована у контролюючому органі за №9005996350, що підтверджується квитанцією №2 від 23 січня 2023 року.

До таблиці даних позивач подав пояснення від №4-04 від 20.01.2023 року з детальним описом господарської діяльності позивача, а також документи, які підтверджують наявність в позивача виробничих потужностей, об`єктів нерухомості, персоналу, які є необхідними для такої господарської діяльності, зміст цієї господарської діяльності.

Однак, 31.01.2023 року Комісія ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення №8188079/00218319 про неврахування таблиці даних платника ПДВ від 23.01.2023 за №9005996350.

Як підставу для відмови обрано одну із зазначених у законодавчо затвердженій формі рішення (додатку 6 до Порядку) а саме: «недостатня кількість матеріальних ресурсів (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або трудових ресурсів для провадження господарської діяльності відносно задекларованих обсягів реалізації.».

Відтак, як встановлено судом, та враховуючи протиправність рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, рішення відповідача від 31.01.2023 №8188079/00218319 не містить належної мотивації підстав для його прийняття, не є обґрунтованим жодним чином.

У таблиці подано єдиний код згідно КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Вказаний КВЕД є основним видом діяльності ПрАТ «Прикарпатпромарматура». Вказаний вид діяльності є наявним у відомостях єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб та зазначений як основний вид діяльності товариства.

У поясненнях, наданих до податкового органу, позивач зазначив наступне.

Позивач надав інформацію щодо переліку нерухомого майна, належного позивачу на праві власності, зокрема: склад № 2, Корпус № 2а, ливарно-механічний цех, тощо, в підтвердження чого надано свідоцтва про право власності, реєстраційні посвідчення, правочини щодо набуття права власності та витяги з державного реєстру прав власності на нерухоме майно. Причому, зазначено вказану інформацію з покликанням на податкову звітність, оскільки вказаний перелік є наявним у податковій звітності зі сплати податку на нерухоме майно

У поясненнях позивач також навів перелік основних орендарів позивача, та надано відповідні договори оренди (також акти приймання-передачі об`єктів оренди у користування) до вказаних пояснень.

Платник надав інформацію щодо виду діяльності згідно КВЕД, та зазначив, що вказану послугу Товариство не придбаває у сторонніх організацій, а самостійно надає, оскільки має для цього наявне нерухоме майно, персонал, та матеріально-технічні ресурси.

Суд зазначає, що правомірність рішення щодо неврахування таблиці даних платника податків, прийнятого контролюючим органом щодо позивача, відповідачем не доведена. А відтак, це рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, суд встановив, що позивач надав податковому органу інформацію про основні засоби, така інформація на момент подачі таблиці кодів УКТЗЕД не змінилася, а наявні основні засоби позивача є достатніми для забезпечення його господарської діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 не встановлено додаткового обов`язку платника податку при поданні таблиці даних повторно подавати відомості про наявні основні засоби.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування Таблиці даних платника податків, поданою позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в даному випадку зроблено не було.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч.1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані у цій справі рішення не відповідають вимогам ст. 2 КАС України, оскільки прийняті відповідачем без належного обґрунтування, а також без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області та з Державної податкової служби України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, КАС України суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2023 №8265733/00218319 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.11.2022 року №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.11.2022 року №8, складену Приватним акціонерним товариством «Прикарпатпромарматура» датою її подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 31.01.2023 №8188079/00218319.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) на користь Приватного акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 176, ЄДРПОУ 00218319) 4026,00 грн сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 176, ЄДРПОУ 00218319) 4026, 00 грн сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Брильовський