Постанова

від 20.04.2023 по справі 160/12146/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/12146/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 ( суддя першої інстанції Рянська В.В.) в адміністративній справі №160/12146/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047050001206 від 11.04.2022 про відмову у проведенні за заявою ОСОБА_1 від 30.03.2022 № 2592 перерахунку пенсії у зв`язку з переходом на інший вид пенсії, рішення комісії з питань підтвердження стажу на роботі, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 14 від 28.04.2022 про відмову в зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 з 10.06.1992 до 20.01.2003 до його пільгового стажу та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відсутність підстав для повернення до розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.03.2022 № 2592 про перерахунок пенсії, оформлене листом № 20500-16282/М-01/8-0400/22 від 13.07.2022;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.06.1992 до 11.08.2005 (13 років 02 місяці 01 день) водієм міського пасажирського транспорту (автобуса) ВАТ «Дніпродзержинське АТП 11232»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2022 № 2592 про перерахунок пенсії шляхом переходу на інший вид пенсії на пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням пільгового стажу 13 років 02 місяці 01 день роботи водієм міського пасажирського транспорту (автобусу) у ВАТ «Дніпродзержинське АТП 11232».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач є особою з інвалідністю третьої групи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності. Після досягнення віку 55 років, маючи страховий стаж понад 37 років та пільговий стаж 22 роки 03 місяці 12 днів (водій міського пасажирського транспорту), позивач 30.03.2022 звернувся до відповідача-1 із заявою про перерахунок пенсії шляхом переходу на пенсію за віком на пільгових умовах. Разом із заявою ним було подано документи для підтвердження стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047050001206 від 11.04.2022 йому відмовлено у перерахунку пенсії. За змістом оскаржуваного рішення остаточне рішення за заявою позивача від 30.03.2022 мало бути прийнято після розгляду наданих ним документів комісією з питань підтвердження стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. У рішенні комісії з питань підтвердження стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 14 від 28.04.2022 зазначено, що для підтвердження періоду роботи з 10.06.1992 до 20.01.2003 та зарахування його до пільгового стажу недостатньо документів. При цьому у рішенні комісії не надано оцінку довідці № 60 від 11.11.2005, виданій ВАТ «Дніпродзержинське АТП 11232», яку подано позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії. Період роботи з 21.01.2003 до 11.08.2005 комісією не розглядався. На звернення позивача від 30.06.2022 про прийняття остаточного рішення за його заявою про перерахунок пенсії було відмовлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 20500-16282/М-01/8-0400/22 від 13.07.2022. Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями відповідачів, зазначає, що неналежне оформлення записів у наказах та його трудовій книжці щодо роботи водієм автобуса на міських маршрутах не може бути підставою для позбавлення його права на соціальний захист.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047050001206 від 11.04.2022 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 14 від 28.04.2022 про відмову в підтвердженні стажу роботи ОСОБА_1 з 10.06.1992 до 20.01.2003;

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.06.1992 до 11.08.2005 у ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232» (Дніпродзержинське АТП 11232) водієм міського пасажирського транспорту, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2022 про перерахунок пенсії та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до норм чинного законодавства України, із урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що стаж роботи позивача у період з 10.06.1992 до 11.08.2005 не є підтвердженим, оскільки відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено, що заявник працював водієм міського пасажирського транспорту.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю третьої групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12ААВ № 793593 від 06.05.2022, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену з 24.04.2018, що підтверджується відомостями з підсистеми призначення та виплати пенсій (ППВП), які містяться у копії пенсійної справи позивача.

30.03.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії (переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком).

Заяву позивача про перерахунок пенсії (№ 2592 від 30.03.2022) було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, визначеним засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047050001206 від 11.04.2022 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зазначено, що перерахунок здійснити неможливо, оскільки стаж за період з 10.06.1992 до 11.08.2005, який дає право переходу на пенсію за віком на пільгових умовах, направлено на комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах. Після розгляду комісією питання щодо зарахування стажу вирішено повернутися до розгляду заяви.

Копію оскаржуваного рішення № 047050001206 від 11.04.2022 було направлено позивачу відділом обслуговування громадян № 8 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із повідомленням вих. № 0400-010211-8/40988 від 18.04.2022.

У матеріалах пенсійної справи позивача міститься його заява від 30.03.2022 про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було розглянуто заяву ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та прийнято рішення № 14 від 28.04.2022, у якому зазначено, що для підтвердження періоду роботи з 10.06.1992 до 20.01.2003 для зарахування до пільгового стажу згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» недостатньо документів. Рішення комісії обґрунтовано тим, що у трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено, що заявник працював водієм міського пасажирського транспорту. Державну реєстрацію ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232» припинено у зв`язку з банкрутством. Підтвердження стажу роботи відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006 проводиться комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. У статуті ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232» за 1996 рік зазначено, що видом діяльності товариства є, зокрема, виконання перевезень громадян на міських, приміських і міжміських маршрутах. У довідці архівного управління Кам`янської міської ради від 30.08.2021 № М-1229/03-09 зазначено, що в архівному фонді Дніпродзержинського автотранспортного підприємства ОСОБА_1 значиться: з 10.06.1992 (наказ № 52-к від 09.06.1992) переведений водієм 3 кл. автоколони № 5 з 20.01.2003 (наказ від 11.05.2005) звільнений. До особової картки після запису про переведення на посаду водія з 10.06.1992 внесено запис про роботу на лінії на міських маршрутах. При цьому період роботи, номер маршруту, марку автобуса, дату внесення запису не вказано. В особових рахунках за 1992-2000 рр. заявник значиться водієм 3 кл. автоколони № 5. В індивідуальних відомостях про застраховану особу по АТП-11232 суми нарахувань зазначено за 2001-2003 рр., однак спеціальний стаж не вказано. У наданих документах відсутня інформація, що заявник з 1992 р. до 2003 р. працював водієм саме автобуса на міських маршрутах (у межах міста). Накази про закріплення водіїв за міськими маршрутами (за автобусами) на розгляд Комісії не надано.

Копію оскаржуваного рішення Комісії № 14 від 28.04.2022 було направлено позивачу управлінням пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із повідомленням вих. № 0400-010304-8/49752 від 13.05.2022.

На звернення позивача від 30.06.2022 щодо переведення на пенсію за віком на пільгових умовах як водію міського пасажирського транспорту листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 20500-16282/М-01/8-0400/22 від 13.07.2022 повідомлено, що за результатами розгляду поданих позивачем документів Коімісією прийнято рішення № 14 від 28.04.2022 щодо відсутності необхідних первинних документів, які б підтверджували пільговий характер роботи. Роз`яснено право повторного звернення до територіального органу Пенсійного фонду України у разі надання інших документів, які можуть підтвердити факт роботи на посаді водія автобусів міських маршрутів, та зазначено про відсутність підстав для повернення до розгляду заяви про перерахунок пенсії № 2592 від 30.03.2022.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

За змістом пунктів 2.2, 2.3 Інструкції № 162 по праці і соціальним питанням заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.

Пунктом 2.14 Інструкції № 162 передбачено, що якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване в таке-то", а в графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.

29.07.1993 Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників № 58.

Так, відповідно до п. 1.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрований в Мінюсті 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція про ведення трудових книжок), питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Згідно з п. 1.1 цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п. 2.2 зазначеної Інструкції до трудової книжки вносяться відомості про роботу, переведення на іншу роботу та звільнення.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

З аналізу вищезазначених положень ведення трудової книжки встановлено, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.

Крім цього потрібно враховувати, що Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Отже, повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, пенсійний орган діяв необґрунтовано.

Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Усі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.

При цьому, самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.

Суд не вбачає необхідності підтвердження наявного трудового стажу поданням додаткових доказів, оскільки надані позивачем трудові книжки містять усі необхідні записи.

Крім того, відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу.

Вочевидь зрозумілим є те, що ненадання довідок або відомостей про підтвердження свого стажу роботи, окрім трудової книжки, не залежить від волі позивача.

В даному випадку неможливість подання документів і, як наслідок, не підтвердження додатковими документами стажу позивача призводить до порушення принципу рівності особи перед законом.

Згідно з архівною довідкою Архівного управління Кам`янської міської ради Дніпропетровської області № М-1231/2/03-09 від 30.08.2021 документи з особового складу ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232» прийняті на довгострокове зберігання до архівного управління міської ради після визнання підприємства банкрутом на підставі постанови господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2006 у справі № Б26/94/05, акт приймання-передавання документів № 64 від 27.11.2006.

Відповідно до виданої вказаним архівним управлінням архівної довідки № М-1229/03-09 від 30.08.2021 ОСОБА_1 наказом № 52-к від 09.06.1992 по Дніпродзержинському автотранспортному підприємству 11232 переведений водієм 3 класу автоколони № 5 (робота на лінії на міських маршрутах) з 10.06.1992. Наказом № 20-к від 08.08.2005 по ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232» ОСОБА_1 звільнений 11.08.2005 за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України. Підстава видачі архівної довідки: особова картка ф. Т-2, історична довідка. Примітка: за сумісництвом не працював, відомості про переведення на іншу роботу та роботу з неповним робочим днем відсутні; перебував у відпустках без збереження заробітної плати: з 05.04.1993 до 12.04.1993 7 днів, з 09.04.2003 до 11.04.2003 3 дні.

Згідно з архівною довідкою Архівного управління Кам`янської міської ради Дніпропетровської області № М-1230/1/03-09 від 30.08.2021 в архівному фонді ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232» (до перетворення - Дніпродзержинське АТП 11232) в особових рахунках за 1991-1995 рр. значиться ОСОБА_1 , 1967 р.н., слюсар по ремонту автомобілів 3 розряду ремслужби, водій 3 класу автоколони № 5 із зазначенням відпрацьованих годин.

Відповідно до архівної довідки архівного управління № М-1231/1/03-09 від 30.08.2021 в архівному фонді ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232» (до перетворення - Дніпродзержинське АТП 11232) в особових рахунках за 1995-2000 рр. значиться ОСОБА_1 , 1967 р.н., водій 3 класу автоколони № 5 із зазначенням відпрацьованих годин.

Також Архівним управлінням Кам`янської міської ради Дніпропетровській області 30.08.2021 видано архівні довідки №№ М-1230/03-09, М-1231/03-09 з відомостями про нараховану ОСОБА_1 у ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232» (до перетворення - Дніпродзержинське АТП 11232) заробітну плату за 1991-2000 рр.

Вищенаведені документи ОСОБА_1 подавав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області разом із заявою від 30.03.2022.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що в період з 10.06.1992 до 11.08.2005 позивач працював у ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232» (до перетворення - Дніпродзержинське АТП 11232) водієм міського пасажирського транспорту.

Відтак, пенсійним органом протиправно не зараховано до стажу роботи позивача періоди роботи згідно трудової книжки позивача.

При цьому суд зазначає, що неналежне оформлення первинних документів роботодавцем не може бути підставою для позбавлення працівника здобутого права на пенсію.

Таким чином, оскаржувані рішення про відмову в перерахунку пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, є протиправними та підлягають скасуванню, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення/перерахунку пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.06.1992 до 11.08.2005 у ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232» (Дніпродзержинське АТП 11232) водієм міського пасажирського транспорту, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2022 про перерахунок пенсії та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до норм чинного законодавства України, із урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційних скарг зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 в адміністративній справі №160/12146/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 21 квітня 2023 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяС.В. Білак

суддяВ.А. Шальєва