Ухвала

від 25.04.2023 по справі 826/23910/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2023 року

Київ

справа №826/23910/15

адміністративне провадження №К/990/14024/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 826/23910/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧИСТІ МАТЕРІАЛИ» до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

19.04.2023 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена поштою 17.04.2023.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Скаржник, в порушення вимог цієї норми, до касаційної скарги не додав документа про сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2023 - не більше 53680 грн).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1218 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2015 році, який містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі 508555,00 грн.

З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у сумі 15256,65 грн (508555,00 грн * 1,5% * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. ГУ ДПС зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно було застосовано пункт 200.4 статті 200 ПК України. Так, під час перевірки встановлено, що ТОВ «ЧИСТІ МАТЕРІАЛИ» завищило суму залишку від`ємного значення попередніх (звітних) податкових періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р.30 декларації з ПДВ) на 508555 грн. Відповідно до розрахунку суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів періодами виникнення від`ємного значення вказано: листопад 2014 року - 47 грн, січень 2014 року - 575 грн, березень 2012 року - 335887 грн, травень 2011 року - 6128 грн, березень 2011 року - 164442 грн, лютий 2011 року - 2098 грн. Однак, ТОВ «ЧИСТІ МАТЕРІАЛИ» у порушення вимог пункту 102.5 статті 102 ПК України протягом 1095 днів не використав залишок від`ємного значення з ПДВ у розмірі 172668 грн, в тому числі травень 2011 року - 6128 грн, березень 2011 року - 164442 грн, лютий 2011 року - 2098 грн.

Перевіряючи наведене ГУ ДПС обґрунтування, колегія суддів не може оминути те, що Верховний Суд у постанові від 05.09.2018 у справі №826/6734/13-а висловив позицію про необмеженість права платника податку відображати від`ємне значення ПДВ строком, встановленим пунктом 102.5 ст. 102 ПК України (1095 днів). Верховний Суд зазначив, що норма пункту 102.5 статті 102 ПК України, якою встановлено присічний строк на звернення платника податків щодо повернення надміру сплачених сум податків або їх відшкодування, не поширюється на порядок декларування від`ємного значення суми ПДВ, яке виникло після бюджетного відшкодування і згідно з підпунктом «б» пункту 200.1 ст. 200 ПК включається до податкового кредиту в податковій декларації за наступний податковий звітний період. Це відповідає буквальному тлумаченню норм пункту 102.5 статті 102 та підпункту «б» пункту 200.5 ст. 200 ПК, яке ґрунтується на правилі, згідно з яким правова норма застосовується відповідно до її буквального змісту. Інші способи тлумачення застосовуються в разі, якщо буквальне (текстове) тлумачення не дає можливості встановити дійсний зміст норми.

Як вбачається зі змісту судових рішень, саме з таким підходом суди розглядали цю справу.

Оскільки ГУ ДПС у касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає за доцільне запропонувати скаржникові подати уточнену касаційну скаргу, у якій навести обґрунтування можливості/неможливості застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.09.2018 у справі №826/6734/13-а.

Колегія суддів звертає увагу, що касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 826/23910/15 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених в цій ухвалі.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко