Ухвала

від 19.04.2023 по справі 761/4596/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/4596/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/1951/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Бізнес міт продукт» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42021000000001079, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене під час проведення обшуку у виробничих приміщеннях ТОВ «Бізнес Міт Продукт», розташованих за адресою: Київська обл., с. Яблуневе, вул. Промислова, 1, а саме на: зошит синього кольору на 96 арк., журнали обліку забою тварин, зберігання та відвантаження продукції, ветеринарні свідоцтва.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Бізнес міт продукт» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою та такою, що винесена з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

В судове засідання представник ТОВ «Бізнес міт продукт» - адвокат ОСОБА_6 , не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, доказів поважності причин неявки у судове засідання до суду не надав, хоча належним чином та завчасно був повідомлений про дату та час судового засідання.

З урахуванням думки прокурора, який не заперечував щодо розгляду вказаної апеляційної скарги у відсутність представника ТОВ «Бізнес міт продукт» - адвоката ОСОБА_6 , який належним чином був повідомлений про судове засідання, а також, з урахуванням того, що в попереднє судове засідання зазначений представник теж не з`явився, про прочини неявки суд не повідомив, строків розгляду даної категорії справ, передбачених ст. 422 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника ТОВ «Бізнес міт продукт» - адвоката ОСОБА_6 , що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Більш того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення вище зазначеної апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги представника ТОВ «Бізнес міт продукт» - адвоката ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що першим відділом детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42021000000001079, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ «ЄРМАК ГОЛД» (код ЄДРПОУ 36166843), яке систематично протягом 2019-2021 років проводить операції по формуванню схемного податкового «кредиту» від підприємств з ознаками «ризиковості» та «транзитності».

Проведеним оглядом податкових накладних ТОВ «ЄРМАК ГОЛД», встановлено ряд підприємств з ознаками «ризиковості» та «транзитності» в ланцюгах постачання, а саме: ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192), ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «Б.М.К.» (код ЄДРПОУ 42606215), ТОВ «ОЛЛІ ПРОДАКС» (код ЄДРПОУ 43258602), ТОВ «ТК ІМПЕРІАЛ» (код ЄДРПОУ 43131369).

Вказані обставини найшли своє підтвердження у висновку спеціаліста № 23/04-А від 23.04.2021, згідно якого встановлено, що службовими особами ТОВ «ЄРМАК ГОЛД» за період 2019-2021 рр. систематично проводяться операції по завищенню податкового кредиту з ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС», ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП», ТОВ «Б.М.К.», ТОВ «ОЛЛІ ПРОДАКС», ТОВ «ТК ІМПЕРІАЛ» в ланцюгу постачання яких встановлено проведення безтоварних операцій та операції з підміни номенклатури товару, які надали змогу ТОВ «ЄРМАК ГОЛД» (код ЄДРПОУ 36166843) штучно завищувати податковий кредит з податку на додану вартість. Вказані дії посадових осіб ТОВ «ЄРМАК ГОЛД» спричинили державному бюджету України збитки у вигляді не сплати податку на додану вартість у розмірі 159 526 000 грн. за 2019 - 2021 роки.

Відповідно до проведених слідчих (розшукових) дій встановлено, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , організував злочину групу до якої входять такі службові особи ОСОБА_10 директор ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), минулий директор ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС», ОСОБА_11 директор ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ОСОБА_12 директор та засновник ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ОСОБА_13 завідуючий виробництвом на ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_14 завідуючий на ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_15 завідуючий забійним цехом на ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_16 технолог ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ФО-П ОСОБА_17 , ФО-П ОСОБА_18 , ОСОБА_19 начальник служби безпеки ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_20 комірник ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_21 лобіст ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), та використавши реквізити підприємств ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192) упровадили схему по ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах, яка заключається в невідображені в податковій та фінансовій звітності операцій по реалізації та придбанню товарно-матеріальних цінностей на території України.

В свою чергу проведеним допитом в якості свідка ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримано покази, що останній не надавав в оренду чи користування своє авто службовим особам ТОВ «Бізнес Продукт Плюс» (код ЄДРПОУ 41455192) та ТОВ «Торговий Дім «БМК Груп» (код ЄДРПОУ 42136743) для перевезення відповідно до товарно-транспортних накладних продукції вище вказаних підприємств.

Також, проведеним допитом в якості свідка ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримано покази, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 організував злочину групу до якої входять такі службові особи ОСОБА_10 директор ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), минулий директор ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС», ОСОБА_11 директор ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ОСОБА_12 директор та засновник ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ОСОБА_13 завідуючий виробництвом на ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_14 завідуючий на ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_15 завідуючий забійним цехом на ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_16 технолог ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ФО-П ОСОБА_17 , ФО-П ОСОБА_18 , ОСОБА_19 начальник служби безпеки ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_20 комірник ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_21 логіст ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609).

Вище вказані особи здійснили організацію злочинної схеми по не відображенні в податковій звітності ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192) операцій по реалізації та придбанні товарно-матеріальних цінностей (м`ясної продукції), з реальним сектором економіки.

Вказана схема працювала наступним чином, службові особи підприємства ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192) проводили діяльність по закупівлі товарно-матеріальних цінностей (м`ясна продукція, велика рогата худоба, конина) за готівку у населення в Житомирькій обл., м. Баришовка, м. Любар, м. Чуднів, м. Бердичів; Вінницькій обл., с. Махнівка, м. Калинівка, смт. Турбів; Хмельницька обл., смт. Летичів; Чернігівська обл., смт. Березна; Київська обл., смт. Мала Вільшанка.

В свою чергу придбання здійснювалось у населення за готівку, яка обготівковувалась через ФО-П ОСОБА_17 , ФО-П ОСОБА_18 та контролювалось обготівкування ОСОБА_10 .

Грошові кошти перераховувались в адресу ФО-П ОСОБА_17 , ФО-П ОСОБА_18 за начебто надані послуги (транспортні та інші послуги) в адресу ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192) та в подальшому знімались для закупівлі м`ясної продукції.

При проведенні досудового розслідування виникла необхідність у відшуканні речей та документів, котрі містять в собі відомості щодо здійснення вищевказаними особами, дій спрямованих на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, через підконтрольні їм підприємства та ФОПів, діяльність яких спрямована на мінімізацію податкового навантаження, надання податкової вигоди для третіх осіб, незаконне обготівкування грошових коштів з використанням ряду підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року надано дозвіл на проведення обшуку у нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: Київська обл., с. Яблуневе, вул. Промислова, буд. 1, яке використовується службовими особами ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192) та на праві власності належать Кооперативу «Старт» (код ЄДРПОУ 19422838), з метою відшукання і вилучення засобів вчинення кримінального правопорушення, а саме: фінансово-господарських документів з реквізитами ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192), а саме: договорів, угод, контрактів специфікації, додаткових угод та додатків до них, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі ТМЦ, актів виконаних робіт, проектної документації, вантажно-митних декларацій, інвойсів, сертифікатів якості/відповідності ТМЦ, рахунків фактури, рахунків на оплату, банківських чеків, платіжних доручень, дозвільних, ліцензійних документи, журналів в`їзду/виїзду транспортних засобів за період 2019-2021 р.р., печаток, штампів, кліше, правові підстави знаходження яких за вказаною адресою відсутні.

На виконання зазначеної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року, 01 лютого 2023 року за адресою виробничих приміщень ТОВ «Бізнес Міт Продукт», а саме: Київська обл., с. Яблуневе, вул. Промислова 1, проведено обшук, за результатами проведення якого виявлено та вилучено як тимчасово вилучене майно зошит синього кольору на 96 арк., журнали обліку забою тварин зберігання та відвантаження продукції, ветеринарні свідоцтва, і визнано їх речовим доказом в кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що вказані речі, предмети, документи не входять до переліку речей та документів, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, однак підпадають під критерії ч. 1 ст. 167 КПК України, то вони вважаються тимчасово вилученим майном.

Постановою детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_24 від 02 лютого 2023 року, вилучене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

07.02.2023 року прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, у кримінальному провадженні №42021000000001079, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, яке тимчасово вилучене 01 лютого 2023 року під час проведення обшуку у виробничих приміщеннях ТОВ «Бізнес Міт Продукт» за адресою: Київська обл., с. Яблуневе, вул. Промислова, 1, а саме: зошит синього кольору на 96 арк., журнали обліку забою тварин, зберігання та відвантаження продукції, ветеринарні свідоцтва.

На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на те, що на даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

01.03.2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на вказане у клопотанні майно.

Задовольняючи вказане клопотання прокурора, слідчий суддя врахував правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за ознаками вчинення яких здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42021000000001079 від 19 травня 2021 року, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення проведення під час досудового розслідування експертних досліджень, прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора накладення арешту на вказане майно.

При цьому, доводи представників ТОВ «Бізнес Міт Продукт» про те, що вказане товариство є господарюючим суб`єктом реального сектору економіки та здійснює свою діяльність виключно у законодавчому полі, слідчий суддя вважав такими, що не спростовують висновки, викладені у висновку спеціаліста №23/04-А від 23 квітня 2021 року про наявність в діях службових осіб даного підприємства порушень податкового законодавства в частині завищення податкового кредиту за період 2019-2021 рр. на загальну суму податку на додану вартість 159 626 000 грн.

Крім того, надана представниками товариства фінансово-господарська документація ТОВ «Бізнес Міт Продукт» також не містить даних, які б спростовували висновки органу досудового розслідування щодо наявності виявлених порушень.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, вислухано доводи прокурора та пояснення представників власника майна, а також, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні № 42021000000001079 від 19.05.2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України. При цьому постановою від 02 лютого 2023 року, вище зазначене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею арешт накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи всі обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Бізнес міт продукт» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4