Рішення

від 12.04.2023 по справі 303/194/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/194/23

2/303/36/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Ляпіній А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник - адвокат Гряділь Ігор Михайлович) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (представник - адвокат Прокопенко Павло Сергійович), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа Виконавчий комітет Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа Виконавчий комітет Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням., в якому зазначила, що вона на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом являється одноосібним власником будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У вищевказаному будинку раніше проживали та залишилися зареєстровані її далекі родичі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , але вони вже більше року не проживають у будинку. У 2021 році відповідачі залишили місце реєстрації та виїхали у невідомому напрямку, що підтверджується рішеннями Виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради від 09.12.2021, будь-які відомості про поважність причин непроживання відповідачів відсутні. З відповідачами не укладено договору найму, вони не приймають участі в утриманні житла, його ремонті, оплаті комунальних послуг, а їх реєстрація створює незручності у володінні та користуванні житлом. Просила визнати такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2022 відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

10.04.2023 представник ОСОБА_5 - адвокат Прокопенко П.О. подав до суду відзив, у якому зазначив, що відповідач заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, не погоджується із позовною заявою, вважає її необгрунтованою та безпідставною. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 мають право на користування будинком, оскільки вони проживали разом за власницею будинку ОСОБА_8 , вели спільний побут, а також є кровними родичами, тобто вони були членами сім`ї один одного, їх реєстрація місця проживання здійснювалась за згодою померлої власниці будинку ОСОБА_8 задовго до набуття права власності позивачем на спірне житлове приміщення. Відповідно до приписів ст.ст.64,156 ЖК України, ст.8 Европейської конвенції про захист прав людини та основних свобод ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 є користувачами будинку, а припинення сімейних відносин з власником будинку ОСОБА_1 не позбавляє їх права користування цим будинком. Позивач зазначає, що відповідачі у 2021 році залишили місце реєстрації та виїхали у невідомому напрямку, що підтверджується рішенням Виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради від 09.12.2021., але ОСОБА_5 заперечує факт непроживання, залишення будинку, виїзду тощо нею та ОСОБА_7 у термін понад один рік, що підтверджується протоколами пояснень особи за її згодою від 04.04.2023 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які підтверджують факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у спірному будинку в 2022 та 2023 роках. Надане рішення Виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради від 09.12.2021 прийнято зі слів позивача, сусідів та депутата Верхньокоропецької сільської ради і не містить доказів непроживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у спірному будинку понад 1 рік, не встановлює причини відсутності ОСОБА_6 , який перебуває в лавах Збройних Сил України. Просив у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відмовити.

Представник Виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради 11.04.2023 подав до суду заяву, в якій вважав недоцільним визнання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_2 , оскільки відсутні докази щодо наявності у неї іншого житла.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та пояснив суду, що позивач має намір продати будинок, але перешкодою цьому є реєстрація в будинку відповідачів.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися без поважних причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Прокопенко П.О. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З`ясувавши всі обставин справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

За положеннями ст.ст. 319,321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України, ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Згідно зі ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 16, ст. ст. 386, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.

Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення прав власника і об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Згідно ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користуванням цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до довідки від 25.08.2004 №1598 ТзОВ «Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» домоволодіння за АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за № 97.

Відповідно до довідки виданої виконкомом Верхньокоропецької сільської ради, Мукачівського району, Закарпатської області 03.12.2021, згідно запису Погосподарської книги та першого пленарного засідання десятої сесії шостого скликання сільської ради від 10.08.2011 №133 «Про назву вулиці» адреса дворогосподарства в АДРЕСА_1 змінена на АДРЕСА_2 .

Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.04.2017, посвідченого державним нотаріусом Мукачівської районної державної нотаріальної контори Шпеник М.Ю. вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала у спадщину після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_2 (колишня адреса АДРЕСА_1 .

Відповідно до посвідченого державним нотаріусом Мукачівської районної державної нотаріальної контори Шпеник М.Ю. свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.04.2017, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала у спадщину після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку загальною площею 0,2500 га, що розташована в с. Куштановиця, Мукачівського району та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1669 га, що розташована в АДРЕСА_1 .

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №85059148, №85060507 позивачці на праві приватної власності належать земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером: 2122781607:00:000:0034 та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Куштановиця Мукачівського району Закарпатської області з кадастровим номером: 2122781607:00:000:0033.

Із будинкової книги для прописки громадян, що проживають у АДРЕСА_1 вбачається, що у спірному будинку мають зареєстроване місце проживання: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виданої Верхньокоропецькою сільською радою, у будинку за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Таким чином, судом встановлено, що позивачка на законних підставах набула право власності на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а місце проживання відповідачів зареєстровано в цьому житловому приміщенні.

Право власника житлового приміщення на пред`явлення заявлених позовних вимог не заперечується, але не звільняє його від обов`язку обґрунтувати та довести його належними та допустимими доказами у встановленому ЦПК України порядку.

Так, на підтвердження непроживання відповідачів у спірному житловому приміщенні позивачка надала рішення виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради від 09.12.2021 зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстровані згідно запису Погосподарської книги в АДРЕСА_2 (колишня адреса АДРЕСА_1 ), але фактично з 01 червня 2021 року не проживають за заявою заявника та підтверджень сусідів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані згідно запису Погосподарської книги в с. Куштановиця, вул. Миру, буд. 102 (колишня адреса АДРЕСА_1 ), але фактично з 29 листопада 2021 року не проживають за підтвердженням депутата Верхньокоропецької сільської ради ОСОБА_15 .

Але зазначене рішення суд не може прийняти до уваги виходячи з наступного.

Так, із вищезазначеного рішення Верхньокоропецької сільської ради вбачається, що інформація, яка відображена в ньому є викладенням обставин зі слів фізичних осіб ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , але такі пояснення суд може прийняти до уваги тільки шляхом їх допиту в якості свідків в порядку, встановленому ЦПК України. Крім того, в рішенні відсутні відомості про дослідження спірного житла на предмет проживання в ньому відповідачів. Також рішення не міститься конкретних обставин та відомостей, на підставі яких ці особи, дійшли висновку про відсутність відповідачів у спірному житловому приміщенні протягом заявленого ними періоду часу, а тільки містять твердження про їх відсутність.

Крім того, слід зазначити, що повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад визначені главою 2 та ст.52 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», але вони не наділяють виконавчі комітети сільських рад на прийняття рішень з питань підтвердження певних фактів.

Водночас заперечуючи проти позову та на спростування позовних вимог шляхом підтвердження факту проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у спірному житловому приміщенні адвокатом Прокопенко В.С. надані протоколи отримання пояснень особи, проте суд їх також не може взяти за основу рішення, оскільки вони складені зі слів фізичних осіб, яким відомі обставини, що стосуються справи, але такі пояснення суд може врахувати тільки шляхом допиту цих осіб в якості свідків в порядку, встановленому ЦПК України.

Крім того, протоколи отримання пояснень особи за її згодою, покладені в основу заперечень проти заявленого позову, викладені у шаблонній формі, пояснення цих осіб є ідентичними, не містять конкретних фактичних даних, на підставі яких свідки прийшли до висновку про проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у спірному жилому приміщенні, а тільки містять твердження про відсутність ОСОБА_16 в спірній кімнаті певний період часу.

Інших доказів, які би підтверджували непроживання відповідачів в спірному жилому приміщенні понад один рік без поважних причин суду не надано.

Слід зазначити, що із довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2023 №3162 вбачається, що ОСОБА_6 проходить строкову військову службу з 01.12.2021 по теперішній час, що свідчить про поважність причин його відсутності в жилому приміщенні з 01.12.2021.

Звертаючись з позовом до суду позивач посилався на ст.405 ЦПК України, яка передбачає, що член сім`ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, але не надав суду належних доказів, які підтверджують, що відповідачі є членами сім`ї власника спірного жилого приміщення ОСОБА_1 та не проживають в ньому понад один рік без поважних причин.

Позивач також просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням на підставі ст.391 ЦК України, оскільки вони роблять їй перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, але не надала суду жодного доказу, який цю обставину підтверджує. Долучене до позовної заяви попередження про відключення електроенергії від 27.08.2021 не підтверджує наявність у ОСОБА_1 перешкод у здійсненні права власності зі сторони відповідачів, оскільки оплата за електроенергію здійснюється на підставі показань лічильника і не залежить від кількості осіб які зареєстровані в житловому приміщенні.

Таким чином, позивач не виконав свого обов`язку щодо доказування позовних вимог, не надав суду належні та допустимі докази, а також не навів підстав щодо неможливості подання таких доказів та не заявив клопотання про їх витребування або забезпечення судом.

Приймаючи рішення по справі суд також бере до уваги висновок Виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, який подано в порядку ч.5 ст.19 СК України, в якому орган опіки та піклування вважав недоцільним визнання неповнолітньої ОСОБА_7 такою, що втратила право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 , оскілки відсутні докази наявності у неповнолітньої іншого житла.

Суд вважає, що за таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позивачкою не надано належних та допустимих доказів, які би підтверджували порушення її права на вільне розпорядження і користування майном, а також факт непроживання відповідачів у спірному житловому приміщенні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 81,141,258,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 319, 321, 383, 386, 391, 405, ЦК України, ст.ст. 71,71,150 ЖК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (представник - адвокат Гряділь Ігор Михайлович) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (представник - адвокат Прокопенко Павло Сергійович), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа Виконавчий комітет Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 17.04.2023.

Суддя