Рішення

від 25.04.2023 по справі 902/174/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2023 р. Cправа № 902/174/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскурт" (вул. В.Любенка, 82, с. Хижинці, Вінницький район, Вінницька область, 23209)

до: Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (вул. Київська, 173, м. Вінниця, 21022)

про стягнення 106 260,41 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Баскурт" подано позов до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" про стягнення 106 260,41 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором підряду №128 від 05.05.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Баскурт" заявлено до стягнення з Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" 106 260,41 грн, з яких: 88 194 грн - основного боргу; 15 622,03 грн - інфляційних втрат та 2 444,38 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 13.02.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/174/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала вручена відповідачу 17.02.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Водночас таку ухвалу направлено позивачу на адресу електронної пошти, зазначену останнім у позовній заяві.

01.03.2023 в системі "Електронний суд" та через канцелярію суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зводиться до того, що воєнний стан вплинув на спроможність Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" виконати свої зобов`язання за Договором. Відповідач зазначає, що 02.03.2022 останній надіслав на адресу позивача повідомлення про настання форс-мажорних обставин, що зумовлює відтермінування виконання зобов`язань за Договором до припинення чи скасування воєнного стану.

06.03.2023 до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, за змістом якої позивач вказує, що виконав свої зобов`язання в самому початку збройної агресії росії - 4 березня 2022 року, про що свідчать підписані між сторонами акти виконаних робіт.

Бойові дії на території Вінницької області не проводилися. Жоден з об`єктів відповідача не зазнав руйнувань та пошкоджень внаслідок збройної агресії.

Посилання відповідача на неможливість виконання зобов`язань у зв`язку з необхідністю облаштування захисних споруд - не може братися судом до уваги, оскільки всі докази, на які посилається відповідач датуються серпнем 2022 року. А зобов`язання по остаточному розрахунку виникли 03 квітня 2022 року, тобто за 4 місяці до необхідності облаштування захисних споруд.

Звітність, на яку посилається відповідач також заявлена за 4 квартал 2022 року, що також не є доказом невиконання прийнятих на себе зобов`язань.

Довідки, які надані відповідачем у якості доказів, не підтверджують неможливості виконання прийнятих на себе зобов`язань чи збитковості, а лише свідчать про недоотримання певного доходу за результатами господарської діяльності у 2022 році.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

05.05.2021 між Комунальним підприємством "Вінницяоблводоканал" (Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баскурт" (Підрядник, позивач) укладено Договір підряду №128 на роботи з реконструкції каналізаційного напірного колектору Д=700 мм від КНС 1-А (Староміський район) до ОСК по вул. Р.Скалецького в м. Вінниці (Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати згідно діючих норм та відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації роботи з реконструкції каналізаційного напірного колектору Д=700мм від КНС 1-А (Староміськнй район) до ОСК по вул. Р.Скалецького в м.Вінниці (Код ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь) (Правила визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013).

Згідно із п. 1.2. Договору Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи згідно умов цього Договору.

Ціна цього Договору становить 2 812 394,04 грн. (два мільйони вісімсот дванадцять тисяч триста дев`яносто чотири грн. 04 коп), в тому числі ПДВ 468 732,34 грн (чотириста шістдесят вісім тисяч сімсот тридцять дві грн. 34 коп.). Договірна ціна є твердою, визначається на основі кошторису складеного підрядником, після проведення торгів, відповідно до державних будівельних норм України згідно з "Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013", що є невід`ємною частиною Договору підряду (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунки проводиться згідно кошторисних призначень на 2021 рік. Замовник протягом 10 днів з дня підписання Договору надасть Підряднику аванс на придбання необхідних матеріалів у розмірі 30 відсотків вартості річного обсягу робіт строком на три місяці. Суми авансу не використані протягом 3-ох місяців повертаються Замовникові. У наступні роки (якщо реконструкція триває більше одного року) розмір, строки та умови надання авансу будуть визначатися Сторонами додатково.

Замовник має право контролювати використання наданих Підряднику сум авансу.

Замовник здійснює платежі за виконані роботи Підряднику, по мірі надходження бюджетних коштів на реєстраційний рахунок Замовника, на підставі довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) та приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) із урахуванням положень Загальних умов (п. 3.5. Договору).

Пунктом 3.6. Договору обумовлено, що кінцеві розрахунки здійснюються у 30-денний термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт.

Відповідно до п. 14.1. Договору у разі виникнення обставин, які заважають повному або частковому виконанню однією із сторін відповідних зобов`язань за даним договором, таких як пожежа, вплив природних явищ, різні військові дії, забастовки і т.д., термін виконання за договором подовжується відповідно до часу, протягом якого діяли ці обставини.

Додатковою угодою №2 від 31.12.2021 сторони внесли зміни до п. 5.6. Договору, виклавши його в такій редакції: "Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок Замовника і діє до 30 червня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторін".

На виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Баскурт" виконано роботи на загальну суму 2 688 194 грн, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін Актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень, вересень, грудень 2021 року та березень 2022 року.

Поряд з цим, відповідач на дату подання позову за виконані роботи провів частковий розрахунок.

Так, відповідно даних Оборотно-сальдової відомості ТОВ "Баскурт" по рахунку 361 за 01.01.2019 - 10.01.2023 за Договором №128 від 05.05.2021 несплаченою є вартість робіт за Актом приймання виконаних будівельних робіт від 04.03.2022 на суму 88 194 грн, яку заявлено до стягнення з Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал".

Окрім основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 15 622,03 грн - інфляційних втрат та 2 444,38 грн - 3% річних внаслідок прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями Цивільного кодексу України про підряд, враховуючи укладений Договір підряду №128 від 05.05.2021.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Спір у справі виник з підстав несплати відповідачем вартості виконаних робіт за Актом приймання виконаних будівельних робіт від 04.03.2022 в сумі 88 194 грн.

За змістом п. 3.6. Договору передбачено, що кінцеві розрахунки здійснюються у 30-денний термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт.

Однак у встановлений строк відповідач повного розрахунку не здійснив, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Як підтверджується матеріалами справи, на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскурт" основний борг відповідача перед позивачем склав 88 194 грн.

Однак в процесі розгляду справи відповідачем основний борг погашено, що підтверджується копією платіжного доручення №15890 від 24.02.2023 на суму 88 194 грн.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

У п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (яка хоча і стосується попередньої редакції ГПК України та наразі є чинною) роз`яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Отже, в частині стягнення основного боргу в сумі 88 194 грн провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідача по сплаті вартості виконаних за Договором робіт, суд вважає, що вимоги щодо стягнення з Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" 3% річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають нормам чинного законодавства.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок 3 % річних за період прострочення з 04.05.2022 по 05.02.2023 та інфляційних втрат за період прострочення з 04.05.2022 по 01.02.2023 (як визначено у прохальній частині позовної заяви) на суму 88 194 грн, судом встановлено обґрунтованість таких нарахувань: 3% річних в сумі 2 015,17 грн та інфляційних втрат в сумі 13 306,06 грн.

Позаяк позивачем заявлено відповідні складові заборгованості у більших сумах, задоволенню підлягають 3% річних та інфляційні втрати у визначених судом сумах. Тому у стягненні з відповідача 429,21 грн - 3% річних та 2 315,97 грн - інфляційних втрат слід відмовити як заявлених безпідставно.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з урахуванням закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу та мотивів щодо безпідставного нарахування 429,21 грн - 3% річних та 2 315,97 грн - інфляційних втрат внаслідок неправильного обрахунку. Поряд з цим викладене відповідачем у відзиві на позовну заяву жодним чином не спростовує вищенаведених судом підстав для часткового задоволення позову.

Саме лише посилання відповідача про настання для нього форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну оплату вартості виконаних робіт не ставить у пряму залежність неможливість виконання Комунальним підприємством "Вінницяоблводоканал" грошового зобов`язання за укладеним Договором.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:

- статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Такий же висновок підтримано КГС ВС у постанові від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Однак доказів прямого впливу введення воєнного стану в Україні на господарську діяльність відповідача, що мало наслідком неможливість виконання грошового зобов`язання, останнім не подано.

Суд враховує, що відповідно до п. 14.1. Договору передбачено різні військові дії як обставину, яка передбачає продовження терміну виконання зобов`язання за Договором. Поряд з цим відповідач за своїм місцезнаходженням у м. Вінниця не перебував у зоні активних військових дій, що могло б вплинути на господарську діяльність останнього.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір до суду доведено внаслідок неправильних дій відповідача та предмет спору частково перестав існувати вже після відкриття провадження у справі, на відповідача покладаються витрати на сплату судового збору в частині закриття провадження у справі.

У зв`язку із частковим задоволенням позову внаслідок неправильного нарахування складових заборгованості, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 2 614,66 грн, в решті такі витрати в сумі 69,34 грн залишаються за позивачем.

Визначаючись щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як слідує з матеріалів справи, 29.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баскурт" (Клієнт) та Адвокатом Турченком Євгеном Івановичем (Адвокат) укладено Договір №2022/12/29 про надання правової допомоги адвокатом (Договір про надання правової допомоги), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання здійснювати захист прав, свобод та законних інтересів Клієнта (бути його представником, захисником) у всіх судових органах України першої, апеляційної та касаційної інстанцій та в органах державної виконавчої служби (та приватних виконавців) в будь-якому статусі (позивача, відповідача, третьої особи, боржника, кредитора, стягувача тощо).

Оплата за дання правової допомоги (гонорар) здійснюється після виконання робіт, підписання актів приймання-передачі наданих послуг відповідно до ціни запропонованих послуг згідно Додатку №1 до Договору, не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку (п. 2.3. Договору про надання правової допомоги).

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 03.03.2023 сторони підтвердили факт надання правової допомоги на загальну суму 12 000 грн, що включає підготовку позовної заяви та відповіді на відзив.

Слід зазначити, що вартість наданих послуг розрахована згідно із Додатком №1 до Договору про надання правової допомоги.

Окрім того, матеріали справи містять ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН №1102564 на представництво інтересів позивача адвокатом Турченком Євгеном Івановичем та копію Свідоцтва про право на заняття останнім адвокатською діяльністю №1540 від 01.10.2003.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

Так, за приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи зміст норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Оскільки доказів фактичної сплати позивачем вартості витрат на правову допомогу матеріали справи не містять, суд враховує, що в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено. Таку правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Окремо суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.05.2020 у справі №904/4507/18), що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, поряд з цим підстави для застосування критеріїв, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України, на переконання суду, відсутні, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 грн.

У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову у справі №902/174/23 частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 690,4 грн. При цьому витрати на професійну правничу допомогу в частині закриття провадження покладаються на відповідача відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі № 902/174/23 в частині стягнення з відповідача 88 194 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (вул. Київська, 173, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 03339012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскурт" (вул. В.Любенка, 82, с. Хижинці, Вінницький район, Вінницька область, 23209, код ЄДРПОУ 41627082) 2 015,17 грн - 3% річних; 13 306,06 грн - інфляційних втрат; 2 614,66 грн - витрат на сплату судового збору та 11 690,4 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

4. В решті позову щодо стягнення з відповідача 429,21 грн - 3% річних та 2 315,97 грн - інфляційних втрат відмовити, у зв`язку з чим витрати на сплату судового збору в сумі 69,34 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 309,6 грн залишити за позивачем.

5. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: представника позивача Турченка Є.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повне рішення складено 25 квітня 2023 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. В.Любенка, 82, с. Хижинці, Вінницький район, Вінницька область, 23209;

3 - відповідачу - вул. Київська, 173, м. Вінниця, 21022.