Ухвала

від 21.04.2023 по справі 643/3133/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/3133/23

Провадження № 1-кс/643/501/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2023 м.Харків

Слідчий суддяМосковського районногосуду м.Харкова ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Московського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна, поданого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221170000044 від 06.01.2022,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 надійшло клопотання у якому прокурор просить накласти арешт на безготівкові грошові кошти належні ПП «Фірма «КАПІТАЛПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи: 42282325, юридична адреса якого: м. Харків, просп. Гагаріна, будинок 66-68, шляхом зупинення видаткових операцій, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати, на наступних на банківських рахунках:

? НОМЕР_1 , НОМЕР_2 відкритих у Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570, зареєстрованого за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д;

? НОМЕР_3 , НОМЕР_4 відкритих у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" (АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК"), ідентифікаційний код юридичної особи: 14305909, зареєстрованого за адресою: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9;

? НОМЕР_5 відкритого у ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, ідентифікаційний код юридичної особи: 37567646, зареєстрованої за адресою: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6;

? НОМЕР_6 відкритого у Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (АТ «ПУМБ»), ідентифікаційний код юридичної особи: 14282829, зареєстрованого за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Харківського РУП №2 ГУ НП в Харківській області, за процесуального керівництва прокурорів Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221170000044 від 06.01.2022, у якому директору ПП «Фірма «Капітал Плюс» ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2, 3 ст. 191 КК України.

У ході досудового слідства виникла необхідність у накладенні арешту на майно у вигляді безготівкових грошей належних ПП «Фірма «КАПІТАЛПЛЮС», оскільки ці кошти є фактично предметом даного кримінального правопорушення, що полягає у привласненні таких коштів директором ПП «Фірма Капіталплюс» ОСОБА_4 шляхом завищення обсягів фактично виконаних робіт за договорами укладеними з КП «Харківспецбуд». Окрім цього, потерпілим у даному кримінальному провадженні КП «Харківспецбуд» було заявлено цивільний позов про відшкодування завданої шкоди, а арешт вказаного майна забезпечить відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Вказане стало підставою для звернення слідчого до суду з даним клопотанням.

Прокурор подав заяву, у якій доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити та розглянути без його участі. Додатково обґрунтував необхідність накладення арешту на вказане у клопотанні майно, з огляду на його відповідність критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а саме зазначив, що ОСОБА_4 будучи директором ПП «Фірма Капіталплюс» та володіючи 100% статутного капіталу підприємства, згідно до статуту одноосібно уповноважений розпоряджатися таким майном. Грошові кошти за виконання робіт по укладеним договорам, у тому числі й такі, що не було виконано, ОСОБА_4 отримував на ряд рахунків, зокрема у АТ КБ ПриватБанк за № НОМЕР_7 , та АТ РайффайзенБанк за № НОМЕР_8 . У подальшому ОСОБА_4 , з метою приховання отриманого майна, здійснювалися числення банківські транзакції з отриманими за невиконані роботи грошові кошти по між відкритими на ПП Фірма КапіталПлюс рахунками. У даному провадженні слідчим суддею раніше розглянуто клопотання про арешт грошових коштів на одному з рахунків вказаного суб`єкта господарювання у АТ РайффайзенБанк. Однак, після винесення слідчим суддею відповідної ухвали, ОСОБА_4 , з метою приховання майна, було скеровано до ВДВС відповідного листа про зміну рахунку для зарахування коштів понад 486 тис. грн., на які вказаною ухвалою накладено арешт. З метою реалізації вказаних дій, ОСОБА_4 було відкрито новий банківський рахунок у іншій банківській установі. Враховуючи, що встановлення сум та рахунків розміщення ОСОБА_4 отриманих злочинним шляхом грошових коштів, без заподіяння значної шкоди для досудового розслідування, наявна необхідність у арешті вже встановлених рахунків з наявними на них грошовими коштами, що є предметом злочину, у вчинені якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 .

Враховуючи клопотання прокурора та наведені ним обставини, а також вимоги ч.2 ст.172 КПК України, суд визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна, з метою забезпечення виконання арешту майна.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно із ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою: 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 1ст.173КПК Українивизначено обов`язокслідчого суддівідмовити унакладенні арештуна майно,якщо особа,яка звернуласяз такимклопотанням, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Положеннями ч.2ст.173КПК Українивстановлено,що привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати:правову підставудля арештумайна; можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Прокурор просить накласти арешт на майно із метою збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України) та з метою забезпеченнявідшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) (п.4 ч.2 ст.170 КПК України).

Як вбачається з наданих матеріалів, слідчими Харківського РУП №2 ГУ НП в Харківській області, за процесуального керівництва прокурорів Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221170000044 від 06.01.2022, у якому 19.04.2023 директору ПП «Фірма «Капітал Плюс» (код ЄДРПОУ 42282325) - ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2, 3 ст. 191 КК України.

Так, згідно суті повідомленої ОСОБА_4 підозри, останній, будучи директором ПП «Фірма «Капітал Плюс», у період 2019 2020 років, уклав з КП «Харківспецбуд» ряд договорів підряду щодо поточного ремонту багатоквартирних житлових будинків. Згідно до умов укладених договорів розрахунки за роботу з поточного ремонту проводяться на підставі акту виконаних робіт типової форми № КБ-2в.

Підписавши вищезазначені договори і приступивши до організації і керівництва виконання робіт за вказаними договорами, директор ПП «Фірма «Капітал Плюс» ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що виконання таких робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів, з метою незаконного заволодіння такими коштами, призначеними для сплати виконаних робіт, які було виділено з місцевого бюджету, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вирішив привласнити частину грошових коштів відведених на ремонт багатоквартирних житлових будинків у м. Харкові.

Так, ОСОБА_4 діючи до створеного злочинного плану, шляхом не виконання ряду прихованих робіт передбачених проектно-кошторисною документацією, завищував обсяги виконаних робіт шляхом внесення у документи первинного обліку - акт виконаних робіт за формою КБ-2в, завідомо неправдивих відомостей про виконання та обсяги робіт з капітального ремонту.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем, ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, в порушення умов договору, технології виконання робіт та вимог нормативно-правових актів, і нормативних документів у галузі будівництва, вніс завідомо недостовірні відомості до офіційних документів первинного обліку форми № КБ-2в актів виконаних будівельних робіт форми КБ-2в до вказаних договорів, в частині проведення підготовчих робіт з улаштування основи, які фактично виконано не було, здійснивши лише улаштування вимощення, яке було виконано зверху старого.

Згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи в ході виконання робіт за вказаними договорами встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт не відповідають обсягам та вартості зазначеним у складених ОСОБА_4 актах приймання виконаних будівельних робіт, в частині виконання робіт з підготовки основи для подальшого вимощення.

У подальшому, директор ПП «Фірма «Капітал Плюс» ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що обсяг вказаних робіт не відповідає відомостям, що внесені ним до документів первинного обліку форми № КБ-2в - акту приймання виконаних будівельних робіт в результаті їх завищення, будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, продовжуючи діяти з корисливих мотивів, підписав акти приймання виконаних будівельних робіт в який раніше вніс завідомо неправдиві відомості, тим самим ОСОБА_4 склав та видав офіційні документи первинного обліку форми №КБ-2в.

З метою отримання грошових коштів в рахунок оплати робіт за укладеними договорами підряду, в тому числі й тих, які фактично не виконувалися, ОСОБА_4 надавав вказані акти приймання виконаних будівельних робіт до КП «Харківспецбуд».

Згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи КП «Харківспецбуд» було спричинено матеріальну шкоду: за договором №ХТР5-22/19-С у сумі - 137 630 грн. 40 коп.; за договором №ХТР5-23/19-С у сумі - 109 154 грн. 40 коп.; за договором №ХТР5-24/19-С у сумі - 95 838 грн. 00 коп.; за договором №ХТР5-25/19-С у сумі - 98 985 грн. 60 коп.; за договором №ХТР5-7/20-С у сумі - 197 960 грн. 40 коп.; за договором №ХТР5-20/20-С - 116 317 грн. 20 коп.; за договором №ХТР5-22/20-С - 134 761 грн. 20 коп.; за договором №ХТР5-21/20-С у сумі 71 870 грн. 40 коп.

На підставі наданих директором ПП «Фірма «Капітал Плюс» ОСОБА_4 документів, які містять у собі завідомо неправдиві відомості, а саме акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, на розрахунковийрахунок ПП «Фірма «Капітал Плюс», з розрахункового рахунку КП «Харківспецбуд», було отримано бюджетні кошти за проведення поточних ремонтів житлових будинків за вказаними договорами, котрі було привласнено ОСОБА_4 , шляхом завищення обсягів та вартості фактично виконаних робіт.

Таким чином, на банківські рахунки ПП «Фірма «Капітал Плюс» було зараховано грошові кошти за роботи, які фактично виконано не було, у загальній сумі понад дев`ятсот тисяч гривень.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає обґрунтованою можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч.1 ст.366, ч.2, 3 ст.191 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Вирішуючи питання щодо можливості накладення арешту на вказане у клопотанні майно з метою збереження речових доказів, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт на грошові кошти у безготівковій формі, розміщені на банківських рахунках ПП «Фірма «Капітал Плюс», оскільки вони є предметом даного кримінального правопорушення.

Враховуючи вид і характер вказаного майна, а також, що арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, обмежень чи заборон щодо накладення арешту на вказане у клопотанні майно слідчим суддею не встановлено.

З огляду зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідне майно може бути арештоване з метою збереження речового доказу.

Встановлено, що ПП «Фірма «Капітал Плюс» у своїй діяльності використовує наступні банківські рахунки: АТ КБ "ПриватБанк": НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ: НОМЕР_5 ; АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК": НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; АТ «ПУМБ»: НОМЕР_6 .

Факт перерахування грошових коштів банківські рахунки ПП «Фірма «Капітал Плюс» за роботи по виконанню договорів підряду щодо поточного ремонту багатоквартирних житлових будинків підтверджується виписками з особових рахунків КП Харківспецбуд.

Так, 26.04.2019 з рахунку № НОМЕР_9 відкритого у ПАТ «УКРГАЗБАНК» на ім`я КП Харківспецбуд на рахунок № НОМЕР_7 відкритого у АТ КБ ПриватБанк на ім`я ПП Фірма КапіталПлюс перераховано кошти у сумі 93 442,04 грн. за виконання робіт за договором ХТР 5-24/19с;

26.04.2019 з рахунку № НОМЕР_9 відкритого у ПАТ «УКРГАЗБАНК» на ім`я КП Харківспецбуд на рахунок № НОМЕР_7 відкритого у АТ КБ ПриватБанк на ім`я ПП Фірма КапіталПлюс перераховано кошти у сумі 106 425,54 грн. за виконання робіт за договором ХТР 5-23/19с;

26.04.2019 з рахунку № НОМЕР_9 відкритого у ПАТ «УКРГАЗБАНК» на ім`я КП Харківспецбуд на рахунок № НОМЕР_7 відкритого у АТ КБ ПриватБанк на ім`я ПП Фірма КапіталПлюс перераховано кошти у сумі 134 189,64 грн. за виконання робіт за договором ХТР 5-22/19с;

31.05.2019 з рахунку № НОМЕР_9 відкритого у ПАТ «УКРГАЗБАНК» на ім`я КП Харківспецбуд на рахунок № НОМЕР_7 відкритого у АТ КБ ПриватБанк на ім`я ПП Фірма КапіталПлюс перераховано кошти у сумі 96 510,96 грн. за виконання робіт за договором ХТР 5-25/19с;

06.05.2020 з рахунку № НОМЕР_10 відкритого у АТ КБ ПриватБанк на ім`я КП Харківспецбуд на рахунок № НОМЕР_11 відкритого у АТ РайффайзенБанк Аваль на ім`я ПП Фірма КапіталПлюс перераховано кошти у сумі 100 000,00 грн. за виконання робіт за договором ХТР 5-7/20с;

15.05.2020 з рахунку № НОМЕР_10 відкритого у АТ КБ ПриватБанк на ім`я КП Харківспецбуд на рахунок № НОМЕР_11 відкритого у АТ РайффайзенБанк Аваль на ім`я ПП ОСОБА_5 перераховано кошти у сумі 50 000,00 грн. за виконання робіт за договором ХТР 5-7/20с;

20.05.2020 з рахунку № НОМЕР_12 відкритого у АТ ОщадБанк на ім`я КП Харківспецбуд на рахунок № НОМЕР_2 відкритого у АТ КБ ПриватБанк на ім`я ПП ОСОБА_5 перераховано кошти у сумі 43 011,38 грн. за виконання робіт за договором ХТР 5-7/20с;

13.10.2020 з рахунку № НОМЕР_10 відкритого у АТ КБ ПриватБанк на ім`я КП Харківспецбуд на рахунок № НОМЕР_11 відкритого у АТ РайффайзенБанк Аваль на ім`я ПП ОСОБА_5 перераховано кошти у сумі 119 409,26 грн. за виконання робіт за договором ХТР 5-20/20с;

27.10.2020 з рахунку № НОМЕР_10 відкритого у АТ КБ ПриватБанк на ім`я КП Харківспецбуд на рахунок № НОМЕР_11 відкритого у АТ РайффайзенБанк Аваль на ім`я ПП Фірма КапіталПлюс перераховано кошти у сумі 70 073,64 грн. за виконання робіт за договором ХТР 5-21/20с;

27.10.2020 з рахунку № НОМЕР_10 відкритого у АТ КБ ПриватБанк на ім`я КП Харківспецбуд на рахунок № НОМЕР_11 відкритого у АТ РайффайзенБанк Аваль на ім`я ПП Фірма КапіталПлюс перераховано кошти у сумі 131 392,16 грн. за виконання робіт за договором ХТР 5-22/20с.

Як зазначено прокурором, механізм вчинення розслідуваного злочину полягав у тому, що з метою привласнення бюджетних коштів, що виділялись на проведення ремонтів багатоквартирних житлових будинків м. Харкова, директором ПП Фірма «Капітал Плюс» ОСОБА_4 в ході виконання будівельних робіт вносились недостовірні відомості до актів виконаних робіт форми КБ-2в щодо їх виконання, фактичних обсягів та вартості, в результаті чого фіктивно завищено обсяги та вартість виконаних робіт.

Згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи за невиконання умов вказаних вище договорів «Харківспецбуд» було спричинено матеріальну шкоду у загальній сумі 962517,60 грн.

Враховуючи вказане, дослідивши клопотання і долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що грошові кошти у безготівковій формі, які були перераховані КП Харківспецбуд на рахунки ПП Фірма КапіталПлюс за вказаними договорами дійсно відповідають ознакам речового доказу, оскільки вони є об`єктом кримінально протиправних дій, та за версією слідства, саме на безпідставне заволодіння такими коштами були спрямовані дії підозрюваного.

Таким чином слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні активи відповідають ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, а тому щодо них може бути застосовано арешт.

Разом з цим слідчий суддя не знаходить підстав для накладення арешту на майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Вирішуючи питання щодо можливості накладення арешту на вказане у клопотанні майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України, у випадку, накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладаєтьсяна майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження,за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як вже встановлено, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у даному кримінальному провадженні та обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Потерпілим у даному кримінальному провадженні КП «Харківспецбуд» було заявлено цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди у розмірі 962517,60 грн, а тому судом може вирішуватись клопотання щодо накладення арешту на майно підозрюваного, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Разом з цим, власником майна щодо якого ставиться питання про його арешт є юридична особа - ПП «Фірма «Капітал Плюс», щодо якої кримінальне провадження не здійснюється, а в силу закону вказана юридична особа не несе цивільної відповідальності за шкоду, завдану діями підозрюваного, а тому, на переконання суду, відсутні правові підстави для накладення арешту на майно з цих підстав.

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження обґрунтованим є твердження про наявність ризику втрати зазначених активів, шляхом їх приховування, передачі чи відчуження третім особам.

Враховуючи, що слідчим суддею встановлено, що злочинна діяльність була спрямована саме на заволодіння такими грошовими коштами і вони фактично є об`єктом їх протиправних дій, вказані ризики є досить інтенсивними, а тому з метою унеможливлення їх реалізації і відповідно збереження такого майна як речових доказів, виправданим і обґрунтованим з огляду на завдання кримінального провадження є застосування обмежень щодо можливості користування та розпорядження такими грошовими коштами.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, характер, специфіку, суспільну небезпеку ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, причетність до його вчинення службової особи ПП «Фірма Капіталплюс», а також наявність достатніх підстав вважати, що майно про арешт якого клопоче сторона обвинувачення є предметом, що було об`єктом кримінально протиправних дій. При цьому слушними доводи є прокурора, про те, що з метою приховання отриманих коштів ОСОБА_4 , будучи директором ПП «Фірма Капіталплюс», може перерахувати їх на інші рахунки, тому наявна необхідність у арешті вже встановлених рахунків з наявними на них грошовими коштами.

Також слід зазначити, що вказаним заходом забезпечення не обмежується право власника на здійснення видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданим і не буде занадто обтяжливим для власників.

У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на відповідні грошові кошти не є припиненням права власності на них або невідворотнім позбавленням такого права. Хоча власники і обмежуються у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим. При цьому, у випадку якщо вказаним заходом забезпечення кримінального провадження будуть арештовані кошти у розмірі, що перевищує розмір предмету злочину, власник майна має обґрунтоване право заявити клопотання про скасування арешту в цій частині.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту на даному етапі досудового розслідування у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету. Обмеження, яких зазнають власники майна, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у їх право власності.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання.

Керуючись статтями 98, 100, 171-173, 372, 376, 396 КПК України, слідчий суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна, поданого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221170000044 від 06.01.2022, задовольнити.

З метою збереження речових доказів накласти арешт на майно, а саме: безготівкові грошові кошти належні ПП «Фірма «КАПІТАЛПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи: 42282325, юридична адреса якого: м. Харків, просп. Гагаріна, будинок 66-68, шляхом зупинення видаткових операцій, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати, на наступних на банківських рахунках:

? НОМЕР_1 , НОМЕР_2 відкритих у Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570, зареєстрованого за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д;

? НОМЕР_3 , НОМЕР_4 відкритих у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" (АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК"), ідентифікаційний код юридичної особи: 14305909, зареєстрованого за адресою: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9;

?UA348999980385159000000371125 відкритого у ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, ідентифікаційний код юридичної особи: 37567646, зареєстрованої за адресою: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6;

? НОМЕР_6 відкритого у Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (АТ «ПУМБ»), ідентифікаційний код юридичної особи: 14282829, зареєстрованого за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити прокурору. Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати особам, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт.

Ухвала про арешт майна може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1