Постанова

від 25.04.2023 по справі 639/2846/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 квітня 2023 року

м. Харків

справа №639/2846/21

провадження №22-ц/818/743/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВВ-75»,

третя особа Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВВ-75», третя особа Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості з орендної плати та усунення перешкод у користуванні майном,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВВ-75» на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 15 лютого 2023 року, постановлене суддею Єрмоленко В.Б.,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати договір оренди нежитлових приміщень: 1-го поверху №2,3,6,7,13-:-19, 18-а, 19б площею 228,3 кв.м., 2-го поверху № 22,23 площею 61.5 кв.м., 62/100 частки приміщень 1-го поверху №1,4,5,9,12 площею 32.4 кв.м. та 25/100 часток приміщень 1-го поверху №І, 2-го поверху №20,21,24-:-27, 32, ІІ площею 23.6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2», загальною площею 345,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 31 січня 2020 року № 5136 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Городніченко О.А., усунути перешкоди у користуванні власником - ОСОБА_1 власністю, шляхом примусового звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю «ДВВ-75» зазначених приміщень та його майна в порядку виконання рішень про звільнення приміщень та припинення права користування ними, а також стягнути з ТОВ «ДВВ-75» на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати в загальному розмірі 12949,48 грн. Вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 лютого 2023 року позов задоволено. Розірвано договіроренди нежитловихприміщень:1-гоповерху №2,3,6,7,13-:-19,18-а,19бплощею 228,3кв.м.,2-гоповерху №22,23площею 61.5кв.м.,62/100частки приміщень1-гоповерху №1,4,5,9,12площею 32.4кв.м.та 25/100часток приміщень1-гоповерху №І,2-гоповерху №20,21,24-:-27,32,ІІ площею23.6кв.м.в нежитловійбудівлі літ.«А-2»,загальною площею345,8кв.м.,які розташованіза адресою: АДРЕСА_1 ,укладений 31січня 2020року міжТериторіальною громадоюм.Харковата ТОВ«ДВВ-75»за №5136та посвідченийприватним нотаріусомХарківського міськогонотаріального округуГородніченко О.А. Усунуто перешкодиу користуваннівласником ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями1-гоповерху №2,3,6,7,13-:-19,18-а,19бплощею 228,3кв.м.,2-гоповерху №22,23площею 61.5кв.м.,62/100частки приміщень1-гоповерху №1,4,5,9,12площею 32.4кв.м.та 25/100часток приміщень1-гоповерху №І,2-гоповерху №20,21,24-:-27,32,ІІ площею23.6кв.м.в нежитловійбудівлі літ.«А-2»,загальною площею345,8кв.м.,які розташованіза адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселенняТовариства зобмеженою відповідальністю«ДВВ-75»із зазначенихнежитлових приміщень. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВВ-75» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 12949 ( дванадцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн.48 грн., понесені витрати по оплаті судового збору- 2724 ( дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн., а всього 15 673 (п`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 48 коп.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 лютого 2023 року стягнуто з ТОВ «ДВВ-75» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВВ-75» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; посилається на те, що позивачем не виконаний обов`язок щодо укладення у строк тридцяти календарних днів з моменту держаної реєстрації прав власності на нежитлові приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 799,1 кв. м. на підставі договору купівлі продажу нежитлових приміщень №5754-А від 18.09.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В., щодо внесення змін до договору оренди №5136 від 31.02.2020 про перехід прав і обов`язків за договором оренди до нового власника, надіслана позивачем на адресу відповідача додаткова угода містила положення щодо суттєвих змін умов оренди нерухомого майна, які товариство «ДВВ-75» вважає безпідставними, оскільки до позивача перейшло право внести зміни до договору оренди тільки в розумінні заміни сторони цього договору та у зв`язку із відсутністю додатковї угоди до договору оренди у відповідача не виник обов`язок щодо сплати орендної плати. Вважає, що позивач намагався лише змінити безпідставно розмір орендної плати. Також посилання на пожежу у приміщенні жодним доказом не підтверджується. Тобто для висновків про необхідність проведення капітального ремонту законодавцем визначено коло спеціальних суб`єктів, які мають право мають право надавати такі висновки. Крім того, позивач здійснює перешкоди у користуванні орендованим майном, найняв охорону яка не пускає до орендованого приміщення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що відповідачем в порушення положень Договору та взятих на себе за договором оренди № 5136 від 31.01.2020 зобов`язань систематично не здійснюється своєчасна сплата орендної плати за користування орендованим приміщенням, що відповідно до вищевказаних норм Цивільного кодексу України та практики Верховного суду є підставою для розірвання Договору оренди № 5136 від 31.01.2020. Крім того, відповідач в порушення умов договору оренди № 5136 від 31.01.2020, у відповідний проміжок часу , без згоди власників нежитлових приміщень - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та позивача, передав іншій особі - Благодійному фонду «Харківський центр допомоги вагітним» частину нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 141,6 кв.м. які були орендовані відповідачем.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 31.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДВВ-75» (орендар) та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) укладено договір оренди №5136 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Городніченко О.А., зареєстрований в реєстрі за №74.

Відповідно до п. 1.1. договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення: 1-го поверху №2,3,6,7,13-:-19, 18-а, 19а, 19б площею 228,3 кв.м., 2-го поверху № 22,23 площею 61.5 кв.м., 62/100 частки приміщень 1-го поверху №1,4,5,9,12 площею 32.4 кв.м. та 25/100 часток приміщень 1-го поверху №І, 2-го поверху №20,21,24-:-27, 32, ІІ площею 23,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2», загальною площею 345,8 кв.м., (технічні паспорти від 20.06.2019, інвентаризаційні справи №136000000833-1, №136000000833-3, №136000000833-7, № 136000000833-4), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс».

31.01.2020 між ТОВ «ДВВ-75» (орендар) та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) укладено акт приймання-передачі нежитлового приміщення, переданого у орендне користування згідно договору оренди №5136, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Городніченко О.А. 31.01.2020 за реєстровим №74, відповідно до якого орендар прийняв в орендне користування нежитлові приміщення: 1-го поверху №2,3,6,7,13-:-19, 18-а, 19а, 19б площею 228,3 кв.м., 2-го поверху № 22,23 площею 61.5 кв.м., 62/100 частки приміщень 1-го поверху №1,4,5,9,12 площею 32.4 кв.м. та 25/100 часток приміщень 1-го поверху №І, 2-го поверху №20,21,24-:-27, 32, ІІ площею 23,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2», загальною площею 345,8 кв.м.

18.09.2020 між ОСОБА_1 та Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки комунального майна Харківської міської ради укладено договір купівлі продажу нежитлових приміщень №5754-А від 18.09.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В., зареєстрований в реєстрі за №2063.

За положеннями п. 1.1 договору купівлі-продажу продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти: - нежитлові приміщення 2-го поверху №33-:-39 загальною площею 134 кв.м. у нежитловій будівлі літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1997425163101; нежитлові приміщення 1-го поверху №2,3,6,7,13-:-19, 18а, 19а, 19б, загальною площею 228,3 кв.м. у нежитловій будівлі літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1997425163101; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1,4,5,9,12 загальною площею 52,2 кв.м. у нежитловій будівлі літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1997425163101; нежитлові приміщення 2-го поверху №28-:-31 загальною площею 46,1 кв.м. у нежитловій будівлі літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1997425163101; нежитлові приміщення 2-го поверху №22,23 загальною площею 61,5 кв.м. у нежитловій будівлі літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1997425163101; нежитлові приміщення 1-го поверху №І площею 17,6 кв.м., нежитлові приміщення 2-го поверху №20,21,24-:-27,32, ІІ площею 76,8 кв.м, загальною площею 94,4 кв.м. у нежитловій будівлі літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1997425163101; нежитлові приміщення підвалу №1-:-7 площею 169,6 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху №8,10 площею 13,0 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2» загальною площею 182,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1997425163101. Загальна площа нежитлових приміщень 799,1 кв.м.

Згідно з п. 4.3. право власності на об`єкт приватизації виникає у покупця з моменту реєстрації цього права відповідно до діючого законодавства України.

Пунктом 5.1.3. договору покупець зобов`язаний у строк до 30 календарних днів з моменту державної реєстрації права власності на придбаний об`єкт приватизації, у зв`язку зі зміною власника об`єкта приватизації, внести зміни до договору оренди №5136 від 31.01.2020, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДВВ-75» щодо переходу прав і обов`язків за договором оренди до нового власника. З дня виникнення права власності на об`єкт приватизації до покупця переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди №5136 від 31.01.2020 укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської з ТОВ «ДВВ-75» відповідно до вимог п. 4 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та п. 8 ст. 20 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Як випливає з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.10.2020 за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №2,3,6,7,13-:-19, 18а, 19а, 19б в нежитловій будівлі літ. «А-2», номер запису про право власності: 38700917, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1997425163101, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1,4,5,9,12 у нежитловій будівлі літ. «А-2», номер запису про право власності: 38701471, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1997327863101.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.10.2020 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 2-го поверху № 22,23 у нежитловій будівлі літ. «А-2», номер запису про право власності: 38744492, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1997401563101, нежитлові приміщення 1-го поверху №1 та 2-го поверху №20,21,24-:-27,32, ІІ у нежитловій будівлі літ. «А-2» - 15.10.2020, номер запису про право власності:38747967, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1997637963101 за адресою: АДРЕСА_1 .

30.10.2020 ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ «ДВВ-75» лист про зміну реквізитів орендодавця та з пропозицією укласти додаткову угоду №1 до договору оренди № 5136 від 31.01.2020, в якому запропонував крім зміни реквізитів «Орендаря» внести зміни в розділ 2.3.щодо припинення договору; п.3.1 щодо розміру орендної плати; змінити ринкову вартість; та ряд інших змін до договору.(а.с.24; 86)

Таким чином, ОСОБА_1 набувши право власності на орендоване майно, своєчасно направив лист та повідомив орендаря ТОВ «ТДВ-75» про зміну власника та орендодавця.

Згідно зворотного повідомлення про вручення поштової кореспонденції, ТОВ «ТДВ-75» отримало лист ОСОБА_1 та було обізнане про зміну власника майна.

Таким чином між сторонами виникли взаємні права та обов`язки за договором оренди № 5136 від 31.01.2020.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 759, ч. 1 ст. 761, ч. 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 2 ст. 793 ЦК України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з нормами ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму, а згідно статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Частиною 3 ст. 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Звертаючись досуду позивачзазначав,що вінповідомив ТОВ«ДВВ-75»про намірвикористання нерухомогомайна,що орендуєтьсяпід особистіпотреби танеобхідність поверненнямайна протягомдесяти календарнихднів післяспливу трьохмісячногостроку здня отриманнявідповідного повідомлення.Після спливувказаного строкуТОВ «ДВВ-75»не повернулопозивачу орендованінежитлові приміщеннята нездійснило оплатуорендної платиу розмірі12949,48грн.,тобто затри місяціоренди. Позивач вважав, що у зв`язку із неповерненням йому нерухомого майна та невнесення ТОВ «ДВВ-75» орендної плати , існують підстави для відмови від договору оренди №5136 від 31.01.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Городніченко О.А., зареєстрованого в реєстрі за №74 на підставі п. 7.1 договору тому просив суд його розірвати.

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється ( ст.. 615 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені) (пункт З частини першої статті 611 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61- 41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначила, що "у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)".

Отже, чинне цивільне законодавство вимагає наявності саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати передбаченої договором чи неналежної її сплати, як підстави для розірвання договору оренди, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти у встановлений строк за те, що належне їй на праві власності приміщення використовує інша особа.

Виходячи з вищевказаних положень Цивільного кодексу України та практики Верховного Суду підставою для розірвання договору оренди є систематичне порушення орендарем зобов`язань за договором, зокрема невчасна сплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди.

Відповідно до п. 7.2 договору оренди № 5136 від 31.01.2020 передбачено, що орендар має право вимагати розірвання цього договору та відшкодування збитків зокрема якщо орендар без дозволу орендодавця передав майно або його частину у користування іншій особі.

Згідно пункту 3.2 договору оренди № 5136 від 31.01.2020 базова орендна плата за грудень 2019 року становить 3028,93 грн.

Відповідач своєчасно був повідомлений про зміну власника майна та Орендодавця.

Посилання апелянта, що запропонована Додаткова угода №1 надіслана ОСОБА_1 містила зміни до істотних умов договору, що, на його думку, є незаконним судова колегія відхиляє. Набувши права Орендодавця, ОСОБА_1 мав право пропонувати вносити зміни до договору, у разі незгоди ТОВ «ТДВ-75» мало можливість письмово відмовитися від запропонованих умов та надати свої, проте жодних активних дій вчинено не було.

Будучі обізнаним щодо зміни власника майна та орендодавця, ТОВ «ТДВ-75» не виконувало свого обов`язку щодо сплати орендної плати протягом 3х місяців.

При цьому слід зауважити, що договір оренди не передбачає обов`язку орендодавця кожного разу звертатися до орендаря за отриманням орендної плати.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що станом на 23.03.2021 року відповідач мав перед позивачем заборгованість з орендної плати у розмірі 12949,48 грн., яка на момент розгляду справи продовжує існувати. Відповідачем доказів здійснення орендної плати на користь позивача не надано.

Також судова колегія звертає увагу на те, що відповідач в порушення умов договору оренди № 5136 від 31.01.2020, у відповідний проміжок часу , без згоди власників нежитлових приміщень - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та позивача, передав іншій особі - Благодійному фонду «Харківський центр допомоги вагітним» частину нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 141,6 кв.м. які були орендовані відповідачем.

Таким чином судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди нежитлових приміщень та усунення перешкоди у користуванні ними.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенції про захист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.п. в п. 4 ч. 1ст.382ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВВ-75» залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення виготовлено 25.04.2023 року.