Постанова

від 24.04.2023 по справі 760/7647/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/7647/22 Головуючий в 1 інстанції Коробенко С.В.

Провадження №33/824/1273/2023 Суддя-доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Голуб С.А.,

за участі осіб, які з`явились в судове засідання:

представника Київської митниці - Келеберденка В.В.

захисників директора ОСОБА_1 - адвокатів Кліменченка С.В., Корольової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙТ ІНВЕСТ» ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України,

В С Т А Н О В И В:

03 січня 2022 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вишневе» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, 2А) Київської митниці, керівником ТОВ «СМАЙТ ІНВЕСТ» (08147, с. Софіївська Борщагівка (з), вул. Гетьманська, 6, прим.49, код ЄДРПОУ 44020356) ОСОБА_1 , було подано електрону митну декларацію (далі - ЕМД) для митного контролю та митного оформлення товарів «товари народного вжитку та одяг в асортименті», якій було присвоєно номер № UA100060/2022/000003.

Разом із вказаною ЕМД до митниці були надані наступні документи: - контракт від 24 жовтня 2021 року № 0435OC/UA укладений між ТОВ «СМАЙТ ІНВЕСТ» (Україна) та компанією «SUPSTAN KFT.» (2724 Ujlengyel, Hatar ut 12, Угорщина); інвойс від 28 грудня 2021 року № 083/12/2021; CMR від 29.12.2021 № б/н та інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення, документи, які зазначені в гр. 44 МД.

Товар ввезено на митну територію України з Республіки Польща через пункт пропуску «Краківець - Корчова», відділи митного оформлення № 1 - 4 митного поста «Яворів» Львівської митниці транспортним засобом з д.р.н. НОМЕР_2 .

Відповідно до даних, зазначених у графах 14 та 54, ЕМД була заповнена та підписана електронним цифровим підписом ОСОБА_1 .

Уповноваженою посадовою особою митниці, проведено митний огляд товарів з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у вказаній вище митній декларації, про що складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 19 січня 2022 року № UA100060/2022/000003.

Згідно з вказаним Актом «за результатами проведеного митного огляду виявлено незадекларовані товари, точні та достовірні відомості про які не заявлено у ЕМД, а саме: штани жіночі з написом CLOVER, у кількості 18000 шт.; Штани жіночі з джинсової тканини, з написом DERUN, у кількості 3880 шт.; Куртки з написом Nike, у кількості 95 шт.; Куртки з написом UNDER ARMOUR, у кількості 1390 шт.; Штани жіночі з написом FUDEYAN, у кількості 2080 шт.; Костюми спортивні з написом FASHION, у кількості 550 шт.; Підсилювачі звукових частот електричні з написом Stetsom, у кількості 90 шт.; Кріплення лижні з написом Armada, у кількості 44 шт.; Сукні для жінок з написом TWINSET, у кількості 53 шт.; Штани жіночі з написом TWINSET, у кількості 23 шт.; Сорочка з написом TWINSET, у кількості 3 шт., Блуза з написом TWINSET, у кількості 3 шт. країна виробництва Китай; Жакет жіночій з написом TWINSET, у кількості 1 шт. країна виробництва Китай; Топ жіночій з написом TWINSET, у кількості 10шт.; Кардиган з написом TWINSET, у кількості 8шт.; Кофта з написом TWINSET, у кількості 22 шт.; Куртки з написом TWINSET, у кількості 24 шт.; Сарафан з написом TWINSET, у кількості 4 шт.; Туніка з написом TWINSET, у кількості 10 шт.; Штани жіночі з джинсової тканини, з написом MISS SIXTY, у кількості 12 шт.; Куртки з написом Armada, у кількості 7 шт.; Штани з написом Armada, у кількості 34 шт.; Підтяжки з написом Armada, у кількості 9 шт.. Крім того виявлено товари інформація про які відсутня в ТСД та ЕМД, а саме: Килимок з написом Armada, у кількості 4шт.; Бафф з написом Armada, у кількості 6 шт.; Лижний прапор з елементами кріплення з написом Armada, у кількості 1 шт.; Ремені з написом Armada, у кількості 10шт.; Банер з написом Armada, у кількості 1шт.».

Тобто під час митного огляду виявлено невідповідність даних, зазначених ОСОБА_1 та фактичними даними, виявленими під час митного огляду, а саме не співпадає кількість та вага товару.

Таким чином, громадянином України, керівником ТОВ «СМАЙТ ІНВЕСТ» ОСОБА_1 , вчинено адміністративне правопорушення передбачене ст. 472 Митного кодексу України, а самене заявлено за встановленою формою у ЕМД від 03 січня 2022 року № UA100060/2022/000004 точні та достовірні відомості про товари (кількості, наявності), які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених статтею 472 Митного Кодексу України.

Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що складає 12532649, 76 грн. з конфіскацією товарів, зазначених в описі предметів до протоколу про ПМП № 0422/10000/22 від 25 січня 2022 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок.

Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилається на те, що він у митній декларації від 03 січня 2022 року № UA100060/2022/000003 заявив відомості про товари у точній відповідності до даних, наявних у інвойсі від 28 грудня 2021 року №083/12/2021 та у пакувальному листі від 28 грудня 2021 року №083/12/2021, які були оформлені та виданий саме продавцем/відправником товару компанією «SUPSTAN KFT» і, який не містив виправлень, які б давали громадянину ОСОБА_1 підстави для сумніву у достовірності та відповідності даних, вказаних у цьому документі, та для проведення фізичного огляду; по-друге, під час переміщення товарів через митний кордон України Львівською митницею було проведено митний огляд товарів, у ході якого встановлено відповідність фактичної ваги брутто та опису товарів даним, вказаним у товаросупровідних документах, що засвідчено Актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 30 грудня 2021 року (копія додається до пояснень).

Крім того, ОСОБА_1 , вказує, що зазначений вище інвойс не містив відомостей про наявність у партії товару, який був виявлений Київською митницею та в подальшому вилучений згідно з Описом предметів від 25 січня 2022 року. Таким чином, при заповненні митної декларації ОСОБА_1 використовував відомості товаросупровідних документів, тобто діяв у межах та у спосіб, визначений Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651.

Також зазначає, що вартість товарів встановлена на підставі припущення оскільки експерту для огляду було надано зразки, відбір яких не здійснено в порядку, встановленому Митним кодексом України. Викладене свідчить про те, що наявний в матеріалах висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 30 червня 2022 року № 142000-3301-0293 є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив скасувати постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2022 року та закрити справу про порушення митних правил №0422/1000/22 на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Захисники ОСОБА_1 - адвокати Кліменченко С.В. та Корольова С.В. підтримали апеляційну скаргу та просили суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Представник Київської митниці Келеберденко В.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Спростовуючи доводи апеляційної скарги пояснив, що митниця не пов`язана із актом огляду товару Львівської митниці, оскільки цей акт був наданий до матеріалів справи захисником Журбенка Б.П., однак у розпорядженні Київської митниці на час складання протоколу про адміністративне правопорушення його не було. Крім того, огляд товару митницею при пересіканні кордону є лише частковим і не може виявити відповідність кількості товару заявленого у супровідних документах з фактичною кількістю товарів. Для того, щоб виявити цю невідповідність працівники Київської митниці протягом тижня рахували товар. Щодо відбору зразків для експертизи,то вони не відбирались працівниками митниці, оскільки із-за великої кількості товару експерт був доставлений безпосередньо до товару, який був складений по категоріям і експерт самостійно відбирав зразки товару кожної категорії.

Суд апеляційної інстанції вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши осіб, які з`явились в судове засідання доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, враховуючи таке.

Визнаючи винним у вчиненні адміністративного правопорушення суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 472 МК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи таке.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цьогоКодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону.

При розгляді справи про порушення митних правил суд, відповідно до вимог ст. 489 МК України, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються із наступних джерел: протоколу про порушення митних правил, протоколів процесуальних дій, додатків до зазначених протоколів; пояснень свідків; пояснень особи, яка притягується до відповідальності; висновку експерта; інших документів (належним чином завірених копій або витягів з них) та інформації у тому числі тієї, що перебуває в електронному вигляді, а також товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, відповідно до вимог ст. 283 КУпАП України, ґрунтуються на підставі об`єктивно з`ясованих обставин у справі, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду й оціненими згідно з положеннями ст. 252 цього Кодексу.

Твердження сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, є безпідставними, а томуне заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Диспозицією ст. 472 МК України передбачено порушення митних правил, яке полягає у недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України характеризується як умислом, так і необережністю.

Підпунктом 3 та ч. 1 ст. 196 МК України встановлено, товари що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, не можуть бути пропущені через митний кордон України.

Статтею 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Декларант зобов`язаний вносити до митної декларації відомості про товари, його найменування, кількість, торговельний опис, виробника, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД, вартість товару, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Згідно з ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату.

За змістом ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Отже, відповідно до п.п. 8.5.а, 8.5.б, 8.5.г, 8.6.а, 8.6.в ст. 257 МК України декларант зобов`язаний вносити до митної декларації відомості про товари, його найменування, торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТЗЕД, ставки податків, суми митних платежів.

Доводи ОСОБА_1 щодо оформлення товарів відповідно до їх супровідних документів та права, а не обов`язку декларанта щодо перевірки відповідності таких даних перед декларуванням, суд не може брати до уваги, оскільки саме декларант несе повну відповідальність за відомості, внесені у декларації.

Згідно з ч. 2 ст. 459 та п.п.7, 43 ст. 4 МК України суб`єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємства - керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Відповідно ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу Україникерівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами.

У відповідності до частини восьмої статті 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Частиною четвертою статті 266 МК України визначено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Керівник ТОВ «СМАЙТ ІНВЕСТ» ОСОБА_1 правом здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах (брати проби та зразки товарів), що дає змогу однозначно ідентифікувати товар, у відповідності до положень частини 2 ст. 266 МК України, не скористався.

Правопорушення вважається закінченим з моменту здійснення зазначених у диспозиції статті дій, тобто з моменту незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість, тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

«Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651 визначено графи митних декларацій, які заповнюються декларантом самостійно. Зокрема, графа 31 МД «Вантажні місця та опис товарів - маркування та кількість - номери контейнерів - кількість та розпізнавальні особливості». При цьому, згідно пояснень Порядку до заповнення графи 31 МД, в розрізі кожного найменування товару зазначаються відомості, необхідні для ідентифікації товару, що є в наявності, в тому числі кількість (в одиницях виміру відповідно до рахунку або іншого документу, що визначає вартість товару).

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 подав МД до митного оформлення, чим заявив за встановленою формою точні відомості про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомості, необхідні для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, що, в свою чергу, вказує на його намір випустити товар у вільний обіг, правові підстави вважати такий товар помилково ввезеним-відсутні.

Щодо вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил, то відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вартість предметів правопорушення визначена у відповідності до висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 18 30 червня 2022 року № 142000-3301-0293 та становить 12532649,76 грн. (а.с.72-81).

Даний доказ суд вважає належним і допустимим, оскільки така експертиза проведена відповідно до вимог ст. ст. 356, 515 МК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що вартість вилученого товару, який не пройшов митне оформлення, повинна визначатись не тільки з тих зразків, які були надані для огляду, на думку суду апеляційної інстанції є сумнівними, оскільки такий товар переміщувався через митний кордон України без належного декларування, в порушення встановлених митних правил, а тому визначення його вартості за ціновою інформацією на ринку України, не позбавлені підстав.

Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено, що в діях декларанта ОСОБА_1 - керівника ТОВ «СМАЙТ ІНВЕСТ» наявні ознаки порушення митних правил, передбачених статтею 472 МК України, а саме: недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Відповідно до санкції ст. 472 МК України, вчинення правопорушення, передбаченого диспозицією цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.

За наведеним, постанова Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 є законною і обґрунтованою, у зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, 529 МК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2022 року, якою керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙТ ІНВЕСТ» ОСОБА_1 визнано винуватим вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.А. Голуб