Постанова

від 26.04.2023 по справі 182/2452/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2062/23 Справа № 182/2452/22 Суддя у 1-й інстанції - Багрова А.Г. Суддя у 2-й інстанції - Мірута О. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого Мірути О.А.,

суддів:Тимченко О.О., Хейло Я.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачСадове товариство «Славутич»,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу за апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2022 року за позовм ОСОБА_1 до Садового товариства «Славутич» (суддя Багрова А.Г.), ухваленого в приміщенні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 19 жовтня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Садового товариства „Славутич про стягнення матеральної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є членом садового товариства „Славутич та користується земельною ділянкою № НОМЕР_1 . 03.12.2018 року його незаконно було відключено від електропостачання. Зазначені дії він оскаржив до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області і рішенням суду від 16.02.2021 року зазначені дії відповідача було визнано незаконними та зобов`язано поновити електропостачання на його садовій ділянці № НОМЕР_1 . Рішення суду набрало законної сили 12.04.2022 року.

У зв`язку з чим йому було завдано моральну та матеріальну шкоду. Через відсутність електроенергії на його садовій ділянці понад три роки він разом із своєю сім`єю був змушений відмовитись від благ цивілізації в розпал дачного сезону. Був позбавлений можливості користуватись освітленням у темну пору доби, холодильником, телевізором, побутовою технікою для приготування їжі, електричним садовим інвентарем, здійснювати полив рослин. Крім цього замість здійснення повноцінного відпочинку, вирощування рослин, овочів та фруктів він змушений був з`ясовувати причини відключення електропостачання, а також звертатись за правовою допомогою, за захистом своїх порушених прав до суду і доводити тривалий час неправомірність відключення належної йому садової ділянки. Окрім того, він є особою з інвалідністю третьої групи, має ішемічну, гіпертонічну хворобу серця, інфаркт міокарда, післяінфарктний кардіосклероз і відповідно до рекомендацій лікаря йому необхідно приймати велику кількість ліків, більшість з яких повинна зберігатись при температурі не більше 25 градусів по Цельсію. Тому фізично перебувати у літній період на своїй садовій ділянці не мав об`єктивної можливості через неможливість зберігати у належних температурних умовах ліки, які він повинен постійно приймати і без яких він не може вижити. За вказаний період у нього погрішився стан здоров`я через постійні хвилювання з приводу вказаної ситуації. Також, завдання моральної шкоди полягає в тому, що керівництвом СТ „Славутич його виставлено як крадія електричної енергії, що не відповідає дійсності та завдало йому великих моральних страждань. Він постійно вимушений був виправдовуватись за дії, які не вчиняв і доводити свою правоту по судах. Завдану моральну шкоду він оцінює в 50000 грн. Протиправні дії відповідача завдали йому матеріальну шкоду у вигляді упущеної вигоди. Упущена вигода полягає в тому, що він не міг вести належно садівництво. Як особа з інвалідністю, він отримує державну соціальну допомогу у розмірі 2100 грн., а щоб якось вижити він вирощував на садовій ділянці черешні, полуницю та інші фрукти і овочі, які у літній період продавав. На зароблені кошти він мав можливість придбати ліки, одяг, харчування та спокійно прожити рік, однак через відключення електропостачання останні три роки він був позбавлений такого доходу від садівництва. Упущену вигоду він оцінює в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на місяць, що всього складає з січня 2019 року по березень 2022 рік 66217 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 66217 грн., а також завдану моральну шкоду в розмірі 50000 грн

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Садового товариства „Славутич на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

В іншому відмовлено.

Судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. компенсовано за рахунок держави.

Стягнуто з Садового товариства „Славутич на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, позивач ОСОБА_1 вважає рішення суду необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВОСОБИ,ЯКА ПОДАЛААПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

В мотивування доводів апеляційної скарги позивач ОСОБА_1 зазначив, що рішення рішенням Нікопольського міськрайонного суд Дніпропетровської області дії СТ «Славутич» щодо відключення від електропостачання визнано незаконними та зобов`язано поновити електропостачання на садовій ділянці позивача.

Через встановлене судом безпідставне відключення позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягала в тому, що через відсутність електроенергії на його садовій ділянці понад три роки він разом із своєю сім`єю був змушений відмовитись від благ цивілізації в розпал дачного сезону. Був позбавлений можливості користуватись освітленням у темну пору доби, холодильником, телевізором, побутовою технікою для приготування їжі, електричним садовим інвентарем, здійснювати полив рослин. Окрім того, він є особою з інвалідністю третьої групи, має ішемічну, гіпертонічну хворобу серця, інфаркт міокарда, післяінфарктний кардіосклероз і відповідно до рекомендацій лікаря йому необхідно приймати велику кількість ліків, більшість з яких повинна зберігатись при температурі не більше 25 градусів по Цельсію.

Також, завдання моральної шкоди полягає в тому, що керівництвом СТ „Славутич його виставлено як крадія електричної енергії, що не відповідає дійсності та завдало йому великих моральних страждань. Він постійно вимушений був виправдовуватись за дії, які не вчиняв і доводити свою правоту по судах.

Позивач мав реальні підстави розраховувати на одержання мінімального доходу від продажу вирощеної продукції для своєї життєдіяльності, однак через відключення електропостачання останні три роки він був позбавлений такого доходу від садівництва. Упущену вигоду він оцінює в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на місяць, що всього складає з січня 2019 року по березень 2022 рік 66217 грн.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У відзиві на апеляційну скаргу СТ «Славутич» просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, рішення суду залишити без змін.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено Позивач є членом садового товариства „Славутич та користується земельною ділянкою № НОМЕР_1 (а.с.11-12)

03.12.2018 року садову ділянку № НОМЕР_1 , яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 , СТ „Славутич було відключено від електропостачання(а.с.13). Зазначені дії СТ „Славутич ОСОБА_1 оскаржив до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.02.2021 року дії СТ „Славутич щодо відключення від енергопостачання садової ділянки № НОМЕР_1 , яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 , визнано незаконними, зобов`язано поновити електропостачання на його садовій ділянці АДРЕСА_1 . Рішення суду набрало законної сили 12.04.2022 року(а.с. 25-30).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Згідно з положеннями статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частково задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції ОСОБА_1 не надано доказів реальності таких доходів,не доведено факт того, що упущена вигода не є абстрактною, а дійсно була б ним отримана. Крім того, ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не довів, що він є суб`єктом господарювання у розумінні ст. 55 ГК України і що між сторонами наявні зобов`язальні правовідносини. Приймаючи до уваги той факт, що права позивача були порушені неправомірним рішенням щодо знеструмлення належного йому садового будинку, з грудня 2018 року у його садовому будинку відсутнє електропостачання, що створило для позивача перешкоди у користуванні належною йому власністю, враховуючи глибину і тривалість душевних страждань, що пов`язані з порушенням його звичайного способу життя, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважав адекватною компенсацію моральної шкоди в розмірі 3 000 грн

Предметом даного судового розгляду, є вимога позивача стягнути з відповідачів збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок неправомірного відключення садового будинку від електропостачання .

Відповідно до частини першоїстатті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із пунктом 4 частини першоїстатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною першоюстатті 623 ЦК Україниборжник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною другоюстатті 22 ЦК Українивизначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отжезбитки- це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Збитки як правова категорія включають в себе йупущену (втрачену) вигоду(lucrum cessans), яка відрізняється відреальних збитків(damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Відшкодування збитківє однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правилстатті 22 ЦК України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.

Окрім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуютьсязаходи, вжиті кредиторомщодо їх одержання (частина четвертастатті 623 ЦК України).

Отже для застосування такої міри відповідальності якстягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає (див. висновки, викладені упостанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі№ 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14).

У цивільному правіпротиправноювважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)). Підзбиткамирозуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.Причинний зв`язокміж протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.Виназаподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третястатті 74 Господарського процесуального кодексу України(далі-ГПК України)).

Частиною другоюстатті 623 ЦК Українивизначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди,позивач повинен довестиналежними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.

Натомістьборжник зі свого боку має доводитивідсутність своєї вини у заподіянні збитків, оскільки чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов`язання. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання (стаття 614 ЦК України).

51. За змістом пункту 2 частини другоїстатті 22 ЦК України,до складу збитків у вигляді упущеної вигоди входять:1)неотриманні стороною доходи, які вона могла б реально отримати за звичайних обставин якби її право не було порушено; 2)доходи, які управнена сторона одержала бу разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною; 3)неодержаний прибуток, на який сторона, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Отже згідно наведених норм упущеною вигодою є неодержаний (не отриманий) дохід, який кредитор міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а боржник додержувався правил здійснення господарської діяльності.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Відповідно достатті 22 ЦК Україниу вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які бмогли бути реально отриманіпри належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного,реальну можливість отриманнявизначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладеніу постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17,від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений упостанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).

Окрім того,позивач (кредитор)повинендовести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені упостановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі № 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем ОСОБА_1 пов`язує упущену вигоду у розмірі 66217 грн саме із неодержанням ним доходів від продажу врожаю, оскільки не міг його виростити на садовій земельній ділянці через незаконне відключення електропостачання відповідачем,

проте вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача

Оцінюючи доводи позивача щодо доведеності факту наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) у зв`язку із неможливістю отримати доходи від продажу врожаю, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не надано доказів реальності таких доходів,не доведено факт того, що упущена вигода не є абстрактною.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральні страждання, як правило, виявляються у відчуттях страху, сорому, приниження, переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також в інших, несприятливих для людини випадках психологічного дискомфорту.

Отже, під поняттям «моральна шкода» охоплюються негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов`язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів.

Фізичні страждання це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров`я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина. Суд наголошує, що моральна, і фізична шкода після нанесення, по суті є непоправними і не завжди можуть бути відшкодовані. Неможливо відшкодувати (визначити еквівалент) втрати здоров`я, неможливо відшкодувати почуття страху, відчуття болю.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину фізичних і моральних страждань, та суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.

Глибина переживань, викликаних ушкодженням здоров`я, ставиться в залежність від самої особи, тому призначення компенсації моральної шкоди полягає і в тому, аби певною мірою відновити втрату щастя особи і можливості насолоджуватися життям тепер і в майбутньому.

Приймаючи до уваги той факт, що права позивача були порушені неправомірним рішенням щодо знеструмлення належного йому садового будинку, з грудня 2018 року у його садовому будинку відсутнє електропостачання, що створило для позивача перешкоди у користуванні належною йому власністю, враховуючи глибину і тривалість душевних страждань, що пов`язані з порушенням його звичайного способу життя, колегія суддів погоджується із визначеним розміром відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн., визначеного виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст.7,19,367,374,375,382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: