Рішення

від 19.04.2023 по справі 308/2540/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2540/23

2а/308/61/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород справу за адміністративним позовом:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , до

Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, та

Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, адреса:вул. О. Кошового, 2, м. Ужгород, e-mail: uzhgorod@patrol.police.gov.ua,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

поліцейського батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції інспектора старшого лейтенанта поліції Готри Едуарда Михайловича, адреса: вул. Олега Кошового, 2, м. Ужгород,

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови інспектора батальйону 1 роти УПП в Закарпатській області старшого лейтенанта Готри Едуарда Михайловича про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 6517252 від 08.02.2023, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказує на те, що він не порушував правил дорожнього руху, які йому інкримінуються в оскаржуваній постанові. Прилад «Trucam», за допомогою якого було зафіксоване порушення (перевищення швидкості) під час фіксації перебував у працівника поліції в руках, а отже він міг допустити більшу похибку під час вимірювання швидкості руху автомобіля. Інспектор відмовив йому у клопотанні перенесення розгляду справи на інший час з метою забезпечення можливості скористатися послугами адвоката.

17 березня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що дії працівника поліції під час складання постанови відповідають вимогам закону. Позивач на своєму автомобілі рухався зі швидкістю 86 км/год в населеному пункті, перевищивши при цьому встановлене обмеження максимальної швидкості руху на 36 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України. Позивач під час розгляду справи не був позбавлений можливості

самостійно знайти собі адвоката, зателефонувати йому або іншому фахівцю в галузі права. Позивач не намагався скористатися правовою допомогою. Працівник поліції, згідно з ст. 258 КУпАП має право розглянути справу на місці вчинення правопорушення. Сертифікат відповідності приладу «Trucam» свідчить, що за умов експлуатації, згідно з інструкцією, похибка вимірювання становить до 2 км/год (в тому числі шляхом вимірювання з рук). Прилад «Trucam» конструктивно розроблений таким чином, що дозволяє його використання без спеціалізованих стаціонарних підставок, про що свідчить спеціальна ручка, накладка та відсутність у технічній документації та інструкціях інформації про необхідність її застосування. Лазерний вимірювач «Trucam» LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 за № UA-MI/1-2903-2012.

24 березня 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній, поміж іншого, звертає увагу на те, що надане відповідачем відео переривається, а отже, піддане редагуванню. Незазначення поліцейським в адміністративних матеріалах кута між напрямком руху автомобіля та положенням приладу і інформацію щодо автоматичної поправки на ефект косинусу «Trucam» призводить до унеможливлення вирахувати реальну швидкість автомобіля за обставин «ефекту косинусу», а отже є підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення. Лист Департаменту патрульної поліції від 04.10.2018 за № 11299/41/2/02-2018 не є нормативно-правовим актом, який змінює чи припиняє порядок використання та розміщення засобів автоматичної фото і відеотехніки для фіксації виявлених порушень Правил дорожнього руху. Додав, що вважає неприпустимими доказами показання приладу «Trucam» без його відповідних випробувань, проведених на різного типу електромобілях та подальшої його сертифікації, які були отримані під час руху електромобіля в режимі набору швидкості та режиму рекуперації в зв`язку з тим, що утворюється сильне електромагнітне поле, яке здатне впливати на лазер, створюючи йому перешкоди, що в свою чергу призводить до неправильних замірів. Надані відповідачем відео та фото з приладу «Trucam» не є допустимим доказом в розумінні ст. 74 КАС України з огляду на те, що до матеріалів справи не додано носій, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення.

Третього квітня 2023 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких представник відповідача поміж іншого звертає увагу, що хоч позивач заявив клопотання про перенесення розгляду справи, однак, нічим це не обґрунтував. Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації, кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа.

11 квітня 2023 року позивач подав відповідь на заперечення, в яких надав додаткові обґрунтування своїх позовних вимог та детальніше роз`яснив наведені ним раніше спростування аргументів відповідача.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Позивач подав заяву, згідно з якою, просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши належним чином зібрані у справі докази, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, в межах позовних вимог.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 та ст. 286 КАС України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Як встановлено судом, 08.02.2023 інспектором УПП в Закарпатській області Готрою Едуардом Михайловичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАC № 6517252, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення Правил дорожнього руху, в тому числі за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою встановлене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів.

Зі змісту постанови вбачається, що 08.02.2023 о 14 год. 07 хв. у м. Ужгороді по М-08, 8 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 86 км/год в населеному пункті. При цьому він перевищив дозволену швидкість на 36 км/год. Швикдість вимірювалась приладом Трукам 000618, чим порушив п. 12.4 ПДР - «Порушення швидкісного режиму в населених пунктах» (дозволена швидкість не більше 50 км/год).

З постанови також встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, полягає у перевищенні встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

При цьому, згідно з п. 12.4 ПДР України, у порушенні якого, згідно з оскаржуваною постаново, обвинувачувався ОСОБА_1 , у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з цим встановлено, що відповідач на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови надав копію фото з приладу Trucam LTI 20/20, серійний номер ТС 000618, DVD-диск з відео, копію свідоцтва про повірку за № 22-01/26475 від 09.11.2022, копію сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 за № UA-MI/1-2903-2012, копію експертного висновку № 04/05/02-2522 від 07.09.2021, лист першого заступника начальника ДПП Білошицького О.Г. від 04.10.2018, копію відповіді державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 04.10.2018, копію листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 за № 22-38/49.

Як вбачається з одного з наданих відеозаписів, на них зафіксований динамічний рух автомобіля позивача по автомобільній дорозі 08.02.2023 о 14 год. 06 хв. На відеозаписі містяться маркування швидкості 86 км/год. Окрім цього, аналогічні відомості вбачаються з скріншоту показань приладу Trucam LTI 20/20, серійний номер ТС 000618.

Право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення прямо передбачено ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію".

Також, суд дійшов до висновку про те, що технічний засіб ТruCam може утримуватися в руках під час вимірювання швидкості, виходячи з наступного.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012р. № UА-МІ.1-2903-2021.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України затвердило тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20, який зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювання техніки за № У3197-12.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її

результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016р. № 193.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/26475, виданого Державним підприємством «Всеукраїнський Державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») від 09.11.2022 та чинного до 09.11.2022р. лазерний вимірювач TruCAM LTI 20/20 № ТС000618 є придатним до застосування.

Можливість використання виробу TruCAM» LTI 20/20, виробництва LaserTechnology, Inc., підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 07.09.2021 № 04/05/02/2522, який зазначає про правильність реалізації криптографічнного алгоритму шифрування АES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфідеційності, цілісності та автетичності зареєстрованих даних.

Лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 № ТС 000618, яким зафіксоване правопорушення не відноситься до автоматичної фототехніки і відеотехніки, а здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Згідно з технічними характеристиками приладу TruCAM LTI 20/20 № ТС000424, за допомогою якого проводився замір швидкості, останній спроможний робити лазерну фіксацію в автоматичному режимі, тому його показники можливо розцінювати, як беззастережний доказ по справі.

Лазерний вимірювач TruCAM LTI20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що підтверджується письмовою відповідю ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДAPT'» від 01.10.2019 р. № 22-38/49.

Стаття 40 Закону України «Про національну поліцію», передбачає, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Отже, дана стаття дозволяє інспектору патрульної поліції використовувати інформацію, отриману із відеотехніки, що закріплена на форменому одязі, службових транспортних засобах з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Державна експертиза у сфері криптографічного захисту інформації підтверджує правильність реалізації у приладі TruCam алгоритму шифрування AES, який забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості TruCam, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 №ТС000424, може засвідчувати порушення позивачем швидкісного режиму, а тому є належним та допустимим доказом по справі.

При цьому суд не приймає до уваги доводи позивача, що поліцейський використовував TruCam в незакріпленому вигляді, а утримував в руці під час вимірювання швидкості руху, оскільки з інформації Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») від 01.10.2019р. за №22-38/49 встановлено, що лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів. Тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.

Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.

Тобто, покази приладу TruCam LTI 20/20 оцінюються інспектором як доказ, в розумінні ст. 251 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

З відстані у 350-450 метрів поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 537/1214/17, від 24.12.2019 у справі № 459/1801/17.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи позивача про те. що поліцейський протиправно застосував лазерний вимірювач швидкості руху TruCam LTI 20/20.

У матеріалах справи відсутні жодні докази які виключають відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Разом з цим, позивач, як на підставу свої вимог посилається в тому числі і на той факт, що поліцейський під час розгляду справи по суті не дав йому можливості скористатися послугами адвоката та розглянув справу на місці вчинення правопорушення.

Згідно з ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Судом встановлено на підставі відеозапису з нагрудної камери поліцейського, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач заявив клопотання про залучення адвоката і просив перенести розгляд справи про адміністративне правопорушення на інший день у зв`язку з тим, що він не міг додзвонитися своєму адвокату.

Інспектор поліції не відреагував на клопотання позивача та виніс постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Оцінивши ці обставини, суд вважає, що відповідач при розгляді справи порушив право позивача скористатися юридичною допомогою адвоката, оскільки не надав достатньо часу для залучення адвоката у справі.

У такий короткий проміжок часу, позивач об`єктивно не міг залучити адвоката для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Тому суд вважає, що такими діями інспектор порушив право особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, на захист, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 3 статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

При цьому суд вважає, що порушення права особи на захист є підставою для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення і направлення справи на новий розгляд до компетентного органу, а саме - Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, оскільки наявність доказів вчиненння позивачем адміністративного правопорушення не спростована у ході розгляду справи.

Крім того, відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції належить стягнути на користь позивача 1073,60 грн (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Постанову серії ЕАК № 6517252 від 08.02.2023, винесену інспектором старший лейтенантом поліції Готрою Едуардом Михайловичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, - скасувати, надіслати справу на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції;

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, місто Київ, ВУЛИЦЯ ФЕДОРА ЕРНСТА, будинок 3 - 1073,60 грн. (тисячу сімдесят три грн 60 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст. 286 КАС України може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.І. Зарева