Постанова

від 10.04.2023 по справі 521/11236/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/480/23

Номер справи місцевого суду: 521/11236/22

Головуючий у першій інстанції Кузьменко Н. Л.

Доповідач Артеменко І. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2023 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Артеменко І.А.,

за участю: секретаря судового засідання Янковської Ю.Л.,

адвоката Карпенко А.А.,

представника Одеської митниці Державної митної служби України - Кептене Д.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу представникаОдеської митниціДержавної митноїслужби України БурчоІ.на постановуМалиновського районногосуду м.Одеси від28лютого 2023року, якою закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.483 МК України,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08.07.2022 року № 0916/50000/22, 06.10.2020 року, в рамках зовнішньоекономічного контракту №15-09/20 від 15.09.2020 року, укладеного між компанією «Kairos SK s.r.o.» (Pri Delni 14296/37, Presov 080 05 SK) та ТОВ «РЕСПЕКТР-С, (код ЄДРПОУ - 43577699), з метою митного оформлення в режимі «імпорт» на митну територію України ввезено товар «килими та килимові покриття», вагою брутто 22650 кг.

07.10.2020 року до відділу митного оформлення №2 митного поста «Одеса-вантажний» Одеської митниці керівником/декларантом компанії ТОВ «РЕСПЕКТР С» громадянином ОСОБА_1 подано для митного контролю та оформлення митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA500500/2020/509038 від13.10.2020 року та товаросупровідні документи (контракт №15-09/20 від 15.09.2020 року, інвойс №2020000000024 від 28.09 2020 року, CMR №000870 від 28.09.2020 року та інші), відповідно до яких на вантажному автомобілі, д/н НОМЕР_1 , від компанії-відправника «ANGEL HALI TEKSTIL, SAN. VE TIC LTD. STI.» (4. ORGANIZE SANAYI BOLGESI, 83418 CAD. NO: 7/C, BASPINAR - GAZIANTEP, TURKEY) на адресу компанії одержувача ТОВ «РЕСПЕКТР-С» слідував товар «Килими та килимові покриття для полу» (не тафтингові, ворсові, машинного плетіння, основа - джутова, просочена латексом», вагою брутто - 22650 кг., вагою нетто - 22202 кг., вартістю 1 385 429,02 гривень (вартість товарів згідно виданого компанією «Kairos SK s.r.o» інвойсу №2020000000024 від 28.09.2020 року становить 48844,8 доларів США).

13.10.2020 року зазначений товар було оформлено в зоні діяльності Одеської митниці у митному відношенні в режимі «імпорт» та після митного оформлення випущено у вільний обіг.

Разом з тим, з метою перевірки законності поставки товарів та наданих до митного контролю та оформлення документів Державною митною службою України направлено запит №15/27-04/12/209 від 05.03.2021 року до митних органів Республіки Туреччини.

Листом Департаменту митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД №15/15-02/7.10/2024 від 21.06.2022 року до Одеської митниці спрямовано відповідь митної адміністрації Республіка Туреччина №724.01.03-UA-70129701 від 08.02.2022 року, зокрема, разом із експортною митною декларацією №20270100EX063108 від 30.09.2020 року, відповідно до якої фактично вартість товару «килими та килимове покриття» становить - 148 324,28 доларів США (згідно курсу НБУ на момент митного оформлення становить 4 339 211,98 гривень), а продавцем/відправником виступає компанія «HMK IC VE DIS TICARET LIMITED SIRKE» (INCILIPINAR MAH G.M. PASA BLHALIS).

Покупцем та одержувачем зазначеного товару є ТОВ «РЕСПЕКТР-С» (код ЄДРПОУ 43577699) в особі громадянина України ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та, в розумінні п. 43 ст. 4 Митного кодексу України, є посадовою особою цього підприємства.

На думку митного органу, директором ТОВ «РЕСПЕКТР-С» (код ЄДРПОУ 43577699) громадянином України ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товару «килими та килимове покриття» вагою 22650 кг., вагою нетто 22202 кг., вартістю 148 324,28 доларів США ( згідно курсу НБУ на момент митного оформлення становить 4 339 211,98 грн.) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо вартості та продавця товарів, чим вчинено порушення митних правил, передбачене ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

На підставі вищевказаних обставин, 08.07.2022 року у відношенні керівника ТОВ «РЕСПЕКТР-С» ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил № 0916/50000/22 за ч. 1 ст. 483 МК України.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2023 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за протоколом про порушення митних правил №0916/50000/22 від 08.07.2022 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Не погоджуючись з вказаною постановою, представник Одеської митниці Бурчо І. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції зазначеної статті.

В обґрунтуванняапеляційної скаргиапелянт зазначає,що оскаржуванапостанова необґрунтована,була винесенавсуперечвимогам ст.245КУпАП таст.486МК Українипро повне,всебічне,об`єктивне з`ясуванняобставин справита вирішенняїї уточній відповідностізаконом,а такожбез належногоурахування характерувчиненого правопорушення.Крім того,дублює змістпротоколу про порушення митних правил.

30.03.2023 року на електронну адресу Одеського апеляційного суду від адвоката Карпенко А.А., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшли заперечення на апеляційну скаргу, у яких остання зазначає, що вважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою, тобто такою, що ухвалена судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в справі, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, апеляційну скаргу вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення учасників справи апеляційний суд встановив наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показами свідків, а також іншими документами.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, суддя районного суду з достатньою повнотою дослідив матеріали справи, оцінив всі наявні в справі докази та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483МК України.

Апеляційний суд погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положеньст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає адміністративну відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості передбачена відповідальність.

Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтеюГлави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

Декларування, відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 1 ст. 495 МК України встановлює, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду скарги, судом першої інстанції в достатній мірі приділено увагу матеріалам справи, сформованих Одеською митницею Держмитслужби України, щодо порушення ОСОБА_1 як керівником ТОВ «РЕСПЕКТР-С» митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України.

При цьому, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, є підробленими, чи одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар. Зокрема суд прийшов до висновку, що митним органами не доведено, що ОСОБА_1 умисно вчиняв будь-які протиправні дії щодо переміщуваного вантажу, чи передбачив або повинен був і міг передбачити.

Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що така кваліфікуюча ознака щодо дій, вчинення яких інкримінуються ОСОБА_1 , як «неправдиві відомості щодо продавця цих товарів», взагалі не зазначена в ч. 1 ст. 483 МК України, вказані висновки митного органу ґрунтуються на особистому неправильному тлумаченні норм МК України.

Щодо наведеного представником Одеської митниці Державної митної служби в апеляційній скарзі твердження про те, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил № 0916/50000/22 стала інформація, яка була надана митним органам Республіки Туреччина в рамках надання адміністративної допомоги, апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, сама по собі експортна митна декларація митного органу Республіки Туреччини без підтвердження її даних іншими належними та допустимими доказами не спроможна беззаперечно вказувати на вчинення ОСОБА_1 умисних дій, спрямованих на переміщення товару через митний кордон з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо вартості та продавця товарів.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що митниця при вирішенні питання складання протоколу обмежилась виключно наданою митними органами Республіки Туреччини експортною декларацією, проте запиту безпосередньо на адресу фірми Продавця товару «Каіros SK s.r.o.» не вчинила.

Натомість, з наданого адвокатом Савельєвим Я.Д. листа Кайрос СК С.Р.О., вбачається, що компанії ТОВ «РЕСПЕКТР-С», згідно контракту № 15-09/20 від 15 вересня 2020 року, були поставлені товари відповідно до Рахунку-фактури № 2020000000024 від 28 вересня 2020 року на суму 48844,80 доларів США (а.с. 126).

Достовірність вказаних ОСОБА_1 відомостей про ціну товару підтверджує також отримання платежу за Рахунком-фактурою № 2020000000024 від 28 вересня 2020 року від 03 грудня 2020 року у загальній сумі 48844,80 доларів США (а.с. 125).

Поряд з викладеним, з матеріалів справи, що надала митниця, не можливо встановити чи було відомо ОСОБА_1 про зміст експортної митної декларації №20270100EX063108 від 30.09.2020 року (відповідно до якої фактично вартість товару «килими та килимове покриття» становить - 148324,28 доларів США), оскільки як вбачається з контракту №15-09/20 від 15.09.2020 року, що «…всі податки та митні збори, вивізне мито та інші витрати, пов`язані з виконанням Договору на території Продавця сплачуються Продавцем..», тобто за процедуру митного оформлення експорту товарів несе відповідальність Продавець.

Як вбачається з контракту №15-09/20 від 15.09.2020 року, укладеного між компанією «Kairos SK s.r.o.» (Pri Delni 14296/37, Presov 080 05 SK) та ТОВ «РЕСПЕКТР-С», а саме пункту 5.1. «Ціна на товар встановлюється в доларах США та ЄВРО і визначається для кожної поставки окремо в інвойсах».

Так, відповідно до інвойсу №2020000000024 від 28.09 2020 року, який був наданий керівником ТОВ «РЕСПЕКТР-С» ОСОБА_1 під час митного оформлення товарів «килими», вартість товару становить 48844,80 доларів США.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що контракт №15-09/20 від 15.09.2020 року, укладений між компанією «Каіros SK s.r.o.» та ТОВ «РЕСПЕКТР-С», та інвойс №2020000000024 від 28.09.2020 року, є підробленими чи одержані незаконним шляхом, а також митницею не спростовано правильність та достовірність внесених декларантом відомостей до поданої митної декларації типу ІМ 40 ДЕ №UA500500/2020/509038 від13.10.2020 року.

Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Таким чином, за відсутності даних, що підтверджують недостовірність вказаного рахунку (інвойсу), в силу вимог ст. 53 МК України, такий рахунок не може слугувати належним та допустимим доказом вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

На момент надання до митного органу документів жодних підстав вважати такі документи підробними, або такими, що містять неправдиві відомості щодо вартості та продавця товарів у митного органу не було.

При цьому, вже після того, як товар було оформлено та випущено у вільний обіг у митного органу не виникало будь-яких сумнівів щодо недостовірності відомостей про вартість та продавця товару та лише 05.03.2021 року, після спливу більш ніж 4 місяців, Державною митною службою України було направлено запит до митних органів Республіки Туреччини.

Більш того, згідно відповіді митного органу Республіки Туреччини на надані документи, які були митницею покладені в основу та стали підставою для винесення протоколу про порушення митних правил, належним чином не перекладені, документи, що підтверджують рівень володіння особою, яка здійснила неофіційний переклад тексту листа митних органів Республіки Туреччини, мовою, знання якої необхідне, до матеріалів справи не долучені.

При цьому суд правильно виходив із того, що склад правопорушення, це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

У зв`язку з викладеними обставинами, є безпідставними доводи заявника апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, які містять неправдиві відомості, оскільки ані протокол про порушення митних правил, ані матеріали справи про порушення митних правил № 0916/50000/22 не містить будь-яких відомостей та доказів.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Також слід зазначити, що ЄСПЛ визнав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (див. рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Крім того, у пункті 110 рішення ЄСПЛ «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» від 23.07.2002 року, заява № 369875/97 (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) ЄСПЛ визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Викладені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , що виключає наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 483 МК України.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Державної митної служби України Бурчо І. залишити без задоволення.

Постанову Малиновськогорайонного судум.Одеси від28лютого 2023року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.483 МК України - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко