Рішення

від 25.04.2023 по справі 200/1548/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2023 року Справа№200/1548/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

провизнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача, прийняті за заявами позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 7 липня та від 30 липня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії № 052530002659 від 7 грудня 2021 року;

- зобов`язати відповідача зарахувати:

до страхового та пільгового стажу позивача період його навчання у ПТУ № 94 м. Димитров на вечірньому відділенні з 27 листопада 1992 року до 8 липня 1993 року,

до пільгового стажу позивача - період роботи на ліквідованому підприємстві ТОВ «Контакт» з 20 січня 1998 року до 7 вересня 1998 року,

до пільгового стажу у розмірі 1 місяця - відволікання від підземної роботи, а саме - безоплатні відпустки, страйки, робота на поверхні 1 місяць 11 днів;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу з 7 липня 2021 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213 VIII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року та Рішення Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20-а, відповідно до заяви від 7 липня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

7 липня 2021 року позивач звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої додав скан-копії всіх необхідних документів, але рішення за наслідком розгляду цієї заяви не отримав.

30 липня 2021 року позивач вдруге звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, але рішення за наслідком розгляду своєї заяви не отримав.

5 жовтня 2021 року позивач втретє звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за наслідком розгляду якої отримав рішення від 7 грудня 2021 року про відмову у «перерахунку пенсії», за змістом якого йому було відмовлено у призначенні пенсії згідно його заяви від 5 жовтня 2021 року.

Відмова у призначенні пенсії обґрунтована пенсійним органом відсутністю необхідного пільгового стажу, при цьому у рішенні зазначено, що пільговий стаж позивача складає 23 роки 2 місяця 17 днів.

Згідно цього рішення до пільгового стажу не враховано: період роботи позивача на ліквідованому підприємстві ТОВ «Контакт» з 20 січня 1998 року по 7 вересня 1998 року; період відволікання від підземної роботи, а саме - безоплатні відпустки, страйки, робота на поверхні протягом 1 місяця 11 днів; період навчання в ПТУ № 94 на вечірньому відділенні з 27 листопада 1992 року по 8 липня 1993 року.

При цьому період навчання в ПТУ № 94 також не було враховано і до загального страхового стажу позивача.

Позивач вважає, що не зарахування вказаних періодів є неправомірним, як наслідок, рішення пенсійного органу від 7 грудня 2021 року, яким йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, протиправним (а.с. 1-9).

У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, обґрунтовуючи свої заперечення наступним.

ОСОБА_1 звертався із заявами про призначення пенсії відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності заява позивача від 7 липня 2021 року визначена до розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

За результатом розгляду заяви та доданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 16 липня 2021 року було прийнято рішення від № 52530002659 про відмову в призначенні позивачу пенсії у зв`язку із тим, що періоди роботи позивача з 9 липня 1993 року по 23 січня 1997 року, з 9 вересня 1998 року по 4 лютого 2020 року не взято в розрахунок стажу у зв`язку із відсутністю довідок про підтвердження пільгового стажу.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності заява позивача від 5 жовтня 2021 року визначена до розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області.

За результатом розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення від 7 грудня 2021 року № 052530002659 про відмову в призначенні пенсії з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії фактично має 23 роки 2 місяці 17 днів пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.

У зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 (25 років), було прийнято рішення про відмову в призначенні йому пенсії на пільгових умовах.

Також у відзиві зазначено, що позовна вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 7 липня 2021 року та призначити пенсію є необґрунтованою, так як рішення за наслідком розгляду заяви позивача приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (а.с. 87-88).

Ухвалою суду від 31 січня 2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу надати суду відзив на позов та всі письмові і електронні документи, що підтверджують заперечення проти позову, в тому числі: копію рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу № 052530002659 від 7 грудня 2021 року; копії заяв позивача про призначення пенсії та доданих до них документів від 7 липня 2021 року, від 30 липня 2021 року, від 5 жовтня 2021 року; копії рішень, прийнятих за результатом розгляду заяв позивача від 7 та 30 липня 2021 року; пояснення з приводу не включення до пільгового стажу позивача періодів: навчання у ПТУ № 94 м. Димитров на вечірньому відділенні з 27 листопада 1992 року до 8 липня 1993 року, періоду роботи на ліквідованому підприємстві ТОВ «Контакт» з 20 січня 1998 року до 7 вересня 1998 року, періоду відсторонення від підземної роботи (безоплатні відпустки, страйки, робота на поверхні 1 місяць 11 днів роботи); пояснення з приводу не включення до загального страхового стажу позивача періоду його навчання у ПТУ № 94 м. Димитров; витяг з ІКІС ПФУ: із розрахунком загального страхового стажу та пільгового стажу позивача (Форма РС-право), довідку форми ОК-5 (а.с. 80-81).

2 червня 2022 року судом отримано від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відзив на позов, до якого додано копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16 липня 2021 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, прийнятого за наслідком розгляду заяви позивача від 7 липня 2021 року (а.с. 87-96).

Ухвалою суду від 25 серпня 2022 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; запропоновано другому відповідачу надати суду відзив на позов ОСОБА_1 ; зобов`язано другого відповідача надати пояснення з приводу не включення до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періодів: навчання у ПТУ № 94 м. Димитров, періоду роботи на ліквідованому підприємстві ТОВ «Контакт», періоду відсторонення від підземної роботи (безоплатні відпустки, страйки, робота на поверхні 1 місяць 11 днів роботи);пояснення з приводу не включення до загального страхового стажу позивача періоду його навчання у ПТУ № 94 м. Димитров; витяг з ІКІС ПФУ із розрахунком загального страхового стажу та пільгового стажу позивача (Форма РС-право) станом на 7 липня 2021 року; зобов`язано першого відповідача надати суду: копії заяв позивача про призначення пенсії від 7 липня 2021 року, від 30 липня 2021 року, від 5 жовтня 2021 року та копії доданих до них документів; копію рішення, прийнятого за результатом розгляду заяви позивача від 30 липня 2021 року; копію розписки (листа-повідомлення) про перелік наданих позивачем документів до заяви від 7 липня 2021 року; докази направлення позивачу рішення від 16 липня 2021 року; витяг ІКІС ПФУ із розрахунком загального страхового стажу та пільгового стажу позивача (Форма РС-право) станом на 7 липня 2021 року та станом на 5 жовтня 2021 року; пояснення з приводу не зарахування при прийнятті рішення від 7 грудня 2021 року до пільгового стажу позивача періодів: навчання у ПТУ № 94 м. Димитров, періоду роботи на ліквідованому підприємстві ТОВ «Контакт», періоду відсторонення від підземної роботи (безоплатні відпустки, страйки, робота на поверхні 1 місяць 11 днів роботи);пояснення з приводу не включення до загального страхового стажу позивача періоду його навчання у ПТУ № 94 м. Димитров; пояснення з приводу не призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 (рішенням відмовлено у призначенні пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») (а.с. 97-98).

Ухвалою суду від 10 жовтня 2022 року повторно запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області надати суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , також повторно зобов`язано сторін надати суду документи, зазначені в ухвалі суду від 25 серпня 2022 року (а.с. 103-104).

20 жовтня 2022 року судом отримано від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області частину зазначених в ухвалах від 25 серпня та 10 жовтня 2022 року документів; при цьому таки документи як: копія розписки (листа повідомлення) про перелік наданих позивачем до заяви від 7 липня 2021 року, доказів направлення рішення № 52530002659 від 16 липня 2021 року, витяг з електронної бази Пенсійного фонду ІКІС ПФУ із розрахунком загального страхового стажу та пільгового стажу позивача (форма РС-право) станом на 7 липня 2021 року, копію рішення, прийнятого за наслідком розгляду заяви позивача від 30 липня 2021 року - суду надані не були (а.с. 108-170).

21 жовтня 2022 року судом отримано заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій зазначено про неможливість виконання ухвали суду від 10 жовтня 2022 року, а саме: неможливість надання суду зазначених в ухвалі від 10 жовтня 2022 року документів у зв`язку із відсутністю можливості перегляду електронної пенсійної справи позивача в ІКІС ПФУ ППВП (а.с. 171-177).

Ухвалою суду від 31 жовтня 2022 року повторно зобов`язано другого відповідача надати суду документи, витребувані ухвалами суду від 25 серпня та 10 жовтня 2022 року; також зазначеною ухвалою повторно зобов`язано першого відповідача надати суду документи, зазначені в ухвалах суду від 31 січня, від 25 серпня та 10 жовтня 2022 року (а.с. 178-180).

15 листопада 2022 року судом отримано заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій знов зазначено про неможливість виконання ухвали суду від 31 жовтня 2022 року, а саме: неможливість надання суду зазначених в ухвалі від 31 жовтня 2022 року документів у зв`язку із відсутністю можливості перегляду електронної пенсійної справи позивача в ІКІС ПФУ ППВП (а.с. 184-189).

21 листопада 2022 року судом отримано від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області додаткові докази по справі, а саме: копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 6 серпня 2021 року № 052530002659, прийнятого за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком від 30 липня 2021 року, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах; копію заяви позивача від 7 липня 2021 року про призначення пенсії за віком; копію заяви позивача від 30 липня 2021 року про призначення пенсії за віком; копію заяви позивача від 5 жовтня 2021 року про призначення пенсії за віком; виписку з ІКІС ПФУ за формою РС-право (стаж для розрахунку) станом на 5 жовтня 2021 року; копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 8 жовтня 2021 року № 052530002659, прийнятого за наслідком розгляду заяви позивача від 5 жовтня 2021 року і яким позивачу призначено пенсії за віком за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (роботи підземні, провідні професії) з 5 жовтня 2021 року; копію службової записки (а.с. 190-200).

У період з 15 грудня 2022 року по 13 січня 2023 року суддя перебувала у відпустці, у період з 13 березня по 10 квітня 2023 року перебувала на лікарняному.

20 квітня 2023 року судом отримано пояснення від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, згідно яких управління не має можливості надати витяг з електронної бази Пенсійного фонду ІКІС ПФУ: підсистеми призначення та виплати пенсії та виписку із розрахунком загального страхового стажу та пільгового стажу позивача (Форма РС-право) станом на 7 липня 2021 року; витяг з електронної бази Пенсійного фонду ІКІС ПФУ: підсистеми призначення та виплати пенсії та виписку із розрахунком загального страхового стажу та пільгового стажу позивача (Форма РС-право) станом на 30 липня 2021 року у зв`язку з тим, що звернення від 7 липня 2021 року за принципом екстериторіальності розглядалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за результатом якого було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 16 липня 2021 року № 52530002659, до якого зазначеним управлінням в електронній базі Пенсійного фонду ІКІС ПФУ не було долучено протоколу із розрахунком загального страхового стажу та пільгового стажу РС-право. Також зазначено, що у управління відсутня можливість надати до суду докази направлення відмовних рішень ОСОБА_1 (а.с. 208).

Суд зазначає, що станом на час прийняття даного рішення відзив на позов ОСОБА_1 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області судом не отримано.

Також станом на час прийняття цього рішення виписки з ІКІС ПФУ за формою РС-право (зі стажем) станом на 7 липня 2021 року, розписок (з переліком наданих позивачем документів) від 7 липня 2021 року, доказів направлення позивачу рішення від 16 липня 2021 року, від 6 серпня 2021 року, пояснень з приводу не розгляду питання при розгляді заяви позивача про наявність підстав для призначення йому пільгової пенсії за Списком № 1 відповідачами суду не надано.

Враховуючи наведене, керуючись ч. 4 ст. 159, ч. 6 ст. 77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 11-12, 31, 76, 114-116).

Перший відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади (а.с. 202).

Другий відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 21910427, зареєстроване місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, є органом державної влади (а.с. 203).

Як встановлено судом на підставі наявних матеріалів, 15 червня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про виплату призначеної йому пенсії на банківський рахунок (а.с. 73, 124).

7 липня 2021 року позивач звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 71, 194).

За поясненням позивача, які не спростовані відповідачами у справі, до заяви позивач додав: копію паспорта громадянина України, копію картки платника податків, копію довідки про реєстрацію місця проживання № 13139, копію трудової книжки серії НОМЕР_2 , копію диплому НОМЕР_3 , копію диплому НОМЕР_4 , копію диплому НОМЕР_5 , копію виписки з розрахунково-платіжної відомості щодо кількості відпрацьованих днів у шахті № 48/3, копію довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 48/2, копії архівних довідок №№ 48, 48/1, копію довідки про кількість спусків на шахті «Капітальній», копію довідки № 56 про навчання позивача у ПТУ № 94 м. Димитрова, копії наказів про затвердження переліку професій та посад із пільговим забезпеченням №№ 216/1, 1166к, 176, копія витягу з наказу № 070626 про атестацію робочих місць за умовами праці, копія наказів про атестацію робочих місць за умовами праці №№ 12, 270/1, копії довідок про спуски під землю №№ 17-к, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 394, 02/1090, 02/912, копії довідок про підтвердження пільгового стажу 441, 16-к, 02/1089, 76, 02/911, копію архівної довідок №№ 48, 48/1 про роботу в ТОВ «Контакт», копію історичної довідки відокремленого підрозділу «Шахта 5/6» ДП «Мирноградвугілля» № 76 (а.с. 1, 11-70, 76, 115-123, 127-163).

За поясненням першого відповідача заяви позивача від 7 липня 2021 року за принципом екстериторіальності було розподілена до розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (а.с. 87).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16 липня 2021 року № 52530002659 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (за Списком № 1) у зв`язку із відсутністю права на таку пенсію (а.с. 95, 169).

У рішенні вказано, що пільгова пенсія за Списком № 1 призначається при досягненні особою 50 років (підкреслено); що періоди роботи позивача з 9 липня 1993 року по 23 січня 1997 року та з 9 вересня 1998 року по 4 лютого 2020 року не взято в розрахунок стажу у зв`язку із відсутністю пільгових довідок, за період з 12 лютого 2020 року по час прийняття рішення згідно довідки від 23 червня 2021 року № 02/911 відсутня атестація робочих місць, вказаний пільговий стаж 3 місяці 20 днів не відповідає табелю № 2779, також вказано, що «дані трудової книжки» не взято в розрахунок тому, що дописано дату заповнення трудової книжки - 27 листопада 1992 року.

Вказано, що згідно наданих документів стаж роботи позивача врахований по 31 березня 2021 року і складає 24 роки 11 місяців 8 днів (менше передбаченого законодавством стажу - 25 років) (а.с. 95, 169).

Як вже зазначалось судом, відзиву на позов із поясненнями щодо не зарахування/зарахування до страхового/пільгового стажу позивача: періоду навчання в ПТУ № 94 м. Димитрова з 27 листопада 1992 року по 8 липня 1993 року, періоду роботи з 19 лютого 1997 року по 7 вересня 1998 року, періоду роботи з 5 лютого 2000 року по 11 лютого 2000 року, періоду роботи з 1 квітня 2021 року по 30 червня 2021 року суду не надано; про наслідки не подання витребуваних судом доказів без поважних причин, передбачені ч. 9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, а також про наслідки не подання відзиву на позов без поважних причин, передбачені ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, - Головному управлінню було роз`яснено в ухвалі суду від 25 серпня 2022 року про залучення управління в якості другого відповідача, в ухвалах про витребування додаткових доказів від 10 та від 31 жовтня 2022 року (ухвали направлялись в електронний кабінет відповідача та на електронну пошту).

Судом встановлено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16 липня 2021 року № 52530002659 не було направлено позивачу.

30 липня 2021 року позивач знов вернувся через веб-портал Пенсійного фонду України до першого відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 125-126, 195).

Згідно матеріалів справи заява позивача від 30 липня 2021 року за принципом екстериторіальності було розподілена до розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області (а.с. 193).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 6 серпня 2021 року № 52530002659 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 25 років, по пільговому стажу за Списком № 1 - не досяг 50 років та стаж за Списком № 1 складає 1 рік 10 місяців 24 дня (а.с. 193).

Докази направлення зазначеного рішення позивачу суду не надано.

5 жовтня 2021 року позивач знов вернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 196).

Відповідно до наданих першим відповідачем копій документів з матеріалів пенсійної справи позивача, при розгляді заяви ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області досліджувались такі саме документи, як і в попередніх випадках (а.с. 115-123, 127-163).

7 грудня 2021 року першим відповідачем було прийнято рішення № 052530002659, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 75, 96, 170).

У рішенні зазначено, що за наслідком розгляду заяви позивача від 5 жовтня 2021 року позивач має 23 роки 2 місяці 17 днів пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також вказано, що:

- не враховано до пільгового стажу ОСОБА_1 період його роботи на ліквідованому підприємстві ТОВ «Контакт» з 20 січня 1998 року по 7 вересня 1998 року (довідка № 48 від 12 травня 2021 року) і для вирішення питання про зарахування даного періоду позивачу необхідно звернутися із заявою для підтвердження пільгового стажу до Комісії, створеній при Головному управлінні згідно п. 1 постанови Правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10 листопада 2006 року «Про порядок підтвердження періодів стажу роботи до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років»;

- зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 19 листопада 2012 року по 10 жовтня 2014 року;

- до пільгового стажу не враховано відволікання від підземної роботи, а саме: безоплатні відпустки, страйки, робота на поверхні 1 міс 11 дн;

- не зараховано до страхового та пільгового стажу період навчання в ПТУ № 94 на вечірньому відділенні 27 листопада 1992 року по 8 липня 1993 року (а.с. 75).

Листом від 9 грудня 2021 року № 0500-1513-8/121514 дане рішення відділом обслуговування громадян № 10 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було направлено позивачеві (а.с. 74).

Згідно довідки № 56 від 12 серпня 2021 року, виданої директором ДНЗ «Мирноградський професійний гірничий ліцей», позивач з 27 листопада 1992 року по 8 липня 1993 року навчався на вечірньому відділенні в ПТУ № 94 за професією електрослюсар підземний (а.с. 30, 55).

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 27 листопада 1992 року позивач:

- з 27 листопада 1992 року по 8 липня 1993 року навчався в ПТУ № 94 за професією електрослюсар підземний;

- з 9 липня 1993 року по 20 грудня 1993 року працював в Шахті ім. Г.М.Димитрова Красноармійського ВО по видобутку вугілля електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 6 лютого 1995 року по 23 січня 1997 року працював в Шахті ім. Г.М.Димитрова Красноармійського ВО по видобутку вугілля електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 19 лютого 1997 року по 12 грудня 1997 року працював в ДВАТ «Шахта Красноармійська-Західна № 1» електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 20 січня 1998 року по 7 вересня 1998 року працював в ТОВ «Контакт» електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 9 вересня 1998 року по 28 лютого 2008 року працював в Шахті ім. Г.М.Димитрова ДХК «Селидіввугілля» (реорганізована у листопаді 2003 року у Відособлений підрозділ «Шахтоуправління імені ім. Г.М.Димитрова ДП «Красноармійськвугілля») електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 1 березня 2008 року по 27 серпня 2009 року працював у Відособленому підрозділі «Шахтоуправління імені ім. Г.М.Димитрова ДП «Красноармійськвугілля» виконуючим обов`язки начальника ділянки підземним з повним робочим днем під землею;

- з 28 серпня 2009 року по 8 грудня 2010 року працював у Відособленому підрозділі «Шахтоуправління імені ім. Г.М.Димитрова ДП «Красноармійськвугілля» електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 9 грудня 2010 року по 30 грудня 2010 року працював у Відособленому підрозділі «Шахтоуправління імені ім. Г.М.Димитрова ДП «Красноармійськвугілля» в.о. механіка підземним з повним робочим днем під землею;

- з 4 січня 2011 року по 3 вересня 2011 року працював в ТОВ «Вуглетехник» механіком підземним з повним робочим днем під землею;

- з 10 жовтня 2011 року по 9 квітня 2012 року працював в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» механіком підземним з повним робочим днем під землею;

- з 6 травня 2012 року по 6 листопада 2012 року працював в ПрАТ «Укрвуглебуд» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 7 листопада 2012 року по 18 листопада 2012 року працював у Відокремленому підрозділі ДП «Красноармійськвугілля» «Шахта «Димитрова» електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 19 листопада 2012 року по 20 жовтня 2014 року працював у Відокремленому підрозділі ДП «Красноармійськвугілля» «Шахта «Димитрова» в.о. головного енергетика;

- з 21 жовтня 2014 року по 17 червня 2017 року працював у Відокремленому підрозділі ДП «Красноармійськвугілля» «Шахта «Димитрова» (перенайменовано у травні 2017 року у відокремлений підрозділ «Шахта 5/6» ДП «Мирноградвугілля») начальником ділянки підземним з повним робочим днем під землею;

- з 18 червня 2017 року по 2 липня 2017 року працював у відокремленому підрозділі «Шахта 5/6» ДП «Мирноградвугілля» в.о.головного механіка;

- з 3 липня 2017 року по 4 лютого 2020 року працював у відокремленому підрозділі «Шахта 5/6» ДП «Мирноградвугілля» начальником ділянки підземним з повним робочим днем під землею;

- з 12 лютого 2020 року по час звернення із заявою про призначення пенсії працював в ТОВ «Шахтобудівельна компанія» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею (а.с. 15-22, 64, 117-123).

Згідно довідки від 12 травня 2021 року № 48, виданої директором приватного архіву ліквідованих підприємств (м. Мирноград) на підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 , ТОВ «Контакт» (код ЄДРПОУ 25108276) виконувало підземні роботи з видобутку вугілля (а.с. 28, 56).

Відповідно до довідки від 16 квітня 2021 року № 17-к, виданою товариством з обмеженою відповідальністю «Вуглетехнік», позивач працював повний робочий день під землею з 4 січня 2011 року відповідно до наказу № 040111-30-к від 4 січня 2011 року по 3 березня 2011 року відповідно до наказу № 020911-04-к від 2 вересня 2011 року за професією механік, весь час був задіяний під землею (а.с. 39).

Згідно довідок: № 85 від 17 червня 2021 року позивач 1 день у липні 1998 року страйкував (а.с. 45); № 84 від 17 червня 2021 року позивач у листопаді 1995 року 1 день страйкував, та у червні 1996 року 11 днів (а.с. 53); № 91 від 17 червня 2021 року позивач використав безоплатну відпустку у квітня 2013 року 4 дні, у травні 1 день та у червні 2 дні (а.с. 66, 139); № 92 від 17 червня 2021 року вбачається, що позивач у 2015 році за січня по березень використав 8 днів безоплатної відпустки та у 2016 році 2 дні у жовтні (а.с. 51).

Суд зазначає, що спірним в межах цієї справи є правомірність/неправомірність рішення другого відповідача від 16 липня 2021 року, прийнятого за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком від 7 липня 2021 року, та правомірність/неправомірність рішення від 7 грудня 2021 року, прийнятого першим відповідачем за наслідком розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком від 5 жовтня 2021 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).

Згідно ст. 8 Закону № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Положеннямист. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»визначено право та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, відповідно до ч. 1 зазначеної статті право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27та з урахуванням нормстатті 28цього Закону.

Згідно ч. 2 цієї ж статті на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 3 наведеної статті працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Частиною 5 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Проаналізувавши наведене вище, суд висновує, що під час розгляду заяв про призначення пенсії за віком пенсійний орган має враховувати, в тому числі, віднесення певних періодів роботи особи одночасно до різних пільгових списків (наприклад, до Списку № 1 і до списку, передбаченому ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV) та за результатом підрахування пільгового стажу пенсійний орган має визначити наявність або відсутність у особи права на більш пільгову пенсію за віком; у випадку, якщо пільгового стажу, передбаченого відповідною частиною ст. 114 Закону № 1058-IV (яка передбачає більш пільгову пенсію) не достатньо для призначення пільгової пенсії на вказаних у законі підставах, пенсійний орган має визначити наявність або відсутність у особи права на пенсію за менш пільговими підставами, врахувавши при цьому до пільгового стажу особи (за менш пільговими підставами) пільговий стаж за більш пільговими підставами.

Як встановлено судом, позивач переважну більшість періоду своє роботи працював під землею.

Враховуючи, що пенсія за віком на пільгових умовах, яка передбачена ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є більш пільговою ніж пенсія за віком, яка передбачена п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV (Список № 1) (відсутня вимога щодо мінімального віку, з якого така пенсія призначається, відсутні вимоги щодо обов`язкової атестації робочих місць, на яких особа працювала, та щодо наявності певної кількості загального страхового стажу), беручи до уваги, що позивач не уточнював у заяві про призначення пенсії за віком про призначення йому пенсії саме за Списком № 1, пенсійний орган мав перевірити, перш за все, наявність або відсутність у позивача пільгового стажу, який надає право на призначення пенсії за приписами ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.

При вирішенні питання щодо наявності або відсутності у позивача станом на 7 липня 2021 року (перше звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком), права на пенсію на пільгових умовах, передбачену ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, та, як наслідок, правомірність/неправомірність прийнятого другим відповідачем рішення від 16 липня 2021 року, суд виходить з такого.

Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31 березня 1994року №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію (далі- Список № 202).

Отже, для призначення особі пільгової пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV має бути встановлено, що вказана особа має стаж роботи за професіями (на роботах, посадах), перелік яких наведено у Списку № 202, що під час зазначених робіт вказана особа була безпосередньої зайнята на цих роботах повний робочий день під землею та за наявності часу такої роботи не менше 25 років (крім працівників провідних професій, мінімальна кількість стажу яких на зазначених роботах складає 20 років).

Пунктом І Списку № 202 передбачені підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Відповідно дост. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ(далі -Закон України «Про пенсійне забезпечення», Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (п. 1).

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Таким чином, відповідно до чинного законодавства основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; а у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з трудової книжки позивача, останній у періоди:

- з 9 липня 1993 року по 20 грудня 1993 року працював в Шахті ім. Г.М.Димитрова Красноармійського ВО по видобутку вугілля електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею (5 місяців 12 днів);

- з 6 лютого 1995 року по 23 січня 1997 року працював в Шахті ім. Г.М.Димитрова Красноармійського ВО по видобутку вугілля електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею (1 рік 11 місяців 18 днів);

- з 19 лютого 1997 року по 12 грудня 1997 року працював в ДВАТ «Шахта Красноармійська-Західна № 1» електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею (9 місяців 22 дня);

- з 20 січня 1998 року по 7 вересня 1998 року працював в ТОВ «Контакт» електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею (7 місяців 18 днів);

- з 9 вересня 1998 року по 28 лютого 2008 року працював в Шахті ім. Г.М.Димитрова ДХК «Селидіввугілля» (реорганізована у листопаді 2003 року у Відособлений підрозділ «Шахтоуправління імені ім. Г.М.Димитрова ДП «Красноармійськвугілля») електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем під землею (9 років 5 місяців 20 днів);

- з 1 березня 2008 року по 27 серпня 2009 року працював у Відособленому підрозділі «Шахтоуправління імені ім. Г.М.Димитрова ДП «Красноармійськвугілля» виконуючим обов`язки начальника ділянки підземним з повним робочим днем під землею (1 рік 5 місяців 27 днів);

- з 28 серпня 2009 року по 8 грудня 2010 року працював у Відособленому підрозділі «Шахтоуправління імені ім. Г.М.Димитрова ДП «Красноармійськвугілля» електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем під землею (1 рік 3 місяця 10 днів);

- з 9 грудня 2010 року по 30 грудня 2010 року працював у Відособленому підрозділі «Шахтоуправління імені ім. Г.М.Димитрова ДП «Красноармійськвугілля» в.о. механіка підземним з повним робочим днем під землею (22 дня);

- з 4 січня 2011 року по 3 вересня 2011 року працював в ТОВ «Вуглетехник» механіком підземним з повним робочим днем під землею (8 місяців);

- з 10 жовтня 2011 року по 9 квітня 2012 року працював в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» механіком підземним з повним робочим днем під землею (6 місяців);

- з 16 травня 2012 року по 6 листопада 2012 року працював в ПрАТ «Укрвуглебуд» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею (5 місяців 22 дня);

- з 7 листопада 2012 року по 18 листопада 2012 року працював у Відокремленому підрозділі ДП «Красноармійськвугілля» «Шахта «Димитрова» електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею (12 днів);

- з 21 жовтня 2014 року по 17 червня 2017 року працював у Відокремленому підрозділі ДП «Красноармійськвугілля» «Шахта «Димитрова» (перенайменовано у травні 2017 року у відокремлений підрозділ «Шахта 5/6» ДП «Мирноградвугілля») начальником ділянки підземним з повним робочим днем під землею (2 роки 7 місяців 28 днів);

- з 3 липня 2017 року по 4 лютого 2020 року працював у відокремленому підрозділі «Шахта 5/6» ДП «Мирноградвугілля» начальником ділянки підземним з повним робочим днем під землею (2 роки 7 місяців 2 дня);

- з 12 лютого 2020 року по час звернення із заявою про призначення пенсії (7 липня 2021 року) працював в ТОВ «Шахтобудівельна компанія» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею (1 рік 4 місяця 19 днів).

Записи про ці періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств-працедавців і дефектів їх вчинення не мають, що відповідає вимогам пунктів 2.2, 2.4 п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Жодних доказів на підтвердження того, що запис дати заповнення трудової книжки позивача внесена пізніше, ніж у трудову книжку були внесені записи про періоди роботи позивача (як про це зазначено у рішенні другого відповідача від 16 липня 2021 року), суду не надано.

Крім цього суд зазначає, що згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 2 серпня 1985 року № 252), із змінами, внесеними постановою Держкомпраці СРСР від 19 жовтня 1990 року за № 412 (яка діяла станом на час заповнення титульного (першого) аркушу трудової книжки позивача), заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства […].

Відповідно до п. 2.10 вказаної Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами), та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. […].

Згідно п. 2.11 зазначеної Інструкції після вказівки дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або друк відділу кадрів), де вперше заповнювалася трудова книжка.

Контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснювався в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 6 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робітників і службовців» (п. 8.1.Інструкції № 162).

Згідно п. 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 6 вересня 1973 року «Про трудові книжки робітників та службовців» відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

Аналіз вказаних вище правових норм дозволяє дійти висновку, що обов`язок правильності заповнення трудової книжки особи, в тому числі першого (титульного) аркуша, покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки вперше, а не на працівника, а тому, на переконання суду, наявність таких недоліків в трудовій книжці позивача не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу особи згідно з записами в трудовій книжці за умови їх виконаними у відповідності до вимог Інструкції № 162.

Суд зазначає, що зауважень до правильності внесення записів щодо трудової діяльності позивача спірне рішення не містить.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що підставою для призначення пенсії є встановлення наявності відповідного стажу роботи і не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Також у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист

Отже, зазначені у трудовій книжці позивача періоди його роботи підлягають зарахуванню до його пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV і загальний період такої роботи складає 24 роки 5 місяців 26 днів.

Визначаючись щодо правомірності/неправомірності не зарахування до пільгового стажу позивача за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV періоду його навчання в ПТУ № 94 м. Димитрова на вечірньому відділенні 27 листопада 1992 року по 8 липня 1993 року, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 4ст. 24 Закону № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше […].

Відповідно до п. «д» ч. 3ст. 56 Закону № 1788-ХІІдо стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідност. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР, час навчання в професійно-технічному учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня, слухача, у тому числі в стаж роботи за фахом, яка надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу по придбаній професії не перевищує 3 місяці.

Згідно записів у трудовій книжці позивача, останній розпочав роботу за спеціальністю на наступний день після закінчення навчання в у ПТУ № 94 м. Димитрова (закінчив навчання 8 липня 1993 року, розпочав працювати в Шахті ім. Г.М.Димитрова Красноармійського ВО по видобутку вугілля електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею 9 липня 1993 року (а.с. 16).

Щодо тієї обставини, що навчання у ПТУ № 94 м. Димитрова відбувалось за вечірньою формою навчання, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 41 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XII професійно-технічнінавчальні закладиможуть мати денні, вечірні відділення, створювати і входити в різні комплекси, об`єднання.

Жодних обмежень щодо не врахування до пільгового стажу особи, яка проходила навчання у професійному технічному закладі (училищі) на вечірній формі навчання, періоду такого навчання, ані Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ані Закон України «Про пенсійне забезпечення», ані Закон України «Про освіту», ані Закон України «Про професійно-технічну освіту» не містять.

Відповідно, період навчання позивача з 27 листопада 1992 року по 8 липня 1993 року в ПТУ № 94 м. Димитрова мав бути зарахованим не лише до загального страхового стажу позивача, а і до пільгового стажу, передбаченого ч. 3ст. 114 Закону № 1058-IV.

Отже, загальний період пільгового стажу позивача, передбаченого ч. 3 ст. 114 № 1058-IV, станом на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком від 7 липня 2021 року, складає: 25 років 1 місяць 8 днів (24 роки 5 місяців 26 днів (періоди роботи) + 7 місяців 12 днів (період навчання в ПТУ)).

Враховуючи наведене, позивач мав право на призначення йому пільгової пенсії, передбаченої ч. 3 ст. 114 № 1058-IV, з 7 липня 2021 року.

Як наслідок, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16 липня 2021 року № 52530002659, прийняте за результатом розгляду заяви позивача від 7 липня 2021 року, є необґрунтованим та неправомірним (доказів на спростування зазначеного суду не надано).

Враховуючи наведене, зазначене рішення підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання пенсійного органу зарахувати: до страхового та пільгового стажу позивача період його навчання у ПТУ № 94 м. Димитров на вечірньому відділенні з 27 листопада 1992 року до 8 липня 1993 року, до пільгового стажу позивача період роботи на ліквідованому підприємстві ТОВ «Контакт» з 20 січня 1998 року до 7 вересня 1998 року, до пільгового стажу у розмірі 1 місяця - відволікання від підземної роботи, а саме - безоплатні відпустки, страйки, робота на поверхні 1 місяць 11 днів, суд виходить з такого.

В частині посилань позивача на неправомірність не зарахування до його стажу 1 місяця відволікання від роботи, суд зазначає, що відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

У постанові від 19 березня 2019 року у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд також зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Згідно довідок: № 85 від 17 червня 2021 року позивач 1 день у липні 1998 року страйкував (а.с. 45); № 84 від 17 червня 2021 року позивач у листопаді 1995 року 1 день страйкував, та у червні 1996 року 11 днів (а.с. 53); № 91 від 17 червня 2021 року позивач використав безоплатну відпустку у квітня 2013 року 4 дні, у травні 1 день та у червні 2 дні (а.с. 66, 139); № 92 від 17 червня 2021 року вбачається, що позивач у 2015 році за січня по березень використав 8 днів безоплатної відпустки та у 2016 році 2 дні у жовтні (а.с. 51).

Доказів на підтвердження того, що безоплатні відпустки, зазначені у вказаних довідках, були викликані виробничою необхідністю, матеріали справи не містять.

Як наслідок, в частині зобов`язання пенсійного органу зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 один місяць відволікання його від підземної роботи (безоплатні відпустки, страйки, робота на поверхні 1 місяць 11 днів) позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання пенсійного органу зарахувати до його загального страхового стажу період навчання в ПТУ № 94 м. Димитрова, суд зазначає, що відповідно до наданої суду виписки за формою РС-право вказаний період зарахований до загального страхового стажу позивача, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16 липня 2021 року також не містить зауважень щодо неврахування зазначеного періоду до загального страхового стажу позивача.

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо іншої частини зобов`язальних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 245 КАС Україниу разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно ч.ч. 3, 4 цієї ж статті у разі […] індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. […] суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги, що позивач не отримував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16 липня 2021 року, а отже, не був обізнаний із його змістом та підставами відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, а тому сформулював позовні вимоги без урахування змісту даного рішення, враховуючи висновок суду про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах станом на 7 липня 2021 року, за для належного захисту порушеного права позивача на призначення пільгової пенсії, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача та зобов`язати пенсійний орган призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, передбачену ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, зарахувавши до пільгового стажу позивача наведені судом вище періоди його роботи та навчання.

При цьому суд зауважує, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями мають розумітись повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційні повноваження - це такі повноваження, які надають адміністративному органу при прийнятті останнім рішення відповідно до чинного законодавства певний ступінь свободи, коли адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати (прийняти) один з кількох передбачених законом варіантів рішення.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття (Olsson v. Sweden (no. 1), 24 March 1988, Series A no. 130).

Як встановлено судом, позивач згідно доданих до заяви від 7 липня 2021 року документів має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Отже, прийняття судового рішення про сплату заборгованості в розмірі, розрахованому безпосередньо суб`єктом владних повноважень, не передбачає втручання в дискреційні повноваження цього суб`єкта.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як зазначено у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, від 8 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Щодо позовних вимог позивача в частині зобов`язання пенсійний орган призначити позивачу пенсію на пільгових умовах «за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213 VIII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року та Рішення Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20-а», суд зазначає, що як вже вказувалось судом, пільгова пенсія за ч. 3ст. 114 Закону № 1058-IVта пільгова пенсія за Списком № 1 (п. 1 ч. 2ст. 114 Закону № 1058-IV)є різними видами пільгової пенсії, при цьому пенсія, передбачена ч. 3ст. 114 Закону № 1058-IV, є більш пільговою ніж пенсія, передбачена п. 1 ч. 2ст. 114 Закону № 1058-IV.

Заява позивача від 7 липня 2021 року про призначення пенсії за віком не містила зауважень щодо призначення позивачу пенсії саме за Списком № 1.

Враховуючи висновок суду про наявність у позивача права на призначення пільгової пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, беручи до уваги відсутність у заяві про призначення пенсії помітки про те, що позивач бажає, щоб йому була призначена саме пенсія за Списком № 1, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню саме шляхом зобов`язання пенсійного органу призначити позивачу пенсію за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Також суд зазначає, що призначення, перерахунок та виплата пенсій, в тому числі, на пільгових умовах, з 1 січня 2004 року регулюєтьсяЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і згідно п. 16 Прикінцевих та перехідних положень зазначеногоЗаконуположенняЗакону України "Про пенсійне забезпечення"застосовуються лише в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Отже, питання призначення пенсій на пільгових умовахЗаконом України "Про пенсійне забезпечення"не регулюється.

Щодо посилань позивача на Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року та Рішення Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20-а, вказані рішення стосуються правовідносин, пов`язаних із віковим обмеженням призначення пільгової пенсії за ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV (яка передбачає мінімальний вік для призначення пенсії - 55 років на відміну від приписів ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, якою передбачено мінімальний вік для призначення пенсії за Списком № 1 50 років) і не стосуються призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 цього закону.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11), отже, станом на 7 липня 2021 року не досяг ані передбаченого ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV віку, ані віку, передбаченого п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

При вирішенні питання - кого саме з відповідачів необхідно зобов`язувати зарахувати до пільгового стажу позивача визначені судом періоди його роботи та навчання та призначити позивачу пенсію на пільгових умовах, суд виходить з наступного.

30 березня 2021 року набрала чинностіпостанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1«Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961.

Зазначеною постановою були внесені зміни в тому числі до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1(у редакціїпостанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1), (далі -Порядок № 22-1).

Внесені зміни передбачають застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 1 квітня 2021 року, відповідно до якого заяви про призначення/перерахунок пенсії опрацьовуються бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає особа, що звернулась із цією заявою.

Запровадження принципу екстериторіальності відбувалось задля: створення єдиного підходу до застосування пенсійного законодавства; централізованої прозорої системи контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізації особистих контактів з громадянами; відв`язки звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далісервісний центр).

Заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далівебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії […] приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Згідно п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»,«Про електронні довірчі послуги»та«Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленимипостановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55«Деякі питання документування управлінської діяльності».

Відповідно до п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що:

-із заявою про призначення (перерахунок) пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто до сервісного центру) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

-після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

- принцип екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок), незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, тобто територіального органу Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, тобто територіальному органу Пенсійного фонду України, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Виходячи із наведених приписів Порядку № 22-1, а беручи до уваги положення ст. 245 КАС України, суд приходить до висновку про те, що належним пенсійним органом, який має здійснити визначені судом дії, є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, як орган, що прийняв рішення, визнане судом протиправним.

Також враховуючи висновок суду про наявність у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах з 7 липня 2021 року, суд вважає за необхідне скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 052530002659 від 7 грудня 2021 року без надання оцінки його обґрунтованості та правомірності.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Як вбачається з квитанції ID про сплату судового збору № 5379-2786-6513-7424 від 20 січня 2022 року, позивач при зверненні до суду із даним позовом сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн (а.с. 10).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 8ст. 139 КАС Українипередбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи встановлені судом обставини та висновок суду про неправомірність рішення другого відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, суд вважає за необхідне покласти на саме на цей пенсійний орган судові витрати позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-4,6,9,12,72-78,90,94,139,244-246,255,262,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84116, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, зареєстроване місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 052530002659 від 16 липня 2021 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 052530002659 від 7 грудня 2021 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу позивача, передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, періоди його роботи та навчання: з 27 листопада 1992 року по 8 липня 1993 року, з 9 липня 1993 року по 20 грудня 1993 року, 6 лютого 1995 року по 23 січня 1997 року, з 19 лютого 1997 року по 12 грудня 1997 року, з 20 січня 1998 року по 7 вересня 1998 року, з 9 вересня 1998 року по 28 лютого 2008 року, з 1 березня 2008 року по 27 серпня 2009 року, з 28 серпня 2009 року по 8 грудня 2010 року, з 9 грудня 2010 року по 30 грудня 2010 року, з 4 січня 2011 року по 3 вересня 2011 року, з 10 жовтня 2011 року по 9 квітня 2012 року, з 16 травня 2012 року по 6 листопада 2012 року, з 7 листопада 2012 року по 18 листопада 2012 року, з 21 жовтня 2014 року по 17 червня 2017 року, з 3 липня 2017 року по 4 лютого 2020 року, з 12 лютого 2020 року по 30 червня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV - з 7 липня 2021 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21910427, зареєстроване місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Волгіна