Ухвала

від 25.04.2023 по справі 240/10818/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 квітня 2023 року м. Житомир

справа № 240/10818/23

категорія 111030600

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю " Мануфактурагруп" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Мануфактурагруп" звернулось до суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №7624296/39254214 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмежено відповідальності «Мануфактурагруп» №2 від 28.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмежено відповідальністю «Мануфактурагруп» №3 від 28.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження.

Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Такий підхід до застосування норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

Верховним Судом у постанові від 2 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, до спірних правовідносин застосовується строк звернення до суду встановлений Кодексом адміністративного судочинства, а не Податковим кодексом України.

Разом з тим, згідно з ч.4. ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Матеріали позовної заяви свідчать, що позивач оскаржує рішення Комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної. При цьому, звертався для досудового врегулювання спору. За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 01.12.2022, яким залишено без змін рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

До Житомирського окружного адміністративного суду позивач звернувся 21.04.2023, тобто зі спливом тримісячного строку звернення до суду.

Одночасно, з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мануфактурагруп" засобами телекомунікаційного зв`язку до ДПС України подало скаргу на рішення від 14.11.2022. Рішенням від 01.12.2022 залишено скаргу Товариства без задоволення.

Однак, з 20.11.2022 директор Товариства відбув у відрядження у період до 05.01.2023, а тому з рішенням про результати розгляду скарги Товариство мало можливість ознайомитись лише 05.01.2023. Договір про надання правової допомоги укладено 28.03.2023, а позов до суду подано 31.03.2023. Проте ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі №240/8519/23 адміністративний позов повернуто.

Також зазначає, що керівництво Товариства працюють дистанційно, бухгалтер та документація знаходиться в іншому місті, у зв`язку із військовим станом. Крім того, постановою КМУ від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби C0VID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби C0VID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2022 р. на території України карантин.

Зважаючи на вказане позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення.

Розглядаючи заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Щодо посилання, як на поважність причин пропуску строку звернення до суду, на запровадження карантину, внаслідок чого позивач був обмежений у можливості вчасно звернутися до суду з даним позовом, слід вказати на наступне.

Відповідно до п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Разом з тим, запроваджений Законом №731-ІХ механізм поновлення строку може бути реалізований виключно за умови, якщо особа, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії була пов`язана з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Проте, представником позивача не зазначено конкретних обставин та не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості звернення до суду з даним позовом у законодавчо визначений строк.

Отже, посилання представника позивача, як на поважність причин пропуску строку звернення до суду, на запровадження карантину на території України - є необґрунтованими.

Щодо посилання представника позивача на введення на території України воєнного стану, суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.

Верховний Суд в постанові від 18.10.2022 у справі № 280/10126/21 наголосив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Окрім того, суд зауважує, що у період із 01.12.2022 по дату звернення позивача до суду, на території Житомирської області, зокрема і міста Житомира, не велись активні бойові дії, саме тому вказана обставина, як запровадження воєнного стану в Україні не може бути безумовною підставою для поновлення процесуального строку.

Представник позивача, як на підставу поважності пропуску позивачем строку звернення до суду, також посилання на те що Договір про надання правової допомоги укладено 28.03.2023.

Суд критично оцінює наведені твердження позивача, адже позивач, місцезнаходження якого м.Житомир мав реальну можливість звернутись за правовою допомогою у період до 28.03.2023 та в межах процесуального строку, встановленого ч. 4 ст.122 КАС України до суду із позовною заявою щодо оскарження вищевказаного рішення.

Щодо причини пропуску строку з підстав відрядження керівника Товариства з 20.11.2022 по 05.01.2023, суд зазначає.

Згідно з ч.3 ст.55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

При цьому, кількість представників які можуть представляти інтереси юридичної особи, не обмежена.

Отже, перебування директора позивача у відрядженні не є самостійною достатньою підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що доводи, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 21.04.2023, є неповажними.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Окрім того, згідно з ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З огляду на викладене, позивачу необхідно надати суду інші докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з урахуванням висновків суду, зазначених вище.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з урахуванням висновків суду наведених вище.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

ухвалив:

1. Визнати неповажними підстави, вказані Товариством з обмеженою відповідальністю " Мануфактурагруп" у заяві від 21 квітня 2023 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " Мануфактурагруп" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Суддя А.В. Горовенко