Рішення

від 08.11.2022 по справі 720/2508/21

НОВОСЕЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.11.2022

Справа № 720/2508/21

Провадження № 2/720/120/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2022 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Оленчука І.В.,

при секретарі Єфтемій М.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому, підготовчому судовому засіданні в м.Новоселиця Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Глинська Інна Павлівна до Ванчиківецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, де третіми особами є ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок дитини», КЗ «Оршівський дитячий будинок» про повернення матері малолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Глинська І.П. звернулась до суду із позовом про повернення матері малолітніх дітей до відповідача - Ванчиківецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, де третіми особами є ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок дитини», КЗ «Оршівський дитячий будинок».

В обґрунтування позову зазначає, що вона є матір`ю шести неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вказує, що відповідно рішень Новоселицького районного суду Чернівецької області від 02 травня 2019 року та 11 листопада 2019 року в неї відібрано дітей у зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків.

На підставі зазначеного просить суд повернути їй її дітей, оскільки вона стала на шлях виправлення, спосіб життя змінився та вона взмозі належним чином виховувати дітей.

В підготовчому судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, однак надав заяву, згідно якої позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглядати справу за його відсутності.

Представники третіх осіб в підготовче судове засідання не з`явилися, однак надали заяви, згідно яких просять розглядати справу за їх відсутності.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач по справі є матір`ю шести малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження (а.с. 27-31).

Відповідно до рішень Новоселицького районного суду Чернівецької області від 02 травня 2019 року та 11 листопада 2019 року вищевказаних дітей було відібрано у їх батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав у зв`язку із неналежним виконанням ними батьківських обов`язків, загрозою життю та здоров`я дітей.

Згідно представленої довідки ГО «Місто Вільних» від 03.09.2021 року встановлено, що ОСОБА_1 з 08.12.2020 року по 31.08.2021 року пройшла соціально-адаптаційну програму в колективі центру соціальної реабілітації та адаптації для алко-наркозалежних «Місто Вільних» вул. Садова 6 с. Ременів Камянка-Бузький район Львівська область. Реабілітація проходила в умовах постійного проживання при центрі адаптації, у зв`язку з чим спостерігалось її звільнення від алкогольної залежності. За час проходження реабілітації ОСОБА_1 змінила свій спосіб життя, зарекомендувала себе як відповідальна та дисциплінована людина, яка здатна надати моральну та фізичну підтримку своєму оточенню. За час перебування в ГО «Місто Вільних» вдало пройшла реабілітацію (а.с. 21).

Згідно договору № 30 від 29.08.2021 року про позичку житлового приміщення, укладеного між БО «БФ «Руки Милості» та ОСОБА_1 , останній надано у строкове та безоплатне користування квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 14-17).

Також судом встановлено, що згідно довідки від 16.12.2021 року ОСОБА_1 працює в ФОП ОСОБА_10 з 18 жовтня 2021 року на посаді «Прибиральниця торгового залу» (а.с.25).

Так, згідно шостого принципу декларації ООН прав людини від 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею дев`ятою Конвенції ООН про права дитини 1989 року, ратифікованої становою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з правовим положенням, викладеним у третьому розділі Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав у тому разі, коли вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

На відміну від позбавлення батьківських прав, яке розглядається як безстрокове, відбирання дитини є тимчасовою мірою. В тому випадку, якщо підстави, через які дитина була відібрана від батьків, відпали, суд за заявою батьків (одного з них) може винести рішення про повернення дитини батькам (одному з них). В той же час, суд може і відмовити у поверненні дитини батькам (одному з них), якщо це суперечить інтересам дитини. Повернення батькам дитини, яка була відібрана від них, має здійснюватися у порядку, встановленому для поновлення батьківських прав.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованої Законом України віл 17 липня 1997 року №475/97-ВР.

Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушення чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі М.С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: попріле, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав динини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

З роз`яснень Пленуму Верховного Суду України викладених в п.п. 15, 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» встановлено, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Таким чином, судом встановлено, що підстави для відібрання дітей у позивача - ОСОБА_1 на сьогоднішній день відпали, вона стала на шлях виправлення та створила всі належні умови для гідного життя дітей.

Дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному об`ємі.

На підставі викладено, відповідно до вимог ст. ст. 19, 164, 166, 169,170 СК України, керуючись ст.ст. 175-177 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Глинська Інна Павлівна до Ванчиківецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, де третіми особами є ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок дитини», КЗ «Оршівський дитячий будинок» про повернення матері малолітніх дітей - задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканці АДРЕСА_2 малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Рішення в частині повернення дітей підлягає негайному виконанню одразу після його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: І.В. Оленчук