Постанова

від 19.04.2023 по справі 520/5149/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 р.Справа № 520/5149/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-АВТО" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 року, головуючий суддя І інстанції Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 13.12.21 року по справі № 520/5149/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-АВТО"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування вимог, рішень, податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ПАРУС-АВТО, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати:

- вимогу ГУ ДФС у Харківській області від 05.02.2019 №Ю-00000141307 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 762778,67 грн.;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001861307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 381 389 грн. 25 коп. за донарахування відповідними органами доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001871307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 255,00 грн. за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00002011307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за лютий 2017 року;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00002001307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року ;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001991307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001981307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за серпень 2016 року;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001971307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за липень 2016 року;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001961307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001951307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за травень 2016 року;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001941307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за квітень 2016 року;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001931307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за березень 2016 року;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001921307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за лютий 2016 року;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001911307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень 2016 року;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001901307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001891307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за листопад 2015 року;

- рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001881307 від 05.02.2019 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень 2015 року;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001831307 від 05.02.2019 за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510, 00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001841307 від 05.02.2019 про донарахування суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 597 896,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 440 828,34 грн., суми пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (далі ПК України) у розмірі 116 661,24 грн.;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001851307 від 05.02.2019 про донарахування суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору у розмірі 49 824,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 37 140,81 гри., суми пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України у розмірі 11 593,16 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 520/5149/19 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 07.06.2021 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №520/5149/19 скасовано. Справу №520/5149/19 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем зазначено про те, що висновки акту позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "ПАРУС-АВТО" ґрунтуються виключно на копіях матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №1201722000000, внесеному до ЄРДР 18.10.2017, за яким вирок суду відсутній.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «ПАРУС-АВТО» з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору за період з 01.10.2015 по 30.06.2018, результати проведення якої оформленні актом від 10.01.2019 №70/20-40-13-07/37578401.

У висновках акту перевірки зафіксовано:

- порушення п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.200 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі Закон №2464-VІ), п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (надалі Наказ №435), а саме несвоєчасно подано звіти з єдиного внеску за період з 01.10.2015 по 31.10.2016 та несвоєчасно подано звіт з єдиного внеску за лютий 2017 року;

- неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, у зв`язку з чим на підставі ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VІ застосуванню підлягають штрафні санкції у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;

- порушення п. 2 ст. 6 розділу ІІ, пп. 1 п. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VІ, а саме за жовтень-грудень 2015 року, січень грудень 2017 року, січень-червень 2018 року на суму заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок, не нараховані 36,80%, 22% єдиного внеску у розмірі 758484,65 грн та не утримано 3,6% єдиного внеску в сумі 4294,02 грн;

- порушення пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме в довідці за формою №1-ДФ не відображено нарахування та виплату доходу, нарахування та сплату податку на доходи з фізичних осіб та військовий збір по найманим робітникам, які не оформлені відповідно до вимог діючого законодавства за ознакою доходу « 101»;

- порушення пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 171.1(а) п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України, а саме не нараховано та не сплачено до бюджету податок на доходи з фізичних осіб з найманих робітників, з урахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, в сумі 597896,45 грн;

- порушення пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, пп.пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп.пп. «а», «г» п. 176.2 ст. 176, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме не нараховано та не сплачено до бюджету військовий збір із заробітної плати найманих працівників з урахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 ПК України, в сумі 49824,70 грн;

- порушення постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» в частині неподання до органів Державної фіскальної служби повідомлень про прийняття працівників на роботу, які не були оформлені згідно з вимогами діючого законодавства;

- порушення абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпПУ, а саме здійснено фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору та виплату заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків за період з 01.10.2015 по 30.06.2018.

Підставою вказаних висновків податкового органу слугувало надходження від слідчого управління ГУ НП в Харківській області листа від 27.09.2018 №22813/119-24-2018 та копій документів щодо проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12017220000001321 від 18.10.2017, відкритому за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 1 ст 172, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Відповідно до вказаної інформації, в результаті проведення обшуків за місцем фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПАРУС-АВТО» та ФОП ОСОБА_1 , а також за місцем мешкання директора та колишнього бухгалтера, вилучено ряд чорнових записів, документів, трудових книжок (в тому числі, звільнених працівників), електронних носіїв інформації, згідно з відомостями яких протягом 2015-2018 років посадові особа ТОВ «Парус-авто» та ФОП ОСОБА_1 вели два реєстри бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Відповідні пояснення про неофіційне оформлення та роботу були надані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 тощо.

На запит контролюючого органу ОСОБА_3 повідомила, що з 19 співробітників офіційно було працевлаштовано лише 7, а виплачувана заробітна плата не відповідала офіційній. Крім того, вказана особа додатково надала копії відомостей виплати авансу та заробітної плати за період з жовтня 2016 року по грудень 2017 року, що підтверджує неофіційну виплату заробітної плати. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 надали контролюючому органу пояснення про виконання ними трудових обов`язків на відповідних посадах у ТОВ «ПАРУС-АВТО» та отримання заробітної плати без офіційного працевлаштування. За наслідками аналізу наданих позивачем первинних документів відповідач вказав на наявність у них розбіжностей щодо розміру нарахованої і виплаченої заробітної плати, дати прийняття працівників на роботу, кількості оформлених працівників.

На підставі вказаних висновків акту перевірки податковим органом винесено оскаржувані по справі рішення.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до пп. 162.1.3 ст. 162 Податкового кодексу України, платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Згідно з п. 14.1.180 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку з доходів фізичних осіб - це юридична особа (її філії, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування резидента по податку з доходів фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно із пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до пп.пп. 168.1.1 - 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Згідно з п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до п. 16-1 Підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (тобто податковий агент). Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Згідно з пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Відповідно до п. 23.2 ст. 23 Податкового кодексу України, база оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове страхування є роботодавці фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове страхування є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону №2464-ІV, контролюючий орган вправі обчислити єдиний внесок на підставі актів перевірок правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплати на суми яких нараховується єдиний внесок.

Згідно пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Обов`язковість ведення обліку доходів і витрат підприємства також закріплена приписами Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі Закон № 996).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та\або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями ст. 83 Податкового кодексу України, які містять імперативний характер, передбачено виключний перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок щодо вчинення платниками податків, податковими агентів, та\або їх посадовими особами, податкових правопорушень, а саме:

- документи, визначені цим Кодексом (первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення\складення яких передбачено законодавством (п.п. 20.1.6 ст. 20 ПК України); податкова інформація; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже вище зазначалось, висновки акта перевірки щодо виявлених порушень ґрунтуються на копіях матеріалів кримінального провадження №12017220000001321 від 18.10.2017, наданих Слідчим управлінням Національної поліції ГУ НП в Харківській області.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Отже, чинним законодавством України визначено документ, на підставі якого встановлюється вина особи та виникає можливість встановити ті чи інші факти.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, зокрема, протоколи допиту свідків, протоколи, складені за результатами проведення слідчих (розшукових) дій, документи отримані за результатами їх проведення, а також інформація, що міститься в них, не мають преюдиційного значення та правової сили та підлягають доказуванню на рівні з іншими обставинами справи та не можуть розглядатись як обов`язкові відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного суду у постановах: від 04.02.2020 року у справі № 805/3294/15-а, від 18.09.2019 року у справі №826/12033/14, від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, згідно до яких до компетенції податкового органу не відноситься аналіз відомостей, що викладені у протоколі допиту свідка, а також висновки про наявність або відсутність події злочину, так як вказані функції притаманні виключно судам загальної юрисдикції при здійсненні кримінального судочинства. У зв`язку з чим протоколи допиту свідків, протоколи, складені за результатами проведення слідчих (розшуковик) дій в рамках досудового розслідування діянь, що носять ознаки злочину: не є документом, що встановлює факт правопорушення та/або винну особу; не підлягає розголошенню до завершення досудового розслідування; досліджується і набуває статусу доказу тільки за наслідками розгляду його судом в рамках кримінального провадження.

Верховний Суд ухвалюючи постанову від 07.06.2021 по справі №520/5149/19 погодився з висновком судів про неприйнятність долучених до справи копій матеріалів кримінального провадження як доказу в адміністративному судочинстві. Докази, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, за відсутності відповідного вироку суду, самі по собі не можуть бути доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків.

Колегія суддів зазначає, що під час апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 податковим органом не надано жодних доказів щодо наявності вироку суду в рамках кримінального провадження №12017220000001321 від 18.10.2017 та немає відповідних доказів в матеріалах справи.

Таким чином, суд не може прийняти посилання відповідача на інформацію, яка міститься в матеріалах кримінального провадження № 12017220000001321 від 18.10.2017, в якості належного та достатнього доказу вчинення позивачем порушень, викладених контролюючим органом в акті перевірки.

Водночас, позивачем до матеріалів справи надано копії первинних документів щодо працівників, які в позивача працювали, що свідчить про дотримання останнім вимог Податкового кодексу України та Закону № 2464 щодо утримання податку з доходів фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску з нарахованих та виплачених доходів вказаним працівникам.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області у період з 23.03.2018 по 01.04.2018 проведено фактичну перевірку ТОВ "ПАРУС-АВТО", за результатами якої відповідачем складено довідку від 02.04.2018 №1187/20-40-13-14-07/37578401 "Про результати фактичної перевірки щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період 01.01.2017 по дату завершення перевірки" тобто по 01.04.2018, в описовій частині якої зазначено, що в ході перевірки співставлено інформацію, наявну в звітності щодо нарахування заробітної плати з поясненнями працівників, порушень не встановлено.

Також, відповідно до висновків вказаної довідки під час перевірки інформація щодо порушень податкового законодавства ТОВ "ПАРУС-АВТО" щодо використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплачених доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, не підтвердилась.

З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів дійшла висновку, що зафіксовані в акті позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «ПАРУС-АВТО» порушення, на підставі яких винесено оскаржувані по справі рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції від 01.12.2021 та є помилковими, відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням того, висновки викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також під час ухвалення рішення судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-АВТО" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 року по справі №520/5149/19 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-АВТО" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування вимог, рішень, податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Харківській області від 05.02.2019 №Ю-00000141307 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 762778,67 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001861307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 381389 грн. 25 коп. за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001871307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 255,00 грн. за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00002011307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за лютий 2017 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00002001307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001991307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001981307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за серпень 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001971307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за липень 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001961307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001951307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за травень 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001941307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за квітень 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001931307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за березень 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001921307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за лютий 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001911307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001901307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001891307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за листопад 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001881307 від 05.02.2019 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001831307 від 05.02.2019 за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510, 00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001841307 від 05.02.2019 про донарахування суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 597896,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 440828,34 грн., суми пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у розмірі 116661,24 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001851307 від 05.02.2019 про донарахування суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору у розмірі 49824,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 37140,81 гри., суми пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у розмірі 11593,16 грн.

Головуючий суддя С.С. РєзніковаСудді Л.В. Курило А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 26.04.2023 року