Постанова

від 26.04.2023 по справі 487/3221/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 487/3221/22Головуючий в 1 інстанції: Притуляк І.О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 22 лютого 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А :

21 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва від 22 лютого 2023 року з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.07.2022 року серії АА№00000096 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 34 000 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що при винесені оскаржуваної постанови були відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази у справі, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, оскаржувана постанова не в повній мірі відповідає вимогам «Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами ДСУ з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті», оскільки не містить зазначення обов`язкової інформації, а саме у розділі «установив» має бути зазначено: місце вчинення адміністративного правопорушення, дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; марка, модель, державний номерний знак причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такою та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична пишність (кількість коліс) на вісі): суть адміністративного правопорушення, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги; у розділі «Інформація про технічний засіб»: тип обладнання, серійний номер. Крім того, з інформації, що міститься на «Сервісі перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі», не можливо встановити тип транспортного засобу, його повну масу, фактичне навантаження на осі, марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, застосовану при розрахунку перевищення похибку. Таким чином, відсутні будь-які докази щодо вимірювання фактичної маси транспортного засобу, фактичного навантаження на осі транспортного засобу, причіпних пристроїв позивача, та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів. Позивач зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем залишено поза увагою вимоги п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами про допустиме перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою службовою особою Укртрансбезпеки в межах її повноважень, у зв`язку із чим просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначив, що в обґрунтування позовних вимог позивач навів редакцію Інструкції № 512, яка діяла до 10.06.2022 - дня набуття чинності наказу Міністерства інфраструктури України № 324 від 14.05.2022 «Про внесення змін до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі». Крім того, з розрахунків перевищення вагових параметрів транспортного засобу MAN TGA 18.400, державний номер НОМЕР_1 є більшим ніж 2 відсотки, тому твердження позивача, що відповідачем при винесенні постанови залишено поза увагою вимоги п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 є безпідставними.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 лютого 2023 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів про перевищення позивачем габаритно вагових норм. Крім того, апелянт зазначив, що він передав автомобіль у користування на підставі договору ТОВ «Агротехкомплекс», тому відповідальність за перевантаження повинен нести саме перевізник, тобто ТОВ «Агротехкомплекс», а не він, як власник транспортного засобу.

В зв`язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу MAN TGA 18.400, державний номер НОМЕР_1 .

27 липня 2022 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень ДДП та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ДСУ з безпеки на транспорті винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00000096 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст. 132-1 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн за перевищення загальної маси транспортного засобу на 26,5% (10, 619 тон).

Зазначеною постановою встановлено, 27 травня 2022 року відповідальна особо допустила рух транспортного засобу MAN TGA 18.400, державний номер НОМЕР_1 , із перевищенням габаритних параметрів, встановлених п.22.5 ПДР України, а саме загальної маси транспортного засобу на 26,5%, при дозволенній максимальній масі 40 тон, навантаження на одиночну вісь на 11,4% та на строєні осі на 16,7%.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належними та допустимими доказами встановлено перевищення нормативних параметрів, а саме загальної маси транспортного засобу позивача на 26.5% (10.619 тон) при дозволеній максимальній масі 40 тон, за що ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно п.7 Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Тобто, законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567); фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623).

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, (в редакції станом на час вчинення адміністративного правопорушення 27.05.2022) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, повна вага транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами ч. 2 цієї статті визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.

Так, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Згідно з положеннями ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Згідно з п.п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Пунктом 8 Порядку № 1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.

Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Позивач в обґрунтування протиправності притягнення його до адміністративної відповідальності, посилається на те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить всіх необхідних реквізитів та не підтверджена відповідними доказами.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної постанови, та вірно встановлено судом першої інстанції, остання містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та Порядком № 1174. Крім того, постанова містить відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

Крім того, оскаржувана постанова повністю відповідає Додатку 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512.

Так, згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою АА 00000096, загальна маса належного позивачу транспортного засобу в момент вчинення порушення склала 56 243 тон, тобто більше за максимально дозволену масу порівняно з 40 тонами (т.1 а.с.114).

Перевищення параметрів зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.

Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортного засобу отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16 % щодо навантаження на осі.

Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси транспортного засобу здійснюється за формулою:

% перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100%

Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);

Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху.

Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ ОІМL R 134 1:2010, помножена на Хфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.

Отже, розрахунок перенавантаження виглядає так:

(56243-40000-10%56243) /40000) х100 = 26,5%

Розмір перевищення 26,5 % (маса) відповідає зазначеному в оскаржуваній постанові.

За зазначене перевищення оскаржуваною постановою вірно визначено розмір штрафу, у відповідності до ч.2 ст.132-1 КУпАП у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.

Перевищення по осям також зафіксовано в оскаржуваній постанові, однак вірно не враховано, як окреме порушення, що відповідає приписам ч.2 ст.36 КУпАП.

Враховуючи викладене, постанова Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.07.2022 року серії АА№00000096 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 34 000 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі винесена відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства.

Щодо доводів апелянта, що він передав автомобіль у користування на підставі договору ТОВ «Агротехкомплекс», а тому відповідальність за перевантаження повинен нести саме перевізник, тобто ТОВ «Агротехкомплекс», а не він, як власник транспортного засобу, судова колегія вважає їх такими, що не спростовує висновків суду.

За приписами ч.1 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Тобто за ч.1 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, несе відповідальна особа (особа за якою зареєстровано транспортний засіб) або належний користувач транспортного засобу, який внесений до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Відповідно до статті 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення, у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів здійснюються уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС.

Зокрема, згідно пункту 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779 (надалі - Порядок 779), до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реестраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об`єкти обліку).

У відповідності до пункту 4 Розділу II Порядку 779, внесення до ЄДРТЗ інформації про об`єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, державної реєстрації транспортного засобу; перереєстрації транспортного засобу; зняття з обліку транспортного засобу; внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу; передачі права користування та/або розпорядження транспортним засобом іншій особі з видачою тимчасового реєстраційного талона.

Процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018р. №1197.

Так, згідно пунктів 3, 24 вказаного Порядку, підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача - працівника, визначеного керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою уповноваженого в установленому законодавством порядку представника юридичної особи або належного користувача.

Оскільки до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не вносились відомості про зміну користувача автомобіля, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи суду першої інстанції, що у такому випадку адміністративну відповідальність повинна нести фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Стаття 14-3 КУпАП містить два взаємовиключні суб`єкти відповідальності. Сам по собі факт передачі транспортного засобу в оренду, без внесення відомостей про це до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, не звільняє власника від відповідальності незалежно від того, з чиєї вини невнесення відповідних відомостей до Реєстру мало місце.

Крім того, судова колегія враховує, що згідно наданої апелянтом копії договору оренди вбачається, що на час підписання зазначеного договору ОСОБА_1 , який є власником автомобілю, був і директором ТОВ «Агротехкомплекс». Згідно відкритих даних, які містяться в мережі інтернет, станом на 12.08.2022 року позивач ще перебував на посаді керівника ТОВ «Агротехкомплекс» (код ЄДРПОУ 32884505).

Тобто, навіть в разі внесення апелянтом відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про належного користувача транспортного засобу MAN TGA 18.400, державний номер НОМЕР_1 , за приписами ст.14-3 КУпАП саме ОСОБА_1 , як керівник юридичної особи, ніс відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення.

Посилання апелянта на постанову Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 року № 1162, якою, на його переконання, припиняється робота Єдиного державного реєстру транспортних засобів, висновків суду не спростовують. По-перше, зазначена постанова прийнята після винесення оскаржуваної постанови, по друге, зазначена постанова застосовується в межах адміністративно-територіальних одиниць, перелік яких затверджується Міністерством внутрішніх справ. Міністерством внутрішніх справ може передбачатися обмежений (обумовлений) доступ користувачів до Реєстру в межах певних адміністративно-територіальних одиниць. Більш того, в ході розгляду справи встановлено, що навіть внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, не потягло би за собою зміну особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст.286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 22 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко