Постанова
від 25.04.2023 по справі 640/28669/20
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/28669/20 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Аліменка В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-МК» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДПС у м.Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 23 червня 2020 року №0004453207 та №0004473207.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року позов задоволено.

Не погодившись із таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в ході проведення фактичної перевірки позивача встановлено відсутність витратомірів-лічильників на акцизному складі та реалізацію пального з акцизного складу без наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що ТОВ «Експерт-МК» отримало ліцензію на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі від 13.03.2020 з терміном дії до 13.03.2025, в той час, як відповідні порушення зафіксовано відповідачем в тому числі за період з 01.04.2020 по 22.05.2020, а щодо резервуару горизонтального та паливо роздавальної колонки здійснено зачищення, технічне обстеження та паспортизація, тобто вони виконують функції витратомірів лічильників. Також позивач зазначив, здійснення контролюючим органом перевірки за минулий період часу відповідає функціям та завданням документальної перевірки, в той час, як відповідач проводив фактичну перевірку, яка передбачає визначення дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент, а отже проведена перевірка є незаконною, а винесені на її підставі податкові повідомлення-рішення протиправними.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 13 травня 2020 року № 4049 та направлень від 15 лютого 2020 року посадовими особами відповідача в період з 15 травня 2020 року по 22 травня 2020 року проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального щодо господарської одиниці ТОВ «Експерт-МК», а саме акцизного складу (з уніфікованим номером 1010006), що розташований за адресою: м.Київ, вул.Охтирська, буд.8, корпус 3, за результатами якої складено акт від 25.05.2020 №1206/26-15-32- 07/38983074 (а.с.14-16), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: ч.8 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»; пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України; пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України.

За результатами розгляду поданих позивачем заперечень на акт перевірки, листом ГУ ДПС у м. Києві від 22.06.2020 № 92766/10/26-15-32-07-19 висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення ТОВ «Експерт-МК» - без задоволення (а.с.17-19).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 23.06.2020:

- №0004453207 (форма «С»), яким до ТОВ «Експерт-МК» у зв`язку із здійсненням оптової торгівлі пальним без отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, застосовано адміністративний штраф у сумі 500000,00 грн за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (а.с.10-11);

- №0004463207 (форма «ПС»), яким до ТОВ «Експерт-МК» за не подання контролюючим органам даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального застосовано штраф у розмірі 12000,00 грн;

- №0004473207 (форма «ПС»), яким до ТОВ «Експерт-МК» за не обладнання пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі, застосовано штраф у розмірі 20000,00 грн (а.с.12-13).

Внаслідок оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням ДПС України від 16.10.2020 року № 30229/6/99-00-06-02-06-06 скаргу ТОВ «Експерт-МК» задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м.Києві від 23.06.2020 №0004463207, та залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 23.06.2020 №0004453207 та №0004473207 (а.с.20-26).

Вважаючи наведені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що ГУ ДПС у м. Києві при проведенні фактичної перевірки позивача вийшло за межі своїх повноважень, а тому така перевірка є незаконною і, як наслідок, ця перевірка відсутня як юридичний факт, а прийняті за її результатами податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Частиною 8 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» передбачено, що суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Згідно з абз.8 ч.2 ст.17 наведеного Закону до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Відповідно до пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

В силу п.1281.1 ст.1281 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

З акту перевірки позивача вбачається, що за адресою: м. Київ, вул. Охтирська, буд. 8, корпус 3 у ТОВ «Експерт- МК» знаходяться наступні потужності: резервуар горизонтальний сталевий РГС-50, 2018 року виготовлення; колонка паливо роздавальна марки «Геркон» 01-2 КЕД-50-0,25-1-2, зав. №1136, 2018 року виготовлення.

З наявного в матеріалах справи Акту готовності об`єкта до експлуатації від 05 листопада 2019 року вбачається, що НВФ «Промсервісдіагностіка» було здійснено зачищення, технічне обстеження, градуювання, паспортизацію резервуару горизонтального та паливо роздавальної колонки ТОВ «ЕКСПЕРТ-МК» за адресою: м. Київ, вул.Охтирська, 8, літ.3 (а.с.28).

В силу абз.5 пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Отже, враховуючи, що паливороздавальна колонка за адресою: м. Київ, вул. Охтирська, буд. 8, корпус 3 має позитивну оцінку відповідності, проведену відповідно до законодавства, вона виконує функції витратоміра-лічильника, що свідчить про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України та відсутності підстав для застосування до нього штрафних санкцій, передбачених п.1281.1 ст.1281 ПК України.

З акту перевірки позивача вбачається, що відповідно до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Експерт-МК» отримало: ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 25.07.2019 №990614201901557 з терміном дії з 25.07.2019 до 25.07.2024; ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 13.03.2020 №990514202000026 з терміном дії з 13.03.2020 до 13.03.2025 за адресою м.Київ, вул.Охтирська, бед.8 корпус 3 (а.с.15).

Таким чином, станом на момент проведення фактичної перевірки позивача, у нього були в наявності діючі ліцензії на право оптової торгівлі пальним як за відсутності так і за наявності місць оптової торгівлі.

Отже, контролюючий орган, фіксуючи обставини порушення позивачем законодавства щодо купівлі-продажу пального за період з 12.07.2019 по 15.05.2020 безпідставно включав період після 13.03.2020, коли у позивача була в наявності чинна ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 13.03.2020 №990514202000026, що свідчить про порушення контролюючим органом принципу офіційного встановлення всіх обставин, необхідних для прийняття законних та обґрунтованих рішень.

Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем порядку купівлі-продажу пального за період з 12.07.2019 по 12.03.2020 колегія суддів звертає увагу на наступне.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 20.1.9 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).

Нормами пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Аналіз положень ст.75, 80 ПК України дає підстави для висновку про те, що особливістю фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом контролюючого органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка підприємця.

Разом з тим, перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що такі дії не можуть вчинятися в межах фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Отже, здійснюючи перевірку позивача за минулий період з 12.07.2019 по 12.03.2020 контролюючим органом порушено принципи проведення фактичної перевірки, а дій відповідача щодо дослідження минулих періодів діяльності відповідають завданням та функціям документальної перевірки, а тому досліджуючи відповідні обставини ГУ ДПС у м.Києві вийшов за межі свої повноважень і встановлював обставини використовуючи інший спосіб, ніж це передбачено податковим законодавством.

Фактична перевірка позивача, за наслідками якої було складено акт від 25.05.2020 №1206/26-15-32-07/38983074, була проведена контролюючим органом із порушенням вимог законодавства поза межами власних повноважень, наданими ПК України для проведення фактичних перевірок, що має наслідком визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону і не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій не можуть бути визнані правомірними.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №821/371/17, від 27 лютого 2020 року у справі №П/811/3206/15, від 26 березня 2020 року у справі №813/823/16 та від 09 червня 2021 року у справі №823/1608/17, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень наявності підстав для їх скасування.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зокрема, в п.30 Рішенні Європейського Суду з прав людини від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain» пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови складено 25 квітня 2023 року.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

В.О.Аліменко

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.04.2023
Оприлюднено28.04.2023
Номер документу110474997
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)

Судовий реєстр по справі —640/28669/20

Ухвала від 29.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Постанова від 25.04.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Ухвала від 25.04.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Ухвала від 14.09.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Ухвала від 14.09.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Ухвала від 16.02.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Ухвала від 25.01.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Рішення від 13.12.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Качур І.А.

Ухвала від 23.11.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Качур І.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні