Постанова

від 26.04.2023 по справі 320/7484/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7484/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП ВІВ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «ПП ВІВ» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, ДПС України, в якому, просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 06.07.2020 № 1699901/37323736 про відмову у реєстрації розрахунку коригування від 08.05.2020 № 7 в ЄРПН;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати розрахунок коригування від 28.05.2020 № 1 в ЄРПН до податкової накладної від 09.09.2019 № 4.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, відмовляючи у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, контролюючий орган в оскаржуваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складений ним розрахунок коригування не відповідає визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим, підстави для зупинення його реєстрації були відсутні, при цьому, отримавши повідомлення про зупинення реєстрації розрахунку коригування, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено та направлено для реєстрації податкову накладну. На переконання позивача, доданих до повідомлення пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оскаржуваного рішення безпідставно не врахував.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.07.2020 № 1699901/37323736.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних поданий ТОВ «ПП ВІВ» розрахунок коригувань від 28.05.2020 № 1 до податкової накладної від 09.09.2019 № 4 днем її подання.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 26.04.2023.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ПП ВІВ" зареєстроване в якості юридичної особи 11.01.2013, має статус платника податку на додану вартість.

Основний вид діяльності позивача за КВЕД- 01.11 вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 післяурожайна діяльність; 01.64 оброблення насіння для відтворення.

Між ТОВ «ПП ВІВ» та AT «Державна продовольчо-зернова корпорація України» укладено Договір на проведення дезінсекційних робіт від 10.02.2020 № 04 (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору, ТОВ «ПП ВІВ» зобов`язувалося виконати дезінсекційні роботи: фумігація зерна в кількості 800 тон, дезінсекція аерозольна 183500, м та стін у складських приміщеннях площею 48,875 м. кв.

Між сторонами Договору 08.03.2020 складено акт № 20-01 прийняття виконаних дезінсекційних робіт згідно договору від 10.02.2020 №04, відповідно до якого, сторони підтвердили факт повного виконання ТОВ «ПП ВІВ» робіт згідно договору від 10.02.2020 №04 на суму 174 108,00 грн з ПДВ.

Розрахунок за надані послуги було проведено в повному обсязі.

На виконання пунктів 187.1. ст.. 187 та 201.10 статті 201 ПК України, позивачем 08.03.2020 складено податкову накладну №2 яка була подана та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому, позивачем було виявлено, що на ці самі послуги та на суму 174108,00 грн. з ПДВ було зареєстровано податкову на AT «Державна продовольчо-зернова корпорація України», Філія AT «Хлібна база №83» від 09.09.2019 на яку будь які документи відсутні, тому що податкова накладна від 09.09.2019 № 4 була зареєстрована помилково.

Враховуючи факт виявлення помилково складеної та зареєстрованої податкової накладної, позивачем складено розрахунок корегування кількісних і вартісних показників від 28.05.2020 № 1 до податкової накладної від 09.09.2020 № 4 на зменшення податкового зобов`язання.

Розрахунок корегування було відправлено покупцю AT «Державна продовольчо-зернова корпорація України», Філія AT «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Хлібна база №83» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покупець погодився з розрахунком корегування кількісних і вартісних показників від 28.05.2020 № 1 до податкової накладної від 09.09.2019 № 4 та відправив її на реєстрацію.

Згідно квитанції від 29.05.2020, реєстрацію розрахунку коригування було зупинено.

У квитанції зазначено, що платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для рзгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариством 01.07.2020 подано до ГУ ДПС у Київській області пояснення про причини виписки розрахунку коригування від 28.05.2020 № 1 до податкової накладної від 09.09.2019 № 4.

Разом з поясненням надано документи: копія договору на проведення дезінсекційних робіт №04 від 10.02.2020 року; копія Акту №20-01 від 08.03.2020; копія рахунку-фактури №109 від 03.02.2020; копія довіреності; копія сертифікату якості на засоби, якими проводилася фумігація, аерозольна дезінсекція та дезінсекція волога полів та стін; копія платіжного доручення №87 від 17.03.2020, яка підтверджує факт розрахунку.

Однак, ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 06.07.2020 № 1699901/37323736 про відмову у реєстрації розрахунку коригування від 28.05.2020 № 1 до податкової накладної від 09.09.2019 № 4.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що: рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування не містить в собі належної та достатньої мотивації, в ньому викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації розрахунку коригування. Податковий орган не вказав, чому наданих позивачем документів недостатньо для реєстрації розрахунку коригування, які документи були взяті ним до уваги, а які відхилені та причини їх неприйняття, чи містили документи дефекти, тощо.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки судом не було враховано норм та вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019, судом було здійснено лише поверхневих аналіз спірних правовідносин, не враховано дійсних підстав, що слугували для прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування, а тому, контролюючий орган діяв у межах та у спосіб, визначений Податковим кодексом України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

За пунктом 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до змісту пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що ТОВ "ПП ВІВ" відсутнє в реєстрі підприємств, що відносяться до ризикових платників податку на додану вартість.

Водночас, зі змісту квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що поданий на реєстрацію розрахунок коригування від 28.05.2020 № 1 відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Проте, в квитанції відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних/ розрахунку коригування в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Колегія суддів враховує, що позивачем подавались до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації розрахунку коригування, що підтверджено повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрації якої зупинена, та письмовими поясненнями, однак, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначене повідомлення та додані до нього документи, прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування, з якого взагалі не вбачається за можливе встановити та перевірити обставини та дійсні підстави для відмови в реєстрації розрахунку коригування. Тож, суд першої інстанції правильно виснував, що оскаржуване рішення містить лише загальне твердження: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів, проте у ньому так і не було вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

Отже, позиція податкового органу, згідно з п. 201.16 статті 201 ПК України, Порядком № 1165, є необґрунтованою, а в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації розрахунку коригування, складеної позивачем.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Апеляційна скарга так і не вказує на те, у чому саме полягає неправильне встановлення судом першої інстанції норм матеріального права, чи про неповно встановлені обставини справи.

За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко