Постанова

від 26.04.2023 по справі 380/14451/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/14451/22 пров. № А/857/3337/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року (суддя Сподарик Н.І., м. Львів, о 10.02 год., повний текст складено 25 січня 2023 року) у справі № 380/14451/22 за адміністративним позовом селянсько-фермерського господарства Ліщук Н.С. до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби Українипро визнання протиправними та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

селянсько-фермерське господарство Ліщук Н.С. звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Львівській області за № 7047850/31318929 від 13.07.2022, № 7047849/31318929 від 13.07.2022, № 7047851/31319829 від 13.07.2022; № 7047854/31318929 від 13.07.2022; № 7047853/31318929 від 13.07.2022 та № 7047852/31318929 від 13.07.2022; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 29.03.2022 № 1/2, від 31.03.2022 № 2/2; від 12.04.2022 № 2/2, від 10.05.2022 № 7/2, від 24.05.2022 № 6/2 та від 30.05.2022 № 5/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її складання.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 адміністративний позов задоволено повністю.

17.01.2023 представник позивача подав заявупро ухвалення додаткового рішення, а саме стягнути з ГУ ДПС у Львівській області витрати на правову допомогу у розмірі10000,00 грн.

Додатковим рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь селянсько-фермерського господарства Ліщук Н.С. понесені у справі № 380/14451/22 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 гривень.

Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь селянсько-фермерського господарства Ліщук Н.С. понесені у справі № 380/14451/22 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 гривень.

У решті частини заяви- відмовлено.

Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що позивач належним чином необгрунтував суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданими адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Просить скасувати додаткове рішення та винести нове, яким відмовити в задоволенні заяви.

Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.252КАС Українисуд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.

Суд встановив, що між позивачем (замовник) та адвокатським об`єднанням «Гордій та партнери» (виконавець) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 06.10.2022.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати (правову допомогу) юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а саме: представляти інтереси замовника перед судам, правоохоронними органами, страховими компаніями, нотаріусами, органами держаної виконавчої служби, фізичними особами, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до п. 3.1 договору, оплата складається з передоплати у розмірі 10000,00 грн, яка сплачується замовником протягом 7 (семи) робочих днів з моменту підписання цього договору. Передоплата не може бути повернута замовнику та буде використана виконавцем для виконання зобов`язань, зазначених в розділі 1 цього договору.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 07.10.2022 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.10.2022, цим актом сторони засвідчують факт прийому замовником роботи, виконаної виконавцем у судовій справі за позовом Селянсько- фермерського господарства Ліщук Н.С. до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчини дії стосовно податкових накладних №1/2 від 29.03.2022, №2/2 від 31.03.2022, №22 від 12.04.2022, №7/2 від 10.05.2022, №6/2 від 24.05.2022 та №5/2 від 30.05.2022 в Львівському окружному адміністративному суді.

Відповідно до п.1.2 вказаного акту, ціна 1 години роботи 2000 грн.

Розрахунок : написання позову та направлення його до суду разом з копіями долучених документів та участь в судових засіданням в суді першої інстанції (за потреби) 5 годин10000 грн.

Загальна ціна роботи, виконаної виконавцем, становить 10000,00 гривень.

На підтвердження понесених витрат до позовної заяви було надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.10.2022; акт приймання-передачі наданих послуг від 07.10.2022 до договору про надання правової (правничої допомоги) від 06.10.2022, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1164676 від 06.10.2022; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 000288 від 03.12.2015; копію платіжного доручення № 1073 від 06.10.2022.

Факт оплати зазначеної правової допомоги на загальну суму 10000,00 грн підтверджується платіжним дорученням від 06.10.2022 № 1073.

З аналізу наданих представником позивача документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а саме у загальній сумі 10000 грн.), колегія суддів вбачає, що розмір таких витрат, хоч і документально підтверджений, однак є не співмірним складності справи, ціною позову та фактичному обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з огляду на таке.

Так, Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 10000 гривень є досить завищеними та неспівмірна із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Тобто, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при цьому опис робіт, які було надано адвокатом, що міститься в матеріалах справи, є неконкретизованим та не містить детального опису робіт виконаних адвокатом із зазначенням кількості часу, витраченого на здійснення відповідних дій.

Позивачем, як суду першої так і апеляційної інстанції не надано детального розрахунку витрат на правову допомогу, а отже документально не підтверджено, що гонорар є розумним та відповідає зазначеній сумі.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієїпостанови).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмовлених позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені скаржником в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Аналізуючи вищевикладені норми та обставини справи, колегія суддів приходить до переконання про підставність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішень суду, а тому підстав для їх скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на них слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 рокуу справі № 380/14451/22, без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула