Постанова

від 23.03.2023 по справі 910/20324/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2023 р. Справа№ 910/20324/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Горда В.В.

за участі представників сторін:

від позивача: Совенко О.П. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Ворона Л.О. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Полтавської обласної державної (військової) адміністрації

на рішення Господарського суду міста Києва

від 06.09.2022 (рішення в повному обсязі складено 07.09.2022)

у справі №910/20324/21 (суддя - Комарова О.С.)

за позовом Акціонерного товариства «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ «КВАРЦ»

до Полтавської обласної державної адміністрації

про визнання договору оренди землі поновленим та визнання додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ «КВАРЦ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Полтавської обласної державної адміністрації, у якому просить:

- визнати поновленим з 01 червня 2019 року до 01 червня 2035 року Договір оренди землі від 21 грудня 2011 року, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області 15 лютого 2012 року за номером 531040004000043 щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310436100:06:003:0386, загальною площею 0,2378 га для експлуатації та обслуговування під`їзних колій та будівель для їх обслуговування по вул. Профспілковій, вул. 40-річчя Жовтня, вул. Халаменюка, вул. Першотравневій (ділянка № 4) в м. Кременчуці;

- визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 21 грудня 2011 року, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області 15 лютого 2012 року за номером 531040004000043 щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310436100:06:003:0386, загальною площею 0,2378 га для експлуатації та обслуговування під`їзних колій та будівель для їх обслуговування по вул. Профспілковій, вул. 40-річчя Жовтня, вул. Халаменюка, вул. Першотравневій (ділянка № 4) в м. Кременчуці, у запропонованій редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач скористався своїм правом на переважне поновлення договору оренди, передбаченим у пункті 8 договору оренди землі від 21.12.2011, про що повідомив відповідача. Проте останній, у свою чергу, протягом тривалого часу ухиляється від підписання додаткової угоди до договору оренди землі попри прийняття рішення про поновлення договору, яке оформлене розпорядженням Т.в.о. голови Полтавської ОДА від 12.04.2019 № 265. У наведеному зволіканні з боку відповідача, позивач вбачає порушення своїх прав та охоронюваних інтересів, як користувача земельної ділянки у зв`язку з чим просить суд визнати поновленим договір оренди землі від 21 грудня 2011 року, шляхом укладення додаткової угоди до нього.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/20324/21 позов задоволено повністю.

Визнано поновленим з 01 червня 2019 року до 01 червня 2035 року строком на 16 років договір оренди землі від 21 грудня 2011 року, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області 15.02.2012 за номером 531040004000043 щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310436100:06:003:0386, загальною площею 0,2378 га для експлуатації та обслуговування під`їзних колій та будівель для їх обслуговування по вул. Профспілковій, вул. 40-річчя Жовтня, вул. Халаменюка, вул. Першотравневій (ділянка № 4) в м. Кременчуці.

Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 21 грудня 2011 року, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області 15 лютого 2012 року за номером 531040004000043 щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310436100:06:003:0386, загальною площею 0,2378 га для експлуатації та обслуговування під`їзних колій та будівель для їх обслуговування по вул. Профспілковій, вул. 40-річчя Жовтня, вул. Халаменюка, вул. Першотравневій (ділянка № 4) в м. Кременчуці на умовах, що викладені в резолютивній частині рішення.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Полтавська обласна державна (військова) адміністрація звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/20324/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2022 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20324/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/20324/21 за апеляційною скаргою Полтавської обласної державної (військової) адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/20324/21 та призначено до розгляду на 14.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 відкладено розгляд справи №910/20324/21 на 01.02.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 відкладено розгляд справи №910/20324/21 на 22.02.2023.

22.02.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої судді Тарасенко К.В. у відпустці за сімейними обставинами.

Узвало від 23.02.2023 розгляд справи № 910/20324/21 призначено на 23.03.2023.

Представники сторін прийняли участь у судовому засіданні 23.03.2023 в режимі відеоконференції та надали пояснення по суті спору.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що господарським судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки викладені в рішенні не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

Відповідач вказує, що суд першої інстанції прийняв рішення про права та обов`язки особи, яку не було залучено до справи, а саме Міністерства оборони України, оскільки земельна ділянка під цілісним майновим комплексом передана у постійне користування Міністерству оборони України, однак вказана особа не зареєструвала своє право.

Крім того, відповідач вказує, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для скасування рішення та відмови у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно послався на положення ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки вказана норма закону передбачає, що договір вважається продовженим на тих самих умовах на той самий строк, однак строк запропонований позивачем є відмінним від строку вказаного в договорі, а тому суд не мав права задовольняти такі вимоги.

Крім того, відповідач наголошує, що договір не було укладено у зв`язку з відсутністю згоди сторін щодо орендної плати, а тому відсутні підстави як для застосування я частин 1-5 так і частини 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а договір є припиненим.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач своїм правом на подання письмового відзиву не скористався.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Представник відповідача, яка прийняла участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

Представник позивача, який прийняв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

01.06.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та Закритим акціонерним товариством «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц», який посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 4341.

Відповідно до відомостей наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство Міністерства оборони України «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» (ідентифікаційний код 07622163) припинило свою діяльність 25.10.2010 та його правонаступником є Закрите акціонерне товариство «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» (ідентифікаційний код 35328439).

28.04.2011 змінено назву товариства на «Публічне акціонерне товариство «Кварц» та 24.04.2018 відбулася зміна назви товариства на «Акціонерне товариство «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» про що внесено відповідні записи до відомостей про юридичну особу.

Згідно з договорами про внесення змін від 16.05.2013 № 4 та від 12.10.2016 № 8 пункт 1.1 договору оренди викладено в редакції, відповідно до якої орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства Міністерства оборони України Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц», а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 85, (склад та опис будівель і споруд викладено в додатку № 1), будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Піщане, вул. Теплична, 2, (склад та опис будівель і споруд викладено в додатку № 2) та інше майно (склад та опис якого викладено в додатку № 3), склад і вартість яких визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації, результатів переоцінки та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.06.2016, вартість якого становить 25 101 000, 00 грн, у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю 24 967 000, 00 грн, за якими вираховується орендна плата.

Відповідно до частини 1 «Основні засоби» розділу І «Інше майно, що передається в оренду» додатку 3 до договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц», була передана в оренду Перша залізнична магістраль 3,994 км (рядок 56; інвентаризаційний номер 202/1).

Згідно з пунктом 1.10 договору цей цілісний майновий комплекс Державного підприємства Міністерства оборони України «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» належить державі в особі Міністерства оборони України в повному господарському віданні Державного підприємства Міністерства оборони України - Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» на праві загальнодержавної власності.

За умовами договору про внесення змін № 2 до договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц», строк дії договору продовжено до 01.06.2035.

Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 223601 від 03.07.2007 за позивачем було засвідчено право постійного користування земельною ділянкою площею 3,3333 га, що розташована по вул. Профспілковій, вул. 40-річчя Жовтня, вул. Халаменюка, вул. Першотравневій в м. Кременчуці Полтавської області.

Рішенням VI сесії VI скликання Кременчуцької міської ради від 21.04.2011 припинено Державному підприємству Міністерства оборони України «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» право постійного користування земельними ділянками загальною площею 33333 кв.м., що посвідчується держаним актом на право постійного користування землею, зареєстрованим у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 03.07.2007 за № 040754800022; передано Закритому акціонерному товариству «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» в оренду терміном до 01.06.2019 земельну ділянку площею 33333 кв.м., до складу якої входить, зокрема, ділянка № 4 площею 2378 кв.м.

21.12.2011 між Кременчуцькою міською радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстровано в управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області 15.02.2012 за № 531040004000043.

За умовами договору оренди землі, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номером 5310436100:06:003:0386) для експлуатації та обслуговування під`їзних колій та будівель для їх обслуговування по вул. Профспілковій, вул. 40-річчя Жовтня, вул. Халаменюка, вул. Першотравневій (ділянка № 4) в м. Кременчук (п. 1). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2378 кв.м (п. 2). На земельній ділянці знаходяться під`їзні колії та будівлі для їх обслуговування (п. 3).

Відповідно до п. 8 договору оренди землі, його укладено терміном до 01.06.2019. Початок строку дії договору обчислюється після підписання сторонами з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку дії договору орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен на пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

По закінченню строку дії договору, позивач, належним чином виконуючи обов`язки по договору та реалізуючи переважне право на його поновлення, звернувся до відповідача з листом-повідомленням № 1/898 від 14.02.2019, у якому просив поновити ряд договорів оренди земельних ділянок, зокрема і земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:06:003:0386, загальною площею 0,2378 га. До вказаного листа-повідомлення були долучені проєкти додаткових угод до договорів оренди на поновлення оренди земельних ділянок.

Відповідач отримав вказаний лист-повідомлення 15.02.2019 (вхідний № 3020/0/01-37), про що свідчить власноручна розписка фахівців останнього.

Розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації від 12.04.2019 № 265 «Про поновлення AT «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» договорів оренди земельних ділянок», вирішено поновити позивачеві строком до 01.06.2035 договори оренди земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, що розташовані в межах населених пунктів м. Кременчук, зокрема, площею 0,2378 га (кадастровий номер 5310436100:06:003:0386).

У листі № 1/1050 від 21.05.2019 позивач просив Полтавську ОДА підписати додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок зазначених у розпорядженні Т.в.о. голови Полтавської ОДА від 12.04.2019 № 265 до переліку яких входить земельна ділянка з кадастровим номером 5310436100:06:003:0386, загальною площею 0,2378 га.

Згідно листів № 1/1071 від 28.05.2019 та № 1/1123 від 24.06.2019 AT «ККУ «КВАРЦ» неодноразово зверталося до Полтавської ОДА із проханням підписати додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок на виконання прийнятого розпорядження.

Згідно відповіді Полтавської ОДА № 8877/1/01-37 від 26.06.2019 орендодавцем висунуто вимогу щодо перегляду розміру орендної плати за спірним договором.

Листом № 1/1153 від 11.07.2019 позивач не погодився із запропонованими змінами.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

З огляду на те, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі попри прийняття рішення про поновлення договору, на думку позивача, зазначені обставини є підставою для поновлення договору оренди землі відповідно до розпорядження Т.в.о. голови Полтавської ОДА від 12.04.2019 № 265.

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону України «Про оренду землі», орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій статті 33 Закону України «Про оренду землі», розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі». Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 вказаного Закону).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було б неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 Земельного кодексу України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

У розумінні наведених положень законодавства основними відмінностями у застосуванні положень частин 1-5 та частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх, або ті самі чи тотожні (частини 1 - 5 статті 33 цього Закону) та наявність погодження обох сторін щодо істотних умов договору, або ті самі (частина 6 статті 33 цього Закону)) та строк, в який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати або поновлювати договір оренди (у місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки (частини 1-5 статті 33 цього Закону) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина 6 статті 33 цього Закону)).

У позовній заяві Акціонерне товариство «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» вказувало на те, що ним було повністю дотримано процедуру і строки звернення до відповідача із повідомленням про намір поновити Договір, проте Полтавською обласною державною адміністрацією не виконано обов`язок з укладення додаткової угоди до Договору, як це передбачено частиною 5 та частиною 7 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Таким чином, правовою підставою для звернення із даним позовом про поновлення дії Договору та визнання укладеною додаткової угоди є саме приписи частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Законодавець у частині 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначив алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря: розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону України «Про оренду землі», розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі». Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

У вимірі обставин справи, що розглядається, позивач, переслідуючи мету поновлення договору оренди землі, звернувся до Полтавської обласної державної адміністрації з листом-повідомленням № 1/898 від 14.02.2019, у якому просив поновити ряд договорів оренди земельних ділянок, зокрема і земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:06:003:0386, загальною площею 0,2378 га. До вказаного листа-повідомлення були долучені проєкти додаткових угод до договорів оренди на поновлення оренди земельних ділянок.

Одним з доводів у заперечення проти позовних вимог, відповідач наводить ту обставину, що він не є належним розпорядником орендованої позивачем земельної ділянки, яким є Кременчуцька міська рада, з якою, власне, і було укладено договір оренди землі.

Водночас суд не може погодитись із такими твердженнями відповідача, з огляду на наступне.

Стаття 317 ЦК України надає власнику права володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом власності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тож при укладанні договору оренди землі до орендаря переходить право володіти і користуватися об`єктом власності, а право розпоряджатися зберігається за власником. Тому власник може на власний розсуд розпорядитись об`єктом і передати право власності на нього іншій особі.

За приписами частин 1, 3 та 4 статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки. За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Частиною третьою статті 9 Закону України «Про оренду землі» також визначено, що до нового власника орендованої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.

Тож чинне законодавство передбачає, що у договорі оренди землі може бути замінено як орендаря, так і орендодавця, і зміст наведеного законодавчого регулювання є спрямованим на збереження попередніх існуючих орендних відносин при переході права власності на земельну ділянку чи реорганізації орендаря.

При відчуженні орендованої земельної ділянки попередній власник вибуває із орендних відносин, а новий власник має право і водночас зобов`язаний стати орендодавцем за договором оренди. При цьому законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

За змістом статей 30 та 31 Закону України «Про оренду землі» зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір оренди землі припиняється з підстав, наведених у частині першій статті 31 Закону України «Про оренду землі», а також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Разом з тим частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 вказаного Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

В силу частини п`ятої статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Земельна ділянка, яка є об`єктом спірного договору, як на момент укладення договору оренди землі, так і на теперішній час перебуває у державній власності, водночас через зміни у регулюванні правовідносин щодо передачі земельних ділянок у користування, правомочності власника земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:06:003:0386, загальною площею 0,2378 га належать саме Полтавській обласній державній адміністрації.

На користь цього свідчить наявний в матеріалах справи витяг з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, відповідно до якого 08.02.2019 за Полтавською обласною державною адміністрацією зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку (номер запису 30282122), а також сформований судом витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, з моменту державної реєстрації права власності, відповідач, як орган, уповноважений представляти власника (державу) в орендних правовідносинах, став її орендодавцем та стороною договору в силу законодавчих приписів.

Схожий за змістом висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 920/418/19.

Також безпідставними є і доводи відповідача про відсутність державного майна на спірній земельній ділянці.

Так, укладенню договору оренди землі щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310436100:06:003:0386 загальною площею 0,2378 га для експлуатації та обслуговування під`їзних колій та будівель для їх обслуговування по вул. Профспілковій, вул. 40-річчя Жовтня, вул. Халаменюка, вул. Першотравневій (ділянка №4) в м. Кременчуці, передувала підготовка та затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди землі для експлуатації та обслуговування під`їзних колій та будівель для їх обслуговування по вул. Профспілковій, вул. 40-річчя Жовтня, вул. Халаменюка, вул. Першотравневій в м. Кременчуці.

Залізнична колія, як під`їзні шляхи, входять до комплексу інженерних споруд та пристроїв цілісного майнового комплексу переданого за договором оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» № 01/Ц-009 від 29.03.2009, що утворюють дорогу із рейковою колією, і є нерухомим майном, переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни призначення.

З наведеного вбачається, що об`єкти залізничної інфраструктури розташовані на земельній ділянці що є предметом договору оренди від 21.12.2011 (кадастровий номер 5310436100:06:003:0386) - під`їзні колії та будівлі для їх обслуговування по вул. Профспілковій, вул. 40-річчя Жовтня, вул. Халаменюка, вул. Першотравневій (ділянка № 4) в м. Кременчук входять до складу цілісного майнового комплексу - Державного підприємства Міністерства оборони України «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц».

Наведеним спростовуються доводи відповідача про відсутність на орендованій земельній ділянці нерухомого майна державної власності.

Розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації «Про поновлення AT «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» договорів оренди земельних ділянок» № 265 від 12.04.2019 вирішено поновити позивачу строком до 01.06.2035 договори оренди земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, що розташовані в межах населених пунктів м. Кременчук, зокрема, площею 0,1727 га (кадастровий номер 5310436100:08:003:0609).

Згідно листів № 1/1071 від 28.05.2019 та № 1/1123 від 24.06.2019 AT «ККУ «КВАРЦ» неодноразово зверталося до Полтавської ОДА із проханням підписати додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок на виконання прийнятого розпорядження.

Водночас згідно відповіді Полтавської ОДА № 8877/1/01-37 від 26.06.2019 орендодавцем висунуто вимогу щодо перегляду розміру орендної плати за спірним договором.

Наведені обставини підтверджують доводи апелянта, що спір між сторонами виник унаслідок відсутності згоди щодо розміру орендної плати за оренду спірної земельної ділянки, яка мала сплачуватися орендарем після поновлення дії Договору.

Як вбачається зі змісту пункту 9 проекту Договору, який був надісланий позивачем відповідачу, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в трикратному розмірі земельного податку щорічно та складає 9 490,54 грн в рік.

Пунктом 5 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею станом на 12.06.2019 року становить 1 265 405,14 грн.

Водночас відповідачем було запропоновано встановити орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 37 962,15 грн.

За змістом пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Разом із тим, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель становить основу для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставами для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі.

При цьому, нормами чинного законодавства визначено, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відтак, поновлення Договору із запропонованою редакцією додаткової угоди без внесення змін в частині визначення розміру орендної плати за наявності проведеної нової грошової оцінки такої земельної ділянки, суперечить вказаним нормам.

У той же час, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що сторонами на час розгляду та вирішення даного спору в суді не було досягнуто згоди в частині розміру відсотку, який відраховується від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки для встановлення розміру орендної плати.

Беручи до уваги вищенаведене, сторони при вирішенні питання щодо можливості продовження договору оренди не дійшли згоди щодо зміни умов договору оренди земельної ділянки в частині орендної плати (з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки), а додаткову угоду до Договору укладено не було.

Положеннями частини 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що Договір припинив свою дію 01.06.2019 внаслідок спливу строку, на який його було укладено (п. 8 Договору).

В свою чергу, листом № 1/1153 від 11.07.2019 позивач повідомив відповідача про те, що запропонована останнім у листі № 8877/1/01-37 від 26.06.2019 редакція пункту 9 Договору з розміром орендної плати, що становить 3% від нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки, робить умови користування позивачем земельними ділянками не рівноцінними та не конкурентними, у зв`язку з чим запропонував Полтавській обласній державній адміністрації пункт 9 Договору викласти у редакції, за якою орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі, що становить 0,75 % від нормативної грошової оцінки.

Таким чином, вже після прийняття Полтавською обласною державною адміністрацією розпорядження «Про поновлення AT «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» договорів оренди земельних ділянок» № 265 від 12.04.2019 позивачем були вчинені активні дії, направлені на погодження між сторонами істотних умов запропонованої до укладення у цій справі додаткової угоди до Договору та зміну ціни вказаного правочину, що свідчить про суперечливість та необґрунтованість посилань Акціонерного товариства «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» на фактичне досягнення між сторонами згоди щодо усіх істотних умов такого правочину.

Враховуючи наведене, а також зважаючи на поведінку самого позивача у спірних правовідносинах, у тому числі після прийняття Полтавською обласною державною адміністрацією розпорядження «Про поновлення AT «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» договорів оренди земельних ділянок» № 265 від 12.04.2019, у суду відсутні правові підстави для висновку про наявність у позивача правомірних очікувань на продовження договірних відносин на тих самих умовах (у тому числі щодо розміру орендної плати), на строк - до 01.06.2035.

При цьому, посилання позивача на приписи норм частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», як правової підстави визнання додаткової угоди до Договору укладеною, також оцінюються судом критично та не приймаються до уваги, оскільки у випадку якщо орендар, маючи на меті реалізацію свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, ініціював перед орендодавцем питання про таке поновлення, скориставшись правовим механізмом частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», то частина 6 вказаної статті не може бути застосована до таких правовідносин, оскільки переговори сторін щодо зміни (за необхідності) істотних умов не проводяться.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції), необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18). Таку ж позицію висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах, зокрема на більший строк.

Відтак, визнання укладеною спірної додаткової угоди на підставі частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» у запропонованій позивачем редакції з одночасним поновленням дії Договору до 2035 року суперечить вищенаведеним приписам Закону України «Про оренду землі», оскільки договір укладався на сім з половиною років.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному спорі позивач не довів порушення його прав відповідачем з огляду на недосягнення між сторонами згоди щодо зміни умов договору оренди земельної ділянки в частині орендної плати, оскільки за положеннями частини 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі», при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

В свою чергу, наведені обставини також свідчать про відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача про визнання поновленим з 01.06.2019 до 01.06.2035 Договору оренди землі від 21.12.2011, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області 15.02.2012 за номером 531040004000043 щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310436100:08:003:0386 загальною площею 2378 кв.м га для експлуатації та обслуговування під`їзних колій та будівель для їх обслуговування по вул. Профспілковій, вул. 40-річчя Жовтня, вул. Халаменюка, вул. Першотравневій (ділянка № 9) в м. Кременчуці.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами не довів, що відповідачем допущено порушення прав позивача, наслідком якого може бути рішення про визнання укладеною додаткової угоди на запропонованих позивачем умовах.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач не довів обґрунтованість заявленого позову, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частин 1-3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини 1 та 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У статті 30 Закону України «Про оренду землі» визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За змістом пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Водночас за змістом статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Положеннями частини 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

З огляду на відсутність підстав для задоволення позову, колегія суддів дійшла висновку, що дане рішення не стосується прав та охоронюваних законом інтересів Міністерства оборони України.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, водночас, оскільки позивач не довів наявності підстав для задоволення позову, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також колегія суддів визнає обґрунтованим доводи апелянта, що у зв`язку з наявністю спору про розмір орендної плати до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення частин 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а у зв`язку з тим, що запропонована позивачем редакція додаткової угоди вносить зміни до договору, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми частини 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/20324/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга Полтавської обласної державної (військової) адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/20324/21 підлягає задоволенню.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України, покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Полтавської обласної державної (військової) адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/20324/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/20324/21 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ «КВАРЦ» відмовити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ «КВАРЦ» (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 85, ідентифікаційний код: 35328439) на користь Полтавської обласної державної адміністрації (36014, Полтавська область, м. Полтава, вул. Соборності, 45, ідентифікаційний код: 00022591) 6 810,00 грн (шість тисяч вісімсот десять грн 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.04.2023.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова