Постанова

від 25.04.2023 по справі 906/870/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25 квітня 2023 року Справа № 906/870/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.11.2022

(ухвалене у м. Житомирі, повний текст складено 28.11.2022)

у справі № 906/870/22 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Національного транспортного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області

про стягнення 37 633 грн 21 коп.

Відповідно до ч.13 ст.8, ч. 10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Національний транспортний університет в особі Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" звернувся до Господарського суду Житомирської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" 37 633 грн 21 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.04.2021 між Відокремленим структурним підрозділом "Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" укладено Договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №100-П, предметом якого була закупівля електричної енергії (ДК021:2005 код 09310000-5).

Продовжує, що в подальшому, між ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Відокремленим структурним підрозділом "Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" укладено ряд додаткових угод до Договору №100-П від 05.04.2021, якими збільшено вартість 1 кВт/год електричної енергії, при цьому зменшено загальний обсяг електричної енергії.

Вказує, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (третя особа) було проведено перевірку закупівлі за номером ID-2021-03-23-010639-C, здійсненої Відокремленим структурним підрозділом "Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" та встановлено порушення законодавства, що відображено в акті перевірки від 04.07.2022 за №06-03-30/003.

Під час перевірки було встановлено, що цінові довідки торгово-промислової палати від 15.09.2021 № 1884-1/21, від 24.09.2021 № 2355-2/21 та від 03.11.2021 № 2739-1/21 не є підтвердженням коливання фактичної ціни електричної енергії РДН з урахуванням податку на додану вартість, яка визначалась у додаткових угодах №3 від 15.09.2021, №6 від 19.10.2021 та №8 від 09.11.2021 до Договору внаслідок чого, в порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922 безпідставно внесено зміни (додаткові угоди №3 від 15.09.2021, №6 від 19.10 2021 та №8 від 09.11.2021) до істотних умов Договору, якими зменшено обсяг закупівлі електричної енергії та збільшено при цьому ціну електричної енергії за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.

Зазначає, що перевіркою встановлено, що позивачем сплачено вартість електричної енергії відповідачу на 37 633 грн 21 коп. (з ПДВ) більше, аніж передбачено умовами укладеного за результатами торгів Договору та тендерною пропозицією відповідача (без урахування змін внесених додатковими угодами №3 від 15.09.2021, №6 від 19.10.2021 та №8 від 09.11.2021, які відповідно до вимог частини 1 статті 43 Закону № 922 є нікчемними правочинами), чим недотримано вимоги пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922, частини 1 та частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України, чим завдано матеріальної шкоди позивачу на вказану суму.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.11.2022 у справі №906/870/22 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на користь Національного транспортного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" - 37 633 грн 21 коп. зайво сплачених коштів, 2 481 грн судового збору.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що в обґрунтування укладення додаткових угод про зміну ціни електричної енергії коливанням ціни такого товару на ринку і на підтвердження такого коливання цін, сторони посилались на довідки Харківської торгово-промислової палати від 13.08.2021 № 1884-1/21, від 24.09.2021 № 2355-2/21 та від 03.11.2021 № 2739-1/21, в яких зафіксовано середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" на 09.08.2021, 10.08.2021, 14.09.2021, 23.09.2021, 28.10.2021, 01.11.2021 за даними результатів торгів, оприлюднених ДП "Оператор ринку".

Суд вказав, що наявні в матеріалах справи довідки Харківської торгово-промислової палати від 13.08.2021 № 1884-1/21, від 24.09.2021 № 2355-2/21 та від 03.11.2021 № 2739-1/21, таких змін не підтверджують, а тому вони не є належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-77 ГПК України, а оскільки зменшення обсягу постачання електричної енергії відбулося за одночасного збільшення його ціни, суд дійшов висновку про порушення сторонами норм Закону України "Про публічні закупівлі".

За таких обставин суд зазначив, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 203, 215, 216, 638, 653 ЦК України, ст. 180 Господарського кодексу України, ст. ст. 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі".

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Житомирської області від 28.11.2022 у справі №906/870/22 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог скарги, відповідач вказує таке.

З метою підвищення ціни за одиницю товару в частині вартості електричної енергії у зв`язку з коливанням ціни на ринку, на адресу Позивача були направлені додаткові угоди. До кожної пропозиції зміни ціни за одиницю товару було надано обґрунтоване підтвердження коливання ціни на ринку, зокрема довідки торгово-промислової палати, які відображають поступове та послідовне зростання ціни на ринку "на добу наперед" у торговій зоні об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

Кожна пропозиція зміни ціни була розглянута Позивачем та погоджена, про що свідчить підписання та скріплення печаткою з боку Позивача вищевказаних додаткових угод.

Довідки Харківської ТПП, виходячи з їх змісту, хоч і несуть виключно інформаційний характер, однак складаються на основі інформації з офіційного веб-сайту державного підприємства (ДП) "Оператор ринку" (про що прямо вказується в самих довідках), а тому фактично підтверджують коливання ціни електричної енергії на ринку.

Як в Акті перевірки закупівлі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, так і в позовній заяві Позивача наголошується, що дані довідки не містять даних, які підтверджують коливання ціни на електричну енергію, при цьому не наводячи жодних аргументів, на основі яких вони зробили даний висновок.

Позивачем в позовній заяві вказується, а в судовому рішенні фактично підтверджується, що додаткові угоди від 15.09.2021 № 3, від 19.10.2021 № 6, та від 09.11.2021 № 8 до Договору є нікчемними правочинами, посилаючись на норми абзацу 2 ч. 1 ст. 43 Закону та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Однак, скаржник вважає, що укладені між ТОВ "ЖОЕК" та позивачем додаткові угоди до договору № 100-П від 05.04.2021 не містять ознак недійсності (нікчемності), а судом в свою чергу такий факт належним чином підтверджено не було.

Вказані судом норми Закону України "Про публічні закупівлі", а саме статті 36, 37 відрізняються від чинних на момент укладання додаткових угод статей означеного Закону і містять зовсім інші положення.

На думку скаржника, у зв`язку із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права відбулося ухвалення незаконного судового рішення, а тому відповідач не погоджується з висновками Господарського суду Житомирської області, наданими при дослідженні обставин справи та їх правовій оцінці.

Від Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області надійшли письмові пояснення, в яких третя особа вказує таке.

Відповідно до частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", встановлено імперативну умову, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках визначених у п. п. 1- 8 ч. 5 ст. 41 цього Закону, зокрема зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Суд першої інстанції, дослідивши всі обставини справи, встановив, що укладання між сторонами додаткових угод призвело до зменшення обсягів постачання товару до 282 826,2 кВт/год, що на 168 301,8 кВт/год менше, ніж було визначено сторонами на момент укладання договору.

Суд правомірно прийшов висновку, що укладання додаткових угод від 15.09.2021 № 3, від 19.10.2021 № 6 та від 09.11.2021 № 8 до Договору призвело до повного нівелювання результатів переговорної процедури. В зв`язку з вказаним, Коледж втратив можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але електричну енергію по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не зміг; натомість був змушений оплачувати електричну енергію по вартості на 37 633 грн 21 коп. вище, аніж встановлено договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

Суд першої інстанції правомірно вказав, що факти коливання ціни на електричну енергію за певні періоди дії договору не було доведено відповідачем.

Посилаючись на безпідставність тверджень, викладених в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Житомирської області від 28.11.2022 залишити без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" у відповіді на письмові пояснення Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області вважає такі пояснення необґрунтованими та просить задовольнити вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 05.04.2021 між Відокремленим структурним підрозділом "Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (учасник) було укладено Договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №100-П (далі Договір; а. с. 6-7), відповідно до умов якого учасник зобов`язується у 2021 році поставити замовникові електричну енергію, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити її в повному обсязі.

Згідно із п. 1.3. Договору, кількість: електрична енергія 451 128 кВт/год., згідно з відповідним тарифом на електроенергію на дату проведення процедури закупівлі.

Ціна цього Договору на момент його укладання становить 1 200 000 грн, у тому числі ПДВ (п. 3.1. Договору).

Також сторони погодили вказаним Договором ряд інших умов, зокрема: якість товару, порядок здійснення поставки, права і обов`язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів, строк дії договору, інші умови договору.

В подальшому, сторонами вносилися зміни до Договору, щодо ціни товару та його кількості, шляхом укладання додаткових угод № 1 від 31.08.2021, № 2 від 14.09.2021, № 3 від 15.09.2021, № 5 від 18.10.2021, № 6 від 19.10.2021, № 7 від 08.11.2021, № 8 від 09.11.2021 (а. с. 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27).

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (Третя особа) було проведено перевірку закупівлі за номером ID-2021-03-23-010639-C, здійсненої Відокремленим структурним підрозділом "Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету", результати якої оформлені Актом перевірки від 04.07.2022 за №06-03-30/003 (а. с. 30-39).

Зокрема, перевіркою встановлено, що позивачем сплачено вартість електричної енергії ТОВ "ЖОЕК" на 37 633 грн 21 коп. (з ПДВ) більше, аніж передбачено умовами укладеного за результатами торгів Договору та тендерною пропозицією Відповідача (без урахування змін внесених додатковими угодами №3 від 15.09.2021, №6 від 19.10.2021 та №8 від 09.11.2021, які відповідно до вимог частини 1 статті 43 Закону № 922 є нікчемними правочинами), чим недотримано вимоги пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922, частини 1 та частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України, чим завдано матеріальної шкоди позивачу на вказану суму.

Пізніше, листом №260602-14/1586-2022 від 12.07.2022 "Про усунення порушень законодавства" Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язало відшкодувати на користь Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" суму зайво сплачених коштів в розмірі 37 633 грн 21 коп. (а. с. 41).

27.07.2022 на адресу відповідача було направлено лист - вимогу про повернення в п`ятиденний термін з дня отримання даної вимоги матеріальну шкоду в розмірі 37 633 грн 21 коп. (а. с. 42-44), яка залишена відповідачем відповіді.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтею 276 Господарського кодексу України також передбачено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Вище встановлено, що 05.04.2021 між Відокремленим структурним підрозділом "Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (учасник) було укладено Договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №100-П, відповідно до умов якого учасник зобов`язується у 2021 році поставити замовникові електричну енергію, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити її в повному обсязі.

Пізніше сторони вносили зміни до Договору, укладаючи додаткові угоди, якими змінювали ціну за одиницю товару та загальну кількість товару.

У статті 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Позивач, посилаючись на результати перевірки, проведеною третьою особою, вказує, що додаткові угоди №3 від 15.09.2021, №6 від 19.10.2021 та №8 від 09.11.2021 є нікчемними в силу закону, а тому не створюють жодних правових наслідків, у зв`язку із чим вважає, що оплата частини товару мала відбутися за попередніми цінами на нього, через що позивачем було зайво сплачено відповідачу 37 633 грн 21 коп.

Враховуючи, що позивачем оплачено товар за вищою ціною, то він просить стягнути з відповідача зайво сплачені кошти.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає такі твердження позивача хибними, з огляду на таке.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому частина перша статті 216 Цивільного кодексу України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Частиною четвертою статті 41 цього Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Частиною п`ятою вказаної статті Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Правовою підставою для укладення додаткових угод №3 від 15.09.2021, №6 від 19.10.2021, №8 від 09.11.2021 були норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 цього Закону.

Водночас статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказане свідчить про те, що у новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" порушення частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 09.02.2022 у справі № 924/197/21, від 15.06.2022 у справі № 924/674/21.

Таким чином, доводи позивача щодо нікчемності вищевказаних додаткових угод є помилковим та не відповідають нормам законодавства.

Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що у ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Суд апеляційної інстанції вказує, що додаткові угоди №3 від 15.09.2021, №6 від 19.10.2021, №8 від 09.11.2021 станом на перегляд рішення суду першої інстанції є чинними, не оспорені в установленому законом порядку.

Окрім того, в силу ч. 3 ст. 237 ГПК України ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

Як убачається із матеріалів справи, позивач, у встановлений ГПК України порядок, не подавав заяву щодо визнання вказаних додаткових угод недійсними.

В силу ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Враховуючи правомірність додаткових угод №3 від 15.09.2021, №6 від 19.10.2021, №8 від 09.11.2021, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки кошти в сумі 37 633 грн 21 коп. були сплачені за поставлений товар в обсязі та за ціною узгодженими сторонами.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, частково підтверджується матеріалами справи.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права (п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи вказане, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 28.11.2022 у справі №906/870/22 та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 28.11.2022 у справі №906/870/22 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В позові відмовити.

3. Стягнути з Національного транспортного університету (01010, місто Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, будинок 1, код 02070915) в особі Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" (10001, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Велика Бердичівська, будинок 2, код 38650457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, Житомирська обл., місто Житомир, майдан Перемоги, будинок 10, код 42095943) - 3 721 грн 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Господарському суду Житомирської області видати наказ на виконання цієї постанови.

5. Справу № 906/870/22 надіслати Господарському суду Житомирської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.