ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.04.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/728/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Проект-Буд"
до відповідача: Приватного підприємства "Ліс-Буд"
про стягнення заборгованості в сумі 460087 грн 86 коп.
за участю:
від позивача: Мельничук Ігор Миколайович,
від відповідача: Жирун Роман Миколайович
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінниця Проект-Буд" із позовною заявою до Приватного підприємства "Ліс-Буд" про стягнення заборгованості за договором №08/11/21 від 24.11.2021 у сумі 460087 грн 86 коп.
Вирішення судом процесуальних питань.
26.09.2022 суд відкрив провадження та призначив справу до розгляду у підготовчому засіданні на 19.10.2022, в подальшому враховуючи неявку та клопотання представників сторін суд оголошував перерви та відкладав підготовче засідання в межах розумного строку.
20.10.2022 відповідач подав відзив на позов вх.№14106/22; 22.11.2022 - письмові пояснення вх.№15900/22, які суд прийняв до розгляду.
07.11.2022 позивач подав відповідь на відзив вх.№15075/22, яку суд прийняв до розгляду.
09.12.2022 від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи заяви свідка (вх.№16891/22) та клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів (від 12.12.2022 вх.№16941/22), які суд повернув без розгляду (ухвала від 12.12.2022).
16.12.2022 відповідач подав клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів вх.№17294/22.
01.02.2023 представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив вх.№1724/23, яке суд керуючись ч.4 ст.170 ГПК України, повернув без розгляду (ухвала суду від 06.02.2023).
06.02.2023 суд постановив задовольнити клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів вх.№1526/23 та відкласти підготовче засідання.
21.02.2023 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№2816/23) та на виконання вимог ухвали від 06.02.2023, клопотання про приєднання до матеріалів справи витребуваних судом документів (вх.№2819/23).
27.02.2023 суд постановив підготовче провадження у справі закрити; розгляд справи по суті призначити на 20.03.2023.
20.03.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 18.04.2023.
В судовому засіданні 18.04.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати виконаних підрядних робіт відповідно до договору підряду №08/11/21 від 24.11.2021, виникла заборгованість в сумі 390727 грн 06 коп. За прострочення виконання грошового зобов"язання позивач, керуючись ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 6294 грн 45 коп. - 3% річних та 63066 грн 35 коп. інфляційних втрат. Обґрунтовані позовні вимоги положеннями ст. 174, 193 ГК України та статтями 526, 530, 610, 837, 838, 853, 857, 875, 879, 882 ЦК України.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач повідомляючи про те, що позивач не виконував підрядні роботи свідомо вводить суд в оману, оскільки ТОВ "Вінниця Проект-Буд" виступало його субпідрядником, а замовником була Галицька міська рада, яка прийняла від ПП "Ліс-Буд" виконані підрядні роботи та провела їх повну оплату. В разі невиконання позивачем як субпідрядником робіт, відповідач як підрядник не передав би такі роботи замовнику. Вказав, що відповідач не подав жодних належних доказів, які б підтвердили факт виконання робіт іншою особою, а не позивачем. Сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.
Позиція відповідача.
Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що роботи на суму 390727 грн 06 коп. позивач не виконував, тому жодних зобов"язань з оплати у нього перед позивачем немає. Роботи на об"єкті "Буріння додаткових свердловин в межах Шевченківського родовища питних підземних вод для водозабезпечення мешканців Галицького району Івано-Франківської області" виконувалися на підставі цивільно-правового договору №01/12 від 16.12.2021. Позов ґрунтується на безпідставному припущенні позивача про те, що прийняття Галицькою міською радою виконаних робіт від відповідача підтверджує факт виконання позивачем вказаних робіт. Подані позивачем письмові докази виконання робіт по бурінню свердловин №4, № 5 та № 6 є недопустимими, оскільки складені без залучення відповідальних осіб замовника, генпідрядника, технагляду та проектної організації.
Обставини справи. Оцінка доказів.
11.10.2021 Галицька міська рада (замовник) та Приватне підприємство "Ліс-Буд" (виконавець) уклали договір №326, відповідно до п.1.1. якого підрядних зобов"язався власними силами і засобами, в обумовлений строк відповідно до замовлення і вимог проектно - кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об"єкті "Буріння додаткових свердловин в межах Шевченківського родовища питних підземних вод для водозабезпечення мешканців Галицького району Івано-Франківської області" (ДК 021:2015 -45200000-9 Роботи пов"язані з об"єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об"єктів цивільного будівництва), а замовник зобов"язався прийняти та оплатити виконані роботи.
24.11.2021 ПП "Ліс-Буд" (замовник) з метою своєчасного виконання умов договору №326 від 11.10.2021 уклало із ТОВ "Вінниця Проект - Буд" (підрядник) договір підряду №08/11/21 на виконання робіт "Буріння додаткових свердловин в межах Шевченківського родовища питних підземних вод для водозабезпечення мешканців Галицького району Івано-Франківської області".
Відповідно до п.1.1. договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов"язання виконати роботи на об"єкті "Буріння додаткових свердловин в межах Шевченківського родовища питних підземних вод для водозабезпечення мешканців Галицького району Івано-Франківської області".
Згідно з п.1.2. договору замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно з умовами цього договору.
Вартість робіт, що є предметом договору становить 747 000,00 грн. (сімсот сорок сім тисяч грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ. Остаточна загальна вартість робіт за цим договором визначається сторонами на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2в (п.2.1. договору).
Остаточний розрахунок за весь об`єм виконаних робіт за договором сторони здійснюють на підставі підписаного замовником без зауважень останнього акта здачі-приймання виконаних робіт по договору по формі №КБ-2в з додатком підсумкової відомості ресурсів поставки Підрядника, а також довідки про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 на весь об`єм робіт (об`єкта), за виключенням раніше здійснених розрахунків. Строк розрахунків протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Замовником вищезазначених документів без зауважень (п.2.4. договору).
Відповідно до п.3.1.3 сторони зобов"язались погоджувати свої дії, якщо вони можуть здійснити істотний вплив на виконання умов цього договору.
Терміни виконання робіт сторони передбачили у Розділі 5 договору, де зазначили, що підрядник розпочинає роботи з дати підписання цього договору. Датою закінчення робіт згідно цього договору вважається дата підписання сторонами Актів №КБ-2 та Довідок №КБ-3.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 (п.7.1. договору).
25.11.2021 для виконання бурових робіт на об`єкті будівництва згідно договору № 08/11/21 від 24.11.2021 ТОВ "Вінниця Проект-Буд" уклало договір з ПрАТ "СБК"ВОДПРОЕКТ" №041-21/Б.
На виконання умов договору №08/11/21 ТОВ "Вінниця Проект-Буд" виконало частину робіт на загальну вартість 348 059 грн 24 коп. з ПДВ, а ПП "Ліс-Буд" прийняло та оплатило ці роботи, що підтверджується Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 22.12.2021, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 22.12.2021. Вказане сторони не заперечили.
Разом з тим, як вбачається з позовної заяви позивач стверджує, що в грудні 2021 року ним виконані інші будівельні роботи на загальну суму 390 727 грн 06 коп. з ПДВ в підтвердження чого подав:
- паспорт артезіанської свердловини №4 ;
- паспорт артезіанської свердловини №5 ;
- паспорт артезіанської свердловини №6 ;
- загальний журнал робіт №12/21;
- журнал вхідного контролю якості надходження матеріалів, конструкцій та виробів
№12/21-1 ;
- акти на закриття прихованих робіт №1-24;
- сертифікат якості на трубу №2110-210;
- сертифікат якості на електроди №3643/6 ;
- довідка про вартість виконаних робіт КБ-3 за грудень 2021 рік на суму 390 727,06 грн. з
ПДВ ;
- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в на суму 390 727,06 грн. з ПДВ ;
- підсумкова відомість ресурсів ;
- розрахунок загально-виробничих витрат ;
- видаткова накладна №205 від 26.11.2021 ;
- видаткова накладна №208 від 01.12.2021 ;
- акт №2 здачі-приймання документації .
08.02.2022 вказані документи, для вивчення, погодження та підписання позивач надіслав ПП "Ліс-Буд", докази направлення приєднані до матеріалів справи. Як стверджує позивач, відповідач вказані документи не підписав, зауважень про недоліки виконаних робіт не повідомив, а тому роботи вважаються прийнятими та належать до оплати. Станом на 08.02.2022 заборгованість становить 390 727 грн 06 коп. з ПДВ.
З метою досудового врегулювання спору, позивач 12.05.2022 на адресу відповідача направив претензію №97 із вимогами про виконання зобов`язання з прийняття робіт згідно з Актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (форма №КБ-2в); підписання довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 за грудень 2021 рік на суму 390 727 грн 06 коп з ПДВ, підсумкової відомості ресурсів, розрахунку загально-виробничих витрат, акта №2 здачі-приймання документації; оплати грошових коштів в розмірі 390 727 грн 06 коп з ПДВ.
У відповідь на претензію відповідач зазначив, що роботи на суму вказану у претензії позивач не виконував, а тому він немає перед ним жодних зобов"язань.
Позивач посилаючись на подані докази зазначив, що відповідач цілеспрямовано відмовляється від підписання акта №2 виконаних робіт для того, щоб не оплачувати ТОВ "Вінниця Проект-Буд" грошові кошти за фактично виконані роботи, у зв`язку з чим, за прострочення виконання грошового зобов"язання нарахував 3% річних та інфляційні втрати та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначив що роботи виконував самостійно із залученням інших осіб, крім позивача. В підтвердження своїх доводів подав такі документи:
- цивільно-правовий договір №01/12 від 16.12.2021;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) до цивільно-правового договору №01/12 від 16.12.2021від 28.12.2021;
- відомість про виплату грошей №24 за грудень 2021 в сумі 72450 грн 00 коп.;
- квитанція №2- податковий розрахунок сум доходу за IV квартал 2021 року;
- Акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2021 (а.с.194);
- видаткова накладна №103 від 14.12.2021;
- видаткова накладна №84 від 01.12.2021;
- акт списання товарів №29 від 31.12.2021;
- Акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2021 (а.с.198);
- видаткова накладна №06/11/21 від 01.11.2021;
- платіжне доручення №888 від 28 грудня 2021 року;
- заява свідка від 05.12.2022;
- договір про надання послуг №1 від 17.10.2021;
- накладна-вимога на відпуск/внутрішнє переміщення/ матеріалів від 16.12.2021;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.12.2021 № 20/12;
- заява свідка від 30.01.2023;
- договір купівлі-продажу №56 від 01.11.2021;
- платіжне доручення №890 від 28 грудня 2021 року;
- договір купівлі-продажу №14 від 01.12.2021;
- Загальний журнал робіт ПП "Ліс-Буд";
- Журнал вхідного контролю якості надходження матеріалів, конструкцій та виробів ПП "Ліс-Буд" реєстраційний №6/2021;
- акти на закриття прихованих робіт свердловин №4,№5,№6;
- паспорт артезіанської свердловини №4 ;
- паспорт артезіанської свердловини №5 ;
- паспорт артезіанської свердловини №6 .
Оцінивши подані сторонами та зібрані судом докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов"язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення від 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі " Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").
В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на підтвердження факту виконання підрядних робіт, крім акта приймання виконаних робіт, як позивач так і відповідач подали паспорти артезіанських свердловин та загальний журнал робіт, з яких вбачається, що роботи з буріння свердловин виконувались майстром з буріння ОСОБА_2. Однак як вбачається із приєднаних до матеріалів справи інших первинних бухгалтерських документів та заяви свідка, яка оформлена відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, роботи з буріння свердловини №4, №5, №6 на об"єкті "Буріння додаткових свердловин в межах Шевченківського родовища питних підземних вод для водозабезпечення мешканців Галицького району Івано-Франківської області" виконані на підставі договору №01/12 від 16.12.2021 укладеного ОСОБА_2 та ПП "Ліс-Буд" .
Жодних обґрунтованих пояснень в заперечення зазначених у заяві свідка обставин позивач не надав. Документальних доказів, які б підтвердили інформацію зазначену в акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року та спростували обставин встановлені судом, матеріали справи не містять. Відсутність таких доказів, на думку суду, викликає сумнів щодо реальності виконання робіт позивачем.
Відтак більш вірогідним є те, що обумовлені договором №08/11/21 від 24.11.2021 підрядні роботи виконані ПП"Ліс-Буд" із залученням інших осіб, крім позивача та за власні кошти.
Твердження позивача про те, що доказом виконання ним робіт є прийняття робіт Галицькою міською радою, суд оцінює критично, оскільки прийняття робіт згідно договору №326 від 11.10.2021, не може свідчити про виконання робіт ТОВ "Вінниця-Проект- Буд" згідно договору №08/11/21 від 24.11.2021.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За своєю правовою природою укладений сторонами спору договір є договором підряду.
Згідно з частинами першою, другою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною першою статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Разом з тим, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе лише за наявності реального виконання робіт підрядником за договором. Сам по собі факт складення підрядником акта передачі-приймання виконаних робіт та направлення його на адресу відповідача не є визначальним для висновку про виконання позивачем робіт.
Висновки суду.
Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих та досліджених у ході розгляду цієї справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв`язок, відповідно до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та обставини, суд констатує, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 390 727 грн 06 коп. заборгованості згідно договору №08/11/21 від 24.11.2021 є необґрунтованими, недоведеними та не підтвердженими належними документальними доказами.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення 390 727 грн 06 коп. основної заборгованості.
Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає що вони є похідними вимогами, задоволення яких залежить від задоволення вимоги про стягнення основної суми заборгованості.
Оскільки суд відмовив в задоволенні позовної вимоги про стягнення основної суми заборгованості, то і в задоволенні похідної позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних належить відмовити.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 6901 грн 32 коп., що підтверджується платіжним дорученням №121 від 13 вересня 2022 року.
Враховуючи відмову в позові, судовий збір в сумі 6901 грн 32 коп. суд покладає на позивача.
Керуючись ст. 8, 124, 129 Конституції України, статтями 2,129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Проект-Буд" до Приватного підприємства "Ліс-Буд" про стягнення заборгованості в сумі 460087 грн 86 коп. відмовити.
Судовий збір покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 26.04.2023
Суддя Т. В. Максимів
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2023 |
Оприлюднено | 28.04.2023 |
Номер документу | 110477631 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Максимів Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні