Рішення

від 20.04.2023 по справі 910/8660/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.04.2023Справа № 910/8660/22За позовом Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНАРТА"

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Єременок О.В.

Представники сторін:

від позивача - Лугова-Купрієнко І.І.

від відповідача - не з`явились

В судовому засіданні 20.04.2023 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінарта" про зобов`язання останнього здійснити обмін паливних карток, строк дії яких минув, на нові, еквівалентом 40 л дизельного палива, що були придбані за договором купівлі-продажу від 07.02.2019 року № ТЛ-53.

Ухвалою суду від 12.09.2022 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.09.2022 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали від 12.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17.11.2022.

14.11.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на належне виконання договірних зобов`язань та відсутності підстав для обміну паливних карток після спливу однорічного терміну. Відповідач просить відмовити у позові відмовити, розгляд справи здійснювати без участі його представника.

В підготовчому засіданні 17.11.2022 оголошено перерву до 08.12.2022.

30.11.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримує позовні вимоги.

Ухвалою суду від 08.12.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 19.01.2023.

18.01.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи щонайменше до закінчення воєнного стану чи/або скасування у встановлений законодавством порядку на всій території України або на території міста Києва. Дане клопотання позивача мотивоване тим, що працівники позивача, в тому числі і ті, хто має повноваження на представництво інтересів позивача в судах України, наразі перебувають у більш безпечних регіонах через високий ризик ракетно-бобмових ударів по містам України. Також, оскільки приміщення Господарського суду міста Києва, згідно карти укриття для населення м. Києва, розміщеної на офіційному порталі Києва не має будь-якого укриття на випадок надзвичайних обставин воєнного характеру, а наслідки ракетних обстрілів м. Києва мали руйнівний та непередбачуваний характер, перебування у приміщенні Господарського суду міста Києва є небезпечним для життя і здоров`я його відвідувачів.

Судове засідання 19.01.2023 не відбулось в зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду.

Ухвалою суду від 19.01.2023 сторін повідомлено про призначення судового засідання на 02.02.2023.

Судове засідання 02.02.2023 не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 27.02.2023 сторін повідомлено про призначення судового засідання на 09.03.2023.

Ухвалою суду від 09.03.2023 сторін викликано в судове засідання, призначене на 23.03.2023, їх явка визнана обов`язковою.

В судове засідання 23.03.2023 представники сторін не з`явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені.

Ухвалою суду від 23.03.2023 позивачу відмовлено у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану, в зв`язку з його необґрунтованістю, судове засідання відкладено на 20.04.2023, явка сторін визнана обов`язковою.

В судове засідання 20.04.2023 представник відповідача не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 20.04.2023 представник позивача підтримав обставини, викладені в заява по суті справи на підтвердження позовних вимог.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінарта" (постачальник) та Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків (покупець) укладений договір купівлі-продажу товару № ТЛ-53.

Згідно п. 1.1 договору покупець зобов`язується оплатити і прийняти, а постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти (а саме: LPG Мustang, бензин Мustang 100, бензин Мustang 95, бензин Мustang 92, бензин Pulls 95, бензин А-92, бензин A-95, дизельне паливо, дизельне паливо Мustang, зріджений газ, паливо дизельне Pulls Diesel), у вигляді бланків-дозволів/карток, у кількості та асортименті зазначеному в рахунку-фактурі та видатковій накладній постачальника на умовах цього договору.

Покупець оплачує товар шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100 % попередньої оплати згідно наданих постачальником рахунків-фактур та в період їх дії. Оплата товару проводиться в національній валюті України на поточний рахунок постачальника в період дії рахунка-фактури. Вартість договору складає 168000,00 грн. (п. 2.1, 2.6 договору).

Відповідно до п 3.1., 3.2 договору постачальник видає покупцеві бланки-дозволи/картки за умови надання покупцем довіреності на отримання в день оплати зазначеної кількості товару. Одночасно із передачею бланків-дозволів/карток продавець виписує та передає покупцеві видаткову накладну. Бланк-дозвіл/картка за цим договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою), а призначений виключно для підтвердження повноважень представників покупця на отримання товару в мережі АЗС (перелік автозаправних станцій розміщений на сайтах: https://www.okko.ua/uk/network_map, https://wog.ua/ua/map/). Для отримання частини товару представник покупця - особа, у якої наявний відповідний бланк-дозвіл/картка звертається до будь-якої із автозаправних станцій з переліку АЗС.

Передача товару покупцеві здійснюється в обмін на пред`явлені бланки-дозволи/картки у кількості та асортименті, вказаних у пред`явлених до обміну бланках-дозволах/картках (пункт 3.3. договору).

Згідно п. 3.4., 3.6. договору кінцевий строк до якого покупець може отримати товар за бланком-дозволом, вказаний на самому бланку-дозволі, кінцевий строк по карткам - 1 рік. По закінченні вказаного строку бланк-дозвіл/картка вважається анульованими, а покупець втрачає право на отримання вказаної бланку-дозволі/картки кількості товару. Право власності на оплачений товар виникає у покупця з монету отримання бланків-дозволів/карток. Ризик випадкового знищення (псування) товару до моменту його отримання покупцем несе постачальник бланків-дозволів/карток.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року та до повного виконання сторонами розрахунків. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах, якщо за один місяць до закінчення строку його дії ні від однієї зі сторін не надійшло письмового повідомлення про бажання розірвати договір (пункт 7.1. договору).

На підтвердження обставин щодо передачі відповідачем позивачу товару за договором до матеріалів справи долучено підписані обома контрагентами видаткові накладні: № 1239 від 20.11.2019 на суму 15144,00 грн за картки на бензин А-95 у кількості 500 л; № 1147 від 24.10.2019 на суму 6057,60 грн за картки на бензин А-95 у кількості 200 л; № 1342 від 23.12.2019 на суму 51624,72 грн за картки на бензин А-95 у кількості 320 л та на дизельне паливо у кількості 500 л; № 1217 від 11.11.2019 на суму 11716,80 грн за картки на дизельне паливо у кількості 400 л; № 1067 від 30.09.2019 на суму 11716,80 грн за картки на дизельне паливо у кількості 400 л; № 974 від 15.09.2019 на суму 11798,40,00 грн за картки на дизельне паливо у кількості 400 л; № 811 від 04.07.2019 на суму 12196,80 грн за картки на дизельне паливо у кількості 400 л; № 633 від 13.05.2019 на суму 12196,80 грн за картки на дизельне паливо у кількості 400 л; № 493 від 15.04.2019 на суму 11798,40 грн за картки на дизельне паливо у кількості 400 л; № 294 від 07.03.2019 на суму 11798,40 грн за картки на дизельне паливо у кількості 400 л; № 166 від 12.02.2019 на суму 11798,40 грн за картки на дизельне паливо у кількості 400 л. Отже на виконання умов договору відповідач передав позивачу картки на 1020 л бензину А-95 та на 3700 л дизельного палива. Вказані обставини також підтверджуються долученими до матеріалів справи прибутковими ордерами.

З актів приймання-передачі вбачається кількість та номінал карток, які передавались продавцем покупцю: акт № 00000001342 від 23.10.2019; № 00000001217 від 11.11.2019; № 00000001067 від 30.09.2019; № 00000000974 від 15.08.2019; № 00000000811 від 04.07.2019; № 00000000633 від 13.05.2019; № 00000000493 від 15.04.2019; № 00000000294 від 07.03.2019; № 00000000166 від 12.02.2019.

Вказані документи підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками цих суб`єктів господарювання без жодних претензій та зауважень.

У зв`язку з недоотриманням 40 л дизельного палива за відповідними картками позивач звернувся до відповідача з претензією від 28 липня 2022 року № 1/8-880/01 та листом від 07.06.2022 № 1/5-653/01, в якій вимагав здійснити обмін паливних карток, строк дії яких минув.

У відповідь на претензію відповідач надав лист № 17-08 від 17.08.2022, в якому вказав про необхідність надання оригіналів паливних карток для можливого їх обміну з урахуванням збільшення ринкових цін.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 662 ЦК України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (частина 1 статті 663 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зі змісту договору вбачається, що за його умовами передбачено можливість отримання позивачем палива шляхом пред`явлення останнім визначених на АЗС карток на відповідну кількість літрів палива. Тобто, придбаний позивачем товар за договором у вигляді дизельного палива фактично перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред`явлення довірчих документів.

Разом із тим, як зазначалося вище, сторони укладаючи договір, погодилися з його умовами про те, що позивач має право отримати товар за паливними картками - протягом 1 року, а після закінчення такого терміну непред`явлені паливні картки вважаються анульованими і Інспекція втрачає право на отримання тієї кількості товару, яка вказана на таких картках.

Судом встановлено, що строки дії карток, які були передані позивачу за видатковими накладними та актами приймання-передачі в період з 12.02.2019 по 20.11.2019 закінчився. Дана обставина не заперечується сторонами.

Разом із тим, зі змісту договору вбачається, що його положеннями не передбачено можливості обміну, повернення чи поновлення карток, строк дії яких закінчився, на нові картки з аналогічним номіналом.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Інспекції.

У пункті 6.1. договору сторони визначили, що вони приймають усі міри по вирішенню суперечок та розбіжностей, що можуть виникнути за даним договором або у зв`язку з ним, шляхом проведення переговорів. У разі якщо сторони не дійдуть згоди, таке спірне питання вирішується відповідно до діючого законодавства України.

Судом встановлено, що з метою врегулювання даного спору в досудовому порядку відповідач в адресованому позивачу листі від 17 серпня 2022 року № 17-08 запропонував останньому здійснити обмін паливних карток, строк дії яких закінчився, з урахуванням збільшення ринкових цін на паливо та перерахуванням його обсягу.

Разом із цим, суд вказує на те, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002) можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити в зв`язку з його необґрунтованістю.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, 104, ідентифікаційний код 25958804) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінарта" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 16, ідентифікаційний код 41719314) про зобов`язання здійснити обмін паливних карток, що були придбані на підставі договору купівлі-продажу товару № ТЛ-53 від 07.02.2019, строк дії яких минув, на нові паливні картки, що еквівалентні 40 літрів дизельного палива - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 26.04.2023

Суддя І.В.Усатенко