Рішення

від 12.04.2023 по справі 910/12541/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.04.2023Справа № 910/12541/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Свіденко С.К., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, обл. Запорізька, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код 19355964)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б, ідентифікаційний код 25394112)

про стягнення 25 724, 16 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б, ідентифікаційний код 25394112)

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, обл. Запорізька, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код 19355964)

про стягнення 88 402, 16 грн,

Представники сторін:

від позивача: Балацький Я.А.

від відповідача: Савенок В.Г.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним)

До Господарського суду міста Києва звернулося Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" про стягнення заборгованості в розмірі 25 724, 16 грн, з яких: 11 612, 16 грн - пені, 14 112, 00 грн - штрафу, яка утворилася у зв`язку з порушенням постачальником встановлених договором поставки продукції № 53-121-01-21-10374 від 22.06.2021 строків поставки, а саме, за видатковою накладною № КІ-02200035.

В обґрунтування вимог за первісним позовом, позивач посилається на те, що поставка товару за видатковою накладною № КІ-02200035 на суму 201 600, 00 грн, була здійснена відповідачем за первісним позовом із порушенням встановлених договором строків, зокрема, прострочення строку поставки склало 48 днів.

25.02.2022 позивачем за первісним позовом було направлено відповідачу претензію № 28-22/4993 про оплату штрафу та пені за договором № 53-121-01-21-10374 від 22.06.2021.

Однак, відповіді на претензію відповідачем за первісним позовом надано не було, відповідно сплату пені та штрафу здійснено не було, у зв`язку з чим, й виникла необхідність звернення до суду з даним позовом.

У поданому відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач за зустрічним позовом заперечив щодо позовних вимог вказуючи, що з 21.02.2022 розпочався передбачений п. 3.2. договору строк (60 календарних днів) для оплати за поставлений товар (без ПДВ). Позивач не довів направлення на адресу відповідача зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, як передбачено умовами договору, а отже відсутні підстави для визнання строку оплати ПДВ за договором таким, що настав. Вимога щодо сплати частини вартості поставленого товару в розмірі суми ПДВ - 525 411, 02 грн до ВП ЗАЕС не надходила. Відповідач вказує, що строк оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ не настав, у зв`язку з чим, здійснення оплати ПДВ за поставлену продукцію є правом, а не обов`язком. Крім того, відповідав відзначає, що позивачем в розрахунку інфляційних втрат та 3% річних невірно визначено початок періоду їх нарахування.

2. Стислий виклад позиції відповідача за первісними позовом (позивача за зустрічним)

У поданому відповідачем відзиві на первісний позов, останній заперечив щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що від незалежних від ТОВ "Український папір" причин, останній не мав можливості здійснити поставку партії товару. В той час, як тільки відповідний папір з`явився у розпорядженні відповідача, він одразу був поставлений позивачу. Також відповідач зазначає, що позивачем не було надано доказів про отримання ним будь яких збитків під час виконання договору та після виконання зобов`язань за договором відповідачем.

В обґрунтування вимог за зустрічним позовом позивач вказує, що ним було здійснено поставку товару на загальну вартість 3 098 053, 78 грн з урахуванням ПДВ. В той час, в порушення договірних зобов`язань відповідач за зустрічним позовом лише частково розрахувався за отриманий товар на 3 063 679, 12 грн. Таким чином, за твердженням позивача, відповідач за зустрічним позовом не виконує свої зобов`язання по сплаті грошових коштів за договором в частині сплати ПДВ в сумі 34 374, 66 грн. Відтак, у зв`язку з порушенням відповідачем за зустрічним позовом строків виконання грошового зобов`язання, позивачем за зустрічним позовом станом на 13.12.2022 було здійснено нарахування інфляційних втрат в сумі 40 583, 50 грн та 3% річних в сумі 13 444, 00 грн.

У поданій відповіді на відзив на зустрічний позов ТОВ "Український папір" не погоджується з доводами викладеними відповідачем у відзиві на зустрічний позов, вказуючи, що чинним законодавством у сфері оподаткування не передбачено необхідності надання контрагенту податкової накладної. Відповідач не позбавлений права отримати податкові накладні шляхом надсилання запиту до ЄРПН в електронному вигляді. Також, ТОВ "Український папір" зазначає, що податкові накладні були надані відповідачу згідно умов договору при поставці кожної окремої партії товару.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 позовну заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: достовірної інформації щодо ідентифікаційного коду Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір"; доказів направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на офіційну електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

28.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

14.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення боргу в розмірі 88 402, 16 грн, з яких: 34 374, 66 грн - основного боргу, 40 583, 50 грн - інфляційних втрат та 13 444, 00 грн - 3% річних, яка утворилася у зв`язку з неналежним виконанням ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" зобов`язань за договором поставки продукції № 53-121-01-21-10374 від 22.06.2021 в частині здійснення повної та своєчасної оплати поставленої ТОВ "Український папір" продукції, зокрема, за видатковою накладною № 02200035 від 18.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Український папір" п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви приведеним у відповідність у відповідність суб`єктним складом (зокрема відповідача за зустрічним позовом); доказів направлення (касовий чек, поштова квитанція з описом вкладення тощо) копії позовної заяви з доданими до неї документами відокремленому підрозділу "Запорізька атомна електрична станція".

19.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на первісний позов, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.

27.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви з доданими до неї доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про стягнення 88 402, 16 грн до свого провадження. Розгляд зустрічної позовної заяви вирішено здійснювати спільно з первісним позовом. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі № 910/12541/22 призначено на 01.02.2023.

24.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" про відкладення розгляду справи.

30.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 підготовче засідання відкладено на 22.02.2023.

15.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якову відповідач за зустрічним позовом заперечував щодо позовних вимог.

15.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 підготовче засідання відкладено на 08.03.2023.

17.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" про ознайомлення з матеріалами справи.

06.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на первісний позов.

07.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 підготовче засідання відкладено на 29.03.2023.

23.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.04.2023.

У судовому засіданні 12.04.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги за первісним позовом та просив суд про їх задоволення, в той час, заперечив щодо вимог за зустрічним позовом та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача заперечив щодо вимог за первісним позовом та просив суд про відмову в задоволенні позову, натомість підтримав позовні вимоги за зустрічним позовом та просив суд про задоволення позову.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 12.04.2023 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представників позивача (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача (позивача за зустрічним позовом), відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український папір" (постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (покупець) було укладено договір поставки продукції № 53-121-01-21-10374 за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію, в тому числі поз. 24. папір ксероксний DNS Premium SR А3 70 г/м2 у кількості 640 пачок суму 201 600,00 грн (без ПДВ). Загальна сума поставленої продукції - 3 152 466, 14 грн з ПДВ.

Строк поставки продукції: червень-грудень 2021 року (п. 1.2. договору).

Згідно п. 3.2. договору оплата за продукцію, поставлену відповідно до п. 1.1. договору, здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу продукції, визначеної в п. 1.1. договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

В п. 3.3. договору сторони погодили, що оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Пунктом 4.1. договору визначено, що поставка продукції відбувається на умовах DDP м. Енергодар згідно Інкотермс 2010, місце поставки: вул. Промислова, 133 м. Енергодар, Запорізька область.

Відповідно до п. 4.5. договору, постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її у ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Електрон адреса замовника для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.

Відповідно до п. 7.1. договору у випадку неналежного виконання або невиконання сторонами зобов`язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

За порушення зазначених строків поставки або недопоставку продукції постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання зобов`язань за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити покупцеві штраф у розмірі 7% (семи) від вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій не обмежується шестимісячним строком та здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання по день його фактичного виконання (п. 7.2. договору).

В п. 7.3. договору передбачено, що сплата неустойки не звільняє винну сторону від виконання договірних зобов`язань.

Отже, з огляду на погоджені сторонами умови договору постачальник зобов`язаний поставити товар пізніше 31.12.2021.

Як встановлено судом в ході розгляду даної справи, на виконання договірних зобов`язань, відповідачем за первісним позовом було здійснено поставку товару, зокрема:

- 28.09.2021 відповідно до видаткової накладної № КІ-02106870 на суму 826 020, 00 грн, в тому числі ПДВ 165 204, 00 грн;

- 08.10.2021 відповідно до видаткової накладної № КІ-02107105 на суму 839 713, 50 грн, в тому числі ПДВ 167 942, 70 грн;

- 28.10.2021 відповідно до видаткової накладної № КІ-02107293 на суму 346 121,00 грн, в тому числі ПДВ 69 224, 20 грн;

- 16.11.2021 відповідно до видаткової накладної № КІ-02107454 на суму 7 000, 00 грн, в тому числі ПДВ 1 400, 00 грн;

- 16.11.2021 відповідно до видаткової накладної № КІ-02107453 на суму 311 428, 48 грн, в тому числі ПДВ 62 285, 70 грн;

- 16.11.2021 відповідно до видаткової накладної № КІ-02107456 на суму 49 828, 50 грн, в тому числі ПДВ 9 965, 70 грн;

-18.02.2022 відповідно до видаткової накладної № КІ-02200035 на суму 201 600,00 грн, в тому числі ПДВ 40 320, 00 грн.

Таким чином, відповідачем за первісним позовом було поставлено позивачу товар на суму 2 581 711, 48 грн, в тому числі ПДВ 516 342, 30 грн.

Втім, судом встановлено, що поставка товару за видатковою накладною № КІ-02200035 на суму 201 600, 00 грн, була здійснена відповідачем за первісним позовом із порушенням встановлених договором строків, зокрема, прострочення строку поставки склало 48 днів.

25.02.2022 позивачем за первісним позовом було направлено відповідачу претензію № 28-22/4993 про оплату штрафу та пені за договором № 53-121-01-21-10374 від 22.06.2021.

Однак, відповіді на претензію відповідачем за первісним позовом надано не було, відповідно сплату пені та штрафу здійснено не було.

В той час, звертаючись до суду із зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом вказує, що факт отримання відповідачем за зустрічним позовом товару за договором на загальну суму 3 098 053, 78 грн з ПДВ підтверджується: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які підписані сторонами та скріплені відтисками печаток підприємств.

Зазначена поставка товару відображена у податковій звітності шляхом внесення до Автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України податкових накладних, що підтверджується копіями податкових накладних та квитанцій до них на загальну вартість 3 098 053, 78 грн з урахуванням ПДВ.

В той час, позивач за зустрічним позовом вказує, що в порушення договірних зобов`язань відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар - 3 063 679, 12 грн.

Таким чином, за твердженнями позивача, відповідач за зустрічним позовом не виконує свої зобов`язання по сплаті грошових коштів за договором в частині сплати ПДВ сумі 34 374, 66 грн. Відтак, у зв`язку з порушенням відповідачем за зустрічним позовом строків виконання грошового зобов`язання, позивачем за зустрічним позовом станом на 13.12.2022 було здійснено нарахування інфляційних втрат в сумі 40 583, 50 грн та 3% річних в сумі 13 444, 00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 53-121-01-21-10374 від 22.06.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, які у свою чергу кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як було встановлено судом вище, постачальником було здійснено поставку товару на загальну суму 3 098 053, 78 грн з ПДВ, що підтверджується: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які підписані сторонами та скріплені відтисками печаток підприємств.

Разом з тим, судом також було встановлено, що поставка товару за видатковою накладною № КІ-02200035 на суму 201 600, 00 грн, була здійснена відповідачем за первісним позовом із порушенням встановлених договором строків, зокрема, прострочення строку поставки склало 48 днів.

В той час, твердження відповідача за первісним позовом стосовно того, що несвоєчасна поставка товару за видатковою накладною № КІ-02200035 відбулася не з його вини, а в силу настання форс-мажорних обставин, не заслуговують на увагу та відхиляються судом.

По-перше, з огляду на відсутність відповідних доказів, що підтверджували б настання таких форс-мажорних обставин.

По-друге, зазначені відповідачем за первісним позовом обставини, що зумовили несвоєчасну поставку позивачу товару, за своєю суттю фактично є ризиками, що виникають внаслідок здійснення господарської діяльності. Натомість, відповідачем за первісним позовом не надано жодних доказів вчинення ним тих, чи інших дій задля виконання зобов`язань у строк погоджений сторонами в договорі.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач за первісним позовом не спростував доводів позивача щодо порушення строків поставки товару, та з огляду на положення п. 7.1. та 7.2. договору, суд вказує, що нарахуванням позивачем за первісним позовом пені та штрафу є правомірним.

Крім того, суд відзначає, що в даному випадку підстави для нарахування пені та штрафу, не ставляться в залежність від наявності, або відсутності понесених збитків. Натомість такі підстави, погоджені сторонами умовами договору.

Таким чином, судом здійснено перерахунок пені та штрафу у період з 01.01.2022 по 17.02.2022, та встановлено, що вказані розрахунки здійснено арифметично вірно, а тому, вимоги позивача за первісним позовом визнаються обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

В той час, що стосується вимог позивача за зустрічним позовом, то суд вказує наступне.

Як було встановлено судом в ході розгляду даної справи, ТОВ "Український папір" за відповідними видатковими накладними поставлено товар вартістю 3 098 053,78 грн. (в т.ч. ПДВ), виконавши зобов`язання в частині поставки товару за договором.

Відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок.

Згідно п. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, з 21.02.2022 розпочався передбачений п. 3.2 договору строк (60 календарних днів) для оплати за поставлений товар (без ПДВ).

В той час, суд вказує, що позивач за зустрічним позовом не довів направлення на адресу відповідача за зустрічним позовом, зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, як передбачено умовами договору, а отже, відсутні підстави для визнання строку оплати ПДВ за договором таким, що настав.

Сторони в п. 3.3 договору, окремо зазначили строки сплати суми ПДВ за товар та в п. 3.2. договору оплату вартість самого товару.

Тобто, сторони розмежували строки сплати ПДВ за договором та оплати вартості товару, і встановили, що вартість товару за договором сплачується протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару, а ПДВ сплачується після отримання покупцем від постачальника податкової накладної.

Строк виконання зобов`язання щодо оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ в договорі не встановлений.

У свою чергу, суд відзначає, що доводів відповідача за зустрічним позовом щодо відсутності вимоги ТОВ "Український папір" щодо сплати частини вартості поставленого товару в розмірі суми ПДВ - 525 411, 02 грн до ВП ЗАЕС, позивачем за зустрічним позовом спростовано не було. Доказів, щоб свідчили про протилежне, суду не представлено.

Так, відповідно до п. 4.5. договору, постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її у ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Електрон адреса замовника для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.

В той час, із наявних в матеріалах справи доказів (наданих ТОВ "Український папір" до відзиву на первісний позов), судом встановлено, що податкова накладна 253941126547 щодо поставки товару на суму 201 600, 00 грн, була складена 18.02.2022, а направлена (доставлена) до центрального рівня Державної податкової служби України 01.06.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 1.

Втім, доказів направлення зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної на електронну адресу покупця, яка погоджена сторонами умовами п. 4.5. договору в матеріалах справи не міститься.

Отже, з огляду на встановлені вище обставини, строк оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ не настав, у зв`язку з чим, здійснення оплати ПДВ за поставлену продукцію є правом, а не обов`язком ВП ЗАЕС.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом, невірно визначивши строки оплати поставленого товару, дійшов помилкового висновку про порушення відповідачем за зустрічним позовом господарського зобов`язання зі сплати вартості товару в розмірі 34 374, 66 грн. та суми ПДВ на продукцію.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем за первісним позовом строку поставки товару за видатковою накладною № КІ-02200035, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог, та відповідно перевіривши наведені в первісний позовній заяві розрахунки пені та штрафу, суд дійшов висновку, що позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" підлягає задоволенню та відповідно стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" належить 11 612, 16 грн - пені, 14 112, 00 грн - штрафу.

В той час, вимоги за зустрічним позов визнаються судом необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на те, що позивач за зустрічним позовом не довів направлення на адресу відповідача за зустрічним позовом, зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, як передбачено умовами договору, а отже, відсутні підстави для визнання строку оплати ПДВ за договором таким, що настав, у зв`язку з чим, здійснення оплати ПДВ за поставлену продукцію є правом, а не обов`язком ВП ЗАЕС.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом, невірно визначивши строки оплати поставленого товару, дійшов помилкового висновку про порушення відповідачем за зустрічним позовом господарського зобов`язання зі сплати вартості товару в розмірі 34 374, 66 грн. та суми ПДВ на продукцію. У зв`язку з чим, також й відсутні підстави для нарахування 3% річний та інфляційних втрат.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При цьому, суд відзначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за первісним позовом - покладаються на відповідача за первісним позовом, за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б, ідентифікаційний код 25394112) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, обл. Запорізька, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код 19355964) пеню в сумі 11 612 (одинадцять тисяч шістсот дванадцять) грн 16 коп., штраф в сумі 14 112 (чотирнадцять тисяч сто дванадцять) грн 00 коп. та судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн 00 коп.

3. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б, ідентифікаційний код 25394112) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, обл. Запорізька, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код 19355964) про стягнення 88 402, 16 грн - відмовити.

4. Судові витрати позивачу за зустрічним позовом не відшкодовуються.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 24.04.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ