Ухвала

від 26.04.2023 по справі 910/6265/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.04.2023Справа № 910/6265/23

Суддя Господарського суду міста Києва Мандриченко О.В., розглянувши, без виклику представників сторін,

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТС групп";

про забезпечення позову.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТС групп" з заявою про забезпечення позову, в якій просить:

- накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою ?відповідальністю "Азвірт", що є юридичною особою згідно законодавства Республіки Азербайджан (адреса реєстрації: Республіка Азербайджан, 2231-2232, вул. Нобель, Хатай, м. Баку АЗ1026, ідентифікаційний код 2000025721) у межах ціни позову в сумі 46 314 525,66 грн (сорок шість мільйонів триста ?чотирнадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 66 коп.), що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову;

- накласти арешт на грошові кошти, що належать "Представництво "Азвірт" MMC" (адреса реєстрації: 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 6, офіс 11, ідентифікаційний код 26628084), яке діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт", у межах ціни позову в сумі 46 314 525,66 грн (сорок шість мільйонів триста чотирнадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 66 коп.), що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову заявник вказує, що між ним та Товариством з обмеженою ?відповідальністю "Азвірт" було укладено договір субпідряду №01/06-21-CП від 01.06.2021, предметом якого є надання послуг (ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь): Поточний середній ремонт автомобільної дороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка (через м. Вінницю) на дільниці км 584+222 - км 704-400 (окремими ділянками (ділянка км 597+330 - км 630+790). Договір субпідряду укладений в межах договору підряду №239/20 від 23.10.2020, що укладений між Товариством з обмеженою ?відповідальністю "Азвірт" та Службою автомобільних доріг у Кіровоградській.

Як вказує заявник, ним було належним чином виконано свої зобов`язання за договором субпідряду, що підтверджується підписаними сторонами договору субпідряду актами виконаних будівельних робіт форми МКБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми МКБ-3 на загальну суму 61 867 599,17 грн без жодних зауважень, однак Товариством з обмеженою ?відповідальністю "Азвірт" виконано грошові зобов`язання лише частково, а саме у розмірі 31 895 863,90 грн.

Заявник звертає увагу суду, що кошти в сумі 58 297 450,27 грн та 2 298 713,63 грн перераховувалися Службою автомобільних доріг у Кіровоградській області на рахунок Товариства з обмеженою ?відповідальністю "Азвірт" саме за виконані заявником роботи згідно акту виконаних будівельних робіт форми КБ-26 від 22 грудня 2021 року на загальну суму 58 297 450,27 грн та акту виконаних будівельних робіт форми МКБ-26 від 22 грудня 2021 року на загальну суму 2 298 713,63 грн, отже, на думку заявника, ці кошти мають цільове призначення та мали бути спрямовані Товариством з обмеженою ?відповідальністю "Азвірт" на виконання своїх грошових зобов`язань перед заявником, однак, Товариство з обмеженою ?відповідальністю "Азвірт" не виконало свої зобов`язання за договором субпідряду в повному обсязі, на вимоги заявника щодо оплати заборгованості жодним чином не реагує.

Як вказує заявник, згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо ТОВ "Азвірт" в особі "Представництво "Азвірт" ММС", за останнім не зареєстроване нерухоме майно (окрім земельних ділянок, які перебувають в оренді останнього), за рахунок якого можна було б задовольнити вимоги позивача у цій справі, таким чином, у ТОВ "Азвірт" в особі "Представництво "Азвірт" ММС" відсутнє будь-яке нерухоме майно, за рахунок якого в майбутньому можливо буде виконати рішення суду у випадку задоволення позову та задовольнити грошові вимоги позивача.

Також заявник звертає увагу на те, що протягом 2022-2023 років ТОВ "Азвірт" в особі "Представництво "Азвірт" ММС" виступало відповідачем у низці судових процесів про стягнення грошових коштів, зокрема, наразі Господарським судом міста Києва розглядається справа № 910/12960/22 за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт" в особі "Представництво "Азвірт" ММС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольшаницький каменедробильний завод" про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 29 449 795,35 грн, що може свідчити про наявність у останнього заборгованості перед іншими контрагентами, що також може вплинути на можливість виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Заявник також зазначає, що розмір статутного капіталу ТОВ "Азвірт" значно менший за розмір майнових вимог позивача і складає 128 733,20 АЗН, що станом на 20.04.2023 за офіційним курсом НБУ (1 AZN = 21.55 UAH) становить 2 774 200,46 грн.

У зв`язку з наведеним, заявник прийшов до висновку, що зазначене у сукупності свідчить про наявність негативного впливу на фінансовий стан ТОВ "Азвірт" та його неспроможність виконати рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

На переконання заявника, виконання в майбутньому судового рішення, у разі задоволення позовних вимог позивача, безпосередньо буде залежати від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів у присудженій до стягнення сумі, а, оскільки сума позовних вимог є значною, грошові кошти є активом, який може зникнути з банківських рахунків ТОВ "Азвірт" є всі підстави вважати, що при невжитті заходів забезпечення позову, виконання майбутнього рішення суду шляхом стягнення боргу за рахунок грошових коштів відповідача буде ускладненим або взагалі неможливим.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

-запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Так судом встановлено, що дійсно кошти в сумі 58 297 450,27 грн та 2 298 713,63 грн перераховувалися Службою автомобільних доріг у Кіровоградській області на рахунок Товариства з обмеженою ?відповідальністю "Азвірт" саме за виконані заявником роботи згідно акту виконаних будівельних робіт форми КБ-26 від 22 грудня 2021 року на загальну суму 58 297 450,27 грн та акту виконаних будівельних робіт форми МКБ-26 від 22 грудня 2021 року на загальну суму 2 298 713,63 грн, про що заявником надано відповідні докази.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду" в провадженні Господарського суду міста Києва перебувають справи:

- № 910/14349/22 за позовом ФОП Кириченко С. П. до Товариства з обмеженою ?відповідальністю "Азвірт" про стягнення 1 995 002,59 грн;

- № 910/11304/22 за позовом Товариства з обмеженою ?відповідальністю "Вартіс" до Товариства з обмеженою ?відповідальністю "Азвірт" в особі представництва "Азвірт "ММС" про стягнення 1 078 183,26 грн (ухвалою суду від 09.01.2023 затверджено мирову угоду, за змістом якої відповідач зобов`язується здійснити перерахування суми заборгованості в розмірі та строки, вказані у п. 4 цієї Мирової угоди, в безготівковій формі за цією мировою угодою);

- № 910/12960/22 за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт" в особі "Представництво "Азвірт" ММС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольшаницький каменедробильний завод" про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 29 449 795,35 грн.

Окрім того, судом встановлено, що ТОВ "Азвірт" є юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством Республіки Азербайджан, та через діюче на території України від його імені "Представництво "Азвірт" ММС", що підтверджується положенням "Представництво "Азвірт" ММС", яке міститься в матеріалах справи, відповідно до якого вказане представництво не обмежене у можливості набувати майно та відкривати банківські рахунки в України, а також відчужувати наявне майно та кошти з метою ухилення від виконання рішення суду.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ТОВ "Азвірт" в особі "Представництво "Азвірт" ММС" відсутнє будь-яке нерухоме майно, за рахунок якого в майбутньому можливо буде виконати рішення суду у випадку задоволення позову та задовольнити грошові вимоги позивача.

Також судом встановлено, що статутний капітал ТОВ "Азвірт" становить 128 733,20 АЗН, що за офіційним курсом НБУ (1 AZN = 21.55 UAH) становить 2 774 200,46 грн і що в свою чергу значно менше ціни позову.

Суд також зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матимуть відповідачі необхідну суму грошових коштів, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Наведені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 17.06.2022 у справі №910/2382/21, згідно із якою виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд звертає увагу, що накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

Таким чином, оскільки метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, суд, з урахуванням пов`язаності заходу забезпечення позову з його предметом, вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Азвірт" та "Представництво "Азвірт" ММС" і будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову, в межах заявлених позовних вимог в розмірі 46 314 525,66 грн.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів забезпечення позову не призводять до втручання у звичайну господарську діяльність відповідних осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для запобігання перешкод у виконані рішення суду у разі задоволення позовних вимог та належному захисті та відновленні порушеного права.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТС групп" про забезпечення позову задовольнити.

2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва забезпечити позов про стягнення 46 314 525,66 грн, що буде пред`явлений Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗТС групп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт", яке здійснює господарську діяльність в Україні через "Представництво "Азвірт" ММС" шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою ?відповідальністю "Азвірт", що є юридичною особою згідно законодавства Республіки Азербайджан (адреса реєстрації: Республіка Азербайджан, 2231-2232, вул. Нобель, Хатай, м. Баку АЗ1026, ідентифікаційний код 2000025721) у межах ціни позову в сумі 46 314 525,66 грн (сорок шість мільйонів триста ?чотирнадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 66 коп.), що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову;

- накладення арешту на грошові кошти, що належать "Представництво "Азвірт" MMC" (адреса реєстрації: 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 6, офіс 11, ідентифікаційний код 26628084), яке діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт", у межах ціни позову в сумі 46 314 525,66 грн (сорок шість мільйонів триста чотирнадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 66 коп.), що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТС групп" (69005, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 158, офіс 330, ідентифікаційний код 42406672);

Боржник 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Азвірт" (Республіка Азербайджан, 2231-2232, вулиця Нобель, Хатай, місто Баку, АЗ1026, ідентифікаційний код 2000025721);

Боржник 2: "Представництво "Азвірт" MMC" (01133, місто Київ, провулок Лабораторний, будинок 6, офіс 11, ідентифікаційний код 26628084).

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 26.04.2023, дійсна для пред`явлення до виконання до 26.04.2026 та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Олександр Володимирович Мандриченко