Рішення

від 05.04.2023 по справі 915/1665/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року Справа № 915/1665/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Жиган А.О.,

представника позивача: Польщіної Т.Л. в режимі ВКЗ,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, м.Одеса, вул.Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд.22, код ЄДРПОУ 43879780; ел.адреса: sw@dei.gov.ua; ел.адреса представника Польщіної Т.Л.: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

до відповідача: Комунального закладу "Миколаївський спортивний ліцей" Миколаївської обласної ради (54044, м.Миколаїв, просп.Миру, буд.15, код ЄДРПОУ 04589981; ел.адреси: sekretar@i.ua, internat5@gmail.com),

про: стягнення 32400,0 грн, -

в с т а н о в и в:

15.11.2021 Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих.№6625/1.2 від 10.11.2021 (вх.№17085/21), в якій просила суд стягнути з Комунального закладу "Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - Центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації" Миколаївської обласної ради 32400,0 грн на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження дерев, в бюджет Інгульського району м.Миколаєва, Миколаївської області на розрахунковий рахунок №UА248999980333139331000014482, код бюджетної класифікації 24062100, код ЄДРПОУ 37992030, ГУК Інгульського р-ну, Миколаївської обл., Казначейство України.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач наступне:

- на адресу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області 08.01.2019 надійшло звернення гр. ОСОБА_1 , в якому повідомлялося, що 04.01.2019 на території Комунального закладу "Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - Центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації" Миколаївської обласної ради, в.о. директора Лисенко В.М. самовільно без відповідного дозволу здійснено спилювання 5-ти дерев породи "Горіх". Для перевірки викладених у зверненні фактів, 14.01.2019 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області Бондаренком М.П., Кондратьєвою І.С було здійснено виїзд на місце. Під час обстеження встановлено, що на території КЗ "ЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів - ЦЗПОКР" Миколаївської обласної ради за вказівкою в.о. директора відповідача - Лисенка В.М. здійснено пошкодження до ступеня припинення росту 5 (п`яти) дерев породи "Горіх" діаметрами у корі біля шийки кореня: 43 см, 43 см, 48 см, 60 см, 65 см та одного дерева породи "Горіх" до ступеня неприпинення росту діаметром у корі біля шийки кореня 49 см, що є порушенням вимог ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст.16, 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п.3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045.

- за результатами виявленого порушення, посадову особу відповідача Лисенка В.М. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.153 КУпАП (знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об`єктів озеленення в межах населених пунктів та за їх межами, що не віднесені до лісового фонду. Доказами, що підтверджують вчинення правопорушення в.о. начальника КЗ ЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів є протокол №000122 від 14.01.2019. Посадову особу відповідача визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.153 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,0 грн. Штраф сплачено у добровільному порядку у повному обсязі.

- відповідачем порушено вимоги ч.ч.1, 2 ст.16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", ч.ч.1-3 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та вимоги п.3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045, згідно якого видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера.

- відповідачем допущені порушення п.10) ч.1 ст.26 та абз.5 ч.2 ст.40 Закону України "Про рослинний світ", в результаті яких державі нанесено шкоду на загальну суму 32400,0 грн. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням виконано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559 (зі змінами внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів №1789 від 28.12.2001 та №111 від 01.02.2012) "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктах".

- позивачем вживалися заходи досудового врегулювання даного спору, а саме відповідачеві було направлено лист з пропозицією добровільного відшкодування №04/04-03/130 від 17.01.2019. В добровільному порядку шкоду відповідачем не відшкодовано, що і стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021, - справу №915/1665/21 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 22.11.2021 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.12.2021 від позивача до суду в електронному вигляді надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви б/н від 02.12.2022 (вх.№18159/22) на виконання вимог ухвали суду, в якій позивач вказує, що 05.07.2021 відбулась зміна найменування юридичної особи з ідентифікаційним кодом 04589981 з Комунального закладу "Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - Центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації" Миколаївської обласної ради на Комунальний заклад "Миколаївський спортивний ліцей" Миколаївської обласної ради, та що позовні вимоги заявлено саме до відповідача - Комунального закладу "Миколаївський спортивний ліцей" Миколаївської обласної ради.

Ухвалою суду від 07.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 12.01.2022.

05.01.2022 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №147 від 30.12.2021 (вх.№116/22), в якому заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову, зазначає про наступне:

- питання безпеки дітей займає особливе місце в діяльності школи-інтернату. З метою недопущення різноманітних нещасних випадків на території закладу, керівництвом школи постійно вживались і вживаються заходи профілактичного характеру з урахуванням норм діючого законодавства. В даному аспекті питання стану дерев на території закладу набуває особливої актуальності. Відповідач зазначає, що з 50-х років ХХ століття за адресою: м.Миколаїв, пр-т Миру, 15 знаходиться навчальний заклад. За весь цей час на земельній ділянці, яка знаходиться за вказаною адресою, виросло багато різноманітних дерев, деякі з них виросли внаслідок самосіву. Природньо, що на даний момент більшість дерев мають "поважний" вік. Враховуючи існуючу ситуацію із деревами, які ростуть на території відповідача, керівництвом закладу було прийнято рішення про проведення обстежень зелених насаджень на території освітнього закладу. В результаті проведених дій було складено акт про обстеження, відповідно до якого було вирішено провести знесення дерев біля шкільної їдальні та поруч з волейбольним майданчиком. Необхідність таких екстрених дій була викликана аварійним станом дерев, що обумовлюється зокрема їх віком. 08.01.2019 було вжито заходів щодо знесення аварійних та сухостійних дерев, які перебували в небезпечній близькості до будівлі їдальні школи-інтернату та в зоні повітряних ліній електромереж. Подальше знаходження цих дерев на території закладу могло призвести до руйнування даху будівлі їдальні та розривів мереж електропостачання. В свою чергу це призвело б не тільки до матеріальних збитків, а й створювало реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Саме з огляду на це було прийнято рішення щодо знесення небезпечних дерев. Факт перебування пошкоджених дерев в аварійному стані та охоронній зоні повітряних ліній електропередачі підтверджується наступними документами: наказ №4-а/г від 08.01.2019 та актом обстеження від 08.01.2019.

- письмові документи, які надані позивачем, не містять в собі повної та достовірної інформації щодо фактичних обставин справи та в повній мірі не можуть бути доказами незаконних дій відповідача. Відповідач вказує, що однією із основних характеристик для визначення імовірної завданої шкоди згідно позовної заяви є діаметр пошкоджених дерев. В той же час матеріали позовної заяви не містять в собі інформації, яким саме вимірювальним виробом проводилось замірювання, хто саме виробник пристрою, де він проводив повірку, не надано свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Таким чином, позивачем не доведено достовірність розрахунку, на підставі якого визначено розмір заподіяної шкоди. Зі свого боку відповідач не погоджується із наведеними в розрахунку розмірах пошкоджених дерев та вважає, що заміри було проведено із порушенням норм чинного законодавства.

- відповідач вважає, що подана позовна заява не містить в собі необхідних доказів, які доводять в повній мірі та безспірно вину відповідача, позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та такою, яка не відображає фактичні обставини справи.

12.01.2022 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи б/н від 12.01.2022 (вх.№418/22), в якому просить відкласти розгляд справи для надання відповіді на відзив.

12.01.2022 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 08.02.2022.

17.01.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н 14.01.2022 (вх.№658/22), в якій виклав заперечення на доводи відповідача, викладені останнім у відзиві на позовну заяву.

07.02.2022 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив №111 від 31.01.2022 (вх.№1878/22), в яких відповідач зазначив, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 14.01.2019 посадовою особою відповідача були надані пояснення по справі, які не були відображені в постанові про накладенню адміністративного стягнення. Тобто, зміст постанови від 15.01.2019 №04/04 не відображає позиції особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та не містить в собі опис фактичних обставин справи. Так само з незрозумілих причин не зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення даних щодо заподіяної шкоди. При цьому наданий до позовної заяви розрахунок розміру шкоди не містить в собі ні дати його складання, ні будь-яких інших ідентифікуючих реквізитів, відповідно до яких можна встановити його взаємозв`язок із постановою про накладення адміністративного стягнення. Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення від 15.01.2019 №04/04 не відповідає вимогам діючого законодавства, не відображає фактичні обставини справи з огляду на це не можуть бути достатнім та повним доказом під час розгляду судової справи. Щодо встановлення дійсної дати знищення дерев варто зазначити наступне. В своїй відповіді на відзив позивач вказує, на те, що заява ОСОБА_1 є підставою вважати, що пошкодження дерев відбулось 04.01.2019. Питання дати вчинення адміністративного правопорушення є одним із питань, яке повинно бути з`ясоване органом або посадовою особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення. Тому посилання позивача на заяву ОСОБА_1 від 08.01.2019 як на доказ дати, коли були пошкоджені дерева, не заслуговують на увагу та не може бути використане для повного та всебічного розгляду даної справи. Більш того, з такої заяви позивача можна зробити висновок, що посадовими особами і не вживались ніяких заходів для з`ясування реальної дати, коли були пошкоджені дерева, а інформація в постанові про вчинення адміністративного правопорушення зазначена виключно на підставі заяви громадянина ОСОБА_1 . Такі дії позивача грубо порушують норми діючого законодавства. Під час подачі позовної заяви позивач врахував норми одних нормативно-правових актів, одночасно не враховуючи інші нормативно-правові акти. Відповідач посилаючись на ст.3 Конституції України, Закон України "Про охорону дитинства" зазначає, що держава гарантує дитині право на охорону здоров`я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини. При цьому система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає в себе, зокрема забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я.

08.02.2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 09.03.2022.

09.03.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022 були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 №12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 №41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 23.12.2022 справу призначено до розгляду на 23.01.2023.

23.01.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання №37 від 23.01.2023 (вх.№744/23), в якому зазначив, що судове засідання призначене на 23.01.2023, внаслідок початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та продовження активних воєнних дій на даний момент, відповідач не має можливості забезпечити участь у майбутньому судовому засіданні свого представника. Справу просить не розглядати без участі представника відповідача.

23.01.2023 суд ухвалив відкласти судове засідання на 10.02.2023.

Ухвалою суду від 10.02.2023 призначено судове засідання на 10.03.2023.

06.03.2023 від відповідача на адресу суду надійшли письмові пояснення по справі №121 від 01.03.2023 (вх.№2606/23).

Ухвалою суду від 10.03.2023 відкладено судове засідання на 05.04.2023.

04.04.2023 від позивача на електронну адресу суду письмові пояснення в порядку ст.42 ГПК України №1173/1.2 від 04.04.2023 (вх.№4165/23).

05.04.2023 від позивача до суду в електронному вигляді надійшло клопотання б/н від 05.04.2023 (вх.№4213/23) про долучення доказів направлення відповідачу заяви та пояснень Інспекції та просить суд залучити їх до матеріалів справи.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 05.04.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 №802 "Про утворення міжрегіональним територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції" утворено юридичну особу публічного права, зокрема, Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), ліквідовано як юридичну особу публічного права, зокрема, Державну екологічну інспекцію в Одеській області та Державну екологічну інспекцію у Миколаївській області.

Пунктом 3 Постанови №802 визначено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, що ліквідуються згідно з п.2 цієї постанови, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним міжрегіональним територіальним органам, які утворюються згідно з п.1 цієї постанови.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 №802 Державною екологічною інспекцією України 22.12.2020 прийнято наказ №502 "Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)", яким визначено Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) забезпечити здійснення покладення на неї функцій і повноважень на відповідній території відповідно до Положення, Державній екологічній інспекції у Миколаївській області припинити здійснення функцій і повноважень.

Згідно п.4 наказу Державної екологічної інспекції України від 22.12.2020 №502 встановлено, що датою початку здійснення відповідних повноважень і виконання відповідних функцій Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є 23.12.2020.

Таким чином, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 №802 та наказу Державної екологічної інспекції України від 22.12.2020 №502, повноваження Державної екологічної інспекції у Миколаївській області з 23.12.2020 розпочала здійснювати Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

08.01.2019 на адресу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (надалі - Інспекція, позивач у справі) надійшло звернення гр. ОСОБА_1 , в якому повідомлялось, що 04.01.2019 на території Комунального закладу "Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - Центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації" Миколаївської обласної ради (надалі - КЗ ЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів, відповідач у справі) в.о. директора Лисенко В.М. самовільно без відповідного дозволу здійснено спилювання 5-ти дерев породи "Горіх".

14.01.2019 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області Бондаренком М.П., Кондратьєвою І.С було здійснено виїзд на місце для перевірки викладених у зверненні фактів.

Комісією в складі державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області Бондаренком М.П., Кондратьєвою І.С. із залученням дільничних Інгульського ВП Єлесєєва М.В. та Багрій А.О. у присутності гр. ОСОБА_1 , в.о. директора КЗ "Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - Центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації" Миколаївської обласної ради Лисенка В.М. та за результатами обстеження встановлено, що на території учбового закладу школи-інтернату встановлено факт незаконного знесення шляхом повного спилу дерев породи "Горіх" наступних діаметрів: 60 см, 48 см, 43 см, 43 см, 65 см та одного дерева породи "Горіх" пошкоджено до ступеня неприпинення росту шляхом обрізки бокових гілок, діаметр стовбура 49 см. Заміри проводились стандартизованою рулеткою ціною поділки 1 мм, довжиною стрічки 50 м (Свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки №57 1803 16.05.18), про що складено акт обстеження б/н від 14.01.2019.

14.01.2019 державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища державної екологічної інспекції у Миколаївській області Кондратьєвою І.С. відносно в.о. директора КЗ "ЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів" Лисенка В.М. складено протокол №000122 про адміністративне правопорушення, за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.153 КУпАП, а саме за, те що, порушено п.4.2. Правил утримання зелених насаджень в населених пунктах України.

В графі протоколу "пояснення порушника та його зауваження до змісту протоколу чи мотиви відмови від його підписання" в.о. директора КЗ ЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів Лисенко В.М. зазначено: "Проведення вирізки проводилось з метою недопущення падіння електроводів та з метою підготовки до омолодження зелених насаджень".

Постановою про накладення адміністративного стягнення №04/04 від 15.01.2019 державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища Державної екологічної інспекції у Миколаївській області Кондратьєвою І.С. визнано в.о. директора КЗ ЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів ЦЗПО та КР МОР Лисенка Валерія Миколайовича винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.153 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510,0 грн.

Вказана постанова правопорушником не оскаржена, сума штрафу сплачена добровільно, що підтверджується банківською випискою 26.02.2019.

Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення та неприпинення росту породи "Горіх" на території Комунального закладу "Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - Центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації" Миколаївської обласної ради, що за адресою: м.Миколаїв, пр.Миру, 15, відповідно до якого розмір шкоди становить 32400,0 грн. Розрахунок виконано по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затверджених постаново Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559 (зі змінами внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України №1789 від 28.12.2001 та №111 від 01.02.2012).

Позивачем направлено відповідачу претензію №04/04-03/130 від 17.01.2019 з проханням сплатити суму завданої шкоди в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 32400,0 грн. Зазначив, що в разі ухилення від добровільного і своєчасного відшкодування збитків, матеріали будуть передані для розгляду в суд.

Шкода, завдана навколишньому природному середовищу, внаслідок пошкодження дерев в розмірі 32400,0 грн, відповідачем у добровільному порядку не сплачена.

05.07.2021 відбулась зміна найменування юридичної особи відповідача - з Комунального закладу "Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - Центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації" Миколаївської обласної ради на Комунальний заклад "Миколаївський спортивний ліцей" Миколаївської обласної ради.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки аргументам сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.

За приписами ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У відповідності до ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Нормами чинного законодавства покладено обов`язок на підприємства, установи, організації і громадян обов`язок щодо збереження умов місцезростання об`єктів рослинного світу, до якого відносяться і дерева.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до п.е) ч.1 ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ч.1 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно п.з) ч.2 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Приписами частини четвертої вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

У відповідності до ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 2 ст.1166 Цивільного кодексу України закріплено принцип презумпції вини, а саме - обов`язок доводити відсутність своєї вини покладено на особу, яка завдала шкоди.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Тобто, для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).

Винне діяння це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Бездіяльність це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.

Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов`язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов`язків, покладених на особу. Враховуються і її суб`єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

У відповідності до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 19.04.2017 №275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно п.1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за №350/34633 (надалі - Положення), Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є територіальним органом Державної інспекції України та їй підпорядковується.

Відповідно до підпункту 9 пункту 2 Розділу ІІ Положення, Інспекція відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, утримання і використання зелених насаджень.

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) згідно п.8, 9 Розділу ІІ Положення складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Отже, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2019 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області Бондаренком М.П. та Кондратьєвою І.С. в ході перевірки виявлено, що на території учбового закладу КЗ ЗОШ-інтернат ступенів за вказівкою в.о. директора відповідача - Лисенка В.М. здійснено пошкодження ступеня припинення росту 5 (п`яти) дерев породи "Горіх" діаметрами у корі біля шийки кореня: 43 см, 43 см, 48 см, 60 см, 65 см та одного дерева породи "Горіх" до ступеня неприпинення росту діаметром у корі біля шийки кореня 49 см.

Тобто, в ході перевірки було встановлено особу, яка здійснила пошкодження дерев, а саме відповідача у справі.

Постановою про накладення адміністративного стягнення №04/04 від 15.01.2019 визнано гр.Лисенка В.М. в.о. директора КЗ ЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів ЦЗПО КР МОР, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.153 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 510,0 грн.

Постанова про накладення адміністративного стягнення №04/04 від 15.01.2019 не оскаржена та не скасована; штраф у розмірі 510,0 грн добровільно сплачено гр. Лисенко В.М .

У відповідності до п.10) ч.1 ст.26 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу забезпечується, зокрема, встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів.

Згідно абз.5 ч.2 ст.40 Закону України "Про рослинний світ" відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

При цьому, за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди ст.ст.614 та 1166 Цивільного кодексу України передбачають презумпцію вини правопорушника.

Відповідно до п.п.1), 2) ч.1 ст.16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на об`єктах благоустрою забороняється: виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Згідно ч.3 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045 (надалі - Порядок №1045).

Відповідно до п.3 Порядку №1045 видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку №1045); на підставі документів, визначених статтями 35-37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до уповноваженого органу та отримання ним відповідного рішення (ордеру).

Стосовно посилання відповідача на те, що згідно Порядку №1045 видалення дерев може здійснюватися без попереднього отримання ордеру, у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, досягнення деревом вікової межі, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.8 Порядку №1045 у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акту відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Пункт 8 Порядку №1045, визначає конкретні обставини та умови, за наслідком настання яких законодавець допускає видалення зелених насаджень.

Відповідачем не надано доказів, що дерева зносились під час чи за наслідками стихійного лиха, аварійної чи надзвичайної ситуації (з повідомленням Аварійних служб міста, ДСНС про той факт, що їх не знесення погрожує життю та здоров`ю 6 дерев породи "Горіх", а також матеріали фотофіксації на підтвердження таких фактів).

Постанова про накладення адміністративного стягнення складена 15.01.2019, в той же час як відповідь Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради на звернення директора комунального закладу датована 14.06.2019. Копію звернення до Департаменту житлово-господарського господарства відповідачем суду не надано, що унеможливлює встановлення дати такого звернення та не може слугувати доказом знесення дерев за наслідками стихійного лиха тощо.

Крім того, згідно п.4 Порядку №1045 після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.

Тобто, видалення зелених насаджень у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень, передбачає негайне звернення до компетентного органу та комісійне обстеження відповідних дерев.

Доказів негайного вчинення зазначених дій відповідачем суду не надано.

Також не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на здійснення ним знесення зелених насаджень в рамках ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Згідно ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Відповідачем не надано доказів, що земельна ділянка перебуває на території повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

У відповідності до ч.2 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

З листа Держдепартаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради не вбачається, чи дотримано відповідачем нормативів та які саме, під час знесення зелених насаджень до ступеня припинення росту.

Слід також зазначити, що відповідно до п.10 Порядку №1045, видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.

У відповідності до ч.1 ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до п.ґ) ч.2 ст.92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають заклади освіти незалежно від форми власності.

Таким чином, виходячи аналізу норм Земельного кодексу України вбачається, що для закладів освіти незалежно від форм власності, яким і є відповідач, земельна ділянка може належати виключно на праві постійного користування, що виключає застосування до спірних правовідносин п.10 Порядку №1045.

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що в діях відповідача має місце порушення приписів п.3 Порядку №1045, згідно до якого видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку №1045).

З метою встановлення розміру шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення та неприпинення росту породи "Горіх" на території комунального закладу за адресою: м.Миколаїв, пр.Миру, 15, позивачем виконано розрахунок, відповідно до якого в результаті зазначених порушень державі нанесено шкоду на загальну суму 32400,0 грн.

Розмір шкоди розраховано позивачем відповідно до Додатку №1 до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559 (зі змінами внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України №1789 від 28.12.2001 та №111 від 01.02.2012. Шкода обчислена у розмірі як за п`ять дерев пошкоджених до ступеня припинення росту та одного дерева до ступеня неприпинення росту.

Відповідачем розрахунок шкоди не заперечений та не спростований.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559 (зі змінами внесеними згідно постановами Кабінету Міністрів України №1289 від 28.12.2001 та №111 від 01.02.2012) встановлено, що розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, обчислюється за таксами, що затверджені цією постановою, посадовими особами інспекторського складу Державної екологічної інспекції та її територіальних органів та інших спеціально уповноважених органів виконавчої влади, яким надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Розрахунок здійснено Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області - Кондратьєвою І.С. та перевірено Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища Миколаївської області - Орловським В.М., що повністю відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559.

Розрахунок шкоди виконаний згідно такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559 та направлений на адресу відповідача разом з претензією про сплату заборгованості від 17.01.2019 за №04/04-03/130 за підписом начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, що відповідає вимогам ст.222 ГК України.

Відносно посилання відповідача на те, що Розрахунок шкоди складений державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Миколаївській області не на офіційному бланку Інспекції, слід зазначити, що Постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559 не містить посилань на обов`язковість складання розрахунку на офіційному бланку територіальних органів центральних органів виконавчої влади.

Стосовно посилання відповідача на той факт, що розмір шкоди не зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення №000122 від 14.01.2019 слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. При цьому, у зазначеному розділі має зазначатись суть заподіяної шкоди, а не її розмір. У протоколі зазначено, що шкода буде визначена у розрахунку, що цілком відповідає вимогам, які пред`являються до змісту вказаного протоколу.

Щодо посилання відповідача на той факт, що начебто з моменту притягнення посадової особи відповідача до адміністративної відповідальності Інспекція не мала правових підстав на проведення розрахунку розміру збитків, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Адміністративна відповідальність посадової особи є одним видів відповідальності за порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища. В її рамках посадову особу було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення №04/04 від 15.01.2019 та визнано винною у скоєнні правопорушення передбаченого ст.153 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,0 грн. Штраф сплачено у добровільному порядку у повному обсязі. При цьому, розрахунок розміру шкоди від 16.01.2019 складено державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з метою відшкодування шкоди завданої навколишньому природному середовищу юридичною особою в рамках не адміністративних, а цивільних правовідносин.

Таким чином, на думку суду, наведені обставини у їх сукупності, підтверджують протиправну поведінку відповідача, яка полягає у незаконному пошкоджені дерев без спеціального дозвільного документу (належним чином оформленого рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради) та завдання шкоди навколишньому природному середовищу на загальну суму 32400,0 грн.

Вина відповідача полягає у видаленні дерев без дотримання порядку, встановленого чинним законодавством, що призвело до завдання державі збитків, які підлягають відшкодуванню.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Суд вважає, що саме порушення з боку відповідача законодавства про охорону навколишнього середовища, у вигляді пошкодження (знесення) дерев без дозвільних документів, стало причиною завдання рослинному світу та навколишньому природному середовищу майнової шкоди у розмірі 32400,0 грн.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем доведено порушення з боку відповідача вимог чинного законодавства щодо охорони рослинного світу та нанесення навколишньому природному середовищу, внаслідок протиправних, винних дій відповідача, майнової шкоди у розмірі 32400,0 грн, що є підставою для покладення на винну особу цивільно-правової відповідальності.

Відповідачем під час розгляду справи не спростовані вимоги позивача; не надані суду належні та допустимі докази того, що дерева зносились під час стихійного лиха, внаслідок аварійної чи надзвичайної ситуації чи за наявності дозвільних документів у відповідності до чинного законодавства.

На час прийняття рішення відповідачем не надано суду доказів сплати ним коштів в сумі 32400,0 грн на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження дерев.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального закладу "Миколаївський спортивний ліцей" Миколаївської обласної ради (54044, м.Миколаїв, просп.Миру, буд.15, код ЄДРПОУ 04589981) до Державного бюджету України (в бюджет Інгульського району м.Миколаєва, Миколаївської обл., на розрахунковий рахунок №UА248999980333139331000014482, код бюджетної класифікації 24062100, код ЄДРПОУ 37992030, ГУК Інгульського р-ну, Миколаївської обл., Казначейство України) 32400,0 грн на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження дерев.

3. Стягнути з Комунального закладу "Миколаївський спортивний ліцей" Миколаївської обласної ради (54044, м.Миколаїв, просп.Миру, буд.15, код ЄДРПОУ 04589981) на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, м.Одеса, вул.Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд.22, код ЄДРПОУ 43879780) 2270,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 17.04.2023 року.

Суддя М.В. Мавродієва