Рішення

від 18.04.2023 по справі 916/3521/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3521/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Дюльгер С.В.,

розглянувши справу № 916/3521/22

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Одеської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Коблевська, буд. 39; код ЄДРПОУ ВП 01186691)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄВЄР МАРКЕТ" (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 1; код ЄДРПОУ 41397442)

про стягнення 92 414,96 грн;

представники сторін:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеської філії Акціонерного товариства "Укртелеком", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄВЄР МАРКЕТ" про стягнення 92 414,96 грн, з яких: 83 673,31 грн основної заборгованості; 6351,74 грн пені по заборгованості з оплати за користування нерухомим майном; 1895,10 грн пені по заборгованості з оплати за надання послуг з утримання орендованого майна; 381,10 грн 3% річних по заборгованості з оплати за користування нерухомим майном; 113,71 грн 3% річних по заборгованості з оплати за надання послуг з утримання орендованого майна.

В обґрунтування позову посилається на порушення відповідачем грошових зобов`язань зі сплати орендної плати за Договором оренди нерухомого майна № 51Е100-237/21 від 24.02.2021.

Ухвалою від 28.12.2022 позовну заяву (вх. № 3637/22 від 20.12.2022) Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду: правильної адреси відповідача згідно Реєстру; належних доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів з урахуванням вимог даної ухвали.

12.01.2023 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою від 25.01.2023 позовну заяву (вх. № 3637/22 від 20.12.2022) Акціонерного товариства "Укртелеком" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/3521/22, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.02.2023, запропоновано сторонам подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

21.02.2023 за вх. № 5601/23 на електронну пошту суду надійшло клопотання представника відповідача про надання часу для підготовки та надсилання відзиву до 01.03.2023.

22.02.2023р. з 09 год. 09 хв. до 11 год. 19 хв. у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, всі працівники суду та учасники процесу перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі та судове засідання не відбулося.

Ухвалою від 22.02.2023 повідомлено сторін про те, що розгляд справи відкладено на 20.03.2023.

Протокольною ухвалою від 20.03.2023 судове засідання відкладено на 27.03.2023.

Судове засідання, призначене на 27.03.2023, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Волкова Р.В. на лікарняному.

Ухвалою від 03.04.2023 повідомлено сторін про те, що судове засідання призначено на 18.04.2023.

18.04.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву не скористався, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження відповідача є: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 1.

Відповідно до 21 пункту розділу XI "Перехідні положення" ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

За приписами частини 1 статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Частиною 3 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 р. № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, територія Сєвєродонецької міської територіальної громади з 25.06.2022 та станом на час розгляду справи є тимчасово окупованою.

Враховуючи викладене, відповідач про розгляд справи повідомлявся через публікацію тексту ухвал (про відкриття провадження у справі та ухвал, постановлених в порядку ст. 120 ГПК України) на офіційному веб-сайті судової влади України.

Крім того, з метою вжиття усіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи суд також направляв ухвали на електронну поштову адресу, вказану позивачем у позовній заяві.

Слід зазначити, що у клопотанні за вх. № 5601/23 від 21.02.2023 представник відповідача повідомив про намір подачі відзиву та просив надати час для його підготовки до 01.03.2023.

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 25.01.2023 суд надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву з моменту отримання вказаної ухвали.

Як вже було зазначено, у зв`язку з тимчасовою окупацією території, де зареєстрована юридична особа відповідача, ухвали у даній справі надсилалися останньому в порядку ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" шляхом розміщення тексту ухвал суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

Абзацом 2 частини 2 ст. 12-1 цього Закону передбачено, що з опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Так, ухвала про відкриття провадження у справі була опублікована на сайті судової влади України 27.01.2023, з огляду на що відповідач мав право на подачу відзиву у даній справі до 13.02.2023 включно.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 118 право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За приписами ч 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4 ст. 119 ГПК України).

Варто зазначити, що клопотання представника відповідача (вх. № 5601/23), яке фактично є клопотанням про продовження строку на подачу відзиву, було надіслано останнім на електронну пошту суду 21.02.2023 та в той же день було зареєстровано відповідальними працівниками канцелярії суду.

Отже, суд констатує, що вказане клопотання про продовження строку на подачу відзиву в порушення приписів ч. 2 ст. 119 ГПК України було подано представником позивача після закінчення встановленого судом процесуального строку на подачу відзиву.

Суд також зауважує, що відповідач, за умови наявності обставин, які б ускладнювали підготовку та надсилання відзиву на позовну заяву у даній справі, не був позбавлений права в порядку ч. ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України подати відзив разом із клопотанням про поновлення строку на його подачу.

Між тим, відповідним правом відповідач не скористався.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважав за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

18.04.2023 складено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

24.02.2021 між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем було укладено Договір оренди нерухомого майна № 51Е100-237/21 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар бере в строкове платне користування наступне майно (надалі - Орендоване майно): 1.1.1. нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Гвоздичний, на третьому поверсі (сектор 8) 4-поверхового будинку №6 корпус А, загальною площею 849,1 м2, для використання у якості офісу та складу. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемах у Додатках №1 до Договору.

В подальшому, до Договору 1 були внесені зміни шляхом укладання Додаткової угоди №1 від 01.02.2022 року (надалі-Додаткова угода), якою п. 1.1.1 Договору було викладено в наступній редакції: « 1.1.1. нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Гвоздичний, на третьому поверсі (сектор 8) та надбудова 4-поверхового будинку №6 корпус А, загальною площею 872,5 м2, для використання у якості офісу та складу. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у Додатку №1 до Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору передача Орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі.

Акт приймання-передачі майна б/н від 01 березня 2021 року до Договору 1 підтверджує, що Позивач передав, а Відповідач прийняв у користування відповідно до умов Договору Орендоване майно.

В подальшому, у зв`язку з укладанням Додаткової угоди до Договору та внесенням змін до п. 1.1.1 Договору сторонами було підписано Акт приймання-передачі майна-1 від 01 лютого 2022 року до Договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачається, що за користування Орендованим майном Відповідач зобов`язаний сплачувати Позивачу Орендну плату, що складається з:

3.1.1. плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 11,29 грн. за 1 м2 за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 12 823,05 грн. за 849,1 м2 за місяць;

3.1.2. плати за надання Орендодавцем послуг з утримання Орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку № 2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений Договором).

В подальшому, у зв`язку з укладанням Додаткової угоди до Договору, п.3.1.1. було викладено в редакції, згідно якої Орендар зобов`язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату, що складається з: « 3.1.1. плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 11,29 грн. за 1 м2 за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загачених площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становите 12 823,05 грн. за 849,1 м2 за місяць; плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 50,00 гривень за 1 м2 за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 1404, 00 гривень за 23,4 м2 за місяць».

Відповідно до п.3.2. Договору Позивач має право в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати у разі збільшення розміру податків (в тому числі податку на нерухомість та земельного податку), зборів, інших обов`язкових платежів, цін і тарифів, що впливають на розмір орендної плати.

Пункт 3.3 Договору передбачає, що деталізація послуг з утримання Орендованого майна наведена у Додатку№2 до Договору.

Відповідно до п.3.4 Договору Позивач в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору змінює плату за послуги з утримання Орендованого майна у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги.

Пункт 3.6 Договору передбачає, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі Орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді

Відповідно до п.3.11. Договору, починаючи з 2022 року кожного 1 лютого кожного року дії Договору, орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання Орендованого майна), автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. При цьому, Сторони погодилися, що така зміна орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору.

Пункт 3.7 Договору 1 передбачає, що Орендна плата сплачується Відповідачем щомісяця шляхом перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок Позивача усієї суми орендної плати не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим або орендна плата сплачується Відповідачем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок Позивача у наступному порядку:

- Орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання Орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця (п/п 3.7.1.);

- плата за надання послуг з утримання Орендованого майна сплачується до 20 числа місяця наступного за розрахунковим (п/п 3.7.2.).

Відповідно до п.3.8 Договору орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається Позивачем Відповідачу на його e-mail або за допомогою іншого узгодженого Сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання Відповідачем рахунку- акту від Позивача, Відповідач зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання Орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати Позивачем).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 626 ЦК України договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За приписами ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, факт передачі майна за Договором Відповідачеві підтверджується відповідними Актами приймання-передачі майна (Т. 1, а.с. 22, 26).

Факт наявності заборгованості за Договором підтверджуються наданими Позивачем Рахунками-актами №51008/2203-298 від 31 березня 2022 року на суму 63139,85 грн, №51008/2204-186 від 30 квітня 2022 року на суму 7980,05 грн, №51008/2205-186 від 31 травня 2022 року на суму 15655,95 грн, №51008/2206-183 від 30 червня 2022 року на суму 15816,86 грн, №51008/2207-420 від 31 липня 2022 року на суму 10624,37 грн.

Пункт 5.3.12 Договору передбачає обов`язок Відповідача своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені Договором.

Як вказав позивач, залишок заборгованості по Договору станом на день подання позовної заяви складає 83 673,31 грн.

Відповідач не надав до матеріалів справи доказів сплати наявної перед Позивачем заборгованості у повному обсязі, а також не заперечував щодо існування вказаної заборгованості, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за Договором у розмірі 83673,31 грн підлягають задоволенню.

Крім того, суд враховує доводи Позивача, що згідно умов п. 3.10 Договору Відповідачем була внесена грошова застава у розмірі 15 514,86 грн. При закінченні строку дії Договору сума застави за рішенням Позивача може бути зарахована в рахунок оплати платежів, належних з Відповідача на дату повернення Орендованого майна з користування (як правило, на оплату послуг з утримання Орендованого майна). Так, Позивач звернув увагу, що за його рішенням вищезазначена грошова застава була використана для часткового погашення заборгованості за користування нерухомим майном та заборгованості за надання Позивачем послуг з утримання Орендованого майна.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.2 Договору у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань Відповідач на вимогу Позивача сплачує пеню, яка нараховується від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Перевіривши запропонований позивачем розрахунок пені по заборгованості з оплати за користування нерухомим майном та по заборгованості з оплати за надання послуг з утримання орендованого майна, суд вважає його правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань).

Перевіривши запропонований позивачем розрахунок відсотків річних по заборгованості з оплати за користування нерухомим майном та по заборгованості з оплати за надання послуг з утримання орендованого майна, суд вважає його правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Одеської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Коблевська, буд. 39; код ЄДРПОУ ВП 01186691) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄВЄР МАРКЕТ" (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 1; код ЄДРПОУ 41397442) про стягнення 92 414,96 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄВЄР МАРКЕТ" (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 1; код ЄДРПОУ 41397442) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Одеської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Коблевська, буд. 39; код ЄДРПОУ ВП 01186691) 83673,31 грн основної заборгованості, 8246,84 пені, 494,81 грн 3% річних, 2481,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 18 квітня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 24 квітня 2023 р.

Суддя Р.В. Волков