Рішення

від 24.04.2023 по справі 920/175/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.04.2023м. СумиСправа № 920/175/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/175/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ»

(вул. Реміснича, 35, м. Суми, 40004,

код ЄДРПОУ 41884537)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДЛАЙН ПЛЮС»

(вул. Грушевського, буд.27, кв.24, смт. Свеса, Ямпільський район,

Сумська область, 44226, код ЄДРПОУ 40387240)

про стягнення 117022 грн 93 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 117022 грн 93 коп, з яких: 104922 грн 29 коп заборгованість за спожиту електричну енергію, 171 грн 56 коп відшкодування витрат на відключення електроустановок, 3153 грн 14 коп. пені, 6892 грн 46 коп інфляційних втрат, 1883 грн 48 коп. 3% річних за неналежне виконання зобов`язань за Договором постачання електричної енергії споживачу від 01.07.2019, а також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023 справу розподілено судді Заєць С.В.

23.02.2023 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/175/23 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки для надання процесуальних документів.

Станом на 24.04.2023 відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

При цьому, суд зауважує, що поштове відправлення на адресу відповідача а саме ухвала суду про відкриття провадження у справі, отримані представником відповідача 02.03.2023, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.

Відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

2. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

У зв`язку з реформуванням ринку електричної енергії, на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) з 01.01.2019 забезпеченням споживачів електричною енергією займаються різні суб`єкти ринку електричної енергії, зокрема, оператори системи розподілу та електропостачальники, одним з яких є позивач у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ», яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року № 429.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268, єдиним постачальником універсальних послуг на території Сумської області є ТОВ «ЕНЕРА СУМИ».

Пунктом 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Правила) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до абз. 2 п. 1.2.15 Правил, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв - приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи

частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2019 між ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» (Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВУДЛАЙН ПЛЮС» (Відповідач, Споживач) укладено Договір постачання електричної енергії споживачу (Договір), до умов якого ТОВ «ВУДЛАЙН ПЛЮС» приєдналося заявою - приєднанням від 01.01.2019, обравши Комерційну пропозицію № 1 ВС

Підписання заяви-приєднання Відповідачем підтверджує факт його приєднання до публічного договору про постачання електричної енергії споживачу.

Умови Договору розроблені з урахуванням вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила), та є однаковими для споживачів (п. 1.2 договору).

У п. 3.1 Договору вказано, що датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні. У додатку №1 до Договору, яким є заява - приєднання зазначено, серед іншого, що початок постачання електричної енергії - 01.01.2019, а оператор системи, з яким споживач уклав договір розподілу (передачі) електричної енергії АТ «Сумиобленерго».

В результаті приєднання Відповідача до умов публічного договору про постачання електричної енергії йому було відкрито у TOB «ЕНЕРА СУМИ» особовий рахунок за № НОМЕР_1 .

Договір не визнавався недійсним у судовому порядку, а тому підлягав обов`язковому виконанню сторонами.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п.п.1 пункту 6.2 Договору Відповідач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» належним чином виконувало умови Договору та здійснювало постачання електричної енергії Відповідачу, а в свою чергу Відповідач здійснював споживання електричної енергії, що підтверджується листом про переданий обсяг розподіленої електричної енергії, поставленої електропостачальником ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» споживачу ТОВ «ВУДЛАЙН ПЛЮС», № 66-21/4596 від 29.12.2022 АТ «Сумиобленерго», яке на ринку електричної енергії України виконує функції адміністратора комерційного обліку (АКО), відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, а саме: здійснює надання сертифікованих даних комерційного обліку (остаточного набору даних комерційного обліку за встановлений період для точки комерційного обліку, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії). Частина 1 статті 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлює - функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі. Відповідно до пункту 10 постанови НКРЕП від 14.03.2018 № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (ОСР).

Так, ТОВ «ВУДЛАЙН ПЛЮС» було фактично спожито електричну енергію, поставлену ТОВ «ЕНЕРА СУМИ», за період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року в загальному обсязі 28 080 кВт*год., зокрема:

-у жовтні 2022 - 20 460 кВт*год,

-у листопаді 2022 - 7 380 кВт*год,

-у грудні 2022 - 240 кВт*год,

Відповідно до пп. 2 п. 7.2. Договору, постачальник зобов`язується нараховувати та виставляти рахунки споживачу, відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором. Згідно п. 4.13 Правил для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отримання порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (п. 4.14 Правил).

Натомість споживач, в свою чергу, згідно з пп. 1 п. 6.2. Договору, зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору. Згідно комерційної пропозиції № 1 ВС до Договору («Спосіб оплати»), оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі 100 % попередньої оплати заявлених Споживачем обсягів споживання на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Відповідно до п.5.1 Договору, споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Відповідно до п.5.6 Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 ТОВ «ВУДЛАЙН ПЛЮС» за спожиту активну електричну енергію було нараховано:

- за жовтень 2022 - 106 952 грн 98 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком № 27100419/165747/1 від 31.10.2022. Рахунок вручено представнику Боржника наручно 10.11.2022, про що свідчить відповідний підпис на рахунку;

- за листопад 2022 - 36 794 грн 44 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком № 27100419/181926/1 від 30.11.2022. Рахунок вручено представнику Боржника наручно 12.12.2022, про що свідчить відповідний підпис на рахунку;

- за грудень 2022 - 1 174 грн 87 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком № 27100419/198317/1 від 31.12.2022. Рахунок направлено поштою рекомендованим листом на адресу Боржника 11.01.2023 та отримано ним 13.01.2023, що підтверджується скрін-шотом з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за результатами відслідковування трек-номеру відправлення.

На підтвердження спожитих обсягів та вартості електроенергії, сторонами Договору також були складені і підписані Акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії.

Таким чином, на виконання умов Договору та укладених до нього додатків, TOB «ЕНЕРА СУМИ» за період жовтень-грудень 2022 поставило, а ТОВ «ВУДЛАЙН ПЛЮС» прийняло електричну енергію в об`ємі 28 080 кВт*год загальною вартістю 144922 грн 29 коп.

Згідно Довідки нарахувань та оплат по активній електроенегрії ТОВ «ВУДЛАЙН ПЛЮС» здійснило часткову оплату заборгованості за спожиту у жовтні 2022 електроенергію в сумі 25000,00 грн та 15000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання умов Договору та укладених до нього додатків, ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» за період з жовтня по грудень 2022р. поставило, а ТОВ «ВУДЛАЙН ПЛЮС» прийняло електричну енергію в об`ємі 28080 кВт*год, проте відповідач ТОВ «ВУДЛАЙН ПЛЮС» не оплатив отриманої електричної енергії у повному обсязі, через що, з урахуванням часткової оплати заборгованості за жовтень 2022, на момент звернення до суду з цим позовом, ТОВ «ВУДЛАЙН ПЛЮС» має заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період жовтень-грудень 2022 на загальну суму 104 922 грн 29 коп.

Вирішуючи спір у даній справи, суд керується наступним:

Як вбачаєтьсяз поданих до матеріалів справи документів, між сторонами виникли господарські відносини у сфері поставки електричної енергії, які регулюються нормами ЦК України, з урахуванням особливостей, які передбачені ст.ст. 275-276 ГК України.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору відповідачу було поставлено у жовтні-грудні 2022 року електричну енергію на загальну суму 144922 грн 29 коп. Відповідачем спожита електрична енергія своєчасно в повному обсязі оплачена не була не слаченою залишається 104922 грн 29 коп, що є порушенням вказаних норм матеріального права та умов договору.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 104922 грн 29 коп заборгованості за спожиту електричну енергію є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Окрім цього позивачем заявлено до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

У відповідності з п.п. 1 п. 6.2. Договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату активної електричної енергії відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до обраної комерційної пропозиції («Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф»), за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, інфляційні збитки та 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

За змістом ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Розділом «Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф» комерційної пропозиції визначено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкції за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до поданого розрахунку позивачем нараховано відповідачу 3153 грн 14 коп пені.

Відповідач контр розрахунку пені суду не надав.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3153 грн 14 коп пені є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17.12.2013 року № 14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до якого розмір 3% річних становить 1883 грн 48 коп, інфляційних втрат 6892 грн 46 коп.

Приймаючи до уваги, встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1883 грн 48 коп 3% річних та 6892 грн 46 коп. інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені до стягнення витрати на відключення від електроживлення електроустановок споживача у загальній сумі 171 грн 56 коп.

Так, згідно з положеннями абз.1 п.п.2 п.7.5 розділу VII Правил, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договорі електропостачальником.

На виконання Правил, позивач 17.11.2022 вручив Споживачу попередження про припинення постачання електричної енергії з 08:00 02.12.2022.

Відповідно до п.7.10. Правил, припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу.

02.12.2022 працівниками Ямпільської дільниці філії «Шосткинський РЕМ» AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» здійснено відключення від електроживлення електроустановки Відповідача, про що ОСР направив ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» лист (реєстр споживачів, відключених від електричних мереж) № 66-21/4223 від 05.12.2022.

Згідно з положеннями п. 7.12 Правил, витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення електроживлення електроустановки споживача покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем (крім випадків, визначених цим пунктом), якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими Правилами порядку. Такі ж положення визначені умовами публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а саме: п.п.10 п.6.2., п.п.3 та 6 п.7.1., п.8.5. та п. 8.6 Договору.

На підставі зазначеного вище, ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» було виставлено Відповідачу рахунок № 271/08 від 08.12.2022 з відшкодування витрат на відключення електроустановок. Рахунок отриманий представником Відповідача наручно 08.12.2022, про що свідчить відповідний підпис на рахунку, однак на момент подання цього позову оплачений не був.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення витрат на відключення від електроживлення електроустановки споживача в сумі 171 грн 56 коп та задовольняє позовні вимоги в цій частині шляхом стягнення 171 грн 56 коп.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДЛАЙН ПЛЮС» про стягнення 117022 грн 93 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДЛАЙН ПЛЮС» (вул. Грушевського, буд.27, кв.24, смт. Свеса, Ямпільський район, Сумська область, 44226, код ЄДРПОУ 40387240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (вул. Реміснича, 35, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 41884537) 104922 (сто чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві) гривні 29 коп заборгованості за спожиту електричну енергію, 171 (сто сімдесят одну) гривню 56 коп відшкодування витрат на відключення електроустановок, 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) гривні 14 коп пені, 6892 (шість тисяч вісімсот дев`яносто дві) гривні 46 коп інфляційні втрати, 1883 (одна тисяча вісімсот вісімдесят три) гривні 48 коп 3% річних, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 26.04.2023.

СуддяС.В. Заєць