Ухвала

від 18.04.2023 по справі 11/б-1136

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18 квітня 2023 рокуСправа № 11/Б-1136УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.,

при секретарі судового засідання Шмир А.І.

розглянув скаргу Акціонерного Товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на бездіяльність ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Тютюн Імпекс" арбітражного керуючого Микитіва О.І.

у справі за заявою

кредитора: Головного управління ДПС у Тернопільській області, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003

до боржника: Закритого акціонерного товариства "Тютюн Імпекс", вул. Степана Бандери, 95, м. Борщів, Тернопільської області;

про визнання банкрутом.

За участю представників сторін:

Кредиторів: Грицак А.П. представник "Державний експортно-імпортний банк України"; Гукалюк Н.П. представник Головного управління ДПС у Тернопільській області; Дзюбановська Н.З. представник Тернопільського обласного центру зайнятості

Боржника: Микитів О.І. ліквідатор

Суть справи: 22.12.2022 року на адресу суду від кредитора Акціонерного Товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла скарга №0000606/22-42 від 21.12.2022 на бездіяльність ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Тютюн Імпекс" арбітражного керуючого Микитіва О.І.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.12.2022 судове засідання по розгляду скарги Акціонерного Товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на бездіяльність ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Тютюн Імпекс" Микитіва О.І. призначено на 24 січня 2023 року об 14 год. 20 хв., ліквідатору Закритого акціонерного товариства "Тютюн Імпекс" Микитіву О.І. надати суду Поточний звіт про вчинені дії в ході проведення ліквідаційної процедури; заперечення/спростування/ на скаргу на бездіяльність арбітражного керуючого; копії заперечень надіслати учасникам провадження у справі про банкрутство /докази надсилання надати суду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2023 відкладено судове засідання по розгляду скарги Акціонерного Товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на бездіяльність ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Тютюн Імпекс" Микитіва О.І. на 28 лютого 2023 року об 12 год. 00 хв..

Ухвалами суду від 28.02.2023 та віл 21.03.2023 відкладалося судове засідання по розгляду скарги Акціонерного Товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на бездіяльність ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Тютюн Імпекс" Микитіва О.І. на 21 березня 2023 року об 14 год. 00 хв. та 18 квітня 2023 року о 10 год. 00 хв..

В судовому засіданні представник Акціонерного Товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підтримав скаргу №0000606/22-42 від 21.12.2022 на бездіяльність ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Тютюн Імпекс" арбітражного керуючого Микитіва О.І., просить скаргу задоволити.

Представники Тернопільського обласного центру зайнятості та Головного управління ДПС у Тернопільській області поклалися на думку суду та пояснили, що зауважень до роботи арбітражного керуючого не мають.

Арбітражний керуючий Микитів О.І. в судовому засіданні заперечив проти доводів скаржника та просить суд відмовити в задоволенні скарги на бездіяльність ліквідатора.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив:

Відповідно до ч. 3 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2009 затверджено Реєстр вимог кредиторів по справі № 11/Б-1136 відносно Закритого акціонерного товариства Тютюн Імпекс, вул. Степана Бандери, 95, м. Борщів, Тернопільської області, ідентифікаційний код 30033852 та визнано грошові вимоги, зокрема: ВАТ Державний експортно-імпортний банк України, м. Київ в особі філії ВАТ Укрексімбанк в м. Тернополі, вул. Шептицького, 21, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 22607369 на суму 6 892 225 грн. 78 коп.; черговість задоволення грошових вимог на суму 5 636 526 грн 33 коп. перша; на суму 1 255 699 грн 45 коп. шоста.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 23 червня 2009 року боржника Закрите акціонерне товариство "Тютюн Імпекс", вул. Степана Бандери, 95, м. Борщів, Тернопільської області, ідентифікаційний код 30033852 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Микитіва Олега Ігоровича, м. Тернопіль, вул. Вербицького, 8/24; ліцензія серії АВ № 347374 від 06.02.2008 року.

В обґрунтування поданої скарги №0000606/22-42 від 21.12.2022 АТ "Державний експортно-імпортний банку України" зазначає, що відповідно до протокольного рішення №23 від 16.08.2018 засідання комітету кредиторів ЗАТ "Тютюн Імпекс" надано згоду арбітражному керуючому Микитіву О.І. провести списання у зв`язку із відсутністю наступного майна банкрута, а саме: причепів марки 2ПТС-4 в кількості 2-ох шт., державні номерні знаки ЗАЗ 081 та ЗАЗ 083, 1983 та 1990 років випуску. Окрім того, заявник вказує, що згідно протокольного рішення №1/19 від 08.08.2019 на засіданні комітету кредиторів ЗАТ "Тютюн Імпекс", арбітражний керуючий Микитів О.І. повідомив кредиторів, що процедура банкрутства знаходиться на завершальній стадії, зокрема проводиться списання відсутньої техніки банкрута. Однак, з того часу інформація про хід ліквідаційної процедури арбітражним керуючим Микитівим О.І. комітету кредиторів не доводилася, збори кредиторів ліквідатором не скликалися.

Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (далі Кодекс), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

За змістом статей 61, 62, 63, 64 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.

Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього законом повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Аналогічний принцип передбачався Законом про банкрутство в редакції чинній на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій справі.

На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012.

Завданням ліквідатора у ліквідаційній процедурі є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б).

Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка оспорює дотримання цієї домінанти, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18).

Поряд із зазначеним, судом встановлено, що ліквідатором банкрута подано документи, якими підтверджується вчинення ним послідовних заходів, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства, спрямованих на виявлення та повернення майна банкрута, тобто дій спрямованих на виконання основної мети ліквідаційної процедури максимального задоволення вимог кредиторів.

Зокрема, 18 січня 2023 року від ліквідатора ЗАТ "Тютюн Імпекс" Микитіва О.І. до суду надійшов Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс №7 від 18.01.2023 (вх. №438) про завершення ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс станом на 18 січня 2023 року.

Як вбачається із Звіту ліквідатора про проведену роботу, арбітражним керуючим вживалися заходи щодо розшуку та повернення майна банкрута, а саме: причіп 2ПТС-4 д. н. з. ЗАЗ 081, 1983 року випуску та причіп 2ПТС-4 д. н. з. ЗАЗ 083, 1990 року випуску. З метою встановлення місця знаходження транспортних засобів ліквідатором ЗАТ Тютюн Імпекс" було направлено ряд запитів в правоохоронні органи, які в подальшому були оголошені в розшук. Ліквідатору ЗАТ "Тютюн Імпекс" спільно з органами МВС не вдалося встановити місце знаходження 2 (двох) причепів 2ПТС-4, які рахувалися згідно відповіді ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області за Берегівським ТФЗ ЗАТ "Тютюн Імпекс", в зв`язку з чим арбітражним керуючим ЗАТ "Тютюн Імпекс" Микитівим О.І. було створено комісію та проведено вибракування даних причепів, та знято з обліку 27.10.2022.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що посилання скаржника щодо невиконання ліквідатором вимог ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства є необґрунтованим та відсутні підстави для визнання неправомірною бездіяльність ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Тютюн Імпекс" арбітражного керуючого Микитіва О.І..

Згідно з ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які подаються сторонами повинні бути належними, допустимими, достовірними та вірогідними.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає, що Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявності достатніх підстав для визнання неправомірними дій та бездіяльності арбітражного керуючого Микитіва О.І. при виконанні ним обов`язків ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Тютюн Імпекс" у справі № 11/Б-1136.

Отже, дослідивши обставини справи, суд вважає, що ліквідатором ЗАТ "Тютюн Імпекс" Микитів О.І. вчинялись всі заходи для завершення ліквідаційної процедури банкрута, відтак підстави для задоволення скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на бездіяльність ліквідатора - відсутні.

Керуючись ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України; Кодексом України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Акціонерного Товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на бездіяльність ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Тютюн Імпекс" арбітражного керуючого Микитіва О.І. відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали підписано 26.04.2023.

СуддяА.М. Сидорук