Ухвала

від 25.04.2023 по справі 922/740/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

25 квітня 2023 року м. ХарківСправа № 922/740/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

без виклику сторін

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про зміну предмета позову (вх. №9752 від 20.04.2023) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський 3-5) до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче-комерційне підприємство "Енергомаш" (61072, м. Харків, Проспект Науки, 60) про стягнення 43852,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш", в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 31323,47 грн. попередньої оплати за договором № 09/03/1996-МТР від 05.08.2020 та 12529,39 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.03.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - для подання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

20.04.2023 через загальний відділ документообігу суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову (вх. №9752).

Розглянувши заяву позивача про зміну предмета позову (вх. №9752 від 20.04.2023), суд дійшов висновку про наступне.

У своїй заяві позивачем повідомлено суд про те, що 13.04.2023 ПАТ «Укрнафта» отримало від ТОВ «ВКП «Енергомаш» грошові кошти у розмірі 31232,47 грн. та лист від відповідача за вих. № 4 від 13.04.2023, отримання позивачем коштів в сумі 31232, 47 грн. підтверджується платіжною інструкцією № 01586505462 від 13.04.2023.

Таким чином, позивачем у заяві зазначено що оскільки відповідачем перераховано попередню оплату у розмірі 31323,47 грн., відповідно до умов Договору від 05.08.2020 № 09/03/773-МТР, позивач змінює предмет позову та просить суд стягнути з відповідача на свою користь штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого товару за умовами Договору від 05.08.2020 року № 09/03/773-МТР у розмірі 12529,39 грн. (125293,88 грн. х 10%).

Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Разом з тим, у позовній заяві позивачем вже заявлено до стягнення штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого товару за умовами Договору від 05.08.2020 року № 09/03/773-МТР у розмірі 12529,39 грн.

Таким чином, матеріальна вимога про стягнення штрафу вже заявлена позивачем у позові, тому ця матеріальна вимога не є зміною, у розумінні ст. 46 ГПК України.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище у сукупності, у даному разі у суду відсутні підстави для прийняття поданої позивачем заяви про зміну предмета позову.

Статтею 129 Конституції України та статтею 42 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є недопустимим.

Частиною третьою статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Водночас суд роз`яснює, що позивач має право на пред`явлення позовних вимог за новий період в іншому позовному провадженні на загальних підставах в т.ч. з оплатою судовим збором у порядку і розмірах встановлених законом.

У статті 1 Конституції України, зокрема, закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя. Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина п`ята статті 55 Конституції України). Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Керуючись ст. ст. 46, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про зміну предмета позову (вх. №9752 від 20.04.2023).

Ухвала набирає законної сили після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

Ухвалу складено та підписано 25.04.2023 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв