Рішення

від 21.04.2023 по справі 466/1361/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/1361/23

Провадження № 2/466/1076/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі : головуючої-судді Білінська Г.Б.

при секретарі Окілка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я., Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області, приватного підприємства «Віксор» про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та перереєстрація транспортного засобу,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просить визнати недійсним\ фіктивним\ договір купівлі-продажу транспортного засобу марки- FIAT DOBLO 1.9 D пасажирський, легковий, №кузова НОМЕР_1 , 2010 року випуску за №7453/20/001650, посвідченого ПП «Віксар», який здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, укладеного між ним та його батьком ОСОБА_3 , та провести перереєстрацію вказаного транспортного засобу.

В обґрунтування вимог покликається на те, що 20 листопада 2020 року на підставі Договору купівлі -продажу за №7453/20/001650 посвідченого ПП «Віксар», який здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами позивач ОСОБА_1 продав (фіктивний продаж) своєму батькові ОСОБА_4 транспортний засіб марки- FIAT DOBLO 1.9 D пасажирський легковий, №кузова НОМЕР_1 , 2010 року випуску. Вказаним автомобілем позивач володів на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 12.09.2013 року. Будь-яких фінансових розрахунків між мною та батьком під час укладення вищезазначеного договору купівлі- продажу не було, оскільки останній був укладений позивачем з метою уникнення поділу майна подружжя під час процедури розірвання шлюбу . Факт укладення фактично фіктивного договору купівлі-продажу транспортного засобу підтверджується тим, що позивач продовжує користуватися даним транспортним засобом і фактично його батькові не передавав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у віці 72 років - помер. Після смерті батька відкрилася спадщина на усе належне майно спадкодавця, в тому числі на транспортний засіб марки- FIAT DOBLO 1.9 D пасажирський, легковий, №кузова НОМЕР_1 ,2010 року випуску.

Спадкоємцями до майна померлого стали його діти: позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 . Відповідач ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем першої черги за законом, у встановлений законом строк подав заяву до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я., про прийняття спадщини по смерті батька- ОСОБА_3 .. Будучи добре обізнаний, що вищезазначений транспортний засіб фактично належить позивачу, відповідач через особисту неприязнь , зазначив даний транспортний засіб як спадкове майно, яке належало спадкодавцеві до дня його смерті.

В добровільному порядку відмовитися від спадкування даного транспортного засобу в користь позивача відповідач не має наміру, більше того не заперечує своєї неприязні та стверджує, що свідомо зазначив даний транспортний засіб спадковим майном померлого наперекір позивачу.

Позивач просить визнати оспорюваний договір недійсним з підстав його фіктивності та провести перереєстрацію вказаного автомобіля на нього.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги та дав пояснення, аналогічні змісту позову.

Відповідач та представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечили з підстав, зазначених у відзиві .Зокрема відповідач пояснив, що він не володіє будь-якою інформацією про обставини укладення договору купівлі- продажу №7453/20/001650 між позивачем та ОСОБА_3 , а саме про мету укладення договору купівлі-продажу, реальних намірів сторін та стану виконання зазначеного договору. Відповідач не є стороною оспорюваного договору купівлі-продажу №7453/20/001650. Позивач та відповідач не перебувають у жодних договірних відносинах, внаслідок укладення цього договору , а тому є неналежним відповідачем у даній справі.

Заслухавши доводи сторін, пояснення свідків, вивчивши письмові докази у справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20 листопада 2020 року на підставі Договору купівлі -продажу за №7453/20/001650 посвідченого ПП «Віксар», який здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, позивач ОСОБА_1 продав своєму батькові ОСОБА_4 транспортний засіб марки- FIAT DOBLO 1.9 D пасажирський легковий, №кузова НОМЕР_1 , 2010 року випуску. До укладення договору вказаним автомобілем позивач володів на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 12.09.2013 року.

Укладення оспорюваного договору позивач пояснює тим, що у 2020 році він розпочав процес розірвання шлюбу із своєю дружиною, і щоб уникнути можливого поділу майна , уклав з батьком договір купівлі-продажу автомобіля , договір був фіктивним, оскільки не породжував ніяких прав і обов`язків для сторін, кошти по договору не передавались і автомобіль залишався в користуванні позивача.

На підтвердження своїх вимог позивач надав письмові докази :

- договір купівлі продажу за №7453/20/001650, посвідчений ПП «Віксор», за яким позивач ОСОБА_1 продав ОСОБА_4 транспортний засіб марки- FIAT DOBLO 1.9 D пасажирський легковий, №кузова НОМЕР_1 , 2010 року випуску. П. 2.1 вказаного договору передбачає, що передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору. П 3.1 договору передбачає , що за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 187600 грн. Згідно п.9.2 договір може бути розірваний за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою .

- свідоцтво про смерть ОСОБА_3 від 27.03.2022 року.

Допитана за клопотанням позивача свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що спірний автомобіль належав на праві власності її синові ОСОБА_1 . У 2020 році син почав процедуру розірвання шлюбу із своє дружиною, і щоб уникнути можливого поділу майна із колишньою дружиною, домовився з батьком про перереєстрацію автомобіля на батька ОСОБА_3 , уклавши договір купівлі-продажу, за яким кошти не передавались. Син з дружиною майно поділили добровільно, потреби у приховуванні від поділу автомобіля не було, однак такий формально залишився зареєстрованим за ОСОБА_3 , хоча фактично користувався автомобілем син ОСОБА_1 . У 2022 році ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, у яку ввійшов і спірний автомобіль. Оскільки між братами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує конфлікт, ОСОБА_6 , розуміючи фактичну ситуацію з автомобілем, подав заяву про прийняття спадщини, у якій вказав і спірний автомобіль.

Допитаний за клопотання позивача свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що знайомий із ОСОБА_8 тривалий час. Йому відомо, що ОСОБА_9 особисто придбав спірний автомобіль за кордоном, займався його розмитненням, особисто користувався автомобілем. Переоформив автомобіль на батька, оскільки розлучався з дружиною і не хотів з нею ділити майно, а потім не переоформив автомобіль на себе, оскільки батько хворів і не міг цим займатись.

За клопотанням відповідача судом витребувані докази копія спадкової справи після смерті ОСОБА_3 ,з якої вбачається, що ОСОБА_2 подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька , у якій вказав в числі спадкового майна спірний автомобіль.

Відповідно до ч. 3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом не дійсним, що передбачено ч.2 ст.234 ЦК України.

Із правового висновку викладеного у Постанові Верховного суду від 31.03.2021 року у справі №201/2832/19 вбачається, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін. При цьому, слід враховувати , що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторони не вчинили жодних дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Сторонами оспорюваного договору були ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ,

Позивач стверджує про свій умисел на вчинення саме фіктивного правочину з метою уникнення поділу майна подружжя. Однак ,суду не подані жодні докази на підтвердження такого умислу. Суду також не подано жодних доказів, які б підтвер- джували такий же умисел стороною договору купівлі-продажу- ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 ку у справі № 6-197цс14, з якою погодився Верховний Суд у постановах: від 14 лютого 2018 р. у справі № 379/1256/15-ц (провадження № 61-1300св18).

Тягар доказування фіктивності правочину повністю покладається на позивача.

З врахуванням того, матеріали, додані до позовної заяви не містять жодних доказів на ствердження фіктивності договору купівлі-продажу, а отримати пояснення покупця не є можливим, то сумніви щодо дійсності повинні тлумачитись судом на користь дійсності договору купівлі-продажу.

Позивачем ставиться вимога до відповідача про перереєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до п. 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку -автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМУ 7 вересня 1998 р. №1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС.

У відповідача відсутні повноваження здійснювати перереєстрацію транспортних засобів, скільки такими наділені територіальні органи з надання сервісних послуг МВС.

Належним відповідачем за такою вимогою може бути особа, яка уповноважена здійснювати перереєстрацію - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській області, однак такий позивачем зазначений як третя особа, до якої не можуть пред`являтись позовні вимоги.

Позивач та відповідач не перебувають у жодних договірних відносинах, на момент ухвалення рішення відповідач не набув жодних цивільних прав та обов`язків внаслідок оспорюваного договору та не являвся стороною договору на момент його укладення.

У п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 09 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Саме такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді своїх постанов, зокрема у постановах: від ЗО липня 2020 року в справі №670/23/18, від 23 вересня 2020 року в справі а 175/1753/17, від 20 травня 2020 року в справі №591/4618/16-ц.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові ВП ВС від 17 квітня 2018 року у справі л523/9076/16-ц неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом

Враховуючи те, що відповідач не є стороною договору купівлі-продажу, а також те, що такий не набув статусу правонаступника ОСОБА_3 , оскільки не набув права власності на спадкове майно, а наслідки оспорюваного договору жодним чином його не стосуються, суд вважає його неналежним відповідачем у цій справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2022 року у справі 125/2157/19 висловила положення про те, що якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить належний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із значеної підстави.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 215, 234 ЦК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я., Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області, приватного підприємства «Віксор» про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та перереєстрація транспортного засобу відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Повний текст складено 21.04.2023.

Суддя Г. Б. Білінська