Постанова

від 25.04.2023 по справі 909/677/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. Справа №909/677/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Скрипчук О.С.

розглянувшиапеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області за вих. № б/н від 02.03.2023 (вх. № ЗАГС 01-05/637/23 від 03.03.2023)

на рішенняГосподарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2023 (суддя Неверовська Л.М. повний текст рішення складено 13.02.2023)

у справі № 909/677/22

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ,

до відповідача: Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ,

про стягнення 16541,26 грн матеріальної шкоди в порядку регресу

за участю представників сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

30.08.2022 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради про стягнення 16541,26 грн матеріальної шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок виплати страхового відшкодування потерпілому (страхувальнику) позивач набув права зворотньої вимоги до відповідача, з вини якого відбулася дорожньо-транспортна пригода на підставі п.п. 38.1.2., п.38.1. ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Вказує на те, що позивач звертається з позовом до Івано-Франківської міської ради як правонаступника Крихівецької сільської ради, яка була роботодавцем Гаргата М.М. на дату ДТП. Факт перебування в трудових відносинах Гаргата М.М. з Крихівецькою сільською радою встановлений постановою суду від 15 березня 2019 року у справі №344/3561/19.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2023 року у справі №909/677/22 позов задоволено. Стягнуто з Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" 16541 грн 26 коп. матеріальної шкоди в порядку регресу, 2481 грн судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області подала апеляційну скаргу. Скаржник вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, прийнятим із невідповідністю висновків обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить повністю скасувати судове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, апелянт зазначає, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди та на момент притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, жодного рішення про приєднання Крихівецької сільської ради до Івано-Франківської міської ради не існувало як не існувало рішення, яке б свідчило, що у Крихівецької сільської ради є будь-які зобов`язання перед позивачем, які могли б перейти до правонаступника.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2023 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №909/677/22 визначено суддю Н.М. Кравчук, суддів: Г.Т. Кордюк, О.С. Скрипчук.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №909/677/22 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2023 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Сторони у справі обізнані з порядком розгляду даної справи шляхом надсилання на їх електронні адреси ухвали Західного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 року у справі № 909/677/22.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

14.11.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (страховиком) та ТзОВ "Західний капітал" укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/3869451 (поліс). Забезпеченим транспортним засобом за полісом є Ford Transit Connect, д.н. НОМЕР_1 (забезпечений ТЗ).

23.02.2019 на вул. Мазепи, 175А корпус 2 в селі Крихівці Івано-Франківської міської ради відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю забезпеченого транспортного засобу Ford Transit, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу PEUGEOT, д.н. НОМЕР_2 .

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено транспортний засіб PEUGEOT, д.н. НОМЕР_2 .

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.03.2019 (справа № 344/3561/19) встановлено, що 23 лютого 2019 року близько 11.15 години на вул. Мазепи, 175А, корп.2, вул. Виноградна с. Крихівці Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою головою Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, порушив правила, норми та стандарти утримання вуличних мереж с. Крихівці, а саме не ліквідував зимову слизькість на вул. Виноградна в с. Крихівці, не забезпечив безпеку дорожнього руху, що призвело до ДТП о 11.15 год. 23.02.2019 за участю транспортного засобу "Ford Transit Convect" н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.140 ч.4 КУпАП України. Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст.140 ч.4 КУпАП України та накладено стягнення (а.с.12).

Крім того, постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.04.2019 (справа №344/3594/19), ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.13).

Власник пошкодженого транспортного засобу PEUGEOT, д.н. НОМЕР_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" з повідомленням про ДТП та виплату страхового відшкодування на підставі полісу АМ/3869451.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу PEUGEOT, д.н. НОМЕР_2 було проведено його огляд, про що складено акт огляду (а.с. 14-15), а також замовлено експертизу про оцінку матеріального збитку. Згідно звіту про оцінку матеріального збитку №13/19, матеріальний збиток завданий власнику транспортного засобу PEUGEOT, д.н. НОМЕР_2 складає 36739,02 грн з урахуванням ПДВ та 33082,52 грн без урахування ПДВ (а.с.19-23).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі страхового акту №2300260813 від 05.04.20219 на суму 33082,52 грн, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" 16.04.2019 здійснено виплату вказаного страхового відшкодування на користь потерпілого ОСОБА_4 .

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що, виконуючи взяті на себе зобов`язання по договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/3869451 від 14.11.2018, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 33082,52 грн. Вказана обставина підтверджена страховим актом №2300260813 від 05.04.20219 (а.с.30).

Відповідно до п.п. 38.1.2., п.38.1. ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини.

Статтею 16 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

У пп. 1, 4 ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Частина 1 ст. 21 Закону України "Про дорожній рух" визначає, що автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами, а відповідно до частини 1 статті 24 названого Закону власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Згідно з п. 2.12 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, передбачено, що власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.

З огляду на викладене, у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, відповідальність покладається на власників доріг (місцеві ради).

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.03.2019 по справі №344/3561/19 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст.140 ч.4 КУпАП України.

Згідно з ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, враховуючи встановлені Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у постанові від 15.03.2019 по справі №344/3561/19 обставини щодо вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, який, перебуваючи на посаді голови Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради і, будучи відповідальним за дотримання правил, норм та стандартів утримання вуличних мереж с. Крихівці, не забезпечив безпеку дорожнього руху, ці факти повторного доведення не потребують, оскільки мають преюдиційне значення для розгляду даної господарської справи.

Як встановлено Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у даній постанові, ОСОБА_1 станом на час вчинення ДТП перебував на посаді голови Крихівецької міської ради Івано-Франківської міської ради.

У відповідності до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №714-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області" визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Івано-Франківської області.

Відповідно до розпорядження територіальними громадами, території яких входять до складу території Івано-Франківської територіальної громади з адміністративним центром - місто Івано-Франківськ зазначено Крихівецьку територіальну громаду. Крихівецька територіальна громада увійшла до складу Івано-Франківської міської територіальної громади.

Згідно з рішенням Івано-Франківської міської ради від 11.12.2020 року №312-2 "Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання до Івано-Франківської міської ради" вирішено реорганізувати Крихівецьку сільську раду шляхом приєднання до Івано-Франківської міської ради.

Відповідно п. 11 вказаного рішення Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків сільських рад, що приєднуються.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Крихівецька сільська рада Івано-Франківської міської ради припинена, про що внесений відповідний запис.

З огляду на те, що Івано-Франківська міська рада є правонаступником Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що на Івано-Франківську міську раду слід покласти обов`язок відшкодувати шкоду, завдану головою Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З огляду на викладене, апеляційним судом відхиляються як безпідставні твердження апелянта про те, що Івано-Франківська міська рада не є правонаступником Крихівецької сільської ради, а тому будь-які зобов`язання перед позивачем не могли перейти до неї як правонаступника.

Згідно положень ч. 1, ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача, шкодою та виною. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Судом першої інстанції вірно встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

- неправомірність поведінки полягає у порушенні правил, норм та стандарти утримання вуличних мереж с. Крихівці, а саме не забезпеченні безпеки дорожнього руху, не ліквідації зимової слизькості, відповідальною посадовою особою Крихівецької міської ради Івано-Франківської міської ради;

- шкода, що полягає у пошкодженні внаслідок ДТП транспортного засобу;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою (наявність зимової слизькості, стало причиною ДТП та завдання шкоди майну). Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.03.2019 по справі №344/3561/19 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адмінправопорушення передбаченого ст.140 ч.4 КУпАП України.

Враховуючи те, що Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області визнано винними у вчиненні ДТП двох осіб - голову Крихівецької міської ради Івано-Франківської міської ради Гаргата М.М. та ОСОБА_2 , позивачем обґрунтовано заявлено до відповідача вимогу про відшкодування в порядку регресу половини шкоди, а саме в розмірі 16541,26 грн.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, дійшов обґрунтовано висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу є доведеними та підлягають задоволенню.

Скаржник в своїй апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим із невідповідністю висновків обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Проте, такі твердження апеляційний суд вважає необгрунтованими та зазначає, що вони спростовані вищевикладеним.

Таким чином, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2023 у справі №909/677/22.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2023 у справі №909/677/22 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий-суддяН.М. Кравчук

СуддіГ.Т. Кордюк

О.С. Скрипчук