Постанова

від 18.04.2023 по справі 921/335/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2023 р. Справа №921/335/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКравчук Н.М.

суддівКордюк Г.Т.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувшиапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД"</a> б/н від 16.01.2023 (вх. № ЗАГС 01-05/207/23 від 20.01.2023)

на рішенняГосподарського суду Тернопільської області від 14.12.2022 (суддя Руденко О.В., повний текст складено 27.12.2022)

у справі № 921/335/22

за позовом:Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" (надалі ВАТ "Тернопільобленерго")

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД"</a> (надалі ТзОВ "БМБУД")

простягнення 534 521,70 грн за необліковану електричну енергію

за участю учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Балда-Денисюк Л.М., Мелішкевич М.С.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго"</a> звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД"</a> про стягнення 534 521,70 грн боргу за необліковану електричну енергію.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2022 у справі №921/335/22 позов задоволено. Стягнуто з ТзОВ "БМБУД" на користь ВАТ "Тернопільобленерго" 534 25, 70 грн боргу за необліковану електричну енергію та 8 013, 78 грн судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення , Господарський суд Тернопільської області виходив з того, що відповідач самовільно підключив електроустановки до електричної мережі після відключення згідно вимоги електропостачальника, та споживав електроенергію всупереч правилам ПРРЕЕ, не обліковуючи спожиту електроенергію, чим спричинив шкоду ПАТ «Тернопільобленерго» у загальному розмірі 534 251,70 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТзОВ "БМБУД" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення суду першої інстанції є протиправним, судом не було повно та всебічно досліджено матеріали та обставини справи, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, апелянт зазначає, що Акт від 12.11.2021 року № 007909 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки складений із порушенням норм щодо змісту та обов`язкових реквізитів такого Акту, зокрема, з недотриманням п.п. 8.2.5., 8.2.6., 8.2.7 ПРРЕЕ. Зазначає, що вказаний Акт не можу бути належним доказом та бути підставою нарахування споживачеві вартості необлікованої електричної енергії за порушення, яке в ньому зафіксовано. Просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2023 справу № 921/334/22 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 20.03.2023.

10.03.2023 на адресу Західного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу вих.. № 1554/40 від 06.03.2023 (вх. № 06.03.2023).

14.03.2023 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 04.04.2023.

04.04.2023 ухвалою суду розгляд справи відкладено на18.04.2023.

Відповідач в судове засідання 18.04.2023 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники позивача в судовому засіданні 18.04.2023 проти доводів скаржника заперечили з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції вважають законним та обґрунтованим, просять суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема, представники позивача вказали, що Акт від 12.11.2021 року № 007909 є належним та допустимим доказом, який складено у відповідності п. 8.2.5. п. 8.2.6. та 8.2.7. ПРРЕЕ та містить усі необхідні реквізити. Звернули увагу, що відповідач жодним чином не заперечує факту порушення ним Правил споживання електроенергії та факту самовільного підключення електроустановки до електричної мережі. Відтак, позивач стверджує, що відповідач повинен заплатити вартість необлікованої електричної енергії за вчинене порушення у сумі 534 251, 70 грн.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції встановила таке:

Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 ТзОВ «БМБУД» приєдналося до публічного договору договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №22, шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 02.01.2020 р №22, розміщеного на офіційному сайті оператора системи розподілу ВАТ "Тернопільобленерго" за адресою https://www.toe.com.ua/.

Розподіл та користування електроенергією здійснювалися відповідно до технічних даних паспорта точки розподілу, за об`єктом споживача, що розташований у с. Деренівка, ЄІС- код точки 62Z9253900291241 де встановлено прилад обліку електроенергії №8597933, типу NIK2307.

28 жовтня 2022 року, на вимогу Електропостачальника №1226 від 08.10.2021 про припинення електропостачання об`єктів споживачів у зв`язку з невиконанням умов договору в частині оплати, представником ВАТ "Тернопільобленерго", за участі представника споживача, було відключено об`єкт відповідача, що розташований за адресою с. Деренівка, від електричних мереж, а також проведено пломбування приладів обліку та струмоведучих частин електроустановки на об`єкті, про що складено Акт про пломбування/розпломбування від 28.10.2021. Зазначений акт підписаний без будь-яких зауважень та заперечень представниками ВАТ "Тернопільобленерго" та споживача.

Дані обставини жодним чином не оспорюються сторонами у суді апеляційної інстанції.

В подальшому, 12.11.2021 працівниками Теребовлянського РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" проведено перевірку вказаного вище об`єкта та виявлено, що ТзОВ "БМБУД" самовільно підключило на ньому електроустановки до електричної мережі після відключення згідно вимоги Електропостачальника. Особа, яка допустила представників ВАТ «Тернопільобленерго» до перевірки на об`єкті працівник ТОВ «БМБУД» - Мороз М.М.

Вказані обставини були зафіксовані в Акті про порушення №007907 від 12.11.2021. З боку позивача зазначений Акт підписали посадові особи Теребовлянського РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго", а саме: інженер Вовчук М.Т. посвідчення №ТБ-3556, заступник начальника Теребовлянського РЕМ Огірок Є.Л. посвідчення №ТБ-4060, інженер-інспектор Смільський Є.М. посвідчення №ТБ-3555, електромонтер Дудар В.В. посвідчення №ТБ-4076, електромонтер Війчик А.Є. посвідчення №ТБ-4062.

Судами встановлено, що особа, яка допустила позивача до проведення перевірки відмовилася від підписання Акту зі сторони споживача, про що зроблена відповідна відмітка в Акті. Факт відмови від підписання Акту представником відповідача засвідчується підписом старости с. Деренівка Лучки М.Й.

В Акті також зазначено, що один примірник Акту про порушення було вручено представнику споживача.

У пункті 11 Акту про порушення зазначено про проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ та повідомлено, що 23.11.2021 буде розглянуте питання про визначення обсягу необлікованої електричної енергії по акту порушень.

23.11.2021 Комісією Теребовлянського РЕМ розглянуто Акт про порушення №007907 від 12.11.2021 та проведено нарахування вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення глави 8.4. ПРРЕЕ на суму 534 251,70 грн, враховуючи період нарахування з 28.10.2021 по 12.11.2021, та відповідно до п.8.4.2 ПРРЕЕ оформлено Протоколом № 36.

Представник споживача на засідання комісії не з`явився, жодних пояснень та зауважень щодо складеного Акту не надав, тому 25.11.2021 оператором системи направлено на адресу Товариства відповідача Протокол №36 від 23.11.2021 і розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії.

16.02.2022, з метою досудового врегулювання спору, позивачем була надіслана на адресу відповідача претензія № 133 від 15.02.2022 з вимогою сплатити вартість необлікованої електроенергії в сумі 534 251,70 грн.

Станом на 28.07.2022 відповідачем не проведено оплати вартості необлікованої електроенергії, що стало підставою звернення позивача з даним позовом.

При прийнятті постанови колегія суддів керувалася наступним.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За умовами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1, ч.2 ст. 275 Господарського кодексу україни за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 4 Закону України "про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються різні види договорів, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу (ч.7 ст.56 Закону).

Частиною 11 статті 56 Закону визначено, що регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".

Умовами, що викладені у ч.2 ст. 2 Закону обумовлено, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018.

Відповідно до п.2 вказаної Постанови укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

У пункті 1.1.2 Правил наведені основні терміни та поняття, серед яких, зокрема:

Необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення.

Згідно з п.2.3.3 Постанови №312 електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Пунктом 5.5.5 Правил споживача електричної енергії зобов`язано, зокрема, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Як зазначалося вище, на підставі Акту про порушення №007907 від 12.11.2021 Комісією Теребовлянського РЕМ проведено нарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 534 251,70 грн, про що було складено Протокол № 36 від 23.11.2021.

Згідно із п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову.

У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

Аналізуючи вказану вище норму, колегія суддів приходить до висновку, що законодавцем визначено дві окремі та незалежні одна від одної умови дійсності акта про порушення у разі відмови, зокрема, іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки підписати такий акт, а саме:

1) якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи;

2) якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

При цьому виконання двох умов одночасно не вимагається. Виконання відповідачем будь-якої з цих умов вважається дотриманням положень абзацу 9 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ та свідчить про дійсність відповідного акта.

Дана правова позиція повністю узгоджується із висновками викладеними у постанові Касаційного Господарського суду у складі Верховного суду від 21.06.2022 року у справі № 912/1133/21.

Судом встановлено, що представник відповідача Мороз М.М. відмовився від підписання Акту, про що зроблений відповідний запис у Акті про порушення № 007907 від 2.11.2021..

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що акт підписаний чотирма представниками позивача, а саме інженер Вовчук М.Т. посвідчення №ТБ-3556, заступник начальника Теребовлянського РЕМ Огірок Є.Л. посвідчення №ТБ-4060, інженер-інспектор Смільський Є.М. посвідчення №ТБ-3555, електромонтер Дудар В.В. посвідчення №ТБ-4076, електромонтер ВІйчик А.Є. посвідчення №ТБ-4062., а також незаінтересованою особою, представником органу місцевого самоврядування, старостою с. Деренівка Лучкою М.Й.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем дотримано п. 8.2.5 ПРРЕЕ при складанні Акту.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що староста села Деренівка Лучко М.Й. була незаінтересованою особою у матеріалах справи відсутні докази того, що у зв`язку із необгрунтованістю.

Таким чином, доводи скаржника про те, що Акт не відповідає вимогам п. 8.2.5 ПРРЕЕ є безпідставними та необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та змістом оскаржуваного судового рішення.

Щодо доводів скаржника про те, що позивачем не дотримано вимог п. 8.2.6 ПРРЕЕ.

Відповідно до п. 8.2.6 Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи, у строк до 60 календарних днів від дати складення акта (крім випадків проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломби та/або індикатора, та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії; повторного розгляду акта на засіданні комісії з розгляду актів про порушення). У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення, але не пізніше 90 календарних днів від дати направлення такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

П. 11 Акту від 12.11.2021 року визначено, що Комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 23.11.2021 року.

Судом встановлено, що представник відповідача Мороз М.М. відмовився від підписання Акту. Однак, в Акті в графі «додаткові відомості» зазначено, що один примірник Акту вручено представнику споживача.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту відмови представника споживача від отримання Акту відповідач не надав.

Доводи скаржника про те, що даний акт залишений на прохідній, а відтак не був вручений представнику Відповідача не знаходять свого реального відображення у матеріалах справи, а відтак є безпідставними.

Таким чином, колегія суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що позивачем було дотримано п. 8.2.6 ПРРЕЕ щодо порядку вручення акту та щодо дати проведення засідання Комісії Теребовлянського РЕМ по розгляду актів про порушення.

Щодо інших обставин.

Відповідно до частини першої статті 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку; до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно із частинами першою, другою статті 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

За змістом наведених норм оперативно-господарські санкції до сторони господарських правовідносин можна застосувати тільки тоді, коли така сторона вчинила правопорушення у сфері господарювання, у цьому разі, в сфері електроенергетики (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2019 у справі № 911/962/18).

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду по справі №908/1103/19 від 12.08.2020 року, вирішуючи спір про нарахування енергопостачальником споживачу плати за недовраховану електроенергію внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність розміру нарахування за недовраховану електроенергію.

Аналогічні правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 912/793/18 та від 27.06.2019 у справі № 923/611/17, від 21.11.2019 у справі № 922/2992/18.

Таким чином, визначальним критерієм для правильного вирішення спору є встановлення факту вчинення споживачем порушення, щодо порядку споживання електроенергії.

Як встановлено судом, у зв`язку з невиконанням умов договору в частині оплати, представником ВАТ "Тернопільобленерго", за участі представника споживача, було відключено об`єкт відповідача, що розташований за адресою с. Деренівка, від електричних мереж, а також проведено пломбування приладів обліку та струмоведучих частин електроустановки на об`єкті, про що складено Акт про пломбування/розпломбування від 28.10.2021.

Як зазначалося вище, ТзОВ "БМБУД" самовільно підключило електроустановки до електричної мережі після відключення , що зафіксовано у Акті про порушення від 12.11.2021 року №007907.

У апеляційній скарзі відповідачем жодним чином не спростовано факту вчинення ним порушення Правил споживання електроенергії, а саме факту самовільного підключення електроустановки до електричної мережі та несанкціонованого відбору електроенергії та визначення обсягу та вартості отриманої електроенергії..

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем належними та допустимими доказами доведено вчинення правопорушення відповідачем, а відповідачем жодним чином не спростовано вказаної обставини, та вважає, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 534 521,70 грн є обґрунтованими.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що предметом спору у даній справі є стягнення коштів за спожиту, але не обліковану електроенергію. Проте, всі доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, стосуються предмету спору - визнання недійсним Акту про порушення № 36 та Рішення Комісії, натомість жодним чином не спростовують факту вчинення Відповідачем порушення , передбаченого п. 2.3.4, п. 5.5.5, п. 8.2.4, п. 8.4.1, 8.4.2 ПРРЕЕ, самовільного підключення.

Однак, відповідач не скористався правом на оскарження в судовому порядку ні Акту про порушення від 12.11.2021 № 36, ні Протоколу засіданні комісії, отже, на даний момент вказані документи є чинними , дійсними.

Таким чином, відмова споживача (ТОВ «БМБУД») добровільно оплатити вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 534 521,70 грн є недобросовісною.

Щодо доводів відповідача про неправильність здійсненого розрахунку.

Згідно п. 8.4.7 ПРРЕЕ розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється, виходячи з:

- вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год);

- величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год);

- кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).

Відповідно до п. 8.4.10 ПРРЕЕ у разі виявлення у не побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2 цієї глави, зокрема, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою: W доб = P · t доб · K в.

Як слідує із матеріалів перевірки та проведеного розрахунку, враховуючи відмову споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів, потужність, яка позначена в Акті про порушення - 540кВт, визначена сторонами договору, а саме у його додатку №2.

Судом першої інстанції з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції встановлено, що тривалість роботи обладнання - 24 години відповідно до додатку №3 до договору.

Згідно з ч. 5 ст. 277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

У апеляційній скарзі відповідач вказує, що позивачем здійснено неправильний розрахунок щодо кількості нарахованої електроенергії.

Відповідно до ст. 13 та ст. 14 ГПК України Господарське судочинство здійснюється за засадах змагальності та диспозитивності, Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які розрахунки відповідача, на спростування розрахунку, наданого позивачем (контр-розрахунку).

Таким чином, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб = P · t доб · K в) становить W доб.= 540 · 24 · 0,6 = 7776 кВт/год.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивачем здійснено правильний розрахунок, а відповідачем жодними належними та допустимими доказами не спростовано правильність здійсненого розрахунку.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову у повному розмірі, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

В свою чергу позивачем належними та допустимими доказами підтверджено свої позовні вимоги.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 269, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД"</a> залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2022 у справі № 921/335/22 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст постанови складено 27.04.2023

Головуючий суддяКравчук Н.М.

Судді Кордюк Г.Т.

Скрипчук О.С.