Постанова

від 18.04.2023 по справі 493/467/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2956/23

Справа № 493/467/21

Головуючий у першій інстанції Тітова Т. П.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2023 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судці: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Дубрянської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Левчик» у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хлібна Нива» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Левчик» про визнання недійсним договору оренди землі та припинення права оренди земельної ділянки, на рішення Балтського районного суду Одеської області, ухваленого під головуванням судді Тітової Т. П. 23 лютого 2022 року у м. Балта Одеської області, -

встановила:

У квітні 2021 року ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ПП «Левчик», Балтської міської ради Одеської області в якому, з урахуванням змін, просило визнати недійсним договір оренди землі та припинити право оренди земельної ділянки (а.с. 1-6, 74-76).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» посилалось на те, що 19.05.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, площею 2,46 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0055, строком на 15 років, який був зареєстрований 20.12.2007 року у Балтському районному відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040751400735. Вказаний договір оренди землі від 19.05.2006 року сторонами не розривався та діє до 20.12.2022 року.

23.03.2021 року позивачу стало відомо про те, що 15.07.2020 року між ОСОБА_2 та ПП «Левчик» було укладено договір оренди землі, на підставі чого державним реєстратором Чернеченської сільської ради Балтського району Одеської області Сарафанюк Ю.В. винесено рішення № 53875376 від 03.09.2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право № 38007447 від 12.08.2020 року про реєстрацію речового права права оренди земельної ділянки, площею 2,46 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0055, строком на 15 років.

22.06.2021 року з інформаційної довідки позивачу стало відомо про те, що 20.05.2021 року між ОСОБА_2 та ПП «Левчик» було укладено новий договір оренди землі, на підставі чого державним реєстратором Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Новак С.П. винесено рішення № 58460335 від 31.05.2021 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право № 42239697 від 25.05.2021 року про реєстрацію речового права права оренди земельної ділянки, площею 2,46 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0055, строком на 15 років з правом пролонгації.

Враховуючи, що договір оренди землі був укладений між ОСОБА_2 та ПП «Левчик» з порушенням вимог ст. 116 ч. 5 ЗК України, позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,46 га, кадастровий номер: 5120685000:01:001:0055, який був укладений 20.05.2021 року між ОСОБА_2 та ПП «Левчик», та припинити право оренди ПП «Левчик» вказаної земельної ділянки.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 23 лютого 2022 року позов ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» було задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 20.05.2021 року, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Левчик» щодо земельної ділянки площею 2,46 га, кадастровий номер: 5120685000:01:001:055, яка розташована на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області, право оренди якої зареєстровано державним реєстратором Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Новак С.П. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 42239697 від 25.05.2021 року).

Припинено право оренди Приватного підприємства «Левчик» земельної ділянки площею 2,46 га, кадастровий номер: 5120685000:01:001:0055, яка розташована на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області, зареєстроване державним реєстратором Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Новак С.П. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 42239697 від 25.05.2021 року) на підставі договору оренди землі № б/н від 20.05.2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Левчик».

Стягнуто, в рівних частинах, з ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Левчик» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хлібна Нива» судовий збір у розмірі 4540 грн.

В апеляційній скарзі представник ПП «Левчик» просить скасувати рішення суду першої інстанції, та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, судом не було враховано, що матеріали справи не містять доказів для підтвердження обставини реєстрації Договору, зокрема, довідку/відомості Відділу у Балтському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області або ГУ Держгеокадастру в Одеській області тощо, а наявна лише відмітка на самій копії Договору про його реєстрацію. Крім того, факт відсутності зареєстрованого права оренди земельної ділянки ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» підтверджується тим, що державні реєстратори здійснили всі передбачені законодавством необхідні дії, щоб запобігти подвійній реєстрації права оренди на земельну ділянку, однак встановивши, що перешкоди для реєстрації права оренди за ПП «Левчик» відсутні, здійснили реєстраційні дії.

Сторони про розгляд справи на 18 .04.2023 рокубули сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явились.

Заяв, клопотань від сторін по справі на адресу Одеського апеляційного суду не надходило.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ПП «Левчик» підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,46 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0055, розташованої на території Оленівської сільської ради, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 000040 виданого 21.08.2004 року на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09.06.2004 року № 240/А-2004 (а.с. 16).

19.05.2006 року між ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки, площею 2,46 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0055, розташованої на території Оленівської сільської ради, строком на 15 років, який був зареєстрований 20.12.2007 році у Балтському РВ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040751400735 (а.с.10-13).

Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; тощо. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Розірвання договору в односторонньому випадку не допускається.

Крім того, положеннями оскаржуваного договору земельної ділянки від 19.06.2006 року передбачені підстави припинення дії вказаного договору, а саме згідно п. 33 договору оренди, дії вказаного договору припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено; придбання орендарем земельною ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідація юридичної особи орендаря; та інших випадках. Дія договору також припиняється у випадку: його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї з сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав , визначених законом (п. 34). Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Умовою розірвання договору в односторонньому порядку є рішення суду (п. 36).

Доказів розірвання зазначеного договору оренди землі від 19.05.2006 року або визнання його недійсним матеріали справи не містять.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що договір оренди земельної ділянки від 19.05.2006 року був укладений у відповідності до законодавства, чинного на час його укладення, між позивачем та ОСОБА_2 , останній цей договір не розривав, та він не визнаний недійсним, а отже, оскаржуваний договір оренди дійсний до 20.12.2022 року. Крім того, вказаною земельною ділянкою користується позивач та сплачує орендну плату власнику землі.

15.07.2020 року між ОСОБА_2 та ПП «Левчик» було укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована в с. Оленівка Балтського району Одеської області, кадастровий номер 5120685000:01:001:0055, площею 2,46 га, строком на 15 років, належної ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 000040 виданого 21.08.2004 року на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09.06.2004 року № 240/А-2004 (а.с. 56-58).

Державним реєстратором Чернеченської сільської ради Балтського району Одеської області Сарафанюк Ю.В. на підставі вказаного договору винесено рішення № 53875376 від 03.09.2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право № 38007447 від 31.08.2020 року про реєстрацію речового права права оренди земельної ділянки, площею 2,46 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0055, строком на 15 років (а.с. 18).

20.05.2021 року між ОСОБА_2 та ПП «Левчик» було укладено новий договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер 5120685000:01:001:0055, площею 2,46 га, належної ОСОБА_2 (а.с. 179-184). Державним реєстратором Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Новаком С.П. здійснено державну реєстрацію іншого речового права право оренди земельної ділянки ПП «Левчик» (строком на 15 років). Підставою внесення запису було рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 42239697 від 25.05.2021 року (а.с. 80).

20.05.2021 року державним реєстратором Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Новак С.П. була проведена державна реєстрація припинення права оренди ПП «Левчик», підставою його припинення зазначено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.07.2020 року (а.с. 80).

Згідно ч. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В силу ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції, чинній на час укладення договорів), договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 202 ЗК України передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам № 135 від 23.05.2003 року «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 2003 року за № 408/7729, який діяв до 01.01.2013 року, реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює ДП ««Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах». Повноваження були покладені на ДП «Центр ДЗК».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 року по справі № 610/1030/18 зазначила, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 2 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц та від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц).

Якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 01.01.2013 року, після настання цієї дати не зареєструвала її право в у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до вказаного реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем.

Згідно роз`яснень державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року «Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різним право набувачами», з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Однак, матеріали справи не містять доказів щодо вчинення відповідних дій державним реєстратором.

Враховуючи, що станом на дату укладення оспорюваного договору земельна ділянка вже перебувала в оренді ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива», суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що ОСОБА_2 не мав права повторно передавати її в оренду відповідачу ПП «Левчик», у зв`язку із чим договір оренди земельної ділянки від 20.05.2021 року підлягав визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки порушив право позивача на користування орендованою земельною ділянкою, передбачене ст. 25 Закону України «Про оренду землі».

Колегія суддів критично відноситься до доводів апеляційної скарги представника ПП «Левчик» про те, що матеріали справи не містять доказів для підтвердження обставини реєстрації Договору, зокрема, довідку/відомості Відділу у Балтському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області або ГУ Держгеокадастру в Одеській області тощо, а наявна лише відмітка на самій копії Договору про його реєстрацію.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що договір оренди від 19.05.2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хлібна Нива» та ОСОБА_2 , було зареєстровано на підставі діючого на момент укладення вказаного договору законодавства у Балтському районному відділі Державного земельного кадастру (запис про реєстрацію договору 20.12.2007 року у Балтському РВ ДЗК під № 040751400735), відмітка про яку міститься безпосередньо на самому договорі оренди, вчинена відповідальною особою ОСОБА_3 . При цьому, за положенням ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Вищевказане у повному обсязі спростовує відповідні доводи апелянта.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Балтського районного суду Одеської області від 23 лютого 2022 року позов ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Левчик» залишити без задоволення.

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 23 лютого 2022 року позов - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 26 квітня 2023 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе